Ухвала

від 14.09.2016 по справі 7/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14 вересня 2016 року Справа № 7/75

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» , м. Київ

про заміну стягувача його правонаступником у справі № 7/75

за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції , м. Луганськ

до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 , м. Луганськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 35450,08 доларів США

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від заявника: Барішевський О.В. за дов. від 05.07.2016 № 377;

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2008 у справі № 7/75 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача (приватного підприємця ОСОБА_2.) на користь позивача (ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції) заборгованість за кредитом в сумі 32803,94 доларів США (за кредитним договором від 21.09.2006 № 109/11-45/458), пеню в сумі 225,10 доларів США, державне мито у сумі 354,50 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. В решті позову провадження у справі припинено. Позивачу надіслано наказ від 19.05.08 № 7/75.

16.08.2016 до господарського суду Луганської області надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - заявник) від 12.07.2016 № 17301, якою останнє на підставі ст. 25 ГПК України просить суд замінити стягувача у справі (позивача) - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В обґрунтування своїх вимог заявник вказав, що 19.11.2015 між позивачем (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/13 згідно якому, позивач відступив ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» право вимоги за кредитним договором від 21.09.2006 № 109/11-45/458 (який був укладений між сторонами за позовом і за яким господарським судом стягнуто з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 32803,94 доларів США та пеню в сумі 225,10 доларів США ).

Заявник також зазначив, що 19.11.2015 аналогічні договори відступлення права вимоги були укладені між ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» та ТОВ «ФК «Позика», а також між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» згідно яким, право вимоги за кредитним договором від 21.09.2006 № 109/11-45/458 перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний банк», потім до ТОВ «ФК «Позика» і далі - до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (заявника по справі).

Позивач (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») заявою від 23.08.2016 підтримав вимоги заявника та просив розглянути заяву без участі його представника.

ТОВ «ФК «Позика» клопотанням від 29.08.2016 № 908 повідомило суд, що проти вимог заявника не заперечує та просить розглянути заяву без участі його представника.

Відповідач та ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» пояснення на заяву про заміну стягувача та інші витребувані документи суду не подали.

Автоматичним розподілом судових справ, вищевказана заява передана на розгляд судді Корнієнко В.В. (протокол автоматичного розподілу судових справ між суддями від 16.08.2016).

Дослідивши матеріали заяви про заміну стягувача, вислухавши представника заявника, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав:

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України визначено:

«У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.».

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1.4 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). … Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

При розгляді господарським судом заяви про заміну сторони її правонаступником виникла необхідність з'ясувати певні обставини, зокрема:

- встановити факт наявності письмової згоди однієї сторони за договором (відступлення права вимоги) на передачу іншою стороною своїх прав та обов'язків за цим договором (договорами відступлення права вимоги було встановлено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди другої сторони );

- перевірити повноваження осіб, які підписали договори про відступлення права вимоги (усі договори підписані представниками сторін за довіреністю ).

Судом встановлено, що 19.11.2015 у місті Києві було укладено три договори відступлення права вимоги № 114/13, № 19 К-П та № 222/ФК-15:

- перший договір № 114/13 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (позивачем по справі - Первісним кредитором) та ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» (Новим кредитором);

- другий договір № 19 К-П між ПАТ «Комерційний Індустріальний банк» (Первісним кредитором) та ТОВ «ФК «Позика» (Новим кредитором);

- третій договір № 222/ФК-15 між ТОВ «ФК «Позика» (Первісним кредитором) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (Новим кредитором - заявником по справі).

Усі вказані договори є тотожними і визначають, що відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі Боржників (Портфель заборгованості).

Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені у Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр Боржників), що є його невід'ємною частиною (пункт 2.1. договору).

Відступлення Новому кредитору зазначених в Попередньому реєстрі боржників Прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору (оплата ціни договору), та з моменту підписання Сторонами реєстру Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до Договору (пункт 2.2. договору).

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами (абзац 1 пункту 2.3. договору).

Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення (абзац 2 пункту 2.3. договору).

До усіх вказаних договорів заявником додано витяг з Реєстру Боржників № 1 (додаток № 2 до договору відступлення права вимоги) в якому боржником значиться ОСОБА_2 (відповідач по справі), вказано укладений з ним кредитний договір від 21.09.2006 № 109/11-45/458, сума заборгованості за кредитним договором та інші дані.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2008 у справі № 7/75 (про яке вказано вище) з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість та пеня саме за кредитним договором від 21.09.2006 № 109/11-45/458 про який йдеться у витягах з Реєстру Боржників, які є Додатками до вищевказаних договорів відступлення права вимоги.

Пунктом 8.3. усіх вищевказаних договорів відступлення права вимоги встановлено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди другої сторони.

Разом з тим, заявник не подав суду доказів наявності письмової згоди сторін за договором відступлення права вимоги.

Не подали таких доказів і інші сторони вказаних договорів (ухвалою від 31.08.2016 господарський суд зобов'язував ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» подати суду письмові пояснення про наявність або відсутність письмової згоди другої сторони за договором відступлення права вимоги на передання прав та обов'язків по цьому договору третім особам (п. 8.3 Договору), подати докази надання такої письмової згоди ) .

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Для вирішення питання про можливість заміни позивача його правонаступником-заявником, який набув цього статусу шляхом неоднократного відступлення права вимоги іншими правонаступниками (за цивільно-правовими договорами), суду необхідно встановити відсутність обмежень, встановлених законом та/або договором, які унеможливлюють або забороняють передачу цих прав.

Як вказано вище, пунктом 8.3. усіх зазначених договорів, заборонено передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди другої сторони .

Таким чином, відсутність письмової згоди однією із сторін за договором, унеможливлює передачу іншою стороною відповідних прав третім особам.

В даному випадку, вказана письмова згода відсутня (не подана суду ні заявником, ні іншими учасниками цих правовідносин).

Відповідно, передача прав за договорами відступлення права вимоги (від ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», а також від ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» ) проводилася у порушення умов цих договорів, що в свою чергу є порушенням вимог ст. ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства… ).

Суд вважає, що неправомірне відступлення права вимоги за вказаними договорами (без відповідної письмової згоди сторони за договором) не може бути підставою для набуття заявником статусу правонаступника позивача у даній справі.

Крім того, до заяви не було додано доказів повноважень Кузнєцова І.М. на підписання від імені ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» договорів відступлення права вимоги від 19.11.2015 № 19 К-П та від 19.11.2015 № 114/13 (вказані договори підписані Кузнєцовим І.М. за довіреністю.

Суд неодноразово (ухвалами від 16.08.2016 та від 31.08.2016) зобов'язував ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» подати відповідну довіреність (вказані ухвали одержувались адресатом, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які залучені до матеріалів справи ), однак, витребувані документи суду не подані (інші сторони за договорами подали суду відповідні довіреності ).

Вказані обставини позбавили суд можливості перевірити повноваження особи, яка підписала зазначені договори від імені ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк». Відсутність у справі доказів, які б підтверджували схвалення цих правочинів ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» не дає підстав вважати їх схваленими в порядку ст. 241 ЦК України).

За таких обставин, у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 12.07.2016 № 17301 про заміну стягувача, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 12.07.2016 № 17301 про заміну стягувача, відмовити.

Суддя В.В. Корнієнко