Ухвала

від 15.09.2016 по справі 698/417/16-ц

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/417/16-ц

Провадження № 2/698/264/16

УХВАЛА

15 вересня 2016 р.

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Катеринопіль Черкаської області матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та повернення сплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася з вказаним вище позовом в обґрунтування якого позивач, зокрема зазначила, що укладений між нею та відповідачем ТОВ «Ваш Авто» договір фінансового лізингу є недійсним, оскільки містить у собі несправедливі умови, чим порушує її права як споживача, що визначені Законом України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII (далі Закон № 1023-XII).

Ухвалою суду від 21.06.2016 року у справі за вказаним позовом відкрито провадження. В попереднє судове засідання призначене на 11 год. 20 хв. 18.07.2016 року відповідач представника не направив, про час і місце попереднього розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання відповідачем ТОВ «Ваш Авто» направлено адресовану суду письмову заяву від 09.09.2016 року № 265, згідно якої останній, керуючись ст.ст. 109,116 ЦПК України, просить направити справу за його місцезнаходженням до Печерського районного суду м. Києва. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач, не оскаржуючи ухвалу про відкриття провадження від 21.06.2016 року з питань порушення правил про підсудність, стверджує, що провадження у справі відкрито з порушенням правил територіальної підсудності. Зокрема, судом, як на думку відповідача, безпідставно застосовано правила альтернативної підсудності, передбачені ч. 5 ст. 110 ЦПК та відкрито провадження за місцем проживання споживача, а не за місцем перебування відповідача, як передбачає ст. 109 ЦПК України.

При цьому відповідач вважає, що позивач безпідставно стверджує, що до спірних правовідносин, які виникли між ним та позивачем, може застосовуватися Закон № 1023-XII, оскільки останні повинні регулюватися Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Оцінивши наведені доводи, вислухавши присутніх учасників судового розгляду, які заперечують проти направлення справи до Печерського районного суду м. Києва, суд визнає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи питання територіальної підсудності, суд керувався нормами глави 1 розділу ІІІ ЦПК (ст.ст. 107-117) і врахував, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

При цьому судом було враховано, що діяльність відповідача підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-ХІІ і укладений між сторонами спору договір фінансового лізингу спрямований на задоволення особистих потреб позивача, як фізичної особи, а отже, такі правовідносини регулюються Законом № 1023-ХІІ в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Також, згідно з п. 22 ст. 1 Закону № 1023-XII споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У Законі № 1023-XII не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої «слабкої сторони», як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що указаним Законом регулюються відносини, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Від правильного вирішення цього питання залежить не тільки підсудність справ, а й застосування положень ч. 3 ст. 22 Закону № 1023-XII щодо звільнення споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, від сплати судового збору, що і було зроблено судом у даній справі. Крім того, Закон № 1023-XII містить у собі значно більше гарантій прав споживачів під час отримання послуг порівняно з ЦК та іншими спеціальними законами.

Додатково судом враховані висновки, зроблені Конституційним Судом України у схожих правовідносинах, що викладені у рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 р. у справі № 1-26/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Крім того, судом враховано, що згідно ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 110 ч. 5, 209,293 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Авто» про направлення справи за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та повернення сплачених коштів до Печерського районного суду м. Києва - відмовити.

Копії ухвали направити відповідачу.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Головуючий суддя Баранов О.І.