Ухвала

від 23.11.2016 по справі 912/147/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 листопада 2016 року Справа № 912/147/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіВовка І.В., суддіСтратієнко Л.В., вирішивши в нарадчій кімнаті заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" про відвідсудді Кондратової І.Д., у справі№ 912/147/16 Господарського суду Кіровоградської області за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо" доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" простягнення 35 845 934, 74 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо" провизнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У заяві про заявник стверджував, що відповідь судді Кондратової І.Д.: "нажаль є" на запитання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо": "чи є в матеріалах справи докази звернення боржника із скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року" викликають сумнів у його неупередженості.

Колегія суддів одноголосно вирішила, що заявлений відвід підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). Крім того, відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (див. рішення у справі "Бочан проти України" (Заява N 7577/02) від 3 травня 2007 року п. 64). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії", від 7 серпня 1996 року, п. 58).

На думку колегії суддів, суддя Кондратова І.Д. не проявляла особисту упередженість щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта", і її поведінка не свідчить про наявність у неї такої упередженості. ЇЇ коментар "нажаль", зважаючи на той факт, що клопотання заявника про відкладення розгляду справи було задоволено, а скарга була прийнята для спільного розгляду з касаційною скаргою іншої сторони судом касаційної інстанції одноголосно, неможна вважати проявом упередженості щодо заявника у цій справі.

Колегія суддів вважає, що побоювання (сумніви) заявника щодо небезсторонності (неупередженості) судді Кондратової І.Д. неможна вважати об'єктивно обґрунтованими, тому його заява про відвід суддів відхиляється.

Керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" про відвід судді Кондратової І.Д. відхилити.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Вовк І.В. СуддяСтратієнко Л.В.