Постанова

від 14.09.2016 по справі 902/1241/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа № 902/1241/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Гулова А.Г.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.15 р.

у справі № 902/1241/15 (суддя Мельник П.А. )

позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_4 господарство "ОСОБА_5 - Майстер"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група", с.Козинці Вінницької області

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_6

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_7 ( представник, довіреність у справі)

відповідача - не з"явився

третя особа 1,2 - не з"явилась

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2015 р. у справі №902/1241/15 (суддя Мельник П.А.) в позові ОСОБА_1 акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_2 до Фермерського господарства "ОСОБА_5 - Майстер", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група" , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався положеннями п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.11,204, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202 Господарського Кодексу України, ч.4 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та прийшов до висновку, що погашення заборгованості по кредиту ТОВ "ППГ" відбулось саме в день списання коштів з депозитного рахунку ОСОБА_6 - 12.02.2015 р.

Той факт, що погашення боргу третьою особою був здійснений шляхом укладання двостороннього правочину, не тягне його юридичної протиправності, оскільки згода ТОВ "ППГ" на здійснення погашення боргу ніяким чином не може вплинути на легальність або дійсність правочину, на вчинення якого достатньо автономної волі ПАТ "Златобанк". Навіть в разі відсутності такої згоди зобов''язання вважається здійсненим.

При цьому , суд першої інстанції послався на наявну в матеріалах справи довідку вих.№779 від 13.02.15 р., видану заступником Голови Правління з розвитку бізнесу АТ "Златобанк" ОСОБА_8 та скріплену печаткою ПАТ "Златобанк", з якої вбачається, що станом на 13.02.2015 року по Кредитному договору № 21/13/КLМВ від 26.04.2013 року, що був укладений з ТОВ "ППГ" відсутня заборгованість за кредитом та процентами.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач ПАТ В«ЗлатобанкВ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«ЗлатобанкВ» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, ( з урахуванням письмових пояснень до апеляційної скарг) скаржник вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та прийнятим із порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що в основу оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було покладено саме висновок про те, що 12.02.2015р. між Банком та ОСОБА_6 (вкладник Банку) було укладено Договір про виконання зобов'язань третьою особою,згідно якого ОСОБА_6 здійснює виконання зобов'язань ТОВ В«ППГВ» за Кредитним договором №21/13/КЬМВ від 26.03.2013р. в сумі 483 286,05 грн.

Вказує, що зазначений правочин від 12.02.2015р. є таким, що має на меті зменшення обсягу депозитних коштів за рахунок окремих фізичних осіб у АТ "Златобанк" за рахунок кредитного договору з ТОВ "ППГ".

На думку скаржника, місцевий господарський суд при винесені оскаржуваного рішення не дослідив всіх обставин справи, що мають важливе значення при вирішенні даного спору, а тому правових підстав для відмови у задоволені позовних вимог не було.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач звертає увагу, що Договір банківського вкладу № 054199 "Універсальний" в іноземній валюті від 20.01.2014 р., що укладався із ОСОБА_6 діяв до 23.01.2015 р.

Згідно п. 6.2. договору банківського вкладу, при відсутності звернення вкладника про повернення вкладу після закінчення строку розміщення вкладу, вклад зберігається банком на рахунку без нарахування процентів по вкладу, на що вкладник надає свою безпосередню згоду.

Разом з тим, у банка відсутні будь-які звернення від ОСОБА_6 щодо видачі коштів із вкладного рахунку після закінчення його строку дії.

Апелянт наголошує, що всупереч домовленостей, які закріплені в даному Договорі, та із порушенням строків, ОСОБА_6 12.02.2016р., укладає Договір виконання зобов'язання та перераховує кошти на позичковий рахунок ТОВ В«ППГВ» .

На думку апелянта, здійснивши таку операцію, банк надав, крім вищевказаної переваги, перевагу щодо видачі готівкових коштів в іноземній валют в супереч заборон, встановлених п.п.9 п.б постанови Національного банку України від 01.12.2012р. № 758 В«Про врегулювання ситуації на грошово - кредитному та валютному ринках.В» .

Апелянт наголошує, що згідно п.26.4 ст.26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі , якщо кредитор за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Разом з тим, від ОСОБА_6 не надходило жодних заяв щодо повернення коштів із зазначенням рахунку, куди необхідно перерахувати кошти із вкладного рахунку.

Вважає, що ОСОБА_6 надано багато переваг перед іншими кредиторами АТ В«ЗлатобанкВ» , як в порушені прав сторін щодо перерахуванні коштів із депозитного рахунку в силу п.2.3,5 Договору вкладу так і в договірному перерахуванні коштів із вкладного рахунку в супереч нормам законодавства.

Просить врахувати зазначені доводи, викладені в апеляційній скарзі та скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2015р. у справі № 902/1241/15 повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ В«ЗлатобанкВ» до Фермерського господарства В«Агро-МайстерВ» про звернення стягнення на предмет застави задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група" вказала, що з доводами апелянта не погоджується, вважає рішення законним, обґрунтованим та таким , що прийняте при повному з"ясуванні обставин справи.

На думку апелянта, судом першої інстанції вірно встановлено, що 12 лютого 2015 року між ОСОБА_6 як новим боржником та ПАТ В«ЗЛАТОБАНКВ» в особі Заступника Голови Правління з розвитку бізнесу ОСОБА_8 було укладено Договір про виконання зобов'язання третьою особою.

Відповідно до п. 1.1. Договору про виконання зобов'язання третьою особою в порядку та на умовах, визначених цим Договором, керуючись ст. 528 Цивільного кодексу України,новий боржник здійснює виконання зобов'язань ТОВ В«ППГВ» (первісний боржник) за Кредитним договором № 21/13/КLМВ від 26.04.2013 року, а Кредитор надає свою згоду на виконання Новим боржником зобов'язань за Первісного боржника за вказаним Кредитним договором в сумі 483 286, 05 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору , сторони домовились, що Новий боржник зобов'язаний виконати зобов'язання за Кредитним договором, спрямувавши зазначені грошові кошти на погашення заборгованості перед Кредитором за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору обов'язки, визначені у п. 1.2. цього Договору, мають бути виконані Новим боржником не пізніше 12 лютого 2015 року.

Таким чином, сторони в Договорі про виконання зобов'язання третьою особою узгодили кредитний договір, за яким виконуються зобов'язання (п. 1.1. Договору); рахунок, на який потрібно зарахувати грошові кошти (п. 2.1.1. Договору); розмір грошових коштів, що підлягає сплаті (п. 1.1. Договору); строк зарахування грошових коштів (п. 1.3. Договору); порядок договірного списання коштів (п. 3.1. Договору); пов'язаність з Кредитним договором № 21/13/КLМВ від 26.04.2013 року.

Як вбачається з руху (виписки) по рахунку 37399300005274 по валюті 980 за період з 12.02.2015 року по 14.07.2015 року, 12 лютого 2015 року грошові кошти в розмірі 483 286, 05 грн. були зараховані на користь Банку, із призначенням платежу: В«Перерахування коштів на погашення за договором № 21/13/КLМВ від 26.04.2013р.В» .

13.02.2015 року АТ В«ЗЛАТОБАНКВ» видав довідку, якою повідомив, що станом на 13.02.2015 року по Кредитному договору № 21/13/КLМВ від 26.04.2013 року відсутня заборгованість.

Видача ПАТ В«ЗЛАТОБАНКВ» вищезазначеної довідки свідчить про виконання ТОВ В«ППГВ» зобов'язань за Кредитним договором № 21/13/КLМВ, проведеним належним чином.

Вважає, що Договір про виконання зобов'язання третьою особою є чинним, укладеним з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, закріплених статтею 203 Цивільного кодексу України, отже - є дійсним, а погашення заборгованості по кредиту ТОВ В«ППГВ» відбулось саме в день списання коштів з депозитного рахунку ОСОБА_6 -12.02.2015 року.

Той факт, що погашення боргу третьою особою був здійснений шляхом укладання двостороннього правочину, не тягне його юридичної протиправності, оскільки згода ТОВ ППГВ» на здійснення погашення боргу ніяким чином не може вплинути на легальність або дійсність правочину, на вчинення якого достатньо автономної волі ПАТ В«ЗлатобанкВ» . Навіть в разі відсутності такої згоди зобов'язання вважається здійсненимВ» .

Окрім того, підтвердженням того факту, що вищезгаданий правочин є дійсним, є подання Банком позовної заяви до Солом'янського районного суду міста Києва до ОСОБА_6 (справа №760/15739/15-ц ) про визнання правочину недійсним в частині договірного списання коштів. Вважаємо, що поданням позовної заяви Банк підтвердив чинність та дійсність правочину станом на день прийняття оскаржуваного рішення.

Третя особа наголосила на безпідставності доводів апелянта, у зв"язку з чим просить відмовити в задоволенні скарги, а рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.15 р. залишити без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року у справі № 902/1241/15 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичну особа - ОСОБА_6 ( а.с.213-216, т.2).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. у справі № 902/1241/15 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз ( 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), на вирішення якої поставлені наступні питання :

1) яка ринкова вартість рухомого майна, а саме колісних транспортних засобів:

- марка Т-150 К

реєстраційний номер НОМЕР_1

заводський № 223470

двигун № НОМЕР_2, 2005 року випуску

- марка -БЕЛАРУС -892

реєстраційний номер 19603АВ

заводський номер № -89202128

двигун № -637039, 2012 року випуску ( а.с.226-230, т.3)

В свою чергу, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р.зупинено провадження у справі № 902/1241/15 до отримання результатів автотоварознавчої експертизи ( а.с. 231-233 ,т.3).

04.05.2016р. ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду поновлено провадження у справі № 902/1241/15, задоволено клопотання експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5 про безперешкодний доступ до транспортних засобів, які є предметом експортного дослідження , а саме: трактора -Т-150д/н 196-05АВ та трактора Беларус -892 д/н 196-03АВ та зупинено провадження у вказаній справі ( а.с.17-23, т.4).

В подальшому, 16.05.2016 р. на адресу Рівненського апеляційного господарський суду була повернута справа № 902/1241/15 з ухвалою від 03.03.2016 року про призначення експертизи без виконання, у зв"язку з відсутністю її оплати.

За таких обставин , ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 р. у справі № 902/1241/15 поновлено провадження та призначений розгляд справи по суті (а.с. 32-34, т.4).

У судове засідання з"явився представник позивача ОСОБА_7, яка повністю підтримала вимоги апеляційної з підстав, викладених у ній. Додатково вказала, що ОСОБА_6 надано багато переваг перед іншими кредиторами АТ В«Златобанк».Крім того, наголосила ,що Вищий господарський суд Україні 01.06.2016 р. своєю постановою в межах справи № 902/1236/15 встановив законність укладення кредитного договору № 21/13/KLMB від 26.04.2013р. та зазначив , що ОСОБА_6 на час укладення договору про виконання зобов"язань від 12.02.2015 р. отримав перевагу перед іншими вкладниками , кредиторами банку, вказаний договір відповідає критерію нікчемності правочину, визначеному п.7 ч.3 ст. 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наголошує, що встановлені обставини мають преюдиціальне значення у даній справі , в силу ч.2 ст. 35 ГПК України.

Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2015р. та задовольнити заявлені позовні вимоги

Відповідач, третя особа в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та заздалегідь, на що вказують зворотні повідомлення відділення поштового зв'язку ( а.с.74-75, т.3).

Від третьої особи ОСОБА_6 повернувся поштовий конверт з відміткою " за закінченням терміну зберігання " ( а.с.73, т.3).

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про призначення справи до розгляду від 22 серпня 2016 року була надіслана третій особі - 25.08.2016р., разом з тим лист повернуто підприємством зв'язку із посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (а.с. 73, т. 3).

Тому, третя особа ОСОБА_6О вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідач, треті особи належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача, третіх осіб.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_2 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.13 року між Позивачем (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група" (позичальником, третя особа, ТОВ "ППГ") був укладений кредитний договір № 21/13/-КLМВ, відповідно до положень якого (п. 1.1.) Кредитодавець (позивач, "Банк") надає Позичальнику (Боржнику) Кредит, а Позичальник (Боржник) зобов'язується в повному обсязі повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та виконати інші умови цього Кредитного Договору ( а.с.45-54, т.1).

Відповідно до положень п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути його в повному обсязі, сплатити проценти за його користування та виконати інші умови цього договору.

Згідно з п.1.2 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення Банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються Банком за заявками позичальника (далі - Заявка) після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов'язання банка по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцентованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному у заявці, така заявка вважається виконано, а зобов'язання банка дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості, нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

У відповідності до п.1.2.1 кредитного договору кредит надається для поповнення обігових коштів.

Максимальний ліміт заборгованості за лінією становить 400 000,00грн. (п.1.3. договору)

Згідно з п. 1.4. договору строк дії максимального ліміту за кредитною лінією складає 24 місяці. Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 25.04.2015р.

Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно з наступним графіком, який викладений в додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що за користування кредитом Позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, що встановлюється у розмірі - 24 % річних.

Згідно п.п.3.4.1, 3.4.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний використовувати кредит виключно на цілі, передбачені цим Кредитним договором та сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно умовами кредитного договору.

Пунктом 3.4.3. кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадках настання несприятливих обставин.

Відповідно до п.3.4.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завданні невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.

Пунктом п.4.1. кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого Кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або проценті до моменту фактичного погашення заборгованості.

За кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, визначених в п.3.4, позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 5000,00 грн. (п.4.3 кредитного договору).

Пунктом 4.6 кредитного договору передбачено, що виконання зобов'язань за цим кредитним договором забезпечується всім майном та коштами позичальника, на які може бути звернення стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.6 кредитного договору).

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Додатком № 1 до кредитного договору сторони погодили графік зменшення ліміту заборгованості .

06.08.2013 року між ПАТ В«ЗлатобанкВ» та ТОВ В«Подільська продовольча групаВ» укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 21/13/ KLMB, відповідно до якого сторони домовились викласти п.8.12 кредитного договору № 21/13/KLMB від 26.04.2013 року в новій редакції .(т.1,а.с. 63-64)

11.10.2013 року сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору №21/13/KLMV від 26.04.2013 року, відповідно до якого домовились викласти пункти 1.3, 1.5 та пункт 2.1 договору в новій редакції, зокрема:

В«п.1.3. Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 550 000,00 грн.В» ;

В«п.1.5.За користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі - 26 % річнихВ» .

Додатковим додатком від 11.10.2013р. до додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік зменшення ліміту заборгованості .

Додатковим договором від 08.01.2014р. до кредитного договору № 21/13/KLMB від 26.04.2013 року сторони виклали п. 1.4.1. договору в новій редакції.(т.1,а.с.59-61)

На виконання умов вищевказаного кредитного договору та змін до нього, Позивач надав Боржнику кредит в розмірі 550 000грн. (п'ятсот п'ятдесят тисяч) з кінцевою датою повернення кредиту не пізніше 25 квітня 2015 року.

З метою забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору, 26.04.2013 року між Позивачем та ОСОБА_4 господарством "Агромайстер" (далі - Відповідач) було укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі під номером 489 та 11.10.2013р.;Договір про внесення змін до Договору застави від 26.04.2013р., реєстровий № 489, посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі під номером 1935 (далі - Договір застави) ( а.с.65-72, т.1)

Відповідно до п. 1.1 Договору застави для забезпечення повного і своєчасного виконання Заставодавцем ОСОБА_10 зобов'язань, визначених у статті 2 цього Договору, Заставодавець підписанням цього Договору надає Заставодержателеві у заставу майно, визначене у Статті 3 цього Договору. В силу цього Договору Заставодержатель має право у разі невиконання Заставодавцем ОСОБА_10 зобов'язань, задовольнити свої вимоги за Кредитним договором за рахунок Предмета застави, переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору застави застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя щодо сплати Заставодавцем кожного і всіх його ОСОБА_10 зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі, зі всіма змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені Сторонами в майбутньому.

Відповідно до п. 3.1. Договору застави, предметом застави є рухоме майно - колісні транспортні засоби (далі - предмет застави) ( а.с.68, т.1):

-реєстраційний номер НОМЕР_1, марка Т-150К, заводський номер 223470, двигун 450565, 2005 року випуску. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239677, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 26.04.2012р.;

- реєстраційний номер НОМЕР_3, марка БЕЛАРУС-892, заводський номер 89202128, двигун 637039, 2012 року випуску. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239675, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 24.04.2012р.

Предмет застави належить відповідачу на праві власності, що підтверджується документально, на підставі накладних. Місцезнаходження предмета застави - зберігається за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Свердлівка, вул. Набережна, 30 (п.п. 3.1.1.-3.2. Договору застави).

Відповідно до п.п. 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 Договору застави Заставодержатель має право у випадку невиконання зобов'язань за Кредитним договором, переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави шляхом його реалізації способом, визначеним на розсуд Заставожержателя; переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за Кредитним договором в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму основного боргу, проценти, комісії, неустойку, збитки завдані простроченням виконання витрат, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на Предмет застави та ін.; звернути стягнення на Предмет застави, в тому числі достроково, у випадках, передбачених Кредитним договором та цим Договором, обравши на свій розсуд спосіб звернення стягнення.

02.01.14 р. між Позивачем та ОСОБА_6 було укладено Договір банківського вкладу №054119 "Універсальний" в іноземній валюті, згідно якого ОСОБА_6 розмістив на рахунку №26355501062674 вклад (депозит) в розмірі 22222,00 доларів США.

В подальшому, 12 лютого 2015 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Златобанк" в особі Заступника Голови Правління з розвитку бізнесу ОСОБА_8 було укладено Договір про виконання зобов'язання третьою особою, відповідно до умов якого ОСОБА_6 здійснює виконання зобов'язань ТОВ "ППГ" (первісний боржник) за Кредитним договором № 21/13/KLMB від 26.04.2013 року, а Кредитор надає свою згоду на виконання Новим боржником зобов'язань за Первісного боржника за вказаним Кредитним договором в сумі 483 286, 05 грн.

На виконання умов даного договору, меморіальним ордером №464299 від 12.02.15 р. кошти в сумі 483286,24 грн. з депозитного рахунку ОСОБА_6 були списані в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ППГ" за кредитним договором № 21/13/KLMB від 26.04.2013 року. Згідно виписки по рахунку 37399300005274 по валюті 980 за період з 12.02.2015 року по 14.07.2015 року , 12.02.2015 року грошові кошти в розмірі 483 286, 05 грн. були зараховані на користь Банку, із призначенням платежу: "Перерахування коштів на погашення за договором № 21/13/КLМВ від 26.04.2013".

13.02.2015 року АТ "Златобанк" видав довідку, вих. № 779, якою повідомив, що станом на 13.02.2015 року по Кредитному договору № 21/13/КLМВ від 26.04.2013 року, що був укладений з ТОВ "ППГ" відсутня заборгованість за кредитом та процентами. Кредит погашено повністю.

Разом з тим, на думку позивача, позичальник прийняті на себе зобов'язання за укладеним Кредитним договором № 21/13/-КLМВ від 26.04.13 р. не виконав, а тому станом на 11.08.15 р. утворилась заборгованість у розмірі 675 825,89 грн.. В рахунок погашення зазначеної заборгованості ТОВ "ППГ", ПАТ "Златобанк" звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет застави, а саме на колісні транспортні засоби:

- марка Т-150 К

реєстраційний номер НОМЕР_1

заводський № 223470

двигун № НОМЕР_2, 2005 року випуску

- марка -БЕЛАРУС -892

реєстраційний номер 19603АВ

заводський номер № -89202128

двигун № -637039, 2012 року випуску

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України: господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України (надалі -ГК), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень статті 546 Цивільного кодексу України( надалі -ЦК) вбачається, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, 26.04.13 року між Позивачем (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група" (позичальником, третя особа, ТОВ "ППГ") був укладений кредитний договір № 21/13/-КLМВ, відповідно до положень якого (п. 1.1.) Кредитодавець (позивач, "Банк") надає Позичальнику (Боржнику) Кредит, а Позичальник (Боржник) зобов'язується в повному обсязі повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та виконати інші умови цього Кредитного Договору ( а.с.45-54, т.1).

На виконання умов вищевказаного кредитного договору та змін до нього, Позивач надав Боржнику кредит в розмірі 550 000 (п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень з кінцевою датою повернення кредиту не пізніше 25 квітня 2015 року.

06.08.2013 р. між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група" був укладений договір про внесення змін до кредитного договору від № 21/13/klmb від 26.04.2013 р. ( а.с.63-64, т.1).

08.01.2014 р. між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група"укладено додатковий договір до Кредитного договору № 21/13/klmb від 08.01.2014 р. ( а.с.59-61, т.1).

Колегія суддів зауважує, що у зв"язку з частковим виконням взятих на себе зобов"язань боржником, утворилась заборгованість, яка складається з суми основного боргу 430 881,28 грн., 68 138,51 грн. процентів за користування кредитними коштами за період з 29.04.2013 р. по 10.08.2015 р., 9 625,69 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 151 903,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10 277,04 грн.- 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 5 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов"язань , всього на суму -675 825,89 грн.

У зв"язку з існуючою заборгованістю, ПАТ "Златобанк" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група", Фермерського господарства "ОСОБА_5 - Майстер", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості ( справа № 902/1236/15).

Відповідно до даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду Вінницької області від 06.10.2015 р. у справі № 902/1236/15 у позові відмовлено.Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. рішення суду скасоване. Прийняти нове про задоволення позову.

Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча група" та з фермерського господарства "Агро-Майстер" на користь публічного акціонерного товариства "Златобанк" заборгованість за Кредитним договором № 21/13-KLMB від 26.04.2013 року (із змінами та доповненнями) у сумі 675 825 грн. 89 коп. Стягнуті судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 р. у справі №902/1236/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року у справі №902/1236/15 змінено в частині стягнення суми судового збору, в решті залишено без змін.

Колегія суддів констатує, що позивач задоволив свої кредиторські вимоги за допомогою зазначеного вище позову про стягнення коштів.

Разом, з тим з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору, 26.04.2013 року між Позивачем та ОСОБА_4 господарством "Агромайстер" було укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі під номером 489 та 11.10.2013р., Договір про внесення змін до Договору застави від 26.04.2013р., реєстровий № 489, посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі під номером 1935 (далі - Договір застави),предметом якого є є рухоме майно - колісні транспортні засоби ( а.с.65-72,т.1).

Як зазначалось вище, позивач скористався своїм правом та звернувся з позовом до застоводавця Фермерського господарства "Агромайстер" з вимогою про звернення стягнення на предмет застави.

В процесі перегляду рішення місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанції у справі № 902/1236/15, Вищий господарський суд у постанові від 01.06.2016 р. вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права . Зокрема, встановив законність укладення кредитного договору № 21/13/KLMB від 26.04.2013р. між ПАТ "Златобанк" та ТзОВ "ППГ", а також договору застави від 26.04.2013р., укладеного між ПАТ "Златобанк"та ОСОБА_4 господарством "Агромайстер".

Щодо укладеного 12.02.2015 року договору між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_6 про виконання зобов'язання третьою особою, на виконання умов якого банком згідно меморіального ордера №464299 від 12.02.2015 року списано кошти в сумі 483 286,24 грн. з депозитного рахунку ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ППГ" за Кредитним договором № 21/13/KLMB від 26.04.2013 року. І в той же день грошові кошти в розмірі 483 286,05 грн. зараховано на користь банку із призначенням платежу: "Перерахування коштів на погашення за договором № 21/13/КLМВ від 26.04.2013" відповідно до банківської виписки по рахунку № 37399300005274 по валюті 980 за період з 12.02.2015 року по 09.01.2015 року, Вищий господарський суд погодився з висновками Рівненського апеляційного господарського суду про те, що ОСОБА_6 на час укладення договору про виконання зобов'язання від 12.02.2015 року отримав перевагу перед іншими вкладниками, кредиторами банку: набув права вимоги від ТОВ В«Подільська продовольча групаВ» коштів на суму зменшення коштів на своєму депозитному рахунку внаслідок укладання договору про виконання зобов'язань третьою особою та дійшов висновку, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«ЗлатобанкВ» обґрунтовано дійшла висновку, що Договір про виконання зобов'язання від 12.02.2015 року, укладений між акціонерним товариством В«ЗЛАТОБАНКВ» та ОСОБА_6, відповідає критерію нікчемності правочину, визначеному п.7 ч.3 ст 38 В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» . Таким чином судами встановлено, що зобов'язання за Кредитним договором №21/13/КLМВ від 26.04.2013 року у відповідача ТОВ "Подільська продовольча група" не припинено, так як недійсний правочин якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) не створює юридичних наслідків.

Таким чином, доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими, а обставини встановлені постановами РАГС від 20.01.2016р. та Вищого господарського суду від 01.06.2016р. мають преюдиціальне значення у даній справі , в силу ч.2 ст. 35 ГПК України.

А відтак, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зверненні стягнення на предмет застави у зв»язку з погашенням третьою особою заборгованості по кредитному договору є помилковими.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в т. ч. на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну продажу предмету застави відповідно до положень Закону України « Про виконавче провадження» та Закону України « Про заставу «

Для визначення ринкової вартості заставного майна, а саме колісних транспортних засобів, на виконання вимог п.6 ч.2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. у справі № 902/1241/15 призначалась судова автотоварознавча експертиза. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, зазначена ухвала виконана не була, у зв"язку відсутністю оплати експертизи.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 лютого 2012 року « Про деякі питання практики призначення судової експертизи « у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів .

Колегія суддів також відзначає, що згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відпровідно до п. 3.4 Договору застави від 26 квітня 2013 року сторони узгодили,що заставна вартість предмета застави відповідає ринковій вартості та складає 229 000грн.(т.1,а.с. 69)

За таких обставин , колегія суддів прийшла до висновку про визначення у рішенні суду початкової ціни предмета застави 229 000грн.

З урахуванням встановлених судами обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна від 26.04.2013, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська Продовольча группа» перед ОСОБА_1 акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 21/13/- KLMB від 26.04.2013 р., в розмірі 675 825,89 грн., яких: 499 019,19 грн., - основний борг, 68 138,51 грн., процентів за користування кредитними коштами, 9 625,69 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 151 903,37 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10 277, 04 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 5000,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов"язань з визначенням способу реалізації - продаж предмета застави на прилюдних торгах в порядку встановленому чинним законодавством України за початковою ціною, встановленою в розмірі заставної (оціночної) вартості за цими договорами в сумі 229 000 грн.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення таким вимогам не відповідача, а тому підлягає скасуванню у зв»язку з неповним з»ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права на підставі п.1,п.4 ч. 1 ст. 104 ГПК України .

Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів відзначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" при зверненні до суду з даним позовом не сплачував судовий збір відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (надалі- Закон), оскільки був звільнений від сплати.

В подальшому , згідно Закону в редакції від 03.09.2015 р., позивач не був звільнений від сплати судового збору, а тому при зверненні до суду з апеляційної скаргою заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору у зв"язку з тим, що перебуває в стані ліквідації та розпоряджається коштами лише в межах кошторису.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 р. у справі № 902/1241/15 було прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ « Златобанк» та відстрочено сплату судового збору до 21 січня 2016 року.

За приписами п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2016 р. відповідно до платіжного доручення № 2435 був сплачений скаржником судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 11 151,13 грн. ( а.с.209, т.2).

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст. ст. 44,49 ГПК України.

Так, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, колегія суддів судові витрати розподіляє так:

- за подачу позовної заяви в розмірі 10 137,38 грн. підлягають до стягнення з Фермерського господарства "АГРО-МАЙСТЕР" в доход Державного бюджету України;

- за подачу апеляційної скарги в розмірі - 11 151,13 грн. підлягають стягненню з Фермерського господарства "АГРО-МАЙСТЕР" на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Златобанк" .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,п.1,п.4 ст.104,ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.15 р. у справі № 902/1241/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.15 р. у справі № 902/1241/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

1.В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська продовольча группа» ( 22530, Вінницька область, с. Козинці, вул. Перемоги, 32, код ЄДР: 37336881) перед ОСОБА_1 акціонерним товариством "Златобанк" ( м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, ідентифікаційний код: 35894495) за кредитним договором № 21/13/-KLMB від 26.04.2013 р. в розмірі 675 825,89 гривень, звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 26.04.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Златобанк" і ОСОБА_4 господарством "АГРО-МАЙСТЕР" та посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований у реєстрі № 489, а саме на колісні транспортні засоби:

реєстраційний номер НОМЕР_1, марка Т-150К, заводський номер 223470, двигун 450565, 2005 року випуску. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239677, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 26.04.2012р.;

реєстраційний номер 19603 АВ- марка БЕЛАРУС-892, заводський номер 89202128, двигун 637039, 2012 року випуску, право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239675, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 24.04.2012р., що належать на праві власності Фермерському господарству В«АГРО-МАЙСТЕРВ» (22530, Вінницька область, Липовецький район, с. Свердлівка, вул. Набережна, 12, код в ЄДР: 37337031).

Встановити спосіб реалізації предмета застави - колісних транспортних засобів: реєстраційний номер НОМЕР_1, марка Т-150К, заводський номер 223470, двигун 450565, 2005 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239677, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 26.04.2012р.; реєстраційний номер НОМЕР_3, марка БЕЛАРУС-892, заводський номер 89202128, двигун 637039, 2012 року випуску, право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239675, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 24.04.2012р., що належать на праві власності Фермерському господарству В«АГРО-МАЙСТЕРВ» (22530, Вінницька область, Липовецький район, с. Свердлівка, вул. Набережна, 12, код в ЄДР: 37337031) шляхом продажу на прилюдних торгів.

Визначити початкову ціну предмета застави - колісних транспортних засобів: реєстраційний номер НОМЕР_1, марка Т-150К, заводський номер 223470, двигун 450565, 2005 року випуску. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239677, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 26.04.2012р.; реєстраційний номер НОМЕР_3, марка БЕЛАРУС-892, заводський номер 89202128, двигун 637039, 2012 року випуску, право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АС № 239675, видане ІДТН Вінницької ОДА у Липовецькому районі 24.04.2012р., що належать на праві власності Фермерському господарству В«АГРО-МАЙСТЕРВ» (22530, Вінницька область, Липовецький район, с. Свердлівка, вул. Набережна, 12, код в ЄДР: 37337031) , для їх подальшої реалізації в сумі 229 000 грн."

2.Стягнути з Фермерського господарства "АГРО-МАЙСТЕР" (22530, Вінницька область, Липовецький район, с. Свердлівка, вул. Набережна,12, іден. код 37337031) в доход Державного бюджету України - 10 137,38 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3.Стягнути з Фермерського господарства "АГРО-МАЙСТЕР" (22530, Вінницька область, Липовецький район, с. Свердлівка, вул. Набережна,12, іден. код 37337031) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Златобанк" (м.Київ,вул.Б.Хмельницького,17/52 ін.код 35894495) 11 151,13 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Вінницької області видати накази на виконання даної постанови.

Матеріали справи № 902/1241/15 повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Гулова А.Г.