Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/12506/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/12506/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України

до 1) публічного акціонерного товариства «БГ БАНК»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ»

про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Тиліпський Д.В. (довіреність б/н від 26.05.2016) ;

від відповідача: Коломоєць М.І. (довіреність № 1 від 25.02.2016);

від третьої особи: Перевозник П.М. (довіреність б/н від 16.03.2016),

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (далі - КНПФ НБУ) до публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» (далі - ПАТ «БГ БАНК») та товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» (далі - ТОВ «ТРІУМФ») про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог КНПФ НБУ пояснив, що 28.12.2012 між ним та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 5064.

13.02.2013 вищевказаний договір іпотеки був розірваний його сторонами шляхом укладення між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ» договору про розірвання договору іпотеки.

Того ж дня, 13.02.2013 між ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК») та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярською Ю.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 76.

Вважаючи, що договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 не відповідає дійсним намірам сторін та є фіктивним і суперечить вимогам чинного законодавства в сфері недержавного пенсійного забезпечення, статуту КНПФ НБУ, Інвестиційній декларації та Договору про управління активами КНПФ НБУ, оскільки не спрямований на отримання прибутку та доходу на користь учасників Фонду і вчинений не в їх інтересах, КНПФ НБУ звернувся до суду та просив:

1) визнати недійсним договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013, укладений між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. за реєстровим № 5064;

2) усунути перешкоди в реалізації прав КНПФ НБУ, як іпотекодержателя за договором іпотеки від 13.02.2013, укладеним між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. за реєстровим № 5064, шляхом скасування відповідних записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме:

- записів про припинення іпотеки від 13.02.2013, 11:09:35 (номер запису про іпотеку 131790) та від 13.02.2013, 12:51:20 (номер запису про іпотеку 131759); записів про припинення обтяження від 13.02.2013, 10:04:09 (номер запису про обтяження 131797) та від 13.02.2013, 12:04:07 (номер запису про обтяження 131771), внесених на підставі договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013, укладеного між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. за реєстровим № 5064;

- записів про іпотеку № 2895376 від 13.02.2013 та про обтяження № 2895438 від 13.02.2013, внесених державним реєстратором Квилінською Наталією Олександрівною; записів про іпотеку № 139453 від 13.02.2013 та про обтяження № 139536 від 13.02.2013, внесених приватним нотаріусом Козярською Юлією Валеріївною, на підставі договору іпотеки від 13.02.2013, укладеного між ПАТ «БГ БАНК» та ТОВ «ТРІУМФ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярською Ю.В. за реєстровим № 76.

Провадження у справі № 910/12506/16 порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2016 та призначено її розгляд на 01.08.2016.

26.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представник ПАТ «БГ БАНК» подав заяву, вважав, що строк позовної давності для вимог КНПФ НБУ сплив, просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

29.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представник ТОВ «ТРІУМФ» подав клопотання про витребування доказів, просив суд витребувати у КНПФ НБУ докази сплати судового збору у даній справі у встановленому порядку та розмірі. Також подав клопотання, в якому просив залучити до участі в справі в якості відповідача Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Департамент держреєстрації Мінюсту України).

01.08.2016 у судовому засіданні представник КНПФ НБУ позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник ТОВ «ТРІУМФ» проти задоволення позовних вимог заперечував, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено. Також подав заяву про застосування строку позовної давності, вважав, що строк позовної давності для вимог КНПФ НБУ сплив, просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник ПАТ «БГ БАНК» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 розгляд справи відкладено на 30.08.2016.

30.08.2016 у судовому засіданні представник КНПФ НБУ позовні вимоги підтримав, подав заву щодо поважності причин пропуску строків позовної давності, просив суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для вимог про визнання недійсним спірного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013. Також подав власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору в провадження іншого компетентного органу та додаткові пояснення до позовної зави, просив суд в задоволенні клопотання представника ТОВ «ТРІУМФ» про витребування доказів відмовити.

Представник ТОВ «ТРІУМФ» проти задоволення позовних вимог заперечував, подав додаткові пояснення, вважав, що КНПФ НБУ не сплачено судовий збір у встановленому Законом порядку та розмірі. Також подав клопотання про припинення провадження у справі, просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування записів в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, як таких, які належать розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того представники ПАТ «БГ БАНК» та ТОВ «ТРІУМФ» подали спільне клопотання про продовження строку розгляду спору, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке судом було задоволено.

Суд розглянув два клопотання представника ТОВ «ТРІУМФ» про витребування доказів і про залучення до участі в справі в якості відповідача Департамент держреєстрації Мінюсту України та відмовив у їх задоволенні з підстав, викладених в ухвалі суду від 30.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 розгляд справи відкладено на 12.09.2016.

12.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник КНПФ НБУ подав документи для долучення до матеріалів справи, а також додаткові пояснення до позовної заяви, зазначив, що 30.01.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів були внесені дані за № 22015000000000031 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_8 - який перебував на посаді директора КНПФ НБУ до 30.10.2014, та ОСОБА_9 - керівника ТОВ «Тріумф». Вказав, що за інформацією зі ЗМІ, колишні посадові особи КНПФ НБУ за допомогою протиправних схем вивели з Фонду на рахунки комерційний структур понад 600 млн. грн, а загалом протизаконні дії колишнього керівництва фонду призвели до збитків у розмірі близько 900 млн. грн, у наслідок чого понад 10 тисяч співробітників НБУ - учасників Фонду зазнали значних фінансових втрат. Вважав, що вказані обставини беззаперечно свідчать про укладення спірного договору не з метою отримання прибутку учасниками Фонду та не в їх інтересах.

Крім того, представник КНПФ НБУ подав додаткові пояснення до позовної заяви, в яких заперечував проти задоволення клопотання представника ТОВ «ТРІУМФ» про припинення провадження в справі в частині позовних вимог про скасування відповідних записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Зазначив, що предметом спору в даній справі є визнання недійсним правочину, а інші позовні вимоги є похідними від даної, тому цей спір, з урахуванням складу його учасників, є підвідомчим (підсудним) господарському суду.

Представник ПАТ «БГ БАНК» подав пояснення (правову позицію відносно окремих обставин справи), зокрема, зазначив, що твердження КНПФ НБУ про те, що договорами іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та № 594 від 19.02.2013 було забезпечено одне й те саме основне зобов'язання не відповідає дійсності, а договір іпотеки спрямований лише на забезпечення виконання основного зобов'язання та не являється правочином, укладеним з метою здійснення інвестиційної діяльності.

У судовому засіданні представник КНПФ НБУ позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Крім того, пояснив, що вважає спірний договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства ще й тому, що вказаний договір з боку КНПФ НБУ засвідчений підписом не уповноваженої особи.

Представники ПАТ «БГ БАНК» та ТОВ «ТРІУМФ» проти задоволення позовних вимог заперечували, вважали їх необґрунтованими та безпідставними, просили суд в задоволенні позову відмовити.

Крім того, представник ПАТ «БГ БАНК» подав документи для долучення до матеріалів справи та заявив усне клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Розглянувши клопотання представника ПАТ «БГ БАНК», суд дійшов висновку про те, що рішення у даній справі не вплине на права або обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо однієї з сторін, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Представник ТОВ «ТРІУМФ» подав пояснення (правову позицію відносно окремих обставин справи), вважав, що спірний договір у повній мірі відповідав внутрішній волі, очікуванням та інтересам сторін, а сторони розуміли і бажали настання обумовлених ним правових наслідків. Також зазначив, що твердження про невідповідність спірного договору чинному законодавству є необґрунтованими.

Судом було розглянуто клопотання представника ТОВ «ТРІУМФ» про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про скасування записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

З огляду на те, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є здійсненням управлінський функцій суб'єктами владних повноважень, представник ТОВ «ТРІУМФ» вважав, що вказані позовні вимоги можуть бути розглянуті виключно в прядку адміністративного судочинства та просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування записів в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом.

У пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 роз'яснено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин ;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зважаючи на відхилення судом клопотання представника ТОВ «ТРІУМФ» про залучення до участі в справі в якості відповідача Департаменту держреєстрації Мінюсту України, суд зазначає, що учасниками даного спору являються виключно товариства - рівноправні учасники господарських правовідносин, серед яких відсутні суб'єкти владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Крім того, між сторонами даного спору наявні господарські правовідносини, що виникли, зокрема, на підставі іпотечних договорів, а також договору про розірвання договору іпотеки, та врегульовані Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а предмет спору в даній справі виник із вказаних правовідносин.

Суд зазначає, що предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору, а вимоги про скасування відповідних записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно є похідними від вимоги про визнання недійсним договору.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008, у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам .

Згідно з п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016, у тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді.

За аналогією з викладеними правовими позиціями, а також зважаючи на склад учасників даного спору та його суть, суд дійшов висновку про те, що даний спір носить господарсько-правовий характер та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а підстави для задоволення клопотання представника ТОВ «ТРІУМФ» про припинення провадження в справі в частині позовних вимог відсутні.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 12.09.2016, 16 год. 30 хв.

Після перерви у судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

09.10.2012 між публічним акціонерним товариством «Банк Перший» (далі - ПАТ «Банк Перший») та товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» (далі - ТОВ «ТРІУМФ») був укладений кредитний договір (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії) № 20 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого ПАТ «Банк Перший» зобов'язувався на умовах, передбачених цим договором, відкрити ТОВ «ТРІУМФ» відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає ТОВ «ТРІУМФ» в користування грошові кошти, а ТОВ «ТРІУМФ» зобов'язувалось повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування ними.

Судом встановлено, що у розділі «Реквізити та підписи сторін» кредитного договору зазначений наступний ідентифікаційний код ПАТ «Банк Перший» - 20717958.

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.09.2016 вбачається, що на даний час за пошуком ідентифікаційного коду 20717958 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що вказаний ідентифікаційний код юридичної особи належить публічному акціонерному товариству «БГ БАНК» (далі - ПАТ «БГ БАНК»). Таким чином, суд дійшов висновку, що правонаступником ПАТ «Банк Перший» є ПАТ «БГ БАНК».

28.12.2012 між корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (далі - КНПФ НБУ) та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 5064 (далі - договір іпотеки № 5064 від 28.12.2012).

Пунктом 1.1 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 передбачено, що цей договір є таким, що встановлює основне зобов'язання із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (КНПФ НБУ).

Згідно з положеннями п. 1.2 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012:

- товариство з обмеженою відповідальністю «Міг Мега» (далі - ТОВ «Міг Мега») продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 40000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн, серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 4632 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 4 632 000,00 грн, серії В, форма існування яких без документарна;

- товариство з обмежую відповідальністю «Сонет» (далі - ТОВ «Сонет») продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 9 000 000,00 грн, серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 7950 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 7 950 000,00 грн, серії В, форма існування яких бездокументарна;

- товариство з обмежую відповідальністю «Електрохімпром» (далі - ТОВ «Електрохімпром») продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 16960 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 16 960 000,00 грн, серії В, форма існування яких бездокументарна.

Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Міг Мега», ТОВ «Сонет», ТОВ «Електрохімпром» щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, що викладені в п. 1.2 цього договору, іпотекодавець/майновий поручитель (ТОВ «ТРІУМФ») передав в іпотеку іпотекодержателю (КНПФ НБУ):

- незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

- земельну ділянку площею 4,0000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий номер: 3221281200:05:010:0047 (далі разом - предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 сторони оцінюють предмет іпотеки в сумі 164 507 600,00 грн.

На підставі договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про іпотеку № 131790 від 28.12.2012, 19:09:18 та № 131759 від 28.12.2012, 19:09:18, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 453498 та № 457576 від 13.02.2013 відповідно, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про обтяження № 131797 від 28.12.2012, 19:19:08 та № 131771 від 28.12.2012, 19:24:52, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 449800 та № 455937 від 13.02.2013 відповідно, копії яких також долучені до матеріалів справи.

13.02.2013 між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір про розірвання договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 498 (далі - договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 або спірний договір), згідно з умовами якого сторони дійшли згоди розірвати договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. 28.12.2012 за реєстровим № 5064 з 13.02.2013 та погодились, що у зв'язку з цим не мають одна до одної жодних майнових або будь-яких інших претензій.

На підставі вищевказаного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про припинення іпотеки № 131790 від 13.02.2013, 11:09:35 та № 131759 від 13.02.2013, 12:51:20, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 453498 та № 457576 від 13.02.2013 відповідно, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про припинення обтяження № 131797 від 13.02.2013, 10:04:09 та № 131771 від 13.02.2013, 12:04:07, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 449800 та № 455937 від 13.02.2013 відповідно, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Того ж дня,13.02.2013 між ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК») та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярською Ю.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 76 (далі - договір іпотеки № 76 від 13.02.2013).

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки № 76 від 13.02.2013 в порядку та на умовах, визначених цим договором іпотекодавець (ТОВ «ТРІУМФ») передав, а іпотекодержатель (ПАТ «Банк Перший») прийняв в заставу (іпотеку) належні іпотекодавцю об'єкти нерухомого майна, а саме:

- земельну ділянку розміром - 4,0000 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий помер 3221281200:05:010:0047;

- незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції готовність 57%, яким є овочесховище загальною площею 15685,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, (далі разом - предмет іпотеки), в якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитним договором № 20 від 09.10.2012, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому.

26.06.2014 між ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК») та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір № 6 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 76 від 13.02.2013, згідно з умовами якого у зв'язку з реєстрацією права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, сторони погодились внести зміни, зокрема, до п. 1.1 договору іпотеки та визначили, що іпотекодавець (ТОВ «ТРІУМФ») передає, а іпотекодержатель (ПАТ «Банк Перший») приймає в заставу (іпотеку) належні іпотекодавцю об'єкти нерухомого майна, а саме:

- земельну ділянку площею - 3,9775 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий помер 3221281200:05:010:0055;

- агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції - ІІ черга, загальною площею 16722,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, (далі разом - предмет іпотеки).

На підставі договору іпотеки № 76 від 13.02.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені записи про іпотеку № 139453 від 13.02.2013, 19:56:53 та № 2895376 від 13.02.2013, 16:21:47, а також записи про обтяження № 139536 від 13.02.2013, 20:51:41 та № 2895438 від 13.02.2013, 18:42:25, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56422510 № 56421394 від 31.03.2016, копії яких долучені до матеріалів справи.

19.02.2013 між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений новий договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 594 (далі - договір іпотеки № 594 від 19.02.2013).

Пунктом 1.1 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 передбачено, що цей договір є таким, що встановлює основне зобов'язання із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (КНПФ НБУ).

Згідно з положеннями п. 1.2 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013:

- ТОВ «Міг Мега» продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 40000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн, серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 7085 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 7 085 000,00 грн, серії В, форма існування яких без документарна;

- ТОВ «Сонет» продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 9 000 000,00 грн, серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9755 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 9 755 000,00 грн, серії В, форма існування яких бездокументарна;

- ТОВ «Електрохімпром» продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 18420 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 18 420 000,00 грн, серії В, форма існування яких бездокументарна;

- товариство з обмежую відповідальністю «ЕКОВІТЕ» (далі - ТОВ «ЕКОВІТЕ») продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 29585 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн, загальною номінальною вартістю 29 585 000,00 грн, серії А, форма існування яких бездокументарна.

Відповідно до 1.3 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Міг Мега», ТОВ «Сонет», ТОВ «Електрохімпром», ТОВ «ЕКОВІТЕ», щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, що викладені в п. 1.2 цього договору, іпотекодавець/майновий поручитель (ТОВ «ТРІУМФ») передав в іпотеку іпотекодержателю (КНПФ НБУ):

- незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

- земельну ділянку площею 4,0000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий номер: 3221281200:05:010:0047 (далі разом - предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 сторони оцінюють предмет іпотеки в сумі 164 507 600,00 грн.

У пунктах 3.2 та 3.3 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 зазначено про наявність обтяження предмету іпотеки іншою іпотекою та забороною відчуження, що виникли у зв'язку з його передачею в іпотеку ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК») - первісному кредитору, на підставі договору іпотеки № 76 від 13.02.2013, а також про вчинення даного договору за згодою первісного кредитора.

На підставі договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені записи про іпотеку № 174390 від 19.02.2013, 18:07:59 та № 2895399 від 19.02.2013, 19:32:19, а також записи про обтяження № 174624 від 19.02.2013, 19:04:24 та № 2895454 від 19.02.2013, 20:16:36, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56422510 № 56421394 від 31.03.2016, копії яких долучені до матеріалів справи.

18.07.2014 між КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ» був укладений договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 594 від 19.02.2013, згідно з умовами якого сторони погодились внести зміни, зокрема, до п. 1.3 договору іпотеки та визначили, що іпотекодавець/майновий поручитель (ТОВ «ТРІУМФ») передає в іпотеку іпотекодержателю (КНПФ НБУ):

- агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції - ІІ черга будівництва, розташований за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

- земельну ділянку площею 3,9775 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий номер: 3221281200:05:010:0055 (далі разом - предмет іпотеки).

Крім того, у вищевказаному договорі внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 594 від 19.02.2013, сторони дійшли згоди внести зміни також до п. 2.1 договору іпотеки та визначили, що оцінюють предмет іпотеки в сумі 345 927 600,00 грн.

Вважаючи договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 фіктивним, з огляду на те, що дійсними намірами його сторін були переоформлення їх правовідносин та зміна черговості іпотеки, а не припинення іпотеки, а також вважаючи, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення, статуту КНПФ НБУ, Інвестиційній декларації та Договору про управління активами КНПФ НБУ, оскільки вказаний правочин не спрямований на отримання прибутку та доходу учасниками Фонду і вчинений не в їх інтересах, КНПФ НБУ звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 11) роз'яснено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки сторони фіктивного правочину не мають на увазі настання правових наслідків, фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Зазначаючи про фіктивність оспорюваного правочину, КНПФ НБУ вказував на те, що дійсними намірами сторін було переоформлення правовідносин між ними та зміна черговості пріоритету прав та вимог іпотекодержателів, а не припинення іпотеки.

На підтвердження вищевикладеного КНПФ НБУ, зокрема, зазначав, що договором іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та договором іпотеки № 594 від 19.02.2013 було забезпечене одне й те саме основне зобов'язання, а предметом іпотеки у вказаних договорах виступало одне й те саме майно.

Дослідивши положення п. 1.1 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та п. 1.1 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 суд встановив, що предмети основного зобов'язання, забезпеченого вказаними договорами, є відмінними, адже на підставі вказаних договорів КНПФ НБУ було придбано різну кількість акцій.

Так, за договором іпотеки № 5064 від 28.12.2012 КНПФ НБУ придбав іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації:

- ТОВ «Міг Мега» серії А у кількості 40000 штук, серії В у кількості 4632 штук;

- ТОВ «Сонет» серії А у кількості 9000 штук, серії В у кількості 7950 штук;

- ТОВ «Електрохімпром» серії В у кількості 16960 штук.

А за договором іпотеки № 594 від 19.02.2013 КНПФ НБУ придбав іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації:

- ТОВ «Міг Мега» серії А у кількості 40000 штук, серії В у кількості 7085 штук;

- ТОВ «Сонет» серії А у кількості 9000 штук, серії В у кількості 9755 штук;

- ТОВ «Електрохімпром» серії В у кількості 18420 штук;

- ТОВ «ЕКОВІТЕ» серії А у кількості 29585 штук.

Таким чином, КНПФ НБУ не довів суду тотожність основного зобов'язання, забезпеченого договорами іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та № 594 від 19.02.2013. Натомість, сторонами - КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ», було досягнуто здійснення бажаного переоформлення правовідносин між ними.

Крім того, в поясненнях, поданих 12.09.2016, представник ТОВ «ТРІУМФ», зокрема, зазначив, що в іпотеці у КНПФ НБУ перебував об'єкт незавершеного будівництва (агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції) готовністю 57%. Для добудови та введення в експлуатацію вказаного об'єкта у ТОВ «ТРІУМФ» виникла необхідність у отриманні кредитних коштів, які погодився надати ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК») за умови забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором переданням в іпотеку цього об'єкту (перша черга іпотеки).

Завершення будівництва та введення в експлуатацію вказаного об'єкту відповідали також й інтересам КНПФ НБУ, оскільки значно збільшували вартість вказаного активу, яким одночасно забезпечувались зобов'язання ТОВ «ТРІУМФ» перед КНПФ НБУ.

Вказаний економічний ефект зумовив зацікавленість КНПФ НБУ та надання ним згоди на розірвання договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 шляхом укладання спірного договору. Водночас, подальше повторне передання в іпотеку цього об'єкту на підставі договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 повністю забезпечувало виконання ТОВ «ТРІУМФ» зобов'язань перед КНПФ НБУ. Таким чином, спірний договір у повній мірі відповідав внутрішній волі, очікуванням та інтересам сторін, а сторони розуміли і бажали настання обумовлених ним правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2013 на підставі договору іпотеки № 76 в іпотеку ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК») було передано, зокрема, незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції готовність 57%.

Станом на 13.11.2012, тобто до передання в іпотеку банку вищевказаного незавершеного будівництва агропромислового комплексу, загальний ліміт кредитування за кредитною лінією складав 35 800 000,00 грн (п. 1.1.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 5 від 13.11.2012), а 20.03.2013 - після передання вказаного майна, розмір кредиту було збільшено до 51 800 000,00 грн (п. 1.1.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 8 від 20.03.2013).

В подальшому, до моменту завершення будівництва та передання в іпотеку об'єкту нерухомого майна - агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, ліміт кредитування за кредитною лінією збільшувався тричі:

- до 71 800 000,00 грн на підставі договору про внесення змін та доповнень № 9 від 17.04.2013;

- до 81 800 000,00 грн на підставі договору про внесення змін та доповнень № 12 від 04.07.2013;

- до 98 800 000,00 грн на підставі договору про внесення змін та доповнень № 13 від 07.10.2013.

А відповідно до положень пунктів 1.3 та 2.1 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 та умов договору від 18.07.2014 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 предмет іпотеки був змінений з об'єкта незавершеного будівництва - незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, на об'єкт нерухомого майна - агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції; вартість предмета іпотеки зросла з 164 507 600,00 грн до 345 927 600,00 грн.

Таким чином, внаслідок укладення спірного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 ТОВ «ТРІУМФ» отримало додаткові кредитні кошти, завершило будівництво агропромислового комплексу та передало в іпотеку об'єкт нерухомого майна, вартість якого значно зросла порівняно з вартістю первинного об'єкта іпотеки - незавершеного будівництва агропромислового комплексу, що також спростовує доводи КНПФ НБУ про фіктивність спірного правочину.

Положеннями ч. 1 ст. 204 Господарського кодексу України закріплено, що господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, у ст. 267 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, який, перш за все, полягає у наданні суб'єктам цивільних правовідносин (в тому числі і юридичним особам) права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини .

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що спірний договір був укладений його сторонами на власний розсуд. Доказів протилежного представники сторін суду не надали.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи спірний договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 був нотаріально посвідчений.

Згідно з ч.ч. 10, 11, 13 ст. 44 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 2-4 глави 6 «Установлення волевиявлення та дійсних намірів особи при вчиненні нотаріальних дій» розділу І «Загальниі положення» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012) нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину , який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.

Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Пунктами 1, 4, 6 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

Представники сторін не надали суду документів, які підтверджували б оскарження або встановлення неправомірності дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сибіги С.Е., вчинених під час посвідчення спірного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013.

Фіктивний правочин визначається законодавцем як такий, що вчиняється без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Водночас, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що посвідчення спірного договору нотаріусом, а також наявність підписів та печаток сторін - КНПФ НБУ та ТОВ «ТРІУМФ», підтверджує, що нотаріусом були встановлені дійсні наміри сторін, а сторони однаково усвідомлювали правові наслідки укладення спірного договору та бажали їх настання.

Отже, КНПФ НБУ, як позивач, не довів, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення спірного правочину, та відповідно не довів його фіктивність.

Щодо тверджень КНПФ НБУ про те, що спірний договір суперечить вимогам законодавства, оскільки не спрямований на отримання прибутку та доходу на користь учасників Фонду і вчинений не в їх інтересах, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

Згідно з ч. 10 ст. 13 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» члени ради фонду зобов'язані діяти лише в інтересах учасників фонду, належно виконувати свої обов'язки.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду.

Відповідно до пп. 1 п. 25.1 статуту КНПФ НБУ (затвердженого постановою правління НБУ № 343 від 15.08.2012) пенсійні активи, що накопичуються у Фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності Фонду, виконання зобов'язань Фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних зі здійсненням недержавного пенсійного забезпечення з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актів Комісії, а саме інвестування з метою отримання доходу на користь учасників Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених цим Законом. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем.

Особа, яка провадить діяльність з управління пенсійними активами, зобов'язана здійснювати операції щодо управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами (п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

Пунктом 5.1 інвестиційної декларації КНПФ НБУ (затвердженої протоколом Ради КНПФ НБУ № 21 від 15.06.2012) передбачено, що особа, що здійснює управління активами Фонду відповідно до вимог законодавства, проводить розміщення пенсійних активів згідно із поточною ситуацією на грошовому, фондовому та інших ринках з метою ефективного управління ними за умови забезпечення надійності та ліквідності вкладень та розумного ступеню ризику, з дотриманням встановлених цим розділом обмежень.

Дослідивши положення пунктів 1.3 та 2.1 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 (з урахуванням договору від 18.07.2014 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 594 від 19.02.2013) суд встановив, що предмет іпотеки був змінений з об'єкта незавершеного будівництва - незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, на об'єкт нерухомого майна - агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, а вартість предмета іпотеки зросла з 164 507 600,00 грн до 345 927 600,00 грн.

Наведене свідчить про те, що укладення спірного правочину сприяло переданню КНПФ НБУ в іпотеку майна, вартість якого значно зросла. Отже, твердження КНПФ НБУ про те, що спірний договір не був направлений на отримання прибутку та доходу на користь учасників Фонду і вчинений не в їх інтересах, не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні 12.09.2016 представник КНПФ НБУ зазначив, що вважає спірний договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства ще й тому, що вказаний договір з боку КНПФ НБУ засвідчений підписом не уповноваженої особи.

Водночас, представник КНПФ НБУ не навів обставин та не надав відповідних доказів, які на його думку свідчать про відсутність у директора Дирекції з управління діяльністю КНПФ НБУ - ОСОБА_8, повноважень, необхідних для укладення спірного договору, а також не навів нормативно-правового обґрунтування на підтвердження викладеного. Тому твердження КНПФ НБУ про те, що спірний договір з боку Фонду був засвідчений підписом не уповноваженої особи, судом до уваги не приймаються.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму ВГСУ № 11 роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом невідповідність спірного договору про розірвання договору іпотеки, посвідченого 13.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 498, вимогам чинного законодавства, в момент його вчинення, не встановлено.

Натомість суд дійшов висновку про те, що укладаючи спірний договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 сторони досягли бажаних правових наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що підстави для визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки, посвідченого 13.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 498, відсутні. КНПФ НБУ не довів, що учасники спірного правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову КНПФ НБУ з підстав його необґрунтованості.

26.07.2016 та 01.08.2016 представниками ПАТ «БГ БАНК» та ТОВ «ТРІУМФ» були подані заяви про застосування строків позовної давності, в яких останні зазначали, що вважають строк позовної давності для вимог КНПФ НБУ таким, що сплив, у зв'язку з чим просили суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 257 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості . І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що підстави для визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки, посвідченого 13.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 498, відсутні. Тому суд відмовляє в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та не застосовує положення законодавства щодо позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

У позові корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 вересня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань