Рішення
від 05.09.2016 по справі 922/2023/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р.Справа № 922/2023/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" (м. Одеса) , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Харків) про стягнення 21 092,65 грн. за участю представників сторін:

позивача - Деркач А.А. (дов. б/н від 14.06.2016 року);

відповідача (ТОВ "Мегалайн Капітал Груп") - не з'явився;

відповідач (ФОП ОСОБА_3) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" (надалі відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі відповідач 2) на свою користь заборгованість за договором оренди №179 від 16.05.2014 року в розмірі 1000 грн. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 21 092,65 грн., де 1673,26 грн. - 3% річних; 18419,39 грн. - інфляційні нарахування, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн капітал груп". Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором оренди № 179 від 16.05.2014 року щодо своєчасної сплати орендної плати, та після закінчення строку оренди, повернути обладнання орендодавцю на виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/1061/15. Крім того, між позивачем і відповідачем 2 було укладено договір поруки б/н від 17.05.2014 року. Відповідно до п.1.1. Договору поруки Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 поручається перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" за невиконання зобов'язань боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп", що виникла з договору оренди №179 від 16.05.2014 року. Так, відповідно до змісту договору поруки відповідач 2 відповідає за зобов'язаннями відповідача 1 солідарно в межах 1000,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

05.09.2016 року до канцелярії суду (вх. №28915) від представника позивача надійшло клопотання, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення №662 від 09.02.2016.

Суд, дослідивши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи платіжного доручення №662 від 09.02.2016, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2016 року просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача (ФО-П ОСОБА_3) в судове засідання 12.09.2016 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Представник відповідача (ТОВ "Мегалайн Капітал Груп") в судове засідання 12.09.2016 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце судового, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" (Орендар) було укладено Договір оренди №179 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець надає орендареві у тимчасове користування вишки тури (обладнання), а орендар зобов'язується виплачувати орендарю орендодавцю орендну плату та, по закінченню оренди, повернути йому зазначене обладнання.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди найменування обладнання, його вартість та ціна оренди зазначаються в додатку до даного договору, вартість та кількість елементів обладнання, що надається в оренду, зазначаються в акті прийому-передачі обладнання в оренду, вищезазначені документи є невід'ємною частиною Договору та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Орендна плата, згідно п. 2.1. Договору оренди, нараховується на підставі розцінок Орендодавця із розрахунку за одну добу і зазначається у додатку до даного договору, який узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

Орендар здійснює попередню оплату за обладнання, яке передається в оренду у розмірі 100% на підставі Акту прийому-передачі (п. 3.1 Договору оренди).

Згідно п. 4.1 Договору оренди орендоване обладнання, зазначене у додатку, передається в оренду подобово.

В рамках дії Договору оренди, позивач передав першому відповідачу в оренду обладнання за наступними актами передачі обладнання у тимчасове користування:

1) Відповідно до Додатку №1 і АКТ №1 до договору №179 від 16.05.2014р. позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 4 шт.; секція 1.2 м - 24 шт.; елемент сполучний - 24 шт.; діагональ - 4 шт.; настіл - 4 шт.; розкіс - 96 шт.

Відповідно до протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 16900,00 грн., вартість оренди - 80 грн. на добу.

2) Відповідно до Додатку №2 і АКТ №2 до договору №179 від 16.05.2014р. позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 4 шт.; секція 1.2 м - 40 шт.; елемент сполучний - 40 шт.; діагональ - 4 шт.; настіл - 4 шт.; розкіс - 160 шт.

Відповідно до протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 21900,00 грн., вартість оренди - 120 грн. на добу.

3) Відповідно до Додатку №3 і АКТ №3 до договору №179 від 16.05.2014р. позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 2 шт.; секція 1.2 м - 20 шт.; елемент сполучний - 20 шт.; діагональ - 2 шт.; настіл - 2 шт.; розкіс - 80 шт.

Відповідно до протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 10900,00 грн., вартість оренди - 80 грн. на добу.

4) Відповідно до Додатку №4 і АКТ №4 до договору №179 від 16.05.2014р. позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 2 шт.; секція 1.2 м - 12 шт.; елемент сполучний - 12 шт.; діагональ - 2 шт.; настіл - 2 шт.; розкіс - 48 шт.

Відповідно до протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 10900,00 грн., вартість оренди - 70 грн. на добу.

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно діючим законодавством України (п. 7.1 Договору оренди).

Пунктом 8.1. Договору оренди сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами обов'язків згідно цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 26 березня 2015 р. по справі №922/1061/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" до . Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП "та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення коштів в розмірі 66 539,86 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" заборгованість у розмірі 1 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 27,46 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" заборгованість за договором оренди №179 від 16.05.2014р. у розмірі 61 262,77 грн., неустойку за неповернення обладнання в розмірі 3150,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 768,59 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2015 р. по справі №922/1061/15 Рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2015 р. у справі № 922/1061/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" суму основної заборгованості у розмірі 57500,00 грн., суму пені в розмірі 1523,92 грн., 3% річних в розмірі 132,62 грн., неустойку за неповернення обладнання в розмірі 2430,00 грн., судовий збір у розмірі 1 689,91 грн. Стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" заборгованість у розмірі 1 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 27,47 грн. В решті позову відмовити.

Під час розгляду справи № 922/1061/15 в суді факт передачі позивачем обладнання за актами № 1 від 21.05.2014; № 2 від 17.06.2014 та № 3 від 23.07.2014 1-м відповідачем повністю визнається. До того ж, даний факт підтверджено матеріалами справи, які містять докази часткової сплати 1-м відповідачем оренди обладнання з призначенням платежу згідно виставлених позивачем рахунків, а також з посиланням на "соглаш. № 3".

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, суд зазначає про те, що в даному випадку фактичні обставини та матеріали справи свідчать про те, що факт передачі позивачем обладнання за актами № 1 від 21.05.2014; № 2 від 17.06.2014 та № 3 від 23.07.2014 є доведеним.

Крім того, колегія суддів по справі № 922/1061/15 констатувала, що станом на момент звернення позивача до господарського суду заборгованість 1-го відповідача, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів часткової оплати, складала 58500,00 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте у ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору оренди №179 від 16.05.2014 року, обладнання за актом №4 від 29 липня 2014 року не повернув.

Крім того, 17 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Поручитель) було укладено Договір поруки на забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" за договором оренди №179 від 16.05.2014 року.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки ФОП ОСОБА_3 поручається перед ТОВ "ВКП ЮЖТЕХМАШ" за виконання зобов'язань Боржника (ТОВ "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП"), що виникли з Договору оренди №179 від 16.05.2014р.

Згідно п. 1.2 Договору поруки сторони домовились, що поручитель не несе відповідальності перед кредитором за збитки, що можуть бути спричинені порушенням боржником своїх зобов'язань за Основним договором.

Пунктом 1.3 Договору поруки сторони домовились, що даною порукою зобов'язання Боржника, що виникли з Договору №179 від 16.05.2014р. забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1 000,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, що виникли з Договору №179 від 16.05.2014р., поручитель зобов'язується нести відповідальність солідарно з Боржником.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами всіх сторін договору та діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань за основним договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Договір оренди №179 від 16.05.2014р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 58500 грн. станом на момент подачі позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не зазначено Договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Це стосується першого відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором оренди №179 від 16.05.2014р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до їх умов. Перший відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі за час фактичного користування суду не надав.

Пунктом 1.3 Договору поруки сторони домовились, що даною порукою зобов'язання Боржника, що виникли з Договору №179 від 16.05.2014р. забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1 000,00 грн.

З урахуванням викладених обставин, позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за Договором оренди №179 від 16.05.2014 у розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання першим відповідачем зобов'язань в частині сплати орендної плати, суд дійшов висновку про те, що відповідачі несуть солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за договором оренди №179 від 16.04.2014.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачами не спростована, останні не надали суду доказів погашення суми боргу, жодних аргументованих заперечень не навели, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором оренди №179 від 16.05.2014 у розмірі 1 000,00 грн. (відповідно до п. 1.3. договору поруки від 17.05.2014 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1673,26 грн. за період з 26.02.2015 по 08.02.2016.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" у повному обсязі в сумі 1673,26 грн.

Що стосується заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" 18419,39 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 18419,39 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 38572882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 37514950) 3% річних в розмірі 1673,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 18419,39 грн. та судовий збір у розмірі 1370,5 грн.

Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 38572882) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 37514950) заборгованість за договором оренди №179 від 16.05.2014 у розмірі 1 000,00 грн. (відповідно до п. 1.3. договору поруки від 17.05.2014 року).

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 37514950) судовий збір у розмірі 7,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2016 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення05.09.2016
Оприлюднено20.09.2016
Номер документу61329598
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2023/16

Рішення від 05.09.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 02.08.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 11.07.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 29.06.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні