Ухвала

від 15.09.2016 по справі 698/239/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1310/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвали Баранов О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С. В. суддівВасиленко Л. І., Фетісової Т. Л. при секретаріКолеснику Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника фермерського господарства «Зарічанка» - Сиваченка Олександра Васильовича на ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 березня 2016 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до фермерського господарства «Зарічанка» про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ФГ «Сиваченко» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

Свої позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що 25 серпня 2009 року між позивачем та ФГ «Сиваченко» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,27 га, розташованої в адмінмежах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, за межами населеного пункту, яка належить на праві приватної власності позивачці відповідно до державного акта серії НОМЕР_1, виданого Катеринопільського районною державною адміністрацією 01.12.2004 року.

Проте, зі свого примірника договору, позивач побачила, що договір підписаний не ФК «Сиваченко», а ФК «Зарічанка».

Не зважаючи на це, договір зареєстрований у Катеринопільському райвідділі ЧРФ «Цент ДЗК» 09.09.2010 року за № 04-10-787-00112.

Вказаний договір було укладено терміном на п'ять років, як це передбачено в п.8 даного Договору, та його дія закінчувалася 09 вересня 2015 року.

Незадовго до закінчення терміну дії договору ОСОБА_7 повідомила відповідача, що бажає самостійно обробляти свою земельну ділянку по закінченню дії договору, тому 10 липня 2015 року звернулася до орендаря з заявою про повернення належної їй земельної ділянки.

Орендарем їй було повідомлено, що ФГ «Зарічанка» має повне право використовувати на правах оренди належну ОСОБА_7 земельну ділянку до грудня 2024 року на підставі додаткової угоди від 01 листопада 2014 року до договору оренди землі від 25.08.2009 року, згідно з умовами якої, позивач нібито давала згоду на продовження дії основного договору до 2024 року.

Проте, зазначає позивач, згоди на продовження оренди своєї земельної ділянки вона не надавала, а додаткову угоду від 01 листопада 2014 року до договору оренди землі від 25.08.2009 року - не підписувала.

ОСОБА_7 просила суд :

- визнати недійсною додаткову угоду № б/н від 01 листопада 2014 року до Договору оренди землі від 25 серпня 2009 року, укладену між ОСОБА_7 та фермерським господарством «Сиваченко», відповідно до якої державним реєстратором реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області Шелест Юлією Миколаївною 09 грудня 2014 року було зареєстровано за ФГ «Сиваченко» право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,63 га, номер запису 8026617;

- визнати недійсною додаткову угоду № б/н від 01 листопада 2014 року до Договору оренди землі від 25 серпня 2009 року, укладену між ОСОБА_7 та фермерським господарством «Сиваченко», відповідно до якої державним реєстратором реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області Шелест Юлією Миколаївною 09 грудня 2014 року було зареєстровано за ФГ «Сиваченко» право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,64 га, номер запису 8027927;

- зобов'язати відповідача, до початку розгляду справи, надати в судове засідання оригінали додаткової угоди № б/н від від 01 листопада 2014 року до Договору оренди землі від 25 серпня 2009 року, укладеної між ОСОБА_7 та фермерським господарством «Сиваченко», відповідно до якої державним реєстратором реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області Шелест Юлією Миколаївною 09 грудня 2014 року було зареєстровано за ФГ «Сиваченко» право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,63 га, номер запису 8026617 та додаткової угоди № б/н від 01 листопада 2014 року до Договору оренди землі від 25 серпня 2009 року, укладеної між ОСОБА_7 та фермерським господарством «Сиваченко», відповідно до якої державним реєстратором реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області Шелест Юлією Миколаївною 09 грудня 2014 року було зареєстровано за ФГ «Сиваченко» право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,64 га, номер запису 8027927.

- стягнути з відповідача - ФГ «Сиваченко» на користь ОСОБА_7 понесенні судові витрати.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 березня 2016 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до фермерського господарства "Зарічанка" про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі.

ФГ «Зарічанка», не погодившись з даною ухвалою суду, у квітні 2016 року звернулося з апеляційною скаргою.

Обґрунтовуючи яку зазначило, що судом першої інстанції при відкритті провадження у справі було порушено правила підсудності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцем знаходженням. А, відповідно до ч.8 ст.110 ЦПК України, позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання, або виконувати які через їх особливість можна тільки у певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. А позивач не надав доказів, що підтверджують виконання додаткової угоди на території, що належить до підсудності Катеринопільського районного суду Черкаської області.

Апелянт просить суд скасувати ухвалу судді Катеринопільського районного суду Черкаської області, Баранова О.І., про відкриття провадження у справі від 25 березня 2016 року, у зв'язку із недотриманням правим підсудності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,27 га, розташованої в адмінмежах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Відповідно до приписів ст.114 ЦПК України, яка визначає правила виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Згідно п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому зазначена постанова Пленуму не дає вичерпного переліку позовів, які мають пред'являтися за місцезнаходженням майна, а наводить умови і підстави, за якими можна визначити, що спір виник з приводу нерухомого майна.

Згідно із ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, враховуючи, що спір виник з приводу нерухомого майна - земельної ділянки, то на цей спір поширюється положення ч. 1 ст. 114 ЦПК України, тому, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться на території Катеринопільського району Черкаської області, то даний спір підсудний Катеринопільському районному суду Черкаської області, а заперечення апелянта є безпідставними.

Щодо доводів апелянта, що згідно ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, то вони не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки з наявних у справі матеріалів , о юридичною адресою відповідача є с. Вербовець, Катеринопільський район, Черкаська область. Зокрема: на відтиску круглої печатки ФГ «Зарічанка», що міститься на апеляційній скарзі, зазначена адреса підприємства, с. Вербовець, Катеринопільський район, Черкаська область /а.с.39 копії справи/.

Така ж адреса ФГ «Сиваченка» зазначена і в реквізитах орендаря договору оренди землі від 25 серпня 2009 року /а.с.7-10/, додаткова угода до якого є предметом спору та у даних, які розміщені у Державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з витягу якого вбачається, що Фермерське господарство «Сиваченко», ідентифікаційний код юридичної особи 33819400, зареєстроване за адресою село Вербовець, Катеринопільський район, Черкаська область, 20516.

Отже, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження і не можуть бути взяті до уваги, а ухвала суду є законною та постановленою з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника фермерського господарства «Зарічанка» - Сиваченка Олександра Васильовича на ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 березня 2016 року - відхилити.

Ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до фермерського господарства «Зарічанка» про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :