Постанова

від 12.08.2016 по справі 826/4100/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  12 серпня 2016 року                               № 826/4100/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Федорчука А.Б.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третіх осіб – Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промтрейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Експорт», Асоціації «Українська асоціація експортерів металобрухту», про визнання протиправним, нечинним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» (далі – позивач, ОП   «Укрметалургпром») до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – відповідач, Мінекономрозвитку), за участю третіх осіб – Міністерства юстиції України (далі – Мінюст), Державної регуляторної служби України (далі – ДРС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промтрейд» (далі – ТОВ «Компанія «Промтрейд»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Експорт» (далі – ТОВ   «Втормет-Експорт»), Асоціації «Українська асоціація експортерів металобрухту» (далі – Асоціація), про визнання протиправним, не чинним та скасування наказу відповідача від 01.03.2016 № 337 «Про затвердження розрахункового балансу утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік», у зв'язку з порушенням процедури його прийняття та відсутністю державної реєстрації. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ є регуляторним атом, оскільки є обов'язковим до виконання, діє неодноразово (оскільки затверджується на цілий рік), регулює господарську діяльність невизначеного кола суб'єктів металургійної галузі (всіх форм власності) та безпосередньо впливає на діяльність, права та обов'язки суб'єктів, які споживають металобрухт на внутрішньому ринку та суб'єктів, які здійснюють експорт металобрухту. Однак, по відношенню до цього акту не дотримані норми чинного законодавства щодо порядку розробки, погодження та оприлюднення регуляторного акту та порядку реєстрації нормативно-правових актів. Представники відповідача, Мінюсту, ДРС та Асоціації у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що оскаржуваний наказ не є регуляторним актом, у зв'язку з чим не потребує проходження відповідних процедур. Разом з тим, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження. Зважаючи на наведене, а також враховуючи неявку представників ТОВ «Компанія, «Промтрейд» та ТОВ «Втормет-Експорт», в судовому засіданні ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне. 01.03.2016 Мінекономрозвитку, відповідно до статті 13 Закону України «Про металобрухт», Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, та з метою забезпечення виробничих потреб металургійної галузі України у металобрухті чорних металів, видано наказ № 337, яким затверджено розрахунковий баланс утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік, що додається. Вказаний розрахунок на 2016 рік встановлює у млн. тонн межі виробництва сталі, внутрішнього ринку металобрухту, заготівлі металобрухту та експорту металобрухту. При цьому, такий розрахунок містить примітку, відповідно до якої: за результатами роботи підприємств металургійної галузі розрахунковий баланс на 2016 рік може щокварталу коригуватися відповідно до виробничих показників діяльності металургійних підприємств та інших чинників, які впливають на рівень заготівлі металобрухту. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про металобрухт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики у здійсненні операцій з металобрухтом у межах своїх повноважень: забезпечує здійснення державної політики у здійсненні операцій з металобрухтом; здійснює методологічне, нормативно-правове забезпечення реалізації операцій з металобрухтом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику у здійсненні операцій з металобрухтом у межах своїх повноважень, зокрема: здійснює із залученням інших державних та недержавних організацій аналіз потенційних запасів та складає щорічний баланс утворення та споживання металобрухту в Україні. За змістом п. 3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення № 459), основними завданнями Мінекономрозвитку є, зокрема: забезпечення формування та реалізація державної промислової політики; забезпечення формування державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення № 459 Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку. Згідно з п. 9 Положення № 459 Мінекономрозвитку в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Мінекономрозвитку, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Нормативно-правові акти Мінекономрозвитку підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Мінекономрозвитку, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами. Згідно з п. 3 Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 15.02.2002 № 155 (далі – Порядок № 155), рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації зовнішньоекономічного контракту (договору) на здійснення експортних операцій з металобрухтом приймається Мінекономрозвитку в межах граничних обсягів експорту брухту на відповідний рік. Водночас, відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. За усталеними в теорії права підходами до визначення ознак регуляторного акту, до них відносять наступні: має владно-організаційний характер; приймається (видається) уповноваженим на це суб'єктом; встановлює загальні правила безособистісного характеру; розрахований на багаторазове використання для всіх передбачених ним випадків. З аналізу змісту та форми оскаржуваного наказу, в контексті наведених правових норм, колегією суддів встановлено, що такий наказ має вказані ознаки регуляторного акту, оскільки прийнятий уповноваженим на це, відповідно до статті 13 Закону України «Про металобрухт» та Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, суб'єктом – Мінекономрозвитку. Спірний наказ має владно-організаційний характер, з огляду на те, що прийнятий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику у здійсненні операцій з металобрухтом у межах своїх повноважень, з метою забезпечення виробничих потреб металургійної галузі України у металобрухті чорних металів, тобто спрямований на правове регулювання господарських відносин у такій сфері. Поряд з цим, спірний наказ є обов'язковим для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами. При цьому, колегією суддів також враховується, що, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується самим відповідачем у його письмових запереченнях, Мінекономрозвитку у зв'язку з затвердженням розрахункового балансу утворення та споживання чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік вже оголошено про прийом документів від суб'єктів господарювання на реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом, про що розміщено інформацію на офіційному сайті відповідача. В той же час, спірний наказ встановлює норми, які впливають, в тому числі на здійснення експортних операцій з металобрухтом, оскільки лише в затверджених оскаржуваним наказом межах граничних обсягів експорту брухту на 2016 рік можуть здійснюватися вказані експортні операції. Наказ також встановлює загальні правила безособистісного характеру – відповідні межі, які, хоча і можуть бути за результатами роботи підприємств металургійної галузі скориговані відповідно до виробничих показників діяльності металургійних підприємств та інших чинників, які впливають на рівень заготівлі металобрухту, проте не стосуються конкретного суб'єкта, а регулюють господарську діяльність невизначеного кола суб'єктів металургійної галузі (всіх форм власності) та, відповідно, безпосередньо впливають на діяльність, права та обов'язки суб'єктів, які споживають металобрухт на внутрішньому ринку та суб'єктів, які здійснюють експорт металобрухту. Разом з тим, наказом затверджено розрахунковий баланс утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку, який діє в певних часових межах – весь 2016 рік, в той же час, в межах такого строку наказ розрахований на багаторазове використання для всіх передбачених ним випадків. В свою чергу, передбачена Порядком № 155 необхідність здійснення експортних операцій з металобрухтом в межах граничних обсягів експорту брухту на відповідний рік, у даному випадку на 2016, свідчить за висновком колегії суддів про те, що оскаржуваний наказ спрямований також і на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом – відповідачем та суб'єктами господарювання. Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів, в розрізі вказаних правових норм, приходить до висновку, що оскаржуваний наказ містить передбачені ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ознаки регуляторного акту, а відтак, такий наказ, в силу вимог ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та п. 9 Положення №   459, підлягав оприлюдненню з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань та, відповідно, державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Водночас, відповідачем не надано колегії суддів доказів на підтвердження виконання вказаних вимог – оприлюднення спірного наказу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань та, відповідно, його державної реєстрації в установленому законодавством порядку, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що Мінекономрозвитку порушено порядок прийняття такого регуляторного акту, що, у свою чергу, призвело до обмеження прав фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, в тому числі позивача, подати відповідні зауваження і пропозиції. За таких умов, колегія суддів вважає протиправним наказ Мінекономрозвитку від 01.03.2016 № 337 «Про затвердження розрахункового балансу утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік», з огляду на що він підлягає визнанню нечинним, тобто таким, що не діє з моменту його прийняття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесеного ним спірного наказу. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вимога про визнання нечинним акта виключає можливість його скасування, тобто таким, що втрачає чинність та не діє з моменту набрання рішенням суду законної сили. Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Фонду. Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Позов Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» задовольнити повністю. Визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.03.2016 № 337 «Про затвердження розрахункового балансу утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік». Присудити на користь Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» (код ЄДРПОУ 21926977) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (код ЄДРПОУ 37508596) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Головуючий суддя                                                                                           В.П. Шулежко Суддя                                                                                                                        І.О. Іщук Суддя                                                                                                                А.Б. Федорчук