Рішення

від 15.09.2016 по справі 235/2055/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/2055/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1382/2016

Головуючий у 1 інстанції: Данилів С.В. Єдиний унікальний номер 235/ 2055/16-ц

Доповідач: Постолова В.Г.

Категорія 27

Номер провадження 22-ц/ 775/ 1382/ 2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Постолової В.Г.

суддів : Курило В.П., Дундар І.О.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з указаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного 22 квітня 2011 року кредитного договору № 76/2011-98 між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем, останній отримав кредит у розмірі 173600 грн. зі строком повернення коштів до 20 квітня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20% річних.

На забезпечення виконання умов цього договору сторони 22 квітня 2011 року уклали договір застави № 76/2011/З-98, предметом якого є автомобіль марки«MAZDA», модель 6 тип- легковий седан, 2010 року випуску, колір синій, реєстраційний номер АН 6749АЕ, номер шасі(кузова,рами)-JMZGH12F701454062 JMZGH12F701454062.

Відповідно до п.4 вказаного договору застави вартість предмета застави складає 242600 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 8 липня 2015 року у останнього виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 229833,63 грн., з яких заборгованість за кредитом 117401,19 грн. заборгованість по відсотках-30068,55 грн., комісії-8575,84 грн., індекс інфляції та 3% річних-73788,05 грн.

8 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «ВТБ Банк» були укладені договори про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами№080715нв, згідно якого позивач набув права нового кредитора до відповідача за вказаним кредитним договором, та 8 липня 2015 року між ними було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами застави № 080715 зн.

Просили у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки«MAZDA», який належить на праві власності відповідачу, зобов*язати відповідача передати позивачу предмет застави, з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та стягнути витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач до суду апеляційної інстанції не з*явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, просили розглянути справу у їх відсутність відповідно до заяви.

Відповідач не з*явився до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги , апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення за таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції , виходив із того, що позивачем не доведено, що саме за договором застави, укладеним між ПАТ « ВТБ Банк» та відповідачем відбулося відступлення прав вимоги, не надано доказів щодо переліку договорів застави, заставодавців та боржників, сум заборгованості, переліку заставного майна, в матеріалах справи відсутні копії письмових повідомлень всіх обтяжувачів, копії письмових повідомлень відповідача про відступлення прав вимоги, у тому числі і за договорами застави, новому кредитору, відсутність доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою виконати порушене зобов'язання або передати предмет обтяження у володіння обтяжувача протягом 30 днів з моменту реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави, про повідомлення відповідача щодо способу звернення стягнення на предмет застави , що має намір застосувати заставодержатель, відсутність доказів, що у позивача існувало право вимоги до відповідача саме у тому обсязі, який зазначено у позовній заяві, розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором станом на час звернення із позовом до суду- 22 березня 2016 року суду не надано.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права, що відповідно до ч.1 п.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового за таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини. на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст.590 ЦК України визначено,що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст.1 Закону України «Про заставу», ст.572 ЦК України, застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст.20 Закону України «Про заставу», ст. 589 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм права, звернення стягнення на предмет застави є можливим у разі невиконання боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що 22 квітня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 76/2011-98, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 173600 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20% на рік зі строком повернення кредитних коштів до 20 квітня 2018 року.

Також 22 квітня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави № 76/2011/З-98 , відповідно до умов якого відповідачем передано банку у заставу для забезпечення виконання у повному обсязі своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, комісій, пені, збитків та будь-яких інших платежів, розмір, строк/термін та умови сплати і повернення яких встановлюється вищезазначеним кредитним договором, транспортний засіб: автомобіль марки «MAZDA», модель 6 тип- легковий седан, 2010 року випуску, колір синій, реєстраційний номер АН 6749АЕ, номер шасі(кузова,рами) , що зареєстрований у ВРЕВ № 1 м. Донецька УДАІ ГУ МВСУ в Донецькій області 22 квітня 2011 року. Предмет застави оцінено у 242 600 грн.

З липня 2014 року ОСОБА_1 припинив сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, комісію та тіло кредиту, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 8 липня 2015 року, за розрахунком банку, становила 229833 грн 63 коп., з яких заборгованість за кредитом - 117401,19 грн., за відсотками - 30068 грн., за комісією 8575,84грн, 3% річних -73788,05 грн.

За договором відступлення права вимоги грошових зобов*язань за фінансовими кредитами №080715нв та договором відступлення прав вимоги за договорами застави №080715зн від 8 липня 2015 року ПАТ ««ВТБ Банк» відступило належне йому право вимоги за кредитним договором від 22 квітня 2011 року та право забезпечення за договором застави від 22 квітня 2015 року.

Так, п.1.1.договору відступлення прав вимоги за договорами застави №080715зн від 08 липня 2015 року укладеного між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» передбачено , що первісним кредитором відступлено новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує належні первісному кредитору права заставодержателя в зобов'язаннях за договорами застави, укладеними між первісним кредитором (заставодержателем) та заставодавцями, що укладені в якості забезпечення виконання боржниками своїх зобов'язань перед первісним кредитором за кредитними договорами. Перелік кредитних договорів, договорів застави, заставодавців та боржників наведено у додатку 1 до даного договору . Право вимоги, що відступається за цим договором є право звернення стягнення, у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками умов кредитних договорів, на рухоме майно, яке належить заставодавцям на праві власності, що є предметом застави за договорами застави. Перелік такого майна наведено в додатку 1 до даного договору (п.п.1.3 ).

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 59 ЦПК України, допустимими доказами на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора є договір про відступлення права вимоги та додаток 1 (реєстр позичальників).

Із умов договору про відступлення прав вимоги вбачається, що кредитний портфель складають кредитні договори, перелік яких визначено в реєстрі позичальників.

Згідно акту приймання-передачі документації (додаток №1) первісний кредитор - ПАТ «ВТБ БАНК» передав, а новий кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прийняв документи щодо відступлення права вимоги, в тому числі кредитний договір №76/2011-98 від 22 квітня 2011 року строком дії до 20 квітня 2018 року, за яким боржником є ОСОБА_1 та договір застави №76/2011/З-98 від 22 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №852; в графі «опис застави (марка, рік випуску, державний номер)» зазначено «MAZDA, 6, 2010 р. в., АН6749IE» (а.с.77звор.).

Доказів, які б спростовували , що відступлення права вимоги за договором факторингу не відбулося та даних щодо інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна- автомобіля матеріали справи не містять.

При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора (ст. ст. 516, 613 ЦК України). Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання у повному обсязі не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань взагалі.

Згідно ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - обтяжувач обрав спосіб звернення стягнення на підставі рішення суду, а не шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса чи інший позасудовий порядок.

За таких обставин обов'язок зареєструвати початок процедури звернення стягнення у даному випадку виникає у обтяжувача лише після набрання чинності рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відсутність такої реєстрації до ухвалення судом рішення про звернення стягнення не є підставою для відмови у позові про звернення стягнення.

Згідно із ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 зазначеного вище закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин у апеляційного суду немає підстав вважати вказані договори неналежними доказами на підтвердження права ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» вимоги і, зокрема права звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль, який належить на праві власності відповідачу.

Виходячи із встановлених обставин та зазначених норм матеріального права, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» при подачі позовної заяви сплачений судовий збір в розмірі 3639,00 грн. та при подачі апеляційної скарги судовий збір в розмірі- 4002,90 грн., що документально підтверджено і який в загальній суммі 7 641 грн. 90 коп. відповідно до вказаних вимог закону підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача .

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у розмірі 229 833,63 грн. за кредитним договором №76/2011-98 від 22.04.2011 року звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки MAZDA, модель - 6, тип - легковий сєдан, 2010 року випуску, колір - синій, реєстраційний номер - АН6749АE, номер шасі (кузова, рами) - JMZGH12F701454062, JMZGH12F701454062, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 611225, виданого ВРЕВ м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 22.04.2011 року шляхом передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмета застави - автомобіль марки MAZDA, модель - 6, тип - легковий сєдан, 2010 року випуску, колір - синій, реєстраційний номер - АН6749АE, номер шасі (кузова, рами) - JMZGH12F701454062, JMZGH12F701454062 з правом вчинення подальших дій, пов'язаних з переоформленням автотранспортного засобу в Управлінні безпеки дорожнього руху України Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», наділивши правом зняття з обліку транспортний засіб - автомобіль марки MAZDA, модель - 6, тип - легковий сєдан, 2010 року випуску, колір - синій, реєстраційний номер - АН6749АE, номер шасі (кузова, рами) - JMZGH12F701454062, JMZGH12F701454062 та постановленням на облік в Управлінні безпеки дорожнього руху України.

Зобов'язати ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмет застави - автомобіль марки MAZDA, модель - 6, тип - легковий сєдан, 2010 року випуску, колір - синій, реєстраційний номер - АН6749АE, номер шасі (кузова, рами) - JMZGH12F701454062, JMZGH12F701454062 з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір в сумі 7 641 грн. 90 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .

Судді: