Постанова

від 12.09.2016 по справі 826/14085/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 12 вересня 2016 року                                м. Київ                                                  № 826/14085/15 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантар» до Державної податкової інспекції у Подільському  районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення – рішення ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кантар» ( далі – позивач) з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення – рішення від 01.07.15р. №0013031501. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч нормам Податкового кодексу України, контролюючим органом неправомірно внаслідок технічного збою програми суму, визначену позивачем у податковій декларації за лютий 2015 року як суму залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду віднесено в рахунок збільшення суми податкового зобов'язання, а згодом – до суми податкового боргу позивача, із нарахуванням пені та штрафних санкцій. Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала та зазначила, що з урахуванням внесених Наказом Міністерства фінансів України №13 від 23.01.15р. змін, в графі 4 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ вказуються суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.15р. (рядок 23.2 декларацій попередніх звітних періодів). Враховуючи, що в податкових деклараціях попередніх звітних періодів сума 686 058 грн.  не була відображена, така сума з урахуванням переплати в розмірі 265,30 грн. набула статусу узгодженої та 20.03.15р. автоматично внесена в картку особового рахунку платника як збільшення податкового зобов'язання, в подальшому, внаслідок порушення платником граничних строків сплати самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з ПДВ – нараховано пеню та штрафні санкції. З урахуванням норм КАС України, судом оголошено про розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне. Як свідчать обставини справи, ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 08.06.15р. №2276/26-56-15-01-18. Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України), а саме ТОВ «Кантар» протягом граничних строків не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ. На підставі вказаного акту, відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення від 01.07.15р. №0013031501, яким позивачу нараховано штраф у сумі 137   158, 54 грн. Як вбачається із винесеного податкового повідомлення – рішення, штраф нараховано за затримку позивачем на 38 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 685   792,70 грн. (штраф 20% від суми податкового зобов'язання). Правомірність дій податкового органу при проведенні перевірки позивача, а також винесеного податкового повідомлення – рішення є предметом даного спору. Так, Наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів» №13 від 23.01.15р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 102/26547 – були внесені зміни до форм податкової декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044. Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.15р. позивачем було подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року. В рядку 9 вказаної декларації було зазначено суму податкових зобов'язань – 2   749   126 грн., в рядку 17 вказано суму податкового кредиту – 2   793   503 грн. У графі 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 17-рядок 9) (позитивне значення) вказано суму 44   377 грн. Тобто за даними декларації, жодних сум не підлягало бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Із податкової декларації ТОВ «Кантар» за січень 2015 року вбачається, що сума в розмірі 686   058 грн. – залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, зазначена позивачем у рядку 24 – «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». В податковій декларації за лютий 2015 року в графі 26- «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів» відображено вищезазначену суму. У зв'язку з набранням чинності вищевказаним Наказом, Державна фiскальна служба України листом від 06.03.15р. №7796/7/99-99-19-03-02-17 повiдомила про окремi особливостi складання податкової звiтностi з податку на додану вартiсть за звiтнi перiоди, починаючи з лютого 2015 року, та наступнi звiтнi перiоди з урахуванням змiн. Згідно ч. 3 вказаного листа, у графi 3 таблицi 1 додатка 2 (Д2) до декларацiї за лютий 2015 року вказується сума залишку вiд'ємного значення, який пiсля бюджетного вiдшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звiтного (податкового) перiоду (показник рядка 24 декларацiї за сiчень 2015 року) за мiнусом суми, що була включена до графи 20.1 декларацiї за лютий 2015 року; у графi 4 таблицi 1 додатка 2 (Д2) до декларацiї за лютий 2015 року вказуються суми, задекларованi до бюджетного вiдшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звiтних (податкових) перiодiв, якi залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.2 декларацiй попереднiх звiтних перiодiв). Як вбачається із додатка №2 до податкової декларації за лютий 2015 року та пояснень представника позивача, останній помилково зазначив суму в розмірі 686   058 грн. в графі 4 таблиці 1 вказаного додатку ( суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань). Враховуючи, що вказана сума не була відображена позивачем в податкових деклараціях попередніх звітних періодів, податковим органом сума залишку від'ємного значення в розмірі 686   058 грн. з урахуванням переплати в розмірі 265,30 грн. була внесена в картку особового рахунку ТОВ «Кантар» як збільшення податкового зобов'язання. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. 23.04.15р. та 29.04.15р. позивачем було подано до ДПІ уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку  з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за лютий 2015 року. Разом з тим, із ксерокопії листа Заступника начальника ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві без дати на без номеру вбачається, що станом на 06.07.15р. відповідно до облікових карток особового рахунку ТОВ «Кантар» обліковується податковий борг у сумі 24   761, 44 грн., в зв'язку з чим у податкового органу виникло право податкової застави на майно платника податків. В запереченні, поданому до суду 06.08.15р.,  представник відповідача зазначила, що податковий борг з урахуванням поданого позивачем уточнюючого розрахунку від 29.04.16р. не списано, натомість нараховано пеню та штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення є неправомірним, виходячи з наступного. Так, в силу пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з пунктом 57.3 цієї ж статті ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. З аналізованих законодавчих норм вбачається, що податковий обов'язок з перерахування суми податку до бюджету у визначений законом строк виникає у платника або в силу самостійного декларування відповідного податкового зобов'язання у поданій до контролюючого органу звітності, або за фактом закінчення процедури узгодження донарахованого податковим органом податкового зобов'язання. Відповідно до п. 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Як вбачається із акту перевірки та із пояснень представника відповідача в судовому засіданні, при проведені перевірки податковий орган керувався даними картки особового рахунку позивача,  де сума в розмірі 685   792,70 грн. відображається як податкова заборгованість (зобов'язання). При цьому податковим органом не було проаналізовано власне наявність у платника податкового обов'язку сплатити відповідну суму ПДВ до бюджету. Так, ані податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року, ані подані уточнюючі розрахунки до неї не містили у відповідних графах самостійно визначеної товариством суми податкового зобов'язання, а невірне заповнення додатку №2 стосувалось виключно обліку сум залишків від'ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу ( абз.2 п. 126.1 ст. 126 ПК України). Отже, враховуючи, що сума в розмірі 686   058 грн. неправомірно визнана податковим органом як узгоджена самостійно визначена платником податків сума податкового зобов'язання з ПДВ, але не сплачена протягом граничних строків – суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки ТОВ «Кантар», за наслідками якої складено акт, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України). Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України). Із акту перевірки не вбачається, коли саме вона була проведена, однак акт складено 08.06.15р., тобто більш ніж через 30 днів граничного терміну отримання податкової декларації за лютий 2015 року. Крім того, із акту взагалі не вбачається вид проведеної перевірки, однак з урахуванням того, що представником відповідача не було надано суду наказу керівника податкового органу на проведення документальної перевірки, як і відсутні посилання на наказ в самому акті, а також враховуючи, що позивачу не було надіслано повідомлення про дату початку перевірки, суд дійшов висновку, що податковим органом було проведено саме камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Кантар» у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року. Вказана перевірка проведена з порушенням встановлених ПК України строків. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України). Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, статтями Податкового кодексу України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантар» - задовольнити . 2. Визнати протиправними дії  Державної податкової інспекції у Подільському  районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Кантар» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 08.06.15р. №2276/26-56-15-01-18. 3. Визнати протиправним та скасувати податкове  повідомлення – рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01.07.15р. №0013031501, яким ТОВ «Кантар» нараховано суму штрафу у розмірі 137   158,54 грн. 4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантар» (код ЄДРПОУ 37393431), понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 347,40  грн. (триста сорок сім гривень сорок копійок ) за платіжними дорученнями №1373 від 10.07.15р. на суму 73, 08 грн. та №1376 від 10.07.15р. на суму 274,32 грн. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.А. Качур