Ухвала

від 14.09.2016 по справі 814/2775/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2775/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Плечія В.В. та представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Оазис» до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області (правонаступник Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області) (треті особи: ОСОБА_3, приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро», відділ Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області) про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року фермерське господарство «Оазис» (далі ФГ «Оазис») звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (далі РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області), правонаступником якої є Врадіївська районна державна адміністрація Миколаївської області (далі Врадіївська РДА), в якому просило:

- скасувати рішення РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області від 6 березня 2014 року, індексний номер: 11467575 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 3,89 га;

- скасувати рішення відповідача від 7 березня 2014 року, індексний номер: 11474312 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 3,89 га;

- скасувати рішення РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області від 6 березня 2014 року, індексний номер: 11467520 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,03 га;

- скасувати рішення відповідача від 7 березня 2014 року, індексний номер: 11474835 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,03 га.

В обґрунтування позову зазначалось, що 1 липня 2011 року між ОСОБА_3 та ФГ «Оазис» було укладено договори оренди земельних ділянок строком на п'ять років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, про що до Державного реєстру земель було внесено записи від 9 листопада 2012 року за № 482230004000857 та від 23 листопада 2012 року за № 482230004000873. У лютому 2015 року позивачу стало відомо, що 6 та 7 березня 2014 року відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено нові записи про реєстрацію прав оренди названих земельних ділянок, які зареєстровані на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 березня 2006 року та додаткової угоди від 20 серпня 2009 року, згідно яких орендарем є ПП «ВКП «Каро». На думку позивача, названі рішення відповідача підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов ФГ «Оазис» задоволено. Скасовано рішення РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області від 6 березня 2014 року, індексний номер: 11467575 та від 7 березня 2014 року, індексний номер: 11474312, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,89 га. Скасовано рішення відповідача від 6 березня 2014 року, індексний номер: 11467520 та від 7 березня 2014 року, індексний номер: 11474835, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,03 га.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, директор ПП «ВКП «Каро» в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що договір оренди землі від 11 березня 2006 року разом з додатковою угодою від 20 серпня 2009 року пройшов 11 травня 2010 року державну реєстрацію у Врадіївському відділі МРФ ДП «Центр ДЗК» за № 041048900154, та, як наслідок, зазначені договір та додаткова угода є чинними з моменту їх державної реєстрації. Таким чином, відділом РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області законно та обґрунтовано приймались рішення про внесення до державного реєстру відомостей про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо оренди названих земельних ділянок площею 3,89 га та 1,03 га. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника третьої особи (ПП «ВКП «Каро») в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 1 липня 2011 року між ОСОБА_3 та ФГ «Оазис» було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,03 га та з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,89 га строком на п'ять років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, про що до Державного реєстру земель було внесено записи від 9 листопада 2012 року за № 482230004000857 та від 23 листопада 2012 року за № 482230004000873.

26 лютого 2015 року позивачу стало відомо, що 6 та 7 березня 2014 року РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено нові записи про реєстрацію прав оренди названих земельних ділянок, які зареєстровані на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 березня 2006 року та додаткової угоди від 20 серпня 2009 року, згідно яких орендарем є ПП «ВКП «Каро».

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Оазис», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач діяв в порушення приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 названого Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно пунктам 1 та 2 ч. 2 ст. 9 Закону (у вказаній вище редакції) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення; відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 4 названої статті Закону визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

На підставі ч. 1 ст. 15 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

На момент виникнення спірних правовідносин перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначався Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Відповідно до п. 15 названого Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно п. 20 названого Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 36 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

На підставі п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у вказаній вище редакції), до яких, зокрема, відноситься подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (пункт 4).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 названого Закону (у вказаній вище редакції) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно абз. 3 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Листом Державної реєстраційної служби України від 6 серпня 2013 року за № 2951/05-15-13 «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами» з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державного реєстратора зобов'язано запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Як встановлено матеріалами справи, 1 липня 2011 року між ОСОБА_3, яка є спадкоємницею ОСОБА_4, та ФГ «Оазис» було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,03 га та з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,89 га строком на п'ять років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, про що до Державного реєстру земель було внесено записи від 9 листопада 2012 року за № 482230004000857 та від 23 листопада 2012 року за № 482230004000873.

Матеріалами справи також встановлено, що рішеннями державного реєстратора РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області від 6 березня 2014 року за № 11467575 та № 11467520, а також від 7 березня 2014 року за № 11474312 та № 11474835 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено нові записи про реєстрацію прав оренди названих земельних ділянок, які зареєстровані на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 березня 2006 року та додаткової угоди від 20 серпня 2009 року, згідно яких орендарем є ПП «ВКП «Каро».

Названі рішення прийняті на підставі заяв директора ПП «ВКП «Каро» від 6 березня 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та від 7 березня 2014 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квитанцій про сплату державного мита, договору оренди землі від 11 березня 2006 року та додаткової угоди до названого договору від 20 серпня 2009 року, укладених ПП «ВКП «Каро» з ОСОБА_4, державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, акту приймання - передачі земельної ділянки від 11 березня 2006 року, кадастрового плану земельних ділянок.

Таким чином, на момент звернення ПП «ВКП «Каро» до РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області з названими документами та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень від 6 березня 2014 року та від 7 березня 2014 року в Державному реєстрі земель вже були зареєстровані договори оренди названих земельних ділянок, які укладені між ОСОБА_3, яка є спадкоємницею ОСОБА_4, та ФГ «Оазис», про що свідчать записи від 9 листопада 2012 року за № 482230004000857 та від 23 листопада 2012 року за № 482230004000873.

Проте, відповідачем не було перевірено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, які діяли на час прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Разом з цим, як вбачається з наданого директором ПП «ВКП «Каро» до Реєстраційної служби Врадіївського РУЮ Миколаївської області договору оренди землі від 11 березня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПП «ВКП «Каро», останній містить не обумовлені в ньому виправлення щодо дати договору та строку оренди (а. с. 235-236), що є порушенням ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виходячи з наведених вище положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, апеляційний суд приходить до висновку, що у державного реєстратора РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області були підстави у розумінні ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відмови ПП «ВКП «Каро» у державній реєстрації прав, оскільки наданий для реєстрації договір оренди землі від 11 березня 2006 року містив не обумовлені в ньому виправлення, що виключало можливість його прийняття для державної реєстрації прав, і, крім того, в Державному реєстрі земель вже були зареєстровані договори оренди названих земельних ділянок за ФГ «Оазис».

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржених рішень відповідач діяв в порушення приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є правильним.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що відділом РС Врадіївського РУЮ Миколаївської області законно та обґрунтовано приймались оскаржені рішення про внесення до державного реєстру відомостей про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо оренди названих земельних ділянок площами 3,89 га та 1,03 га, оскільки назване спростовано матеріалами реєстраційної справи, які були витребувані судом апеляційної інстанції у Врадіївської РДА Миколаївської області, яка на цей час виконує обов'язки з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду..

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко