Ухвала

від 13.09.2016 по справі 802/1321/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

13 вересня 2016 р. Справа № 802/1321/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії .

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі. В клопотанні позивач просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області до набрання рішенням суду у даній справі законної сили вчиняти наступні дії: надавати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:001:0678 площею 40,0 га, розташованої на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області; погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:001:0678 площею 40, 0 га, розташованої на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області; приймати рішення про надання у власність, користування чи оренду земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:001:0678 площею 40,0 га, розташованої на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову позивач зазначив, що попередження порушення його прав можливе лише шляхом заборони відповідачу до ухвалення рішення в адміністративній справі вчиняти дії, спрямовані на передачу іншим особам земельної ділянки, на яку претендує позивач, а саме надавати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, погоджувати проект землеустрою, приймати рішення про надання земельної ділянки.

Позивач та його представник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Суд, керуючись ч. 3 ст. 118 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі представника відповідача.

Заслухавши думку позивача та його представника, дослідивши клопотання про забезпечення позову, суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як встановлено із змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:001:0678 площею 40,0 га в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу, розташованої на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, що викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22.08.2016 р. №К-13830/0-4163/6-16; зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути клопотання позивача про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:001:0678 площею 40,0 га в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу, розташованої на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Особливості інституту забезпечення адміністративного позову врегульовані статтями 117 та 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивач залишив поза увагою те, що саме він як суб’єкт звернення із клопотанням повинен обґрунтувати існуванням передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України підстав для забезпечення позову.

Такий висновок узгоджується із нормою ч. 1 ст. 11 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи із наведених норм процесуального Закону, суд зазначає, що обов’язок довести існування обставин із якими процесуальний Закон пов’язує виникнення підстав для забезпечення позову, у випадку звернення із відповідним клопотанням, покладається саме на позивача.

Проте, при розгляді клопотання про забезпечення позову, судом не встановлено існування підстав для застосування заходів забезпечення позову.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Заявником належним чином не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення заявленого адміністративного позову, а суд не вбачає підстав для висновку про те, що захист прав, свобод та інтересів позивачів стане неможливим без вжиття цих заходів.

На думку суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович