Ухвала

від 19.09.2016 по справі 913/774/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 вересня 2016 року Справа № 913/774/16

Провадження №16/913/774/16

За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ,

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос», с. Комісарівка, Сорокинський район Луганської області,

про стягнення 667 986 грн. 47 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №14/20-51-16 від 25.04.2016;

від відповідача - ОСОБА_2О, представник за довіреністю б/н від 13.07.2016,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» (далі - відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу № 12-10-216 стз-фл/317 від 11.07.2010 в загальному розмірі 667 986,47 грн., з яких:

- 310 724,46 грн. - сума лізингових платежів;

- 209 770, 66 грн. - пеня;

- 133 363,30 грн. - індекс інфляції;

- 14 128,05 грн. - 3% річних від суми боргу.

В судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача.

Позивач додатковими поясненнями на відзив № 161 від 16.09.2016 вважає доводи відповідача безпідставними і такими, що не відповідають чинному законодавству, виходячи з наступного.

Відповідач у відзиві посилається на ст..614 цивільного кодексу України яка визначає, що відповідальність для особи, яка порушила зобов`язання, настає у разі її вини, на ст.617 ЦК України, що містить підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у разі, якщо особа доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

З такими доводами позивач не погоджується у зв'язку з тим п. 3.5 Договору фінансового лізингу №12-10-216 стз-фл/317 від 13 липня 2010 року, передбачено наступне: Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору.

Відповідачем надано копію висновку про форс-мажорні обставини від 08.11.2013р №2731/05-4, копію Сертифікату від 17.11.2014 №4849/05-4 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданих Торгівельно-промисловою палатою України, копії яких належним чином не завірені, що суперечить вимогам ст.36 господарського процесуального кодексу України, тому не можуть бути прийняти судом, як належні докази по справі. Оригінали документів у судовому засіданні для огляду не надані.

Тому посилання Відповідача на наступ форс-мажорних обставин є безпідставними, внаслідок не підтвердження даного факту належним чином.

У відзиві на позовну заяву Відповідач посилається на ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період здійснення антитерористичної операції», відповідно до якої на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Доводи відповідача про застосування зазначеного Закону не приймаються, з тих підстав, що дія цього Закону не розповсюджується на відносини, які випливають з договору фінансового лізингу виходячи з наступного:

Згідно ч. 2 ст. 806 цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Таким чином вважаємо, що положення Закону України «Про тимчасові заходи на період здійснення антитерористичної операції» щодо застосування мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, не розповсюджується на відносини лізингу у сфері господарювання, адже договір фінансового лізингу за своєю правовою природою не є кредитним договором чи договором позики та відносини пов'язані з його виконанням регулюється іншими положеннями законодавства України, а саме положеннями про найм (оренду), купівлю - продаж та поставку, що унеможливлює застосувати до спірних правовідносин вимоги передбачені Законом України «Про тимчасові заходи на період здійснення антитерористичної операції».

Враховуючи вищевикладене, заборгованість, а також штрафні санкції за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № 12-10- 216 стз-фл/317 від 13 липня 2010 року, нараховані відповідно до чинного законодавства України та, оскільки позивач не має законних підстав для їх скасування, підлягають сплаті відповідачем у повному обсязі.

Вимоги ухвали господарського суду Луганської області від 01.09.2016 у даній справі сторонами виконані не у повному обсязі.

Враховуючи викладене, у зв'язку з необхідністю витребуванням додаткових документів, а також з метою повного та всебічного розгляду спору по суті, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 03.10.2016 на 11 год. 30 хв.

2. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, I поверх, в зал. № 109 /суддя Секірський А.В./ .

3. Зобов'язати позивача надати: при наявності додаткові пояснення чи заперечення; докази часткового/повного погашення заявленої до стягнення суми боргу, 3% річних, інфляційних нарахувань, пені (після пред'явлення позову) - оригінали відповідних платіжних документів для огляду у судовому засіданні, належні копії - до справи; документи на підтвердження правового статусу (Статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо) оригінали - для огляду.

4. Зобов'язати відповідача надати: при наявності - докази часткового/повного погашення заявленої до стягнення суми боргу, 3% річних, інфляційних нарахувань, пені (після пред'явлення позову) - оригінали відповідних платіжних документів для огляду у судовому засіданні, належні копії - до справи; документи на підтвердження правового статусу (Статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо) оригінали - для огляду.

Суддя А.В. Секірський