Постанова

від 12.09.2016 по справі 826/6751/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м. Київ № 826/6751/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНА» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу на проведення перевірки та податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БІНА» ( далі - позивач) з позовом про визнання протиправними та скасування наказу на проведення перевірки №1943 від 28.11.12р. та податкових повідомлень - рішень від 02.01.13р. №0000012653 та №0000012260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.13р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову; вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.13р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.15р. касаційну скаргу ТОВ «БІНА» задоволено, рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Так, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не повно досліджено первинні бухгалтерські документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а також не досліджено чи є достатнім зміст наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, позивач зазначив, що правомірно сформував податковий кредит в сумі 4 550 грн. грн. за вересень 2011 року за господарською операцією з ТОВ «Респект -2000» на підставі належно оформленої його контрагентом податкової накладної. Доводи відповідача про фіктивність господарської операції вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодою з вказаним контрагентом вважає податкову накладну, акт здачі - приймання робіт, акт введення в експлуатацію основних засобів, платіжне доручення тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак заниження податку на прибуток на суму 5 233 грн. за 3 кв. 2011 року, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, позивач посилався на неправомірність наказу на проведення перевірки, оскільки право на проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України надано податковому органу виключно у разі ненадання платником пояснень та документального підтвердження на запит. Враховуючи, що документи були вчасно надані товариством, наказ про проведення перевірки суперечить нормам закону та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні та в письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що підставами для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарської операції з ТОВ «Респект-2000», оскільки, за твердженнями відповідача, правочин укладений позивачем з вказаним контрагентом не спричиняє реального настання правових наслідків обумовлених ним.

Вказані висновки податкового органу були зроблені на підставі того, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності та на підставі акту «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Респект-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період господарської діяльності» від 31.08.2012 р. за № 305/22-2/34779041, складеного ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області та листа СБУ від 28.03.2012 р. № 57/7-831, що надійшов на адресу ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

Щодо наказу про проведення перевірки, представник відповідача зазначив, що податковий орган ініціював проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки на запит перевіряючих було надано не всі витребувані документи, отже, оспорюваний наказ є правомірним та винесеним на підставі норм ПК України.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог даної норми, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як свідчать обставини справи, на підставі Наказу начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 28.11.12р. №1943 про проведення позапланової невиїзної перевірки - з 03.12.12р. по 05.12.12р. ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «РЕСПЕКТ-2000» (код ЄДРПОУ 34779041) за період - вересень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 5688/22-621-30525861 від 10 грудня 2012 року.

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «БІНА» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 4 550 грн. за вересень 2011 року.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 5 233 грн. за 3 кв. 2011 року.

На підставі вказаного акту, ДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 02.01.13р. :

№0000012653, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6 725 грн., з яких 4 550грн за основним платежем та 2 275 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000012260, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5233 грн. за основним платежем.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Правомірність винесених податкових повідомлень - рішень та наказу щодо проведення перевірки є предметом даного розгляду.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «БІНА» стало отримання податкової інформації відносно позивача, а саме, на адресу відповідача від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС (лист від 04.09.2012 р. № 3598/7/22-219) надійшов Акт «Про результати виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСПЕКТ-2000» (код ЄДРПОУ 34779041) з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період господарської діяльності» № 305/22-2/34779041 від 31.08.2012 р.

У зв'язку з необхідністю отримання письмових пояснень стосовно взаємовідносин позивача з його контрагентом - ТОВ «РЕСПЕКТ-2000» та їх документального підтвердження, відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 ПК України, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було направлено запит до ТОВ «БІНА» № 10331/10/22-111 від 12.09.2012 року, яким для підтвердження придбання ТМЦ (робіт, послуг) у ТОВ «РЕСПЕКТ-2000» було витребувано, з-поміж інших документів, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 31, 631, 621 (у разі проведення вексельних розрахунків).

Через відділ документообігу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС 01.10.2012 року на запит відповідача № 10331/10/22-111 від 12.09.2012 року від ТОВ «БІНА» було отримано відповідь, підписана директором ТОВ «БІНА» ОСОБА_1 та скріплена печаткою підприємства.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не було надано витребуваних податковим органом всіх оборотно-сальдових відомостей, в зв'язку з чим у відповідності до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України податковим органом ініційовано проведення позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Отже, фактично податковим органом реалізована його компетенція на проведення перевірки, відтак оспорюваний наказ вичерпав свою дію шляхом його виконання, а тому такий наказ не є, на думку суду, таким, що порушує права позивача, відтак відсутні правові підстави для задоволення позову у цій частині. Сам собою факт видання наказу на проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. У свою чергу, нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами податкового законодавства, якими передбачено окрему процедуру узгодження грошових зобов'язань. У спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки, яке може бути предметом спору.

З урахуванням висновків, викладених в ухвалі ВАС України від 04.11.15р., суд враховує, що із змісту спірного наказу вбачається підстава для проведення перевірки.

Так, в наказі є посилання на п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, яким передбачено право податкового органу на проведення перевірки у разі подання неповного документального підтвердження на запит органу ДПС.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині визнання протиправними податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, 08.08.11р.між ТОВ «Респект -2000» (виконавець) та ТОВ «БІНА» (замовник) укладено договір підряду №7/Р-8 за умовами якого виконавець виконує роботи ( надає послуги), перелік та строки виконання яких наведені у додатку 31 до договору, а замовник приймає роботи та вчасно їх сплачує.

Роботи виконуються в орендованому замовником складському приміщенні за адресою: Київська обл., АДРЕСА_1, за погодженням між замовником та власником приміщення СПД - ФО ОСОБА_2 (п.1.2 договору).

Вартість робіт - 27 300 грн., оплата - в безготівковій формі (ч. 2 договору).

В акті перевірки зазначено, що оплата за роботи була проведена згідно платіжного доручення №889 від 08.09.11р. на суму 27 300, в т.ч. ПДВ - 4550 грн. (наявне в матеріалах справи); монтажні роботи виконано згідно акта здачі - приймання робіт №7/Р-8 від 08.08.11р. та виписана податкова накладна №60 від 12.09.11р. на суму оплати послуг; дебіторсько-кредиторська заборгованість на момент перевірки відсутня.

В обґрунтування реальності вказаної господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи додатки до договору підряду, в яких зазначено перелік робіт, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, перелік основних деталей комори, загальний вид комори (аксонометрія), план комори, головний вид комори, акти введення в експлуатацію основних засобів від 13.09.11р. №041, №042, де комісією встановлено відповідність комори для працівників складу та стелажів для зберігання товару технічним вимогам до вказаних об'єктів.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи договір суборенди приміщень №Т1/07-2011 від 31.07.11р., яким підтверджується оренда позивачем нежитлових приміщень, а саме : приміщення під офіс площею 66,5 кв. м. та приміщення під склад площею 162,7 кв.м., а також місце для стоянки двох автомобілів, що розташовані за адресою: Київська область, АДРЕСА_1. Строк дії оренди до 31.12.13р.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 166-170) вбачається, що видами діяльності ТОВ «Біна» є, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля, що здійснюється через інтернет.

Із акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Респект- 2000» (т.1 а.с.91-136) вбачається, що видом діяльності вказаного товариства є, зокрема, монтажні роботи.

Разом з тим, податковий орган дійшов висновку про фіктивність вказаної господарської операції, посилаючись на інформацію з інформаційних систем, наявних в органі ДФС, а також на акт перевірки контрагента позивача.

Так, аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів, встановлено, що в серпні та вересні 2011 року у ТОВ «РЕСПЕКТ-2000» відсутні основні засоби та трудові ресурси, необхідні для здійснення будь -якого виду господарської діяльності. В акті перевірки контрагента позивача зазначено, що до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надійшов лист від Служби безпеки України № 57/7-831 від 28.03.2012 року в якому зазначено, що відповідним підрозділом СБУ отримано інформацію стосовно ТОВ «РЕСПЕКТ-2000» - комерційної структури з ознаками фіктивності, зареєстрованої на території Києво-Святошинського району Київської області, реквізити якої використовуються в протиправній схемі «мінімізації» податкових зобов'язань та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ реально існуючим суб'єктам господарювання; в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що вказаний СГД був зареєстрований невстановленими особами на підставну особу за грошову винагороду та зареєстрований за адресою приміщення, де фактично ніколи не знаходився; крім того, зазначений СГД використовувався в якості «транзитного» підприємства в схемі протиправного формування податкового кредиту з ПДВ ряду суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ «Ліга-Груп» (код за ЄДРПОУ 36449011), стосовно якого за фактом фіктивного підприємництва, що завдало великих збитків інтересам держави, тобто за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, слідчим відділом Управління СБУ в Київській області порушено кримінальну справу № 209 від 16.01.2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів врегульовано Податковим кодексом України; положення якого застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на фіктивність операції. Висновки відповідача ґрунтуються лише на зібраній інформації з інформаційних систем ДФС щодо контрагента позивача та акту його перевірки, а не аналізу суті та наслідків господарської операції, яка мала місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Крім того, не знаходження контрагента позивача за місцем реєстрації юридичної особи саме по собі не може свідчити про фіктивність господарської операції з надання послуг. Також суд зазначає, що відсутність технічного персоналу на ТОВ «Респект -2000» в момент виконання сторонами договору підряду не підтверджено відповідними доказами. Так, акт перевірки ТОВ «Респект - 2000» від 31.08.12р. №3052/22-2/34779041 не містить інформацію про чисельність працівників на товаристві у відповідному періоді, а також найманих працівників за цивільно-правовими угодами.

Матеріалами справи підтверджується та встановлено в акті перевірки формування позивачем податкового кредиту та валових витрат спірного періоду на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентом платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Позиція суду з цього питання узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, який в ухвалі від 17.08.16р. по справі № К/800/13114/16 зазначив, що у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

В обґрунтування наявності господарської (ділової) мети позивач долучив до матеріалів справи витяги з офіційного сайту товариства, з якого вбачається, що позивач здійснює оптовий продаж замкової продукції (замки, фурнітура тощо). З пояснень позивача вбачається, що монтажні роботи по облаштуванню комори для працівників складу та стелажів для зберігання товару необхідні були товариству для зберігання партій замкової продукції, до матеріалів справи долучено фотографії кінцевого результату монтажних робіт - комори та стелажів.

Досліджені в сукупності первинні документи, що стосуються господарської операції за участю контрагента, свідчать про реальність господарської операції, вчиненої позивачем для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку .

Щодо посилань податкового органу на наявність кримінального провадження щодо фіктивного підприємництва невстановлених осіб, які зареєстрували ТОВ «Респект -2000», то суд зазначає, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи не є доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. А відтак отримана у ході досудового слідства про кримінальній справі інформація, на яку посилається ДПІ як на додаткове обґрунтування своїх доводів про недобросовісність учасників спірних правочинів, не може сама по собі вважатися такою, що підтверджує чи спростовує конкретні факти.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні судові рішення про притягнення до відповідальності осіб за фактами вчинення злочинів за результатами порушення кримінальних справ за ознаками злочинів передбачених частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позов в цій частині обґрунтованим, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, ПК України, ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНА» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 02.01.13р. :

№0000012653, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6 725 грн., з яких 4 550грн за основним платежем та 2 275 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000012260, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5233 грн. за основним платежем.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур