Ухвала

від 19.06.2018 по справі 698/239/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/727/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегія суддів судової палати у цивільних справах: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2

за участю секретаря: Попова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу фермерського господарства Сиваченко на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до фермерського господарства Сиваченко про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди земельної ділянки,

рішення ухвалено під головуванням судді Баранова О.І.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ФГ Сиваченко про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.08.2009 року між нею та відповідачем ФГ Сиваченко було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,27 га для сільськогосподарських потреб строком на 5 років. Вказаний договір був зареєстрований 09.09.2010 року у книзі державної реєстрації договорів оренди Катеринопільського відділення. Термін дії договору до 09.09.2015 року.

До закінчення договору оренди землі позивачка надіслала відповідачу повідомлення, про повернення земельної ділянки, оскільки вона має намір в подальшому особисто обробляти свою земельну ділянку.

ФГ Сиваченко відмовляється повернути ОСОБА_5 земельну ділянку з мотивів укладення 01.11.2014 року додаткових договорів оренди вказаної земельної ділянки, згідно якого строк оренди продовжено до 2024 років.

Позивачка стверджує, що не укладала та не мала наміру укладати вказані вище додаткові договори.

У зв'язку з чим просила суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25.08.2009 року з кадастровим № 7122285000:03:001:0318, площею 2,63 га, укладену 01.11.2014 року між ОСОБА_5 та ФГ Сиваченко . Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2009 року з кадастровим № 7122285000:03:001:0501, площею 0,64 га, укладену 01.11.2014 року між ОСОБА_5 та ФГ Сиваченко .

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 січня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25.08.2009 року з кадастровим № 7122285000:03:001:0318, площею 2,63 га, укладену 01.11.2014 року між ОСОБА_5 та ФГ Сиваченко .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_6 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122285000:03:001:0318 від 11.12.2014 року № 17893573.

Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25.08.2009 року з кадастровим № 7122285000:03:001:0501, площею 0,64 га, укладену 01.11.2014 року між ОСОБА_5 та фермерським господарством Сиваченко .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_6 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122285000:03:001:0501 від 11.12.2014 року № 17899373.

Не погоджуючись з вказаним рішення ФГ Сиваченко подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 січня 2018 року прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції жодного з доказів наданих відповідачем не був врахований, а саме рішення було прийнято лише по висновку експерта. При укладенні додаткових угод сторонами договору було досягнуто всіх необхідних істотних умов договору, а тому додаткові угоди відповідають внутрішній волі сторін договору.

Представником відповідача ФГ Сиваченко адвокатом ОСОБА_7 подано заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з його захворюванням, при цьому документів що підтверджують його захворювання не додано. Частиною 5 статті 130 Ц ПК України визначено, що вручення судової повісти представникові учасника справи вважається врученням судової повістки і цій особі. Але голова ФГ Сиваченко в с удове засідання не з'явився не повідомивши суд про причини своєї неявки. За таких обставини колегія суддів вважає, що неявка голови ФГ Сиваченко є без поважних причин та відповідно до статті 223 ЦПК України є підставою для слухання справи за відсутності апелянта.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

ОСОБА_8 правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 до ФГ Сиваченко про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції прийшов до висновку, про відсутність волі та волевиявлення позивача на укладення спірних додаткових угод.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,91 га у адмінмежах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області. Вказана земельна ділянка фактично складається з двох земельних ділянок: площею 2,63 га з кадастровим № 7122285000:03:001:0318 та площею 0,64 га з кадастровим № 7122285000:03:001:0501.

25.08.2009 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років, який пройшов державну реєстрацію 09.09.2010 року.

10 липня 2015 року ОСОБА_5 звернулась з листом до орендаря голови ФГ Зарічанка ОСОБА_9 про те, що 09 вересня 2015 року закінчується строк дії договору оренди землі і вона не має бажання його продовжувати. Тому просить земельну ділянку не обробляти і по закінченню договору оренди повернути земельну ділянку її (а.с. 12).

Але після даного звернення ОСОБА_5 стало відомо, що від її імені 01.11.2014 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № б/н від 25.08.2009 року зареєстрованого 09.09.2010 року за № 04-10-787-00112, щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122285000:03:001:0318, площею 2,63 га. Строк дії основного договору було збільшено до 11 років та додаткову угоду за № 04-10-787-00112, щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122285000:03:001:0501, площею 0,64 га. Строк дії основного договору було збільшено також до 11 років.

11.12.2014 року державним реєстратором ОСОБА_6 було зареєстровано додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі № б/н від 25.08.2009 року.

За таких обставин ОСОБА_5 звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, так як при укладенні додаткових угод була відсутність її згоди на укладання оспорюваних додаткових угод до оренду землі з орендарем.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Пунктом 8 Постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , роз'яснено, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

А тому, виявлення факту відсутності у договорі хоча б однієї істотної умови після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, позивачка заявила клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 19.12.2017 року № 1190/1569/17-23 вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 у додаткових угодах до договору оренди землі від 25.08.2009 року укладених 01.11.2014 року між ОСОБА_5 та ФГ Сиваченко , відповідно до яких державним реєстратором Катеринопільського РУЮ ОСОБА_6 було зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими №№ 7122285000:03:001:0318, 7122285000:03:001:0501 виконані не ОСОБА_5 (а.с. 167-171).

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_5 до ФГ Сиваченко , суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та правильно визначив норми матеріального права, які підлягають до застосування при вирішення даного спору.

Встановивши, що ОСОБА_5 спірний правочин про передачу в оренду земельної ділянки, яка їй належить на праві власності, не підписувала, а отже з її сторони не було вільного волевиявлення на розпорядження власністю, - суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання спірного договору недійсним, оскільки за відсутності волевиявлення сторони на укладення додаткової угоди до договору оренди землі також свідчить про відсутність згоди, щодо усіх істотних умов договору, та про застосування наслідків визнання правочину недійсним.

Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі про те, що рішення суду не може ґрунтуватися лише на висновку експерта, є безпідставним та не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтується лише на припущеннях. Висновок експерта сторонами відповідно до закону не оскаржувався.

Оскільки, судом першої інстанції встановлено порушення прав та інтересів позивача при укладенні договору оренди землі, то висновки районного суду про наявність правових підстав для задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів.

Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.

Інші доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу фермерського господарства Сиваченко на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 січня 2018 року залишити без задоволення, а рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді Б.Б. Вініченко

ОСОБА_4

ОСОБА_2