Постанова

від 15.09.2016 по справі 912/147/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016 року Справа № 912/147/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Джихур О.В., Іванова О.Г.

при секретарі Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.09.2016 р.;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, довіреність № 0208-16 від 02.08.2016 р.;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, довіреність № 0208/6-3 від 02.08.2016 р.;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_4, довіреність № 0208/6-2 від 02.08.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2016 року у справі № 912/147/16

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" про відстрочку виконання рішення

у справі

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» , м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ВелтаВ» , с. Коробчине Кіровоградської області

про стягнення 35845934 грн. 74 коп.

та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ВелтаВ» , с. Коробчине Кіровоградської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» , м.Київ

про визнання недійсним договору

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.09.2016 року по 15.09.2016 року ( ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2016 року (суддя Наливайко Є.М) заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" про відстрочку виконання рішення від 16.03.2016 року у справі № 912/147/16 задоволено. Відстрочено виконання рішення від 16.03.2016 року у справі № 912/147/16 на два роки з дня винесення даної ухвали, а саме до 03.08.2018 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду товариство з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про відстрочку виконання рішення у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ВелтаВ» у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо" (позивач за первісним позовом, стягувач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" (відповідач за первісним позовом, боржник) 35845934 грн. 74 коп., у тому числі 19000000 грн. основного боргу, 15653003 грн. 23 коп. втрат від інфляції, 1 192 931 грн. 51 коп. 3 % річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" подало зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо", в якому викладено вимогу про визнання недійсним договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги (позики) від 26.09.2013 року № 2609-1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо" задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" 19000000 грн. основного боргу, 15650100 грн. інфляційних втрат, 1191205 грн. 48 коп. 3% річних та 206673 грн. 31 коп. судового збору. В решті первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 року рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 року скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, такий зустрічний позов залишено без розгляду.

На виконання вищевказаних судових рішень видано наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо" 19000000 грн. основного боргу, 15650100 грн. інфляційних втрат, 1191205 грн. 48 коп. 3% річних та 206673 грн. 31 коп. судового збору.

27.07.2016 року на адресу господарського суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" про відстрочку виконання рішення у справі № 912/147/16 на два календарні роки з моменту винесення відповідної ухвали.

Заявник в обґрунтування своєї заяви посилався на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" утворено у 2000 році та є власником гірничо-збагачувального комплексу (ГЗК), який складається з двох збагачувальних ліній з видобутку та переробки ільменітових руд на Бирзулівському родовищі ільменітових розсипних руд відповідно до спеціального дозволу на користування надрами на видобування ільменітових розсипних руд з метою виробництва ільменітового концентрату від 13.06.2007 року № 4275 (т. 3, а.с. 7-8). Видобування та переробка ільменітових руд є основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта", що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.07.2016 року (т. 3, а.с. 9-17) стосовно товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта".

До складу підприємства заявника входить: кар'єр з видобування ільменітових пісків, збагачувальне виробництво, система оборотного водопостачання, система енергозбереження.

Основним ресурсним активом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" є Бирзулівське родовище ільменіту, на базі якого був збудований гірничо-збагачувальний комплекс з видобування та переробки ільменітових руд.

Виробництво на Бирзулівському родовищі почалося у квітні 2012 року з номінальною потужністю 185 тис. тонн ільменіту на рік за рахунок першої черги виробництва та збільшенням до 300 тис. тонн на рік за рахунок будівництва другої черги гірничо-збагачувального комплексу. Друга черга збагачувального виробництва стартувала у серпні 2013 року.

08.10.2014 року на території виробництва товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" за адресою: Україна, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 2 в будівлі цеху гравітації № (корпус дільниці гравітації, літ. "А") сталася пожежа, внаслідок якої майже повністю знищено першу чергу ГЗК:

- повністю знищено цех (дільницю) гравітації № 1;

- майже повністю знищено обладнання цеху (дільниці) гравітації № 1;

- пошкоджено будівлю цеху (дільниці) доведення;

- пошкоджено обладнання цеху (дільниці) доведення;

- пошкоджено будівлю електрощитової;

- пошкоджено обладнання електрощитової.

Вказане заявник підтверджує актом про пожежу від 08.10.2014 року (т. 3, а.с. 22-23).

До заяви про відстрочку боржником додано копію повідомлення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 08.10.2014 року № 38/485, зі змісту якого вбачається, що 08.10.2014 року надійшло повідомлення від начальника служби безпеки товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" ОСОБА_5 про те, що 08.10.2014 року близько 16 год. 45 хв. на території приміщення відділення гравітації № 1 товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 2, сталася пожежа.

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України внесено слідчим СВ Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2014 року за № 12014120220000485.

Згідно листа Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.12.2014 року (т. 3, а.с. 19), в якому міститься посилання на висновок судово-пожежотехнічної експертизи від 11.12.2014 року № 20, осередок пожежі у відділенні гравітації № 1 товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта", знаходився на 2 поверсі, у місці розташування сепараторних гвинтів; причиною загоряння приміщення відділення гравітації № товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта", 08.10.2014 року виникло внаслідок занесення стороннього джерела вогню (підпал); за матеріалами кримінального провадження пожежа тривала близько чотирьох годин.

Постановою від 24.07.2015 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення кримінальне провадження № 12014120220000485 від 08.10.2014 року перекваліфіковано з ч. 1 ст. 270 на ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України.

До заяви відповідачем додано звіт від 27.03.2015 року про оцінку розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням виробничого, технологічного та іншого обладнання гірничо-збагачувального комбінату Бирзулівського родовища ільменітових пісків, розташованого по вул. Хутір Комінтерн, 2, в с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, що належить товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" (т. 3, а.с. 24-99).

Відповідно наявної у матеріалах справи довідки товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" (т. 3, а.с. 100) вартість повного відновлення цеха гравітації № 1 після пожежі, з урахуванням вартості обладнання та всіх робіт по запуску цеху, складає 125 334 716 грн. 71 коп.

Водночас, платіжними дорученнями від 25.05.2015 року № 175_368 на суму 8987537 грн. 96 коп., від 22.06.2015 року № 180_902 на суму 10851304 грн. 75 коп., від 22.06.2015 року № 180_903 на суму 3637163 грн. 35 коп., від 11.09.2015 року № 0037282 на суму 568497 грн. 47 коп., від 11.09.2015 року № 0037283 на суму 431502 грн. 53 коп., від 11.09.2015 року № 0037284 на суму 2000000 грн., від 14.09.2015 року № 037362 на суму 3602330 грн. 48 коп., від 14.09.2015 року № 037364 на суму 22163809 грн. 50 коп., заявником від АТ "СК "АХА Страхування" та ПрАТ "СК "Провідна" отримано страхове відшкодування у загальній сумі 52 242146 грн. 04 коп.

Як вбачається з Плану фінансово-економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" на 2016-2018 роки, наданого заявником до суду, враховуючи, що виплати страхового відшкодування розпочалися у середині 2015 року (за півроку після пожежі), відновлювальні роботи компанії вдалося розпочати лише у вересні 2015 року, за рік після пожежі. Єдиним джерелом коштів на відновлення можуть бути тільки власні обігові кошти компанії, що призводить до подальшого погіршення незадовільного фінансового стану компанії.

Завершення будівництва планується не раніше четвертого кварталу 2018 року. До кінця 2018 року планується виконати пуско-налагоджувальні роботи, щоб починаючи з 2019 року поступово досягти потрібного рівня виробництва.

Згідно Плану поточні витрати компанії становлять близько 317 млн. грн. на рік, з яких: енергоносії - 46 млн. грн. (в тому числі ПДВ), дизельне пальне - 33 млн. грн. (в тому числі ПДВ), оплата праці - 44 млн. грн., розкривні роботи - 100 млн. грн., рентні платежі - 15 млн. грн. на рік, ремонт та обслуговування обладнання - близько 39 млн. грн. на рік (з ПДВ), інші накладні виробничі, збутові та адміністративні витрати - 26 млн. грн. на рік (з ПДВ), витрати на роботу завантажувально-розвантажувального комплексу на залізниці - 14 млн. грн. на рік (з ПДВ).

Витрати на оплату енергоносіїв заявник підтверджує картками рахунку 631 товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" за 2015 рік та І півріччя 2016 року.

Відповідно довідки від 31.12.2015 року № 9 Новомиргородським відділенням Маловисківської ОДПІ надано інформацію щодо податків, сплачених товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта": загальна сума сплачених податків - 469869740 грн. 71 коп., з них до місцевого бюджету - 22625873 грн. 73 коп., до державного бюджету - 22625873 грн. 73 коп. Період виплат - 20.01.2012 року - 30.12.2015 року.

Як вказує заявник, на момент звернення до суду сума витрат, які товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" належить понести по відновленню будівлі цеху гравітації № 1, становить 27738136 грн. Дану суму коштів боржник покриває за рахунок прибутку від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно пояснень товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта", поданих апеляційному господарському суду 09.09.2016 року, за період з 01.01.2016 року по 01.07.2016 року відповідачем було відвантажено готової продукції (ільменітового концентрату) на загальну суму 173570909 грн. 73 коп., з яких фактично отримано від покупців 109766000 грн.

За вказаний період боржником витрачено 9 473 900 грн. на заробітну плату працівникам, яких за штатним розписом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта", витяг з якого боржником надано суду, є 470 осіб, 2 191 700 грн. сплачено податків та інших обов'язкових платежів, проведено розрахунки з постачальниками та кредиторами на загальну суму 157 219 000 грн.

Відповідач зазначає, що різницю між отриманими товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" коштами від продажу ільменітового концентрату та витраченими коштами вдалось покрити завдяки поверненню податку на додану вартість у сумі 13100000 грн., а також страховому відшкодуванню у сумі 45928600 грн., отриманих від АТ «СК «АХА Страхування» та ПрАТ «СК «Провідна», які були повністю використані у 2016 році на будівництво знищеного під час пожежі ГЗК № 1.

У якості доказу збитковості підприємницької діяльності заявником надано суду копії балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2015 року та на 31.03.2016 року, а також звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2016 року.

Відповідач вважає, що зазначені обставини вказують на скрутне становище товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта", яке може значно погіршитись у зв'язку з початком виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 року у справі № 912/147/16.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що:

- відповідачем впродовж всього часу існування заборгованості (з 01.04.2014 року) не надано доказів звернення до товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» із поясненнями причин неповернення боргу;

- з часу виникнення пожежі - 08.10.2014 року по дату прийняття постанови Вищим господарським судом у даній справі - 19.07.2016 року відповідач мав можливість для покращення свого фінансового становища, пошуку та залучення коштів з метою погашення заборгованості перед позивачем;

- наданий товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" реєстр платежів постачальникам/кредиторам за січень-червень 2016 року свідчить про здійснення відповідачем господарської діяльності та про наявність грошових коштів (т.5, а.с. 200-211);

- доказів вжиття заходів до погашення заборгованості перед стягувачем та її зменшенню товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" не надано.

Надана товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" довідка обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ від 02.08.2016 року № 104/33-856 (т.5, а.с. 85) не може свідчити про відсутність у підприємства рахунків в інших банківських установах та недостатність грошових коштів.

У відповідності з ч. 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В силу частини 1 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Водночас судова колегія зазначає, що процесуальний закон не надає визначення виняткового випадку, а тому це поняття є оціночним. Згідно висновків рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 26.06.2013 року № 5-рп/2013, Конституційний Суд України зазначив, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.

Відповідно п. 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з викладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання відстрочки є не тільки підтвердження належним чином доказами щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин, а також реальна можливість виконання такого рішення в подальшому. Причому, обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

У ст. 42 Господарського кодексу України вказано, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В інформаційному листі від 22.04.2016 року №01-06/1444/16 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини» Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що у зв'язку з необхідністю у подальшій всебічній імплементації практики Європейського суду з прав людини у здійсненні господарського судочинства та з огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Тому у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України вищезазначеного Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Отже, у вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення суду суди повинні враховувати не лише такі обставини, а й правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Однак при прийнятті ухвали про задоволення заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду господарським судом не враховані міжнародно-правові норми захисту порушених прав та вимоги національного законодавства, ступінь вини відповідача у виникненні спору, фінансовий стан та матеріальні інтереси обох сторін.

Відповідно до частини 5 ст.124 Конституції України, пункту 9 частини 3 ст.129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Відповідно правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

01.09.2016 року до апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» від 31.08.2016 року № 31/08-1, разом з якими позивачем надано довідки ПАТ «Дніпровагонмаш», ТОВ «Тас Агро», ПАТ «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний», ПАТ «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» про заборгованість позивача і довідку товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» про його фінансове становище.

У своїх додаткових поясненнях стягувач посилається на те, що йому не було відомо про час та місце слухання справи в суді першої інстанції у зв'язку з чим він не мав можливості надати належні докази свого фінансового стану під час розгляду справи, який відбувся 03.08.2016 року в господарському суді.

Судова колегія не погоджується з такими доводами позивача, оскільки ухвалу господарського суду від 27.07.2016 року про призначення до розгляду у судовому засіданні 03.08.2016 року заяви товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" про відстрочку виконання рішення направлено господарським судом на адресу стягувача 27.07.2016 року, що підтверджується вихідним штампом загального відділу (канцелярії) господарського суду від 27.07.2016 року.

Таким чином позивач був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

До того ж у засіданні суду 03.08.2016 року від стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» був присутній представник ОСОБА_7, що вбачається з протоколу судового засідання від 03.08.2016 року (т.5, а.с. 89).

За таких обставин в силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не приймаються додані до додаткових пояснень від 31.08.2016 року № 31/08-1 довідки ПАТ «Дніпровагонмаш», ТОВ «Тас Агро», ПАТ «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний», ПАТ «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» про заборгованість позивача і довідка товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» про наявність кредиторської заборгованості, оскільки заявником не доведено неможливість подання цих документів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МегатрансбудекспоВ» задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2016 року у справі № 912/147/16 змінити.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" про відстрочку виконання рішення господарського суду від 16.03.2016 року у справі № 912/147/16 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду від 16.03.2016 року у справі № 912/147/16 до 01.08.2017 року.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.Г. Іванов

повний текст постанови виготовлений 20.09.16р.