Ухвала

від 12.09.2016 по справі 757/21334/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21334/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у провадженні заступника начальника другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого у провадженні заступника начальника другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_6 , ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає , що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220280001519 від 09.10.2014 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні

Вказане кримінальне провадження розпочато 09.10.2014 року за матеріалами кримінальної справи №3709033 за обвинуваченням директора обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вікторія» ОСОБА_6 у вчиненні злочинів , передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України . В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді голови обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вікторія» , на підставі наказу №1к від 26.05.2008 року та відповідно до статуту ОК «ЖБК» Вікторія», затвердженого установчими зборами членів кооперативу на підставі протоколу №1 від 22.05.2008 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківській області 28.05.208 року , здійснює керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів кооперативу і рішень правління кооперативу, таким чином являючись службовою особою , здійснюючи організаційно розпорядчі та адміністративно-господарські функції . В клопотанні зазначено , що ОСОБА_6 , діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом обману, бажаючи заподіяти тяжкі наслідки державним інтересам, бажаючи заподіяти тяжкі наслідки державним інтересам шляхом зловживання становищем, складання та видачі завідомо неправдивих документів 02.07.208 року з письмовою заявою звернувся до Дергачівської районної державної адміністрації харківської області про надання у власність ОК «ЖБК «Вікторія» земельної ділянки площею 70 га , яка розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. Листом Дергачівської районної адміністрації Харківської області №01-30/1574 від 01.07.2008 року у надані у власність зазначеної земельної ділянки було відмовлено , у зв`язку з тим , що земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні у Данилівського дослідного державного лісового гомсподарстіва ордена «Знак пошани» Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації імені ОСОБА_7 на підставі державного акту про право постійного користування серії Б№047674. Таким чином ОСОБА_8 було достовірно відомо , що вказана земельна ділянка площею 70 га знаходиться у постійному користуванні вказаної установи . Однак останній , реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном в особливо великому розмірі, шляхом обману з використанням службового становища всупереч інтересам служби ,шляхом складання завідомо неправдивих документів, достовірно знаючи , що у провадженні Печерського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа №2-1210-1/08 за позовом ОСОБА_9 до ОК «ЖБК «Вікторія»» щодо зобов`язання виконати умови договору з підготовки необхідних документів та реєстрації за ОК «ЖБК «Вікторія» державного акту про право власності на земельну ділянку площею 70 га, яка розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ( за межами населеного пункту) , для будівництва та подальшої експлуатації дачних в тому числі котеджного типу, допоміжних структур, об`єктів інфраструктури в Харківській регіональній філії ДП «Цент державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 10 тис. грн.. та збитку в сумі 10 тис.грн, діючи умисно і протиправно з корисливих мотивів , в жовтні 2008 року , не встановленим органами досудового розслідування способом , з використанням електронно-обчислювальної техніки виготовив завідомо неправдиве рішення Печерського районного суду м.Києва від 17.10.2018 року , куди вніс завідомо неправдиві відомості про нібито задоволені зустрічні позовні вимоги до ОСОБА_10 по даній цивільній справі, а також відомості про визнання права власності за ОК «ЖБК «Вікторія» на земельну площею 70 га , яка розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області( за межами населеного пункту) , для будівництва та подальшої експлуатації дачних в тому числі котеджного типу, допоміжних структур, об`єктів інфраструктури. В дане рішення суду від 17.10.2008 року вніс відомості , згідно якими були зобов`язані особи які здійснюють оформлення та реєстрацію прав власності на земельні ділянки , здійснити всі необхідні дії для оформлення та реєстрації права власності ОК «ЖБК «Вікторія» на зазначену земельну ділянку . Приблизно в жовтні листопаді 2008 року ОСОБА_6 , знаходячись в офісному приміщенні ТОВ «Агні-Набат» за адресою м.Харків, вул. Енгельса 29-А, оф309, надав завідомо неправдиве рішення службовим особам ТОВ «Агні-Набат» для виготовлення державного акта на право власності на вказану вище земельну ділянку , який і був в подальшому отриманий. Таким чином в результаті дій ОСОБА_6 зазначена земельна ділянка вибула з власності держави, в результаті чого державним інтересам були спричинені тяжкі наладки. У вигляді матеріальної шкоди на суму 11 387200 грн.

Слідчий обгрунтовує клопотання , про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилається на те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі строком до 12 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що він може незаконно впливати на свідків , переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання , просили його задовольнити, але просили суд врахувати , що ОСОБА_6 добровільно з`явився до органу досудового розслідування , дає показання, земельна ділянка повернута у державну власність.

Підозрюваний ОСОБА_6 суду пояснив , що приблизно два тижня назад йому стало відомо що він підозрюється у злочині, від слідства він не скривався, а тому відразу , а саме 8.09.2016 року з`явився Генеральної прокуратури України для надання показань , щодо вчинення протиправних дій.

Підозрюваний ОСОБА_6 , а також його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на позитивні дані про особу підозрюваного, перебуванні на його утриманні неповнолітньої дитини та дружини, а також те , що підозрюваний самостійно з`явився до органів досудового розслідування,відсутність на теперішній час шкоди, а тому відсутність в кримінальному провадженні об`єктивно підтверджених ризиків, з якими закон пов`язує доцільність застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220280001519 від 09.10.2014 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

29.04.2015 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у скоєнні злочину , передбаченому ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 05.05.2016 року був наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

08.09.2016 року ОСОБА_6 самостійно з`явився до Генеральної прокуратури України і надав показання , щодо вчинених ним протиправних дій.

Виходячи з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_6 , до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором та слідчим в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, завдана шкода на момент розгляду клопотання відсутня.

Враховуючи характер висунутої підозри, який не містить посилання на заподіяння тяжких наслідків від вчинення інкримінованих злочинів, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, про що в тому числі свідчить його самостійна явка за до органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє задоволенні клопотання.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_6 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання слідчого у провадженні заступника начальника другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши у період доби з 22-00 год. до 07-00 год. наступної доби не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього обов`язків.

Покласти на ОСОБА_6 наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (групи слідчих у кримінальному проваджені), прокурора, слідчого судді та суду;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали визначити до 10.11.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1