Ухвала

від 20.12.2016 по справі 826/14085/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14085/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантар» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м.Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кантар» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2015 року №0013031501.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складений акт від 08.06.2015 року №2276/26-56-15-01-18.

В ході проведення документальної невиїзної перевірки, Відповідачем встановлено, що платником податків, допущено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме Позивачем протягом граничних строків не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 01.07.2015 року №0013031501, яким Позивачу нараховано штраф у сумі 137 158, 54 грн.

Зі змісту вказаного податкового повідомлення-рішення, вбачається, що штраф нараховано Позивачу за затримку на 38 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 685 792,70 грн. (штраф 20% від суми податкового зобов'язання).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся до суду.

Згідно п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У відповідності п.200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У вищевказаному акті перевірки не зазначено вид проведеної перевірки, відсутні посилання на наказ про проведення перевірки та коли саме була проведена, однак акт складено 08.06.2015р., тобто більш ніж через 30 днів граничного терміну отримання податкової декларації за лютий 2015 року, з порушенням встановлених ПК України строків.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13 «Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 102/26547 (далі - Наказ №13) відповідно до пункту 200.20 статті 200, пунктів 201.2 та 201.15 статті 201 розділу V ПК України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 - внесені зміни до форм податкової декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2015 року Позивачем подано до контролюючого органу декларацію з ПДВ за лютий 2015 року.

Зі зміст декларації вбачається, що в рядку 9 зазначено суму податкових зобов'язань - 2 749 126 грн., в рядку 17 вказано суму податкового кредиту - 2 793 503 грн.

У рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9)» вказано суму 44 377 грн.

Тобто, за даними декларації, жодних сум не підлягало бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Із податкової декларації ТОВ «Кантар» за січень 2015 року вбачається, що сума в розмірі 686 058 грн. - залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, зазначена Позивачем у рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

В податковій декларації за лютий 2015 року в графі 26 - «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів» відображено вищевказану суму.

У зв'язку з набранням чинності Наказу №13, Державна фiскальна служба України листом від 06.03.2015 року №7796/7/99-99-19-03-02-17 повiдомила про окремi особливостi складання податкової звiтностi з податку на додану вартiсть за звiтнi перiоди, починаючи з лютого 2015 року, та наступнi звiтнi перiоди з урахуванням змiн.

Із додатка №2 податкової декларації за лютий 2015 року вбачається, що Позивач помилково зазначив суму в розмірі 686 058 грн. в графі 4 таблиці 1 вказаного додатку (суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань).

Враховуючи, що вказана сума не була відображена Позивачем в податкових деклараціях попередніх звітних періодів, а тому податковим органом сума залишку від'ємного значення в розмірі 686 058 грн. з урахуванням переплати в розмірі 265,30 грн. була внесена в картку особового рахунку ТОВ «Кантар» як збільшення податкового зобов'язання.

За приписами п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивачем 23.04.2015 року та 29.04.2015 року подано контролюючому органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за лютий 2015 року.

Між тим, із листа заступника начальника ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві Шевченко О.О. вбачається, що станом на 06.07.2015 року відповідно до облікових карток особового рахунку ТОВ «Кантар» (код ЄДРПОУ 37393431) обліковується податковий борг у сумі 24 761, 44 грн., в зв'язку з чим у податкового органу виникло право податкової застави на майно платника податків.

Щодо посилання апелянта про те, що податковий борг з урахуванням поданого Позивачем уточнюючого розрахунку від 29.04.2016 року не списано, натомість нараховано пеню та штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, колегія заначає наступне.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Аналізуючи вказані положення ПК України, слід зазначити, що податковий обов'язок з перерахування суми податку до бюджету у визначений законом строк виникає у платника або в силу самостійного декларування відповідного податкового зобов'язання у поданій до контролюючого органу звітності, або за фактом закінчення процедури узгодження донарахованого податковим органом податкового зобов'язання.

Згідно п.14.1.156. ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Зі змісту акту від 08.06.2015 року №2276/26-56-15-01-18 вбачається, що податковий орган під час проведені перевірки керувався даними картки особового рахунку Позивача, де сума в розмірі 685 792,70 грн. відображається як податкова заборгованість (зобов'язання).

Між тим, Відповідачем не проаналізовано наявність у платника податкового обов'язку сплатити суми ПДВ до бюджету, оскільки ані податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року, ані подані уточнюючі розрахунки до неї не містили у відповідних графах самостійно визначеної Позивачем суми податкового зобов'язання, а невірне заповнення додатку №2 стосувалось виключно обліку сум залишків від'ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів.

За приписами абз.2 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом неправомірно визначена сума грошового зобов'язання в розмірі 686 058 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 20 % у сумі 137 158, 54 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 23 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.