УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2016 р.Справа № 585/1349/16-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08.07.2016р. по справі № 585/1349/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області третя особа Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, третя особа: Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, в якому просила: визнати дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області щодо відмови у видачі їй містобудівних умов та обмежень на будівництво складу-магазину з продажу автозапчастин на земельній ділянці площею 0,0071 га в м. Ромни по АДРЕСА_1 протиправними; зобов'язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області видати містобудівні умови та обмеження на будівництво складу-магазину з продажу автозапчастин на земельній ділянці площею 0,0071 га в м.Ромни по АДРЕСА_1, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1.
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08.07.2016р. по справі № 585/1349/16-а позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись із постановою Роменського міськрайонного суду Сумської областівід 08.07.2016р., подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності і обґрунтованості постанови суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що згідно Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Білашенко Ю.В. за реєстровим № 791, ОСОБА_3 (Продавець) передала ОСОБА_1 (Покупець) у власність нежитлове приміщення, майстерня цегляна - А, загальною площею 8,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці, цільове призначення: 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0071 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1. Вказана земельна ділянка яка знаходиться у користуванні Продавця на підставі договору оренди землі від 18 вересня 2015 року, укладеного з Роменською міською радою Сумської області та зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області Скакун О.С., 29 вересня 2015 року, номер запису про інше речове право: 11380080. Відчужуване майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 13 березня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №342, та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» 19 березня 2009 року, за реєстраційним номером 26305742, номер запису 1047, в книзі 59 (а.с.10-13).
Згідно з Витягом з технічної документації № 212 від 15.09.2015 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Ромни АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, складає 25643,07 грн. (а.с.17).
Так, судом встановлено, що, за умовами Договору оренди землі, укладеного між Роменською міською радою та ОСОБА_3 18 вересня 2015 року, орендар прийняв в строкове платне користування частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування нежитлового приміщення із земель житлової та громадської забудови (п. 1), цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (п. 14) (а.с. 14-16).
Окрім того, Рішенням Роменської міської ради від 23 грудня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання на умовах оренди земельної ділянки саме для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.17).
Вказане рішення є чинним та не скасовувалось, що не заперечувалось сторонами у справі.
На виконання рішення були встановлені в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки по АДРЕСА_1. Претензій при встановленні меж не заявлено, що підтверджується відповідним Актом та Актом приймання-передачі земельної ділянки у якому також зазначено, що ОСОБА_3 прийняла земельну ділянку в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, акт підписаний у т.ч. міським головою Салатуном С.А. Претензій сторонами не заявлено. (а.с. 19,21).
Рішенням 77 сесії 6 скликання Роменської міської ради Сумської області «Про розгляд земельних питань» від 22.10.2015 року змінено сторону в договорі оренди землі за №11380080 від 29.09.2015 року на земельну ділянку площею 0,0071 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а саме: вважати орендарем земельної ділянки площею 0,0071 га за адресою: АДРЕСА_1 громадянку ОСОБА_1. Підстава: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.10.2015 (а.с.22).
Також 29.10.2015 року між Роменською міською радою Сумської області та позивачем укладено Додаткову угоду до договору оренди землі щодо зміни сторони у договорі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Державна реєстрація від 29 вересня 2015 р. №11380080), зареєстровану в державному реєстрі речових прав від 10.11.2015 року.
За умовами Додаткової угоди внесено зміни до договору оренди землі із земель громадської забудови, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0071 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрованого за №11380080 від 29 вересня 2015 року, а саме вважати орендарем земельної ділянки за адресою: м.Ромни АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1. Інші умови договору землі залишаються без змін та є обов'язковими до виконання Сторонами (а.с.23).
Зміни внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Об'єкт нерухомого майна земельна ділянка, цільове призначення: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (а.с. 24).
Таким чином, судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач є власником нежитлового приміщення у м. Ромни Сумської області по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці, яку ОСОБА_1 орендує на підставі договору оренди землі.
Позивач звернулась до Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області із заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво складу-магазину з продажу автозапчастин на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Ромни.
За результатом розгляду вказаної заяви Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області листом від 06.01.2016 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво складу-магазину з продажу автозапчастин на земельній ділянці площею 0,0071 кв.м в м.Ромни по АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Вказана відмова відповідача вмотивована невідповідністю намірів забудови затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні.
Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернулась до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що цільове призначення земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_1 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що, фактично, позивач має намір перебудувати приміщення, яке вже існує, що відповідає намірам забудови затвердженій містобудівній документації.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, Законами України "Про Генеральну схему планування території України", «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Під містобудівними умовами та обмеження забудови земельної ділянки розуміється документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обумовлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, які при їх наданні повинні пересвідчитися у відповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. У разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, приймається рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.
Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. N109) обумовлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Вказані документи у повному обсязі були подані позивачем разом із заявою про затвердження містобудівних умов.
При цьому, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень також визначено невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною 1 статті 19 ЗК України регламентовано вичерпний перелік категорій земель за їх основним цільовим призначенням відповідно до наступного переліку: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення;землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення;землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
З наведених матеріально-правових норм вбачається, що визначення категорії цільового призначення земельних ділянок усіх форм власності на території України здійснюється виключно у вищезазначених формах.
Зі змісту договору оренди земельної ділянки вбачається, що в ньому вказано категорію земельної ділянки - землі громадської забудови, цільове призначення- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 23), за даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
У відповідності до ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
В той час, генеральний план населеного пункту, згідно ст. ст. 1, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Також, ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням.
Крім того, як передбачено. п. 1.1, 1.2. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Державні будівельні норми: склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» від 25 вересня 1997 року за № 164, міські і селищні ради, їх виконавчі органи, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують розробку та затвердження генеральних планів населених пунктів і керуються ними при - здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок.
Отже, з наведених вище актів законодавства України чітко випливає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється у відповідності до генерального плану міста та іншої містобудівної документації, яка є підставою для визначення цільового призначення земельної ділянки та їх функціонального розподілу.
Виключно генеральний план міста, який має спеціально встановлену ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» процедуру його розроблення та затвердження міською радою, яка включає відповідні пропозиції громадськості щодо використання території міста та погодження його з цілою низкою державних інституцій, є підставою для встановлення цільового та функціонального призначення земельних ділянок житлової та громадської забудови і гарантує подальше неухильне дотримання генерального плану під час використання території міською радою, в тому числі на випадок відведення нової земельної ділянки у власність чи користування фізичним або ж юридичним особам для потреб міста.
Також ст. 20 Земельного кодексу України регламентовано особливості встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.
Так, частиною першою наведеної статті визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Частиною 2 ст.20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами рад є органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з підпунктами 8, 9 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Положеннями частини першої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Отже, виконавчий комітет міської ради здійснює безпосередні повноваження щодо вирішення питань місцевого значення, зокрема, щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області надати до Харківського апеляційного адміністративного суду належним чином завірену копію генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою, рішень органу місцевого самоврядування щодо цільового призначення земельної ділянки в м.Ромни по АДРЕСА_1.
Проте, відповідачем не надано суду ані копію генерального плану населеного пункту, ані рішень органу місцевого самоврядування щодо цільового призначення земельної ділянки в м.Ромни по АДРЕСА_1.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем, як уповноваженим органом, не спростовано належними та допустими доказами ту обставину, що категорія земельної ділянки в м. Ромни по АДРЕСА_1 - землі громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Доказів того, що земельна ділянка належить до земель транспорту відповідачем також не надано. При цьому, детальний та генеральний план міста повинні розроблятися з урахуванням даних земельного кадастру.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтоею 18 ЗУ "Про автомобільні дороги України", на яку посилався відповідач, не може бути застосована у даному випадку, оскільки будівля, яка належить позивачу на праві власності побудована на цьому місці в кінці ХІХ сторіччя, що визнали сторони. Тобто на час прийняття закону будівля вже існувала.
Згідно ДБН А.2.2-3-2012, затверджених Наказом Мінрегіону від 03.03.2012 No 98, п. 3.1 будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва; п. 3.10 визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко - економічних показників (кількість продукції, по тужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Отже у даному випадку позивач має намір реконструювати вже існуючу будівлю.
У справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
Отримавши земельну ділянку в оренду згідно Рішення Роменської міської ради, яке не скасовано і згідно якого земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що відповідає цільовому призначенню та категорії земельної ділянки, будівля, яка розташована на земельній ділянці знаходиться у приватній власності позивача, отже вона має право розпоряджатися даною будівлею шляхом будівництва (реконструкції), тобто її очікування щодо отримання містобудівних умов та обмежень були правомірними.
З приводу доводів відповідача про те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято як належний доказ у справі лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №8/14.3-84-16 «Про забудову територій» від 29.01.2016 року (а.с. 25), колегія суддів зазначає наступне.
Так, Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №8/14.3-84-16 «Про забудову територій» від 29.01.2016 року щодо відмови уповноваженого органу містобудування та архітектури у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з підстав її розміщення в межах червоних ліній та невідповідності детальному плану території роз'яснено, що відмова уповноваженого органу містобудування та архітектури у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з вищеозначених підстав мала б нормативне підґрунтя якби не факт розміщення нежитлового приміщення на вказаній земельній ділянці, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №45687662 від 15.10.2015 р., яке перебуває у власності заявника згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.2015, про що вчинено запис в реєстрі №791. Враховуючи статтю 58 Конституції України, нові закони не можуть обмежувати права людини та громадянина, погіршувати їх становище. У випадку із заявником уповноважений орган містобудування та архітектури при відмові у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не врахував дані державного земельного кадастру та факт переходу нежитлової будівлі до нового власника за цивільно-правовою угодою, тому відмова з посиланням на статтю 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованою та немає нормативного підґрунтя (а.с.25).
Водночас на запит Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надано належним чином завірену копію листа №8/14.3-84-16 «Про забудову територій» від 29.01.2016 року (а.с. 48), відповідно до якого відмова у наданні містобудівних умов та обмежень має нормативне підґрунтя.
Суд першої інстанції, при вирішенні справи по суті послався, як на один із доказів також на лист, який надано позивачем (а.с. 25), посилаючись у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про забудову територій» від 29.01.2016 року (а.с. 48) не наведено мотивів, з яких зроблено висновок про те, що відмова відповідача має нормативне підґрунтя, а інформація, викладена у листі (а.с. 25) підлягає спростуванню.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, листи, на які посилаються сторони у справі мають одну дату та номер, але різний зміст. При цьому, лист (а.с. 25) не завірений печаткою, а оглянутий в судовому засіданні лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про забудову територій» від 29.01.2016 року (а.с. 48) містить печатку та підпис, а також отриманий на офіційний запит відповідача.
Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Проте, досліджені судом листи мають виключно інформативний характер та врахування судом першої інстанції копії листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про забудову територій» від 29.01.2016 року, яка оформлена неналежним чином та суперечить змісту листа від тієї ж дати та з того самого питання, наданого відповідачем, не впливає на результат вирішення спору по суті, оскільки не є належним та допустимим доказом, що стосується предмету спору у даній справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08.07.2016р. по справі № 585/1349/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2016 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2016 |
Оприлюднено | 23.09.2016 |
Номер документу | 61416062 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Тацій Л.В.
Адміністративне
Роменський міськрайонний суд Сумської області
Євтюшенкова В. І.
Адміністративне
Роменський міськрайонний суд Сумської області
Євтюшенкова В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні