Постанова

від 19.09.2016 по справі 802/972/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 вересня 2016 р. Справа № 802/972/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні без здійснення технічної фіксації судового процесу адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Криниця", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (далі - ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля», товариство, позивач) з адміністративним позовом до Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Немирівська РДА Вінницької області, райдержадміністрація, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: НОМЕР_1 від 28.05.2015 прийнятого Реєстраційної службою Немирівського районного управління юстиції у Вінницькій області на підставі укладеного договору оренди землі між ОСОБА_2, та фермерським господарством "Криниця" 05.05.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 10 років, яка знаходиться на території Вовчоцької сільської ради, Немирівського району Вінницької області, на підставі укладеного договору оренди землі у 2007 році з власником земельної ділянки ОСОБА_1

В подальшому в порядку спадкування право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2

Однак, в травні 2016 р. позивачу стало відомо, що між власником спірної земельної ділянки і іншим господарством укладений договір оренди цієї ж земельної ділянки, та, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено його державну реєстрацію.

Таке рішення, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже було зареєстроване і на час прийняття оскаржуваного рішення договір оренди від 24.12.2007р. укладений між ПП "Алтен-Люкс" (правонаступником , якого є позивач) та ОСОБА_1, був чинним.

В ході підготовчого провадження, судом ухвалою від 07.07.2016 р. прийнято рішення про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Криниця".

Ухвалою від 01.08.2016р . залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (вх.№19535 від 19.09.2016 р.). Одночасно зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання, де серед іншого просив розглянути справу за його відсутності ( №19211 від 14.09.2016р.).

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання також не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

За наведених обставин, враховуючи заяву позивача, клопотання представника відповідача та належне повідомлення інших осіб, що беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останніх. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24 грудня 2007 року між ПП "Алтен - Люкс" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, загальною площею 2,1036 га кадастровий НОМЕР_2, розташованої на території Вовчоцької сільської ради, Немирівського району Вінницької області.

06.06.2008 року даний договір зареєстровано у відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис НОМЕР_3.

10.10.2013р. право власності на спірну земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину перейшло до ОСОБА_2

В свою чергу, ПП "Алтен - Люкс" припинено внаслідок реорганізації шляхом приєднання до ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків першого, про що свідчить витяг із Статуту позивача (арк. 20-23).

В травні 2016 р. позивачу стало відомо, що між ОСОБА_2 та ФГ "Криниця" укладено договір оренди землі вищевказаної земельної ділянки, який в подальшому зареєстрований згідно рішення Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області від 28.05.2015 р., індексний номер НОМЕР_1.

Вважаючи дане рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельну ділянку, укладення договору оренди землі та його реєстрація на час прийняття реєстраційною службою Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області оскаржуваного рішення регулювалися Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Закон №1952-IV, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), Законом України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-17), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року. (далі- Порядок №703).

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

За приписами частини другої статті 9 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У пункті 8-1 частини другої цієї ж норми зазначено, що під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Як видно з аналізу наведених норм, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Статтею 15 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, про що зазначено в частині четвертій статті 15 Закону №1952-IV.

Відповідно до статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вже зазначалось, 24.12.2007 р. між ПП "Алтен - Люкс" та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі строком на 10 років, який, відповідно до пунтку 43, набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно запису на договорі, його зареєстровано 06.06.2008 р. за НОМЕР_3.

Однак, до закінчення терміну дії вищезазначеного договору оренди, Реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення від 28.05.2015 р., індексний номер НОМЕР_1 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Вовчоцької сільської ради Немирівського району, яке виникло на підставі договору оренди укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Криниця" від 05.05.2015р. При цьому, в матеріалах реєстраційної справи про державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку відсутні докази щодо направлення державним реєстратором запитів до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01 січня 2013 року.

Враховуючи наведене та процитовані вище норми, суд доходить висновку, що реєстраційна служба Немирівського районного управління юстиції, в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним 05.05.2015р. між ОСОБА_2 та ФГ "Криниця" належним чином не перевірила, чи вже зареєстровані права оренди на спірну земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснила повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.09.2015 р.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного 05.05.2015р. між ОСОБА_2 та ФГ "Криниця", реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області проведена без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача, як правомірного орендаря землі.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені у ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Вовчоцької сільської ради, Немиріського району агальною площею 2,1036 га кадастровий НОМЕР_2. Відтак, адміністративний позов ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати у даній справі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: НОМЕР_1 від 28.05.2015 прийнятого Реєстраційної службою Немирівського районного управління юстиції у Вінницькій області на підставі укладеного договору оренди землі між ОСОБА_2 та фермерським господарством "Криниця" 05.05.2015 року.

Стягнути на користь ТОВ «Продовольча компанія « Зоря Поділля» (вул. Плеханова, 150, м.Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34009446) судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення №Z60222064 від 23.02.2016р. у розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Горького, 84, м.Немирів, Вінницька область, 22800).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна