П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/716/16
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
08 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головного інспектора будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України ОСОБА_2, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_3, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування припису і постанови,
В С Т А Н О В И В :
13.04.2016 року житлово-будівельний кооператив "Резиденція-3" (далі ЖБК "Резиденція-3") звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІ України), третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування припису і постанови.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується слідуюче.
15.03.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК "Резиденція-3", по будівництву багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (секція № 6)В» на вул. Свердлова, 116 (вул. Князів Коріатовичів, 116) у м. Вінниці, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
На підставі вказаного акту, 15.03.2016 року посадовою особою відповідача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: частини 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідальність за яке передбачено абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» , та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою у термін до 10.06.2016 року усунути допущені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законом порядку.
28.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 винесено постанову № 075/40-212-10/2535 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ЖБК "Резиденція-3" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» , та накладено штраф у сумі 124 020 грн.
Вважаючи, оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності своїх дій та рішень, в той час, як позивач свої доводи належним чином довів і обґрунтував, тому оскаржувані постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» №3038-VI від 17.02.2011 року (далі Закон №3038-VI), В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» № 208/94-ВР від 14.10.1994 року (далі Закон № № 208/94-ВР) Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі Положення № 553) та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 (далі Положення N 439/2011).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 3 Закону № 208/94-ВР, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Положенням N 439/2011 встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:
-здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;
-виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;
-внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку).
Як встановлено з матеріалів справи, 15.03.2016 року посадовими особами ДАБІ України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК "Резиденція-3", по будівництву багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (секція № 6)В» на вул. Свердлова, 116 (вул. Князів Коріатовичів, 116) у м. Вінниці, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016 року, підставою для якої слугувало звернення громадянина ОСОБА_6 та інших, а також необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Як вбачається з ОСОБА_7 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016 року, він складався в присутності інженера технічного нагляду ОСОБА_8, головного архітектора ОСОБА_9 та головного інженера ОСОБА_7
Як встановлено судом першої інстанції з письмових пояснень представника позивача, жодна із вищезазначених осіб не перебуває в трудових стосунках з ЖБК "Резиденція-3", а тому в порушення пункту 9 Порядку №553 перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм стандартів і правил була проведена у присутності осіб, які не є уповноваженими особами позивача.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача, виходячи із наступного.
Так, в частині 2 Закону №3038-VI зазначено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна ОСОБА_10 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, проте вона не містить визначення "суб'єкт містобудування".
Разом з тим, відповідно до визначення наведеного в статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" суб'єкти архітектурної діяльності це--архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.
Відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. N 903, технічний нагляд під час будівництва, забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
У разі відсутності у замовника спеціалістів, які могли б виконувати функції технічного нагляду за будівництвом об'єктів, замовник може залучати спеціалістів сторонніх організацій на договірній основі.
Як видно з наявної в матеріалах справи Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, замовником будівництва багатоповерховго жилового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 6)В» на вул. Свердлова, 118 (вул.Князів Коріатовичів, 118) у м. Вінниці є ЖБК "Резиденція-3". З цієї ж Декларації встановлено, що здійснення технічного нагляду під час будівництва покладено на інженера з технічного нагляду ОСОБА_8, головним архітектором пректу є ОСОБА_9 та головним інженером проекту--ОСОБА_7
Таким чином, на думку суду, твердження позивача про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не перебувають у трудових відносинах ЖБК "Резиденція-3" та не мали права представляти його інтереси, а саме: бути присутніми під час складання ОСОБА_7 від 15.03.2016 року, є безпідставними.
Також як стверджує позивач в запереченнях на апеляційну скаргу, відповідачем порушено його права, передбачені пунктом 13 Порядку №553, відповідно до якого суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
При цьому позивачем не наданого жодного доказу на підтвердження того, що на вимогу осіб присутніх під час складання ОСОБА_7, головні державні інспектори ДАБІ, які здійснювали перевірку, відмовились від пред'явлення посвідчень.
Крім того, в вищезазначеному ОСОБА_7 та оскаржуваному приписі містяться відомості про дату та номер поштового відправлення їх примірників позивачу. А отже ЖБК "Резиденція-3" мав можливість до винесення постанови про накладення штрафу, ознайомлюватись з актом перевірки та подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Твердження позивача відносно того, що йому не було відомо про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 го. 30 хв. 28 березня 2016 року в приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції за аадресою м.Київ, бульвар Лесі Українки,26.
Слід зазначити, що навіть під час розгляду справи в суді ЖБК "Резиденція-3" не надано жодного доказу на спростування обставин, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ним частини 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діялності".
Відповідно до пункту14 Порядку №553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Отже суб'єкт містобудувуння, який вважає порушеним порядок та підстави призначення позапланової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб ДАБІ до такої перевірки, однак позивач своїм правом недопуску до перевірки головних державних інспекторів ДАБІ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не скористався.
Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає позивач.
Щодо вказаних в оскаржуваних рішеннях відповідача правопорушень колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 15.03.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК "Резиденція-3" по будівництву багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція №6) на вул. Свердлова, 118 (вул. Князів Коріатовичів, 118) у м. Вінниці, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016 року.
В даному ОСОБА_7 зокрема зазначено, що ЖБК "Резиденція-3" не отримувались технічні умови на під'єднання мереж водопостачання та водовідведення об'єкту будівництва: "Будівництво групи багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 6) на вул. Свердлова, 118 (вул. Князів Коріатовичів, 118) у м. Вінниці".
Проектна документація, була розроблена без отримання відповідних технічних умов, чим порушено частину 2 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", що є істотним порушенням вимог законодавства, містобудівної документації та вихідних даних для проектування об'єктів містобудування.
Крім того, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 53219400 від 15.02.2016 року, земельна ділянка, кадастровий номер якої 0510136600:02:056:0100, яка розташована за адресою: місто Вінниця, вул. Свердлова, 118, загальною площею 1,2386 га., на підставі договору оренди від 30.09.2014 року, укладеного між територіальною громадою м. Вінниці в особі Вінницької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю В«Приват-ІНБУДВ» , знаходиться в користуванні Орендаря.
Одночасно перевіркою встановлено, що позивачем не виконано вимоги МУО №51, а саме: не розроблялось історико-містобудівне обгрунтування, проектна документація не погоджувалась Міністерством Культури України, не отримано дозвіл Міністерства Культури України на виконання земляних робіт.
Враховуючи викладене, є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Також за результатами позапланової перевірки 15.03.2016 року головними державними інпекторами відповідача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у якому зазначені встановлені порушення та визначено строк для їх усунення до 10 червня 2016 року.
28.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 винесено постанову № 072/40-212-10/2535 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ЖБК "Резиденція-3" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» , та накладено штраф у сумі 124 020 грн.
Так, Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за № 651/19389 (далі також Порядок №45). Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування (п.2 Порядку №45).
Відповідно до п. 8 Порядку №45, назва об'єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.
Згідно частини 2 статті 26 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до частини 10 ст.39 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Як встановлено судом апеляційної інстанції при дослідженні матеріалів справи, наявність порушень зафіксованих в ОСОБА_7 відповідача від 15.03.2016 року, на підставі якого складено оскаржуваний припис та винесено оскаржувану постанову, підтверджується самою Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта який належить до ІІІ категорії складності, зареєстрованою Департаментом ДАБІ у Вінницькій області від 17.07.2015 року.
Будь-яких доказів на спростування відмомостей, зазначених в акті та винесених на їх підставі оскаржуваних приписі та постанові позивачем не надано. Натомість позивач посилається тільки на порушення процедури складання оскаржуваних рішень відповідача.
Отже, на думку судової колегії, у будь-якому разі власне процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки посадовими особами ДАБІ вимог законодавства, що регулює порядок проведення таких перевірок не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності винесених ними постанов та приписів і не звільняє суб'єкт містобудування від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єктом містобудування.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для визнання незаконним рішення про застосування штрафних санкцій немає, адже позивач не спростовував наявності факту виявлених порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідача, а тому на думку колегії суддів висновок суду першої інстанцій щодо протиправності оспорюваних у справі припису від 15.03.2016 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ЖБК "Резиденція-3"та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення у справі- про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 та 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, при цьому висновки суду не відповідають обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3" до Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправним та скасування припису і постанови скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задовленні позову житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3"
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2016 |
Оприлюднено | 20.09.2016 |
Номер документу | 61353652 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Сторчак В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні