Постанова

від 01.02.2017 по справі 910/12506/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа№ 910/12506/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

за участі представників:

від позивача: Галан М.О. - представник

від відповідача: не з'явився

від відповідача: Перевозник П.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі № 910/12506/16 (повний текст складено та підписано 20.09.2016 року) (суддя: Корабань Я.А.)

за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України

до 1) Публічного акціонерного товариства БГ БАНК ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІУМФ

про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 910/12506/16 в задоволенні позовних вимог Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі № 910/12506/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено без повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016, у зв'язку перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Представник Публічного акціонерного товариства БГ Банк 23.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

23.11.2016 відкладено розгляд справи на 14.12.2016.

14.12.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 18.01.2017.

18.01.2017 уповноваженні представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 01.02.2017.

Представник відповідача-1 у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача-2 колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача-1.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

09.10.2012 між Публічним акціонерним товариством Банк Перший та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРІУМФ був укладений кредитний договір (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії) № 20 (надалі - кредитний договір), згідно з умовами якого ПАТ Банк Перший зобов'язувався на умовах, передбачених цим договором, відкрити ТОВ ТРІУМФ відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає ТОВ ТРІУМФ в користування грошові кошти, а ТОВ ТРІУМФ зобов'язувалось повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування ними.

У розділі Реквізити та підписи сторін кредитного договору зазначений наступний ідентифікаційний код ПАТ Банк Перший - 20717958.

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.09.2016 вбачається, що на момент отримання витягу за пошуком ідентифікаційного коду 20717958 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що вказаний ідентифікаційний код юридичної особи належить Публічному акціонерному товариству БГ БАНК . Наведені обставини свідчать, що правонаступником ПАТ Банк Перший є ПАТ БГ БАНК .

28.12.2012 між Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (надалі - КНПФ НБУ) та ТОВ ТРІУМФ був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 5064 (надалі - Договір іпотеки № 5064 від 28.12.2012).

Пунктом 1.1 Договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 передбачено, що цей договір є таким, що встановлює основне зобов'язання із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (КНПФ НБУ).

Згідно з положеннями п. 1.2 Договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Міг Мега продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 40000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 4632 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 4 632 000,00 грн., серії В, форма існування яких без документарна;

- Товариство з обмежую відповідальністю Сонет продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 9 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 7950 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 7 950 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- Товариство з обмежую відповідальністю Електрохімпром продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 16960 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 16 960 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна.

Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Міг Мега , ТОВ Сонет , ТОВ Електрохімпром щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, що викладені в п. 1.2 цього договору, іпотекодавець/майновий поручитель (ТОВ ТРІУМФ ) передав в іпотеку іпотекодержателю (КНПФ НБУ):

- незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

- земельну ділянку площею 4,0000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий номер: 3221281200:05:010:0047 (далі разом - предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 сторони оцінюють предмет іпотеки в сумі 164 507 600,00 грн.

На підставі договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про іпотеку № 131790 від 28.12.2012, 19:09:18 та № 131759 від 28.12.2012, 19:09:18, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 453498 та № 457576 від 13.02.2013 відповідно, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про обтяження № 131797 від 28.12.2012, 19:19:08 та № 131771 від 28.12.2012, 19:24:52, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 449800 та № 455937 від 13.02.2013 відповідно, копії яких також долучені до матеріалів справи.

13.02.2013 між КНПФ НБУ та ТОВ ТРІУМФ був укладений договір про розірвання договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 498 (надалі - договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 або спірний договір), згідно з умовами якого сторони дійшли згоди розірвати договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. 28.12.2012 за реєстровим № 5064 з 13.02.2013 та погодились, що у зв'язку з цим не мають одна до одної жодних майнових або будь-яких інших претензій.

На підставі вищевказаного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки були внесені записи про припинення іпотеки № 131790 від 13.02.2013, 11:09:35 та № 131759 від 13.02.2013, 12:51:20, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 453498 та № 457576 від 13.02.2013 відповідно, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження були внесені записи про припинення обтяження № 131797 від 13.02.2013, 10:04:09 та № 131771 від 13.02.2013, 12:04:07, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 449800 та № 455937 від 13.02.2013 відповідно, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Того ж дня, 13.02.2013 між ПАТ Банк Перший (правонаступником якого є ПАТ БГ БАНК ) та ТОВ ТРІУМФ був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярською Ю.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 76 (надалі - Договір іпотеки № 76 від 13.02.2013).

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки № 76 від 13.02.2013 в порядку та на умовах, визначених цим договором іпотекодавець (ТОВ ТРІУМФ ) передав, а іпотекодержатель (ПАТ Банк Перший ) прийняв в заставу (іпотеку) належні іпотекодавцю об'єкти нерухомого майна, а саме:

- земельну ділянку розміром - 4,0000 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий помер 3221281200:05:010:0047;

- незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції готовність 57%, яким є овочесховище загальною площею 15685,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, (далі разом - предмет іпотеки), в якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитним договором № 20 від 09.10.2012, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому.

26.06.2014 між ПАТ Банк Перший (правонаступником якого є ПАТ БГ БАНК ) та ТОВ ТРІУМФ був укладений договір № 6 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 76 від 13.02.2013, згідно з умовами якого у зв'язку з реєстрацією права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, сторони погодились внести зміни, зокрема, до п. 1.1 договору іпотеки та визначили, що іпотекодавець (ТОВ ТРІУМФ ) передає, а іпотекодержатель (ПАТ Банк Перший ) приймає в заставу (іпотеку) належні іпотекодавцю об'єкти нерухомого майна, а саме:

- земельну ділянку площею - 3,9775 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий помер 3221281200:05:010:0055;

- агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції - ІІ черга, загальною площею 16722,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111, (далі разом - предмет іпотеки).

На підставі договору іпотеки № 76 від 13.02.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені записи про іпотеку № 139453 від 13.02.2013, 19:56:53 та № 2895376 від 13.02.2013, 16:21:47, а також записи про обтяження № 139536 від 13.02.2013, 20:51:41 та № 2895438 від 13.02.2013, 18:42:25, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56422510 № 56421394 від 31.03.2016, копії яких долучені до матеріалів справи.

19.02.2013 між КНПФ НБУ та ТОВ ТРІУМФ був укладений новий договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 594 (далі - Договір іпотеки № 594 від 19.02.2013).

Пунктом 1.1 Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 передбачено, що цей договір є таким, що встановлює основне зобов'язання із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (КНПФ НБУ).

Згідно з положеннями п. 1.2 Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013:

- ТОВ Міг Мега продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 40000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 7085 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 7 085 000,00 грн., серії В, форма існування яких без документарна;

- ТОВ Сонет продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9000 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 9 000 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна, та іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 9755 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 9 755 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- ТОВ Електрохімпром продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 18420 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 18 420 000,00 грн., серії В, форма існування яких бездокументарна;

- товариство з обмежую відповідальністю ЕКОВІТЕ (далі - ТОВ ЕКОВІТЕ ) продало, а сторона 1 (КНПФ НБУ) прийняла і оплатила за іменні відсоткові звичайні (незабезпечені) облігації у кількості 29585 штук, номінальною вартістю - 1 000,00 грн., загальною номінальною вартістю 29 585 000,00 грн., серії А, форма існування яких бездокументарна.

Відповідно до 1.3 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Міг Мега , ТОВ Сонет , ТОВ Електрохімпром , ТОВ ЕКОВІТЕ , щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, що викладені в п. 1.2 цього договору, іпотекодавець/майновий поручитель (ТОВ ТРІУМФ ) передав в іпотеку іпотекодержателю (КНПФ НБУ):

- незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

- земельну ділянку площею 4,0000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий номер: 3221281200:05:010:0047 (далі разом - предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.1 Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 сторони оцінюють предмет іпотеки в сумі 164 507 600,00 грн.

У пунктах 3.2 та 3.3 Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 зазначено про наявність обтяження предмету іпотеки іншою іпотекою та забороною відчуження, що виникли у зв'язку з його передачею в іпотеку ПАТ Банк Перший (правонаступником якого є ПАТ БГ БАНК ) - первісному кредитору, на підставі Договору іпотеки № 76 від 13.02.2013, а також про вчинення даного договору за згодою первісного кредитора.

На підставі Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені записи про іпотеку № 174390 від 19.02.2013, 18:07:59 та № 2895399 від 19.02.2013, 19:32:19, а також записи про обтяження № 174624 від 19.02.2013, 19:04:24 та № 2895454 від 19.02.2013, 20:16:36, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56422510 № 56421394 від 31.03.2016, копії яких долучені до матеріалів справи.

18.07.2014 між КНПФ НБУ та ТОВ ТРІУМФ був укладений договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013, згідно з умовами якого сторони погодились внести зміни, зокрема, до п. 1.3 Договору іпотеки та визначили, що іпотекодавець/майновий поручитель (ТОВ ТРІУМФ ) передає в іпотеку іпотекодержателю (КНПФ НБУ):

- агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції - ІІ черга будівництва, розташований за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Леніна, будинок 111.

- земельну ділянку площею 3,9775 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, кадастровий номер: 3221281200:05:010:0055 (далі разом - предмет іпотеки).

Крім того, у вищевказаному договорі внесення змін та доповнень до Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013, сторони дійшли згоди внести зміни також до п. 2.1 Договору іпотеки та визначили, що оцінюють предмет іпотеки в сумі 345 927 600,00 грн.

Вважаючи договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 фіктивним, з огляду на те, що дійсними намірами його сторін були переоформлення їх правовідносин та зміна черговості іпотеки, а не припинення іпотеки, а також вважаючи, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення, статуту КНПФ НБУ, Інвестиційній декларації та Договору про управління активами КНПФ НБУ, оскільки вказаний правочин не спрямований на отримання прибутку та доходу учасниками Фонду і вчинений не в їх інтересах, КНПФ НБУ звернувся до суду із даним позовом.

Положеннями ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № 11 від 29.05.2013 (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 11) роз'яснено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки сторони фіктивного правочину не мають на увазі настання правових наслідків, фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи свій позо КНПФ НБУ вказує на те, що дійсними намірами сторін було переоформлення правовідносин між ними та зміна черговості пріоритету прав та вимог іпотекодержателів, а не припинення іпотеки.

На підтвердження вищевикладеного КНПФ НБУ, зокрема, зазначав, що договором іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та договором іпотеки № 594 від 19.02.2013 було забезпечене одне й те саме основне зобов'язання, а предметом іпотеки у вказаних договорах виступало одне й те саме майно.

Дослідивши положення п. 1.1 Договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та п. 1.1 Договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предмети основного зобов'язання, забезпеченого вказаними договорами, є відмінними, адже на підставі вказаних договорів КНПФ НБУ було придбано різну кількість акцій.

Так, за договором іпотеки № 5064 від 28.12.2012 КНПФ НБУ придбав іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації загальною кількістю 78 542 штук:

- ТОВ Міг Мега серії А у кількості 40000 штук, серії В у кількості 4632 штук;

- ТОВ Сонет серії А у кількості 9000 штук, серії В у кількості 7950 штук;

- ТОВ Електрохімпром серії В у кількості 16960 штук.

А за договором іпотеки № 594 від 19.02.2013 КНПФ НБУ придбав іменні відсоткові, звичайні (незабезпечені) облігації загальною кількістю 113 845 штук:

- ТОВ Міг Мега серії А у кількості 40000 штук, серії В у кількості 7085 штук;

- ТОВ Сонет серії А у кількості 9000 штук, серії В у кількості 9755 штук;

- ТОВ Електрохімпром серії В у кількості 18420 штук;

- ТОВ ЕКОВІТЕ серії А у кількості 29585 штук.

Таким чином, КНПФ НБУ не довів суду тотожність основного зобов'язання, забезпеченого договорами іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та № 594 від 19.02.2013, оскільки відмінна як кількість цінних паперів так і кількість емітентів. Натомість, сторонами - КНПФ НБУ та ТОВ ТРІУМФ , було досягнуто здійснення бажаного переоформлення правовідносин між ними.

Крім того, в поясненнях, поданих 12.09.2016, представник ТОВ ТРІУМФ , зокрема, зазначив, що в іпотеці у КНПФ НБУ перебував об'єкт незавершеного будівництва (агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції) готовністю 57%. Для добудови та введення в експлуатацію вказаного об'єкта у ТОВ ТРІУМФ виникла необхідність у отриманні кредитних коштів, які погодився надати ПАТ Банк Перший (правонаступником якого є ПАТ БГ БАНК ) за умови забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором переданням в іпотеку цього об'єкту (перша черга іпотеки).

Завершення будівництва та введення в експлуатацію вказаного об'єкту відповідали також й інтересам КНПФ НБУ, оскільки значно збільшували вартість вказаного активу, яким одночасно забезпечувались зобов'язання ТОВ ТРІУМФ перед КНПФ НБУ.

Вказаний економічний ефект зумовив зацікавленість КНПФ НБУ та надання ним згоди на розірвання договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 шляхом укладання спірного договору. Водночас, подальше повторне передання в іпотеку цього об'єкту на підставі договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 повністю забезпечувало виконання ТОВ ТРІУМФ зобов'язань перед КНПФ НБУ. Таким чином, спірний договір у повній мірі відповідав внутрішній волі, очікуванням та інтересам сторін, а сторони розуміли і бажали настання обумовлених ним правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2013 на підставі договору іпотеки № 76 в іпотеку ПАТ Банк Перший (правонаступником якого є ПАТ БГ БАНК ) було передано, зокрема, незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції готовність 57%.

Станом на 13.11.2012, тобто до передання в іпотеку банку вищевказаного незавершеного будівництва агропромислового комплексу, загальний ліміт кредитування за кредитною лінією складав 35 800 000,00 грн. (п. 1.1.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 5 від 13.11.2012), а 20.03.2013 - після передання вказаного майна, розмір кредиту було збільшено до 51 800 000,00 грн. (п. 1.1.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 8 від 20.03.2013).

В подальшому, до моменту завершення будівництва та передання в іпотеку об'єкту нерухомого майна - агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, ліміт кредитування за кредитною лінією збільшувався тричі:

- до 71 800 000,00 грн. на підставі договору про внесення змін та доповнень № 9 від 17.04.2013;

- до 81 800 000,00 грн. на підставі договору про внесення змін та доповнень № 12 від 04.07.2013;

- до 98 800 000,00 грн. на підставі договору про внесення змін та доповнень № 13 від 07.10.2013.

А відповідно до положень пунктів 1.3 та 2.1 договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 та умов договору від 18.07.2014 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 предмет іпотеки був змінений з об'єкта незавершеного будівництва - незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, на об'єкт нерухомого майна - агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції; вартість предмета іпотеки зросла з 164 507 600,00 грн. до 345 927 600,00 грн.

Таким чином, внаслідок укладення спірного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 ТОВ ТРІУМФ отримало додаткові кредитні кошти, завершило будівництво агропромислового комплексу та передало в іпотеку об'єкт нерухомого майна, вартість якого значно зросла порівняно з вартістю первинного об'єкта іпотеки - незавершеного будівництва агропромислового комплексу, що також спростовує доводи КНПФ НБУ про фіктивність спірного правочину.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що кредитний договір не містить вказівок на те, що грошові кошти надаються саме на завершення об'єкту іпотеки, оскільки саме після внесення змін до нього відповідач зміг забезпечити завершення будівництва, а відповідно вказаний договір прямо вплинув на можливість такого будівництва, що не спростовано позивачем.

Положеннями ч. 1 ст. 204 Господарського кодексу України закріплено, що господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, у ст. 267 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, який, перш за все, полягає у наданні суб'єктам цивільних правовідносин (в тому числі і юридичним особам) права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що спірний договір був укладений його сторонами на власний розсуд. Доказів протилежного представники сторін суду не надали.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи спірний Договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 був нотаріально посвідчений.

Згідно з ч.ч. 10, 11, 13 ст. 44 Закону України Про нотаріат та п.п. 2-4 глави 6 Установлення волевиявлення та дійсних намірів особи при вчиненні нотаріальних дій розділу І Загальниі положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012) нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.

Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Пунктами 1, 4, 6 ст. 49 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

Представники сторін не надали суду документів, які підтверджували б оскарження або встановлення неправомірності дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сибіги С.Е., вчинених під час посвідчення спірного договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013.

Фіктивний правочин визначається законодавцем як такий, що вчиняється без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Водночас, враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність у сторін наміру створення правових наслідків при укладенні Договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013.

Щодо тверджень КНПФ НБУ про те, що спірний договір суперечить вимогам законодавства, оскільки не спрямований на отримання прибутку та доходу на користь учасників Фонду і вчинений не в їх інтересах, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

Згідно з ч. 10 ст. 13 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення члени ради фонду зобов'язані діяти лише в інтересах учасників фонду, належно виконувати свої обов'язки.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення встановлено, що пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду.

Відповідно до пп. 1 п. 25.1 статуту КНПФ НБУ (затвердженого постановою правління НБУ № 343 від 15.08.2012) пенсійні активи, що накопичуються у Фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності Фонду, виконання зобов'язань Фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних зі здійсненням недержавного пенсійного забезпечення з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актів Комісії, а саме інвестування з метою отримання доходу на користь учасників Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених цим Законом. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем.

Особа, яка провадить діяльність з управління пенсійними активами, зобов'язана здійснювати операції щодо управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами (п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення ).

Пунктом 5.1 інвестиційної декларації КНПФ НБУ (затвердженої протоколом Ради КНПФ НБУ № 21 від 15.06.2012) передбачено, що особа, що здійснює управління активами Фонду відповідно до вимог законодавства, проводить розміщення пенсійних активів згідно із поточною ситуацією на грошовому, фондовому та інших ринках з метою ефективного управління ними за умови забезпечення надійності та ліквідності вкладень та розумного ступеню ризику, з дотриманням встановлених цим розділом обмежень.

Дослідивши положення пунктів 1.3 та 2.1 Договору іпотеки № 5064 від 28.12.2012 та договору іпотеки № 594 від 19.02.2013 (з урахуванням договору від 18.07.2014 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 594 від 19.02.2013) суд встановив, що предмет іпотеки був змінений з об'єкта незавершеного будівництва - незавершене будівництво агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, готовністю 57%, на об'єкт нерухомого майна - агропромисловий комплекс по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, а вартість предмета іпотеки зросла з 164 507 600,00 грн. до 345 927 600,00 грн.

Наведене свідчить про те, що укладення спірного правочину сприяло переданню КНПФ НБУ в іпотеку майна, вартість якого значно зросла. Отже, твердження КНПФ НБУ про те, що спірний договір не був направлений на отримання прибутку та доходу на користь учасників Фонду і вчинений не в їх інтересах, не відповідають дійсним обставинам справи.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму ВГСУ № 11 роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом невідповідність спірного Договору про розірвання договору іпотеки, посвідченого 13.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 498, вимогам чинного законодавства, в момент його вчинення, не встановлено, а відповідно підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним вказаного Договору відсутні.

Натомість суд дійшов висновку про те, що укладаючи спірний договір про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013 сторони досягли бажаних правових наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що підстави для визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки, посвідченого 13.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 498, відсутні. КНПФ НБУ не довів, що учасники спірного правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову КНПФ НБУ з підстав його необґрунтованості.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2016 та 01.08.2016 представниками ПАТ БГ БАНК та ТОВ ТРІУМФ були подані заяви про застосування строків позовної давності, в яких останні зазначали, що вважають строк позовної давності для вимог КНПФ НБУ таким, що сплив, у зв'язку з чим просили суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 257 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що підстави для визнання недійсним Договору про розірвання договору іпотеки, посвідченого 13.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 498, відсутні. Тому суд відмовляє в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та не застосовує положення законодавства щодо позовної давності.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що інші позовні вимоги є похідними від основної, про визнання Договору від 13.02.2013 укладеного між КНПФ НБУ та ТОВ ТРІУМФ про розірвання договору іпотеки, а відповідно, у зв'язку з відмовою у задоволенні вимоги про визнання недійсним Договору про розірвання договору іпотеки від 13.02.2013, підстави для задоволення інших позовних вимог відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року по справі № 910/12506/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/12506/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова