Постанова

від 11.12.2018 по справі 814/2775/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №814/2775/15

провадження №К/9901/12024/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Фермерського господарства "Оазис" до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_2, Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", Відділ Держземагентства України у Врадіївському районі Миколаївської області, про скасування рішень, за касаційною скаргою Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Лебедєвої Г.В. від 16 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. від 14 вересня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2015 року Фермерське господарство "Оазис" звернулось до суду із позовом до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_2, Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", Відділ Держземагентства України у Врадіївському районі Миколаївської області, у якому просило:

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11600158 від 13 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 1,28га;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11614123 від 14 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 1,28 га;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11600831 від 13 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,47 га;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11614612 від 14 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,47 га;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11600575 від 13 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 2,84 га;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11614398 від 14 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 2,84 га.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 14 вересня 2016 року, позов задоволено. Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11600158 від 13 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 1,28 га. Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11614123 від 14 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 1,28 га. Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11600831 від 13 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,47 га. Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11614612 від 14 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,47 га. Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11600575 від 13 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 2,84 га. Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11614398 від 14 березня 2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 2,84 га.

3. Рішення судів мотивовані тим, що у державного реєстратора Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області були підстави для відмови Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" у державній реєстрації прав, оскільки наданий для реєстрації договір оренди землі від 11 березня 2006 року містив не обумовлені в ньому виправлення, що виключало можливість його прийняття для державної реєстрації прав. Крім того, в Державному реєстрі земель вже були зареєстровані договори оренди земельних ділянок за Фермерським господарством "Оазис".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки площею 3,89 га та 1,03 га в межах Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, з кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5, що підтверджується державними актами НОМЕР_6 та НОМЕР_7, виданих Врадієвською райдержадміністрацією 25 грудня 2007 року. Зазначені земельні ділянки ОСОБА_2 успадкувала від ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

01 липня 2011 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Оазис" укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 5 років. Вказанідоговори було зареєстровано у відділі Держкомзему у Врадіївському районі, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 09 листопада 2012 року № 482230004000857 та запис від 23 листопада 2012 року № 482230004000873.

Рішеннями державного реєстратора Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області Боровицьким Д.І. від 6 березня 2014 року № 11467575, № 11467520, а також від 7 березня 2014 року № 11474312, № 11474835 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено нові записи про реєстрацію прав оренди вказаних земельних ділянок, які зареєстровані на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 березня 2006 року та додаткової угоди від 20 серпня 2009 року, згідно яких орендарем є Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро".

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" обґрунтована тим, що у державного реєстратора Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області Боровицьким Д.І. були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації за ним права оренди земельних ділянок, оскільки договір оренди землі від 11 березня 2006 року не припинив свою дію та зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства.

7. У запереченні на касаційну скаргу Фермерське господарства "Оазис", посилаючись на законність рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

9. За правилами частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

11. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

12. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

13. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

14. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

15. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

16. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

17. У справі, що розглядається, спір виник стосовно правомірності рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права за договором оренди, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", з підстав існування чинних договорів оренди цих самих земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2 та позивачем. Відтак, у даній справі фактично оскаржується чинність договорів оренди, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію речового права, тобто існує спір між двома суб'єктами господарської діяльності щодо права оренди на земельні ділянки.

18. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.

19. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

20. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

21. Згідно з положеннями статті 17 цього ж Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

22. Оскільки спірні правовідносини фактично виникли між Фермерським господарством "Оазис" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" стосовно права оренди на земельні ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

23. За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

24. У справі, що розглядається, спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

25. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

26. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

27. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

28. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

29. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

30. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

31. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "Оазис" до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_2, Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", Відділ Держземагентства України у Врадіївському районі Миколаївської області, про скасування рішень - закрити.

Роз'яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців