Ухвала

від 13.09.2016 по справі 904/9041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.16р. Справа № 904/9041/15

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000", м. Київ

про стягнення 1 036 073,51 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача (скаржника): не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" про стягнення заборгованості у розмірі 1 036 073,51 грн. за договором поставки № 132-ДН від 03.04.2014, з яких 272 012,34 грн. основний борг, 6 610,02 грн. заборгованість по відсоткам за користування товарним кредитом, 181 442,29 грн. гривнева різниця ціни договору, 182 428,13 грн. пеня, 116 322,79 грн. 28% річних, 191 320,22 грн. індекс інфляції, 85 937,72 грн. штраф.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 272 012,34 грн. основного боргу, 6 610,02 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 181 442,29 грн. гривневої різниці ціни договору (плати за користування товарним кредитом), 182 428,13 грн. пені, 85 937,72 штрафу, 116 322, 79 грн. 28% річних, 191 320,22 грн. інфляційні втрати, 15 541,10 грн. витрат по сплаті судового збору (ОСОБА_1Ю.).

21.12.2015 на виконання вищезазначеного рішення було видано наказ на примусове виконання.

18.07.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, в якій просить:

- визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції протиправною та незаконною, по відношенню до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618).

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції виконати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618).

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618) було порушено вимоги ч.8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", в частині невиконання своїх обов'язків з проведення перевірки, направленої на виявлення рахунків та майна боржника на яке може бути звернуто стягнення. Зазначена бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції позбавляє стягувача права на своєчасне виконання законного судового рішення та поновлення його порушених прав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2016 прийнято скаргу та призначено її до розгляду у засіданні 01.08.2016.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 01.08.2016 на 30.08.2016 та з 30.08.2016 на 13.09.2016.

30.08.2016 відділ державної виконавчої служби подав через канцелярію суду відзив на скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", посилаючись на те, що державним виконавцем було вжито дії по перевірці майнового стану боржника, робилися запити до реєструючих органів та отримувалась відповідна інформація, проте в зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів та майна, виконати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618) неможливо.

13.09.2016 представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відділу державної виконавчої служби у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне скаргу на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково, з наступних підстав.

З матеріалів виконавчої справи вбачається, що постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 25.01.2016 відкрито виконавче провадження № 49948618 про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі №904/9041/15 (а.с. 156).

Одночасно з цим, постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 25.01.2016 було накладено арешт на кошти боржника, також державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (а.с.158).

25.01.2016 державним виконавцем було здійснено запит №1813/18 до територіального сервісного центру 1245 регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, Нікопольського МБТІ, Державної інспекції сільського господарства та Управління архітектури та містобудування, стосовно наявності майна, що зареєстровано за ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000"(а.с.160).

27.01.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції було сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відповідно до якої відомості щодо боржника у зазначених реєстрах станом на 27.01.2016 були відсутні (а.с.161-162).

Відповідно до відповіді Державної податкової служби України №1015178343 від 28.01.2016 на запит головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції №16358547 від 27.01.2016 про номери рахунків відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами -підприємцями, вказано номери наступних рахунків: №25000050230458 відкритому у ПАТ КБ "Приватбанк" код валюти рахунку 980 та 37513000174124 відкритому у Казначействі України (ел. адм. податк.) код валюти рахунку 980 (а.с.166).

02.02.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 105 161,46 грн.(а.с.167)

02.02.2016 Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації повідомило відділ ДВС, що за ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" зареєстровано 13/34 частина нежитлового приміщення по вул. Микитинській, 40 у м. Нікополь на підстав договору купівлі-продажу від 18.11.2005 (а.с.172). Проте, як було встановлено пізніше, зазначене майно не мало відношення до боржника ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" (код 38657819), оскільки належало Селянському (фермерському) господарству "Січ-2000" (код 31164202) (а.с.175-184).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 16.02.2016, було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №25000050230458 відкритому у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299 у межах суми 1 156 876,07 грн.(а.с.169)

Листом від 29.02.2016 ПАТ КБ "Приватбанк", повідомив ВДВС про відсутність коштів на рахунку №25000050230458 для виконання постанови від 16.02.2016 про арешт коштів боржника ВП №49948618 (а.с.187).

Листом від 17.02.2016 №07.2/01.107/825 Держсільпгосінспекція України повідомила, що в електронно-обліковій системі інспекції відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" (код 38657819) (а.с.185).

Відповідно до акту державного виконавця від 11.03.2016, було встановлено, що за адресою: с. Дмитрівка, вул. Леніна, 94 ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" не знаходиться, майно боржника на яке може бути звернуто стягнення відсутнє (а.с. 188).

12.04.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції було подано запит до Нікопольської ОДПІ про надання інформації, чи звітує ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" перед Нікопольською ОДПІ. У відповідь на запит, від 12.04.2016 Нікопольська ОДПІ повідомила, що ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" надає до ОДПІ податкову звітність (остання декларація з податку на прибуток за 2015, стан 45- планик до кінця року, перейшов до обліку в м. Київ) (а.с.192-193).

14.04.2016 державним виконавцем було сформовано та виставлено ПАТ КБ "Приватбанк" платіжну вимогу №424, яка була повернута банком 21.04.2016, в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника (а.с.191).

Постановою заступника начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 22.07.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві, встановлено, що майно боржника на яке може бути звернене стягнення відсутнє, в зв'язку із чим наказ господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі №904/9041/15 повернуто стягувачеві (а.с. 196).

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стадія виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу, тому питання оскарження дій державного виконавця (якщо такі дії були вчинені державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду) вирішується в порядку господарського судочинства відповідно до ст. 121-2 ГПК України і таке оскарження реалізується шляхом звернення до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця.

Статтею 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв на час проведення спірних виконавчих дій) від 21.04.1999 № 606-ХІУ та інші нормативно-правові акти.

Права та обов’язки державного виконавця у виконавчому провадженні визначено ст.11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , згідно якої державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 8. ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше як один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше як один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

З огляду на вищенаведені положення Закону, при здійсненні виконавчого провадження про стягнення із боржника грошових коштів, державний виконавець зобов'язаний здійснити всіх можливих заходів, направлених на виявлення майна, в т.ч. грошових коштів, боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог стягувача за виконавчим документом. З метою виконання вказаного обов'язку, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника (п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5).

Лише у випадку, якщо за результатами проведення передбачених чинним законодавством заходів державним виконавцем буде встановлено факт відсутності у боржника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, на які можливо звернути стягнення з метою задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, в результаті чого виконання за виконавчим документом не здійснено або здійснено частково, державний виконавець відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виносить постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Крім того, за правилами ч. 2 вказаної статті, про наявність обставин, які є підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві, державним виконавцем складається відповідний акт.

При цьому, факт вчинення вищезазначених дій, які надають можливість дійти до беззаперечного висновку про відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо здійснити примусове виконання рішення, повинен підтверджуватись відповідними документами, складеними державним виконавцем та відомостями, отриманими від компетентних органів, які обов'язково долучаються до матеріалів виконавчого провадження відповідно до п. 3.3 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. №2274/5.

Матеріали виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 , які надано відділом ДВС, не містять інформації щодо здійснення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів, спрямованих на реальне виконання рішення суду.

Так, судом встановлено, що зроблені державним виконавцем запити, які були направлені на встановлення наявності майна та рахунків у боржника, були датовані 25.01.2016, тобто в день відкриття виконавчого провадження, запит на отримання інформаційної довідки щодо виявлення майна боржника був зроблений одноразово 27.01.2016. Запит від 02.03.2016 (а.с.173-184) суд не приймає до уваги, оскільки державним виконавцем було допущено помилку та зазначено невірний ідентифікаційний код боржника, що призвело до отримання інформації на іншого суб'єкта господарювання. Отже, виконавцем не було вчинено дій щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника, як це передбачено ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" - не рідше ніж один раз на три місяці.

Крім того, слід зазначити, що державний виконавець, отримавши відповідь від Нікопольської ОДПІ, був повідомлений про те, що ТОВ "Агрофірма СІЧ 2000" надає до ОДПІ податкову звітність (остання декларація з податку на прибуток за 2015, стан 45- платник до кінця року, перейшов до обліку в м. Київ). Проте до податкових органів м. Києва державним виконавцем жодного запиту направлено взагалі не було. Тобто державний виконавець не проводив перевірки, направленої на виявлення рахунків боржника кожні 2 тижні. Як вже зазначалось, зазначена бездіяльність державного виконавця є порушенням вимог ч.8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", в частині здійснення перевірки не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника.

Також судом встановлено, що відповідно до даних вказаних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, боржник займається наступними видами діяльності: код КВЕД 01.11. - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.24 - вирощування зерняткових та кісточкових фруктів; код КВЕД 01.46 - розведення свиней; код КВЕД 01.61. допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Отже, беручи до уваги специфіку діяльності боржника (відповідача), державний виконавець зобов'язаний був звернутися до Державної інспекції сільського господарства, Державного підприємства "Держреєстри України" Мінінстерства аграрної політики України, щодо зберігання боржником зерна на зернових складах, Державної інспекції сільського господарства, стосовно декларування боржником зерна, а також вжити необхідних заходів, щодо виявлення посівних площ боржника. Крім того, виконавець повинен був вжити заходів для отримання витягу з Єдиного державного реєстру тварин, зокрема звернутися до Київської філії Державного підприємства "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин". Зазначених дій державним виконавцем здійснено не було, в матеріалах справи докази здійснення таких заходів відсутні.

Вищенаведені обставини свідчать про протиправну бездіяльність посадових осіб ВДВС, невиконання в установленому законом строк ними своїх посадових обов'язків, ігнорування вимог законодавства, що позбавляє стягувача права на своєчасне виконання законного судового рішення та поновлення його порушених прав.

Розглядаючи дану скаргу, суд звертає увагу учасників судового розгляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці наголошує, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. При цьому, відповідно до статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Невід'ємність права сторони на виконання остаточного рішення суду також знайшло своє відображення в рішеннях у справах В«Жовнір проти УкраїниВ» , В«Шмалько проти УкраїниВ» , В«Ромашов проти УкраїниВ» , В«Бакай та інші проти УкраїниВ» , В«Півень проти УкраїниВ» та інші.

Відповідно до статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з пунктом 67 остаточного рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2012 у справі "Рисовський проти України", що стосується першого аспекту, то відповідно до усталеної практики Суду неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду, зазвичай становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, рішення у справах В«Бурдов проти РосіїВ» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 40, ECHR 2002-III, В«Ясійньєне проти ЛитвиВ» (Jasiuniene v. Lithuania), заява № 41510/98, п. 45, від 6 березня 2003 року, та В«Войтенко проти УкраїниВ» (Voytenko v. Ukraine), заява № 18966/02, пункти 53-55, від 29 червня 2004 року). Уряд не надав жодного пояснення, яке б виправдало невиконання рішення у цій справі як В«законнеВ» та дозволило б відхід від зазначених принципів.

Як вбачається зі змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, І суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України В«Про державну виконавчу службуВ» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога скаржника про визнання бездіяльності відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції протиправною та незаконною, по відношенню до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618) підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд встановив, що вимоги скаржника щодо зобов'язання відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції виконати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618), задоволенню не підлягають, оскільки скаржник не зазначає, які саме дії повинні бути здійснені державним виконавцем по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618).

У п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції протиправною та незаконною, по відношенню до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618).

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції в частині зобов'язання відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції виконати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 (ВП №49948618) - відхилити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_2