Постанова

від 05.04.2017 по справі 910/12506/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 910/12506/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішеннягосподарського суду міста Києва від 12.09.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі№ 910/12506/16 господарського суду міста Києва за позовомКорпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до 1. Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" (відповідач-2) провизнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити дії, за участю представників: від позивачаГалан М.О. від відповідача-1не з'явився від відповідача-2Перевозник П.М.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (далі - КНПФ НБУ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (далі - ПАТ "БГ БАНК") та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" (далі - ТОВ "ТРІУМФ") про: визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013, укладеного між КНПФ НБУ та ТОВ "ТРІУМФ"; зобов'язання усунути перешкоди в реалізації прав КНПФ НБУ, як іпотекодержателя за договором іпотеки, укладеним між КНПФ НБУ та ТОВ "ТРІУМФ", шляхом скасування відповідних записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Заявами від 25.07.2016 та від 01.08.2016 відповідачі просили застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 910/12506/16 (суддя Карабань Я.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючого, Тищенко О.В., Іоннікова І.А.) рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 910/12506/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі № 910/12506/16, КНПФ НБУ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу КНПФ НБУ до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 04.04.2017 о 09 год. 50 хв.

У зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М. судове засідання 04.04.2017 о 09 год. 50 хв. не відбулось, а розгляд касаційної скарги КНПФ НБУ визначено на 05.04.2017 о 09 год. 50 хв., про що винесено ухвалу Вищого господарського суду України від 31.03.2017.

У відзиві на касаційну скаргу КНПФ НБУ, який надійшов до Вищого господарського суду України 03.04.2017, ТОВ "ТРІУМФ" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 між КНПФ НБУ (Іпотекодержатель) та ТОВ "ТРІУМФ" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 5064 (далі - Договір іпотеки № 5064).

Пунктом 1.1 Договору іпотеки № 5064 передбачено, що цей договір є таким, що встановлює основне зобов'язання із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно з положеннями п. 1.2 Договору іпотеки № 5064:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міг Мега" (далі - ТОВ "Міг Мега") продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 40 000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна та іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 4 632 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 4 632 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонет" (далі - ТОВ "Сонет") продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9 000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 9 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна та іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 7 950 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 7 950 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрохімпром" (далі - ТОВ "Електрохімпром") продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 16 960 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 16 960 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна.

Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки № 5064 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Міг Мега", ТОВ "Сонет", ТОВ "Електрохімпром" щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, що викладені в п. 1.2 цього договору, Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю: незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111; земельну ділянку площею 4,0000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий № 3221281200:05:010:0047 (далі - Предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.1 Договору іпотеки № 5064 сторони оцінюють предмет іпотеки в розмірі 164 507 600,00 грн.

На підставі Договору іпотеки № 5064 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про іпотеку № 131790 від 28.12.2012 та № 131759 від 28.12.2012 , що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 453498 та № 457576 від 13.02.2013.

Також до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про обтяження № 131797 від 28.12.2012 та № 131771 від 28.12.2012 , що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 449800 та № 455937 від 13.02.2013.

У подальшому, 13.02.2013 між КНПФ НБУ та ТОВ "ТРІУМФ" було укладено договір про розірвання договору іпотеки, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 498 (далі - Договір про розірвання), відповідно до умов якого сторони дійшли згоди розірвати Договір іпотеки № 5064 з 13.02.2013 та погодились, що у зв'язку з цим не мають одна до одної жодних майнових або будь-яких інших претензій.

На підставі Договору про розірвання до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про припинення іпотеки № 131790 та № 131759 від 13.02.2013 , що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 453498 та № 457576 від 13.02.2013.

Крім того, до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про припинення обтяження № 131797 від 13.02.2013 та № 131771 від 13.02.2013 , що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 449800 та № 455937 від 13.02.2013.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 13.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК") (Іпотекодержатель) та ТОВ "ТРІУМФ" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 76 (далі - Договір іпотеки № 76), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Іпотекодавець передав, а Іпотекодержатель прийняв в заставу (іпотеку) належні Іпотекодавцю об'єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку розміром 4,0000 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий № 3221281200:05:010:0047; незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції готовність 57%, яким є овочесховище загальною площею 15 685,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, (далі - Предмет іпотеки), в якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитним договором № 20 від 09.10.2012, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому.

Договором від 26.06.2014 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки № 76 сторони визначили, що Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в заставу (іпотеку) належні Іпотекодавцю об'єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 3,9775 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий № 3221281200:05:010:0055; агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції - ІІ черга загальною площею 16 722,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

На підставі Договору іпотеки № 76 до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені записи про іпотеку № 139453 від 13.02.2013 та № 2895376 від 13.02.2013, а також записи про обтяження № 139536 від 13.02.2013 та № 2895438 від 13.02.2013 , що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56422510 № 56421394 від 31.03.2016.

19.02.2013 між КНПФ НБУ (Іпотекодержатель) та ТОВ "ТРІУМФ" (Іпотекодавець) було укладено новий договір іпотеки, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 594 (далі - Договір іпотеки № 594).

Пунктом 1.1 Договору іпотеки № 594 передбачено, що цей договір є таким, що встановлює основне зобов'язання із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно з положеннями п. 1.2 Договору іпотеки № 594:

- ТОВ "Міг Мега" продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 40 000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна та іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 7 085 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 7 085 000,00 грн., серії В, форма існування яких без документарна;

- ТОВ "Сонет" продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9 000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 9 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна та іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9 755 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 9 755 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- ТОВ "Електрохімпром" продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 18 420 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 18 420 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОВІТЕ" (далі - ТОВ "ЕКОВІТЕ") продало, а КНПФ НБУ прийняв і оплатив іменні відсоткові звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 29 585 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 29 585 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна.

Відповідно до 1.3 Договору іпотеки № 594 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Міг Мега", ТОВ "Сонет", ТОВ "Електрохімпром", ТОВ "ЕКОВІТЕ", щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, що викладені в п. 1.2 цього договору, ТОВ "ТРІУМФ" передав в іпотеку КНПФ НБУ: незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111; земельну ділянку площею 4,0000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий № 3221281200:05:010:0047 (далі - Предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.1 Договору іпотеки № 594 сторони оцінюють предмет іпотеки в розмірі 164 507 600,00 грн.

У пунктах 3.2 та 3.3 Договору іпотеки № 594 зазначено про наявність обтяження предмету іпотеки іншою іпотекою та забороною відчуження, що виникли у зв'язку з його передачею в іпотеку ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК") - первісному кредитору, на підставі Договору іпотеки № 76, а також про вчинення даного договору за згодою первісного кредитора.

На підставі Договору іпотеки № 594 до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені записи про іпотеку № 174390 від 19.02.2013 та № 2895399 від 19.02.2013, а також записи про обтяження № 174624 від 19.02.2013 та № 2895454 від 19.02.2013 , що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56422510 № 56421394 від 31.03.2016.

Договором від 18.07.2014 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки № 594 сторони погодились внести зміни, зокрема, до п. п. 1.3, 2.1 Договору іпотеки № 594 та визначили, що Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю: агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції - ІІ черга будівництва, розташований за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111; земельну ділянку площею 3,9775 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий № 3221281200:05:010:0055. Вартість предмета іпотеки визначено у розмірі 345 927 600,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, КНПФ НБУ послалося на те, що Договір про розірвання не відповідає законодавству, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ним (ст. 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і воля сторін не була направлена на розірвання Договору іпотеки № 5064, а по суті була направлена на переоформлення правовідносин між сторонами, так як Договором іпотеки № 5064 та Договором іпотеки № 594 було забезпечене одне й те ж саме основне зобов'язання, а предметом іпотеки у вказаних договорах виступало одне й те ж майно.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, ч.ч. 1-5 передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 3 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Пунктом 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

В ч. 1 ст. 628 ЦК України зазначено, що свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Договором іпотеки № 5064 та Договором іпотеки № 594 забезпечувались різні основні зобов'язання, з огляду на відмінність як кількості цінних паперів так і кількості емітентів.

Так, за Договором іпотеки № 5064 забезпечувались виконання зобов'язань щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій ТОВ "Міг Мега" серії А у кількості 40 000 штук, серії В у кількості 4 632 штук; ТОВ "Сонет" серії А у кількості 9 000 штук, серії В у кількості 7 950 штук; ТОВ "Електрохімпром" серії В у кількості 16 960 штук, а за Договором іпотеки № 594 забезпечувались виконання зобов'язань щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій ТОВ "Міг Мега" серії А у кількості 40 000 штук, серії В у кількості 7 085 штук; ТОВ "Сонет" серії А у кількості 9 000 штук, серії В у кількості 9 755 штук; ТОВ "Електрохімпром" серії В у кількості 18 420 штук; ТОВ "ЕКОВІТЕ" серії А у кількості 29 585 штук.

Крім того, як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі Договору про розірвання до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про припинення іпотеки № 131790 від 13.02.2013 та № 131759 від 13.02.2013 та до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про припинення обтяження № 131797 від 13.02.2013 та № 131771 від 13.02.2013 .

З урахуванням викладеного, суди обґрунтовано відхилили доводи позивача про те, що оспорюваний договір було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ним, а воля сторін не була направлена на розірвання Договору іпотеки № 5064 і по суті була направлена на переоформлення правовідносин між сторонами, оскільки такі доводи не узгоджуються зі встановленими обставинами та спростовуються матеріалами справи.

Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надали необхідну оцінку, встановивши відповідність оспорюваного договору вимогам законодавству, чинному на момент його укладення, зокрема, ст. 234 ЦК України, та відсутність правових підстав для визнання його недійсним, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з наведенням відповідного мотивування, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову (як основної вимоги - визнання договору недійсним, так і похідної від неї - скасування відповідних записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно) за недоведеністю.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 910/12506/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук