Постанова

від 19.09.2016 по справі 2а/1270/472/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 2а/1270/472/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі 1-й відповідач), Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі 2-й відповідач), про визнання протиправною бездіяльності та стягнення податку на додану вартість за березень - червень 2011 року в сумі 60477318 грн., за якою було відкрито провадження у справі № 2а-11633/11/1270.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року позовні вимоги у справі № 2а-11633/11/1270 роз'єднані в самостійні провадження (т.1.а.с.90).

У зв'язку із роз'єднанням справ позивач уточнив позовні вимоги в межах предмету розгляду по справі № 2а-1270/472/2012 (т.1.а.с.106-110).

Ухвалою суду від 12.01.2012 року були прийняті до провадження позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 17 102 337 грн. у справі № 2а-1270/472/2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, адміністративний позов задоволено частково. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

27 травня 2016 року позивачем були надані уточнені позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначено, що в період з 05.09.2011 по 23.09.2011 року на підставі направлень від 1 вересня 2011 року № 358, 359 та наказу №421 від 2 вересня 2011 року посадовими особами СДПІ у м. Луганську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року на суму 13285497 грн. та за травень 2011 року на суму 17102337 грн. За наслідками перевірки була складена довідка № 464/08-3/05763797 від 27 вересня 2011 року. Суму бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією з ПДВ за травень 2011 року в сумі 17 102 337 грн. підтверджена.

Станом на 05.09.2011 серед постачальників виявлено платників, якими надано ризиковий кредит зокрема квітень 2011 року у тому числі: ТОВ «Віра МТ» (код за ЄДРПОУ 33305760, м. Київ), ТОВ «Діоніс-2007» (код за ЄДРПОУ 34641695, м. Луганськ) та ТОВ «Іннгаз» (код за ЄДРПОУ 366027520, м. Київ). Проте СДПІ зазначено, що операції по зазначеним контрагентам підтверджені первинним документами у повному обсязі: договорами, податковими накладними, видатковими накладними.

Відповідачем не надано жодних доказів «транзитності» чи іншої сумнівності щодо зазначених юридичних осіб, а посилання на запити 2011 року вважають некоректними.

Частково 31.07.2012, 30.08.2012 та 27.06.2013 сума ПДВ була відшкодована в загальному розмірі 13 810 038,00 грн., що підтверджується виписками банку, на даний момент невідшкодований залишок ПДВ складає 3 292 299,00 грн.

У зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, що полягали у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування, у позивача є всі правові підстави вимагати направлення такого висновку до державної казначейської служби.

У судове засідання з'явився прокурор.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити уточнені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в яких вказав, що перевірками підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за травень 2011 року бюджетне відшкодування 17 102 337 грн., від'ємне значення за травень 2011 року в сумі 15 815 840 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ "Луганськтепловоз" у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 3 343 179 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання, у тому числі: ТОВ "Іннгаз" на суму 470 770,78 грн., ТОВ "Діоніс-2007" - 2 865 184,38 грн., ТОВ "Віра МТ" - 230 113,78 грн.

Відповіді на запити по підприємствам ТОВ "Іннгаз" та ТОВ "Віра МТ" не отримані.

На запит щодо зустрічної звірки ТОВ"Діоніс-2007" від 12.08.2011 р. № 13984/7/08-3111 отримано лист від 21.09.2011 № 5155/23-722 про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з вилученням оригіналів документів за 2009-2010 р. р. з метою долучення до кримінальної справи.

З посиланням на вимоги п. 200.1 ст. 200 ПК України стверджував, що для вирішення питання щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно дослідити як правильність формування податкового кредиту платника, так і правильність визначення його податкових зобов'язань за певний податковий період.

На підставі вищенаведеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник другого відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача та представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1,2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" зареєстровано в якості юридичної особи (і.к. 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 1 а.с.6).

Позивач є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом № 1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість (том 4 а. с. 153). Перебуває на податковому обліку як платник податків у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (а. с. 154).

У встановленому порядку позивач подав 1-му відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 за травень 2011 року, в розмірі 17 102 337 грн. з розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (том 1.а.с.12-25, 41-45, 139-171).

Відповідно до вищезазначеної форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 15.01.2011 року № 41, розрахунок суми бюджетного відшкодування зазначений в додатках.

Додаток № 2 - Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), у якому розшифровується від'ємне значення, що виникло у розрізі періодів його виникнення, відстежується його фактично сплачена у попередньому періоді частина та виводиться показник рядку 24 декларації ("мінус", що переходить на наступний період).

Додаток № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)", в якому зазначене формування суми бюджетного відшкодування, значення якої переходить до рядка 23 декларації.

Податковим органом, у період з 05.09.2011 по 23.09.2011 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування Публічним акціонерним товариством "Луганськтепловоз" заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за квітень та травень 2011 року, результати якої оформив довідкою від 27.09.2011 №464/08-3/05763797 (далі - №464) (том 1 а. с. 171-196) та порушень не встановлено.

Згідно із п.3 Порядку № 984 довідка - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

В довідці №464 зазначено, що перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за травень 2011 року бюджетне відшкодування 17 102 337 грн., від'ємне значення за травень 2011 року в сумі 15 815 840 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ "Луганськтепловоз" у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 1 298 797,28 грн. по причині не отримання матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС (том 1 а.с.196).

Відповіді на запити по підприємствам ТОВ "Іннгаз" та ТОВ "Віра МТ" не отримані.

На запит щодо зустрічної звірки ТОВ"Діоніс-2007" від 12.08.2011 р. № 13984/7/08-3111 отримано лист від 21.09.2011 № 5155/23-722 про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з вилученням оригіналів документів за 2009-2010 р. р. з метою долучення до кримінальної справи.

14 грудня 2011 року 1-м відповідачем була також проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складено довідку №524/08-3/05763797 фактично з тотожними висновками (том 1.а.с 197-202, далі - довідка № 524).

Як зазначено у розділі 2 Довідках № 464/08-3/05763797 та №524/08-3/05763797 під час перевірок документи надано позивачем у повному обсязі, суцільним порядком перевірені декларації та уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ з додатками, всі податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори в сфері ЗЕД та вантажно-митні декларації на експорт та імпорт продукції за цей період; вибірковим порядком перевірені інші документи (виписки з банківських рахунків, касові та банківські документи, платіжні документи, зворотно-сальдові відомості, головні книги, акти виконаних робіт, товарно-транспортні документи, накладні на оприбуткування, рахунки - фактури).

Враховуючи зміст довідки № 464 та її юридичний статус в розумінні вимог Порядку 984, суд приходить до висновку, що відповідачем не виявлено порушень з боку позивача щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування та його сума за травень 2011 року.

Стосовно посилань 1-го відповідача на не підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ по ланцюгам 3 343 179 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання, у тому числі: ТОВ "Іннгаз" на суму 470 770,78 грн., ТОВ "Дїоніс-2007" - 2 865 184,38 грн., ТОВ "Віра МТ" - 230 113,78 грн. суд виходить з наступного.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентом ТОВ "Іннгаз" на суму 470 770,78 грн., позивач надав первинні бухгалтерські документи зокрема угоди на постачання газу (т.2 а.с.2-6, 35-40), видаткові накладні та акти виконаних робіт (т.2 а.с.7, 8, 19, 20, 26,27, ), платіжні доручення (т.2.а.с9, 13, 15, 17, 21, 24, 28,31, 34), податкові накладні №№ 67, 47, 36, 84, 493, 23, 62, 88, 20, 22, 494 (т.2.а.с.10, 14, 16, 18, 22, 24,25, 29, 32, 35).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Дїоніс-2007" на суму 2 865 184,38 грн., позивач надав договір № 01/20-07 від 20.07.2009 року з додатковими угодами та специфікаціями (т.3.а.с. 169-242). Позивачем також надані первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні (т.2 а.с.137, 139, 141, 144, 146, 150, 152, 154, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 183, 185, 188, 190, 193, 196, 199, 204, 206, 208), платіжні доручення т.2 а.с.135, 142, 147, 155, 181, 186, 191, 194, 197, 200, 215, 221, 232, 237, 240, 243, 249-253), податкові накладні: №2315, № 2318, № 2319, №2303, №2308, №2314, №2333, № 2332, № 2176, №2148, № 2175, 2225, № 2224, № 2229, №2244, № 2284 ,№ 2287, № 2292, № 2291, № 2293, № 33, №37, № 34, № 36, №60, № 55, № 2395, № №2460, № 8, №6, № 15, № 17, № 7, №71, № 44, № 69, № 70, № 2420, № 2414, № 2427, № 2397, №2399, № 2398, № 2343, № 2331, №2373 (т.2.а.с. 136, 138, 140, 143, 145, 149, 151, 153, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 182, 184, 187, 189, 192, 195, 198, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 217, 219, 222, 224, 226, 228, 230, 233, 235, 238, 241, 245, 247, т.3.а.с.1 -168).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Віра МТ" позивачем надано договір № 03-09/09 від 03.09.2009 року зі специфікацією (т.2 а.с. 124 - 133), дані в яких співпадають з видатковими накладними (т.2.а.с. 44, 46, 49, 51, 53, 55, 59, 61, 63, 65, 68, 70, 72, 74, 76, 79, 81, 83, 85, 86, 89, 91, 93, 95, 97, 101, 106, 108, 112, 116, 118, 120, 122).

На підтвердження господарських операцій із зазначеним контрагентом позивачем також надані податкові накладні №№ 61, 60, 58, 57, 56, 46, 45, 43, 44, 51, 48, 49, 53, 52, 40, 42, 41, 38, 36, 35, 37, 34, 24, 25, 29, 32, 31, 28, 27, 30 (т.2.а.с.43-121).

Зазначені документи, підписані уповноваженими особами, були досліджені під час проведення перевірок позивача.

Відповідно до розрахунку бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за травень 2011 року, сума бюджетного відшкодування становить 17 102 337,00 грн (том 1 а.с. 17).

31.07.2012, 30.08.2012 та 27.06.2013 сума ПДВ була відшкодована позивачу в загальному розмірі 13 810 038,00 грн, що підтверджується виписками банку (том 4 а. с. 170, 171, 172).

Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 3 292 299, 00 грн.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідач, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України (ПК України) - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7. ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (що Позивачем і було зроблено). При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України - орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено та визнано сторонами, що станом на момент розгляду справи по суті кошти на рахунок позивача не надійшли, та висновок до 2-го відповідача 1-м відповідачем не направлений.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує-її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів вбачається, що контролюючий орган за результатами перевірки визнав право підприємства позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, відповідач порушив норми Податкового Кодексу України, відповідно до яких у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Таким чином, суд доходить до висновку, що контролюючий орган, повинен був керуватися Податковим кодексом України, а тому бездіяльність відповідача, щодо ненадання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року, є протиправною.

Отже, судом визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби щодо ненадання органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року протиправною, тому порушене право та законні інтереси позивача підлягають відновленню.

З урахуванням вищенаведеного, для усунення наслідків порушених відповідачем прав позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби подати висновок до головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про відшкодування публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 3 292 299,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України при прийнятті постанови суд може встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Зі змісту вищезазначених приписів слідує, що суд вправі встановити обов'язок щодо подання відповідачем звіту про виконання постанови лише у тому випадку, якщо виконання рішення по справі вимагає від відповідача вчинення певних дій. Питання про встановлення обов'язку подати звіт вирішується судом при прийнятті постанови.

Позивачем зовсім не зазначені підстави для встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення, а судом не виявлені факти невиконання відповідачем судових рішень. Оскільки відповідно до положень ст. 267 КАС України встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а при розгляді даної адміністративної справи позивачем не надано доказів, а судом не виявлено обставин, які б свідчили про необхідність встановлення такого контролю, зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Лугансктепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо неподання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування податку на додану вартість із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року щодо публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" - протиправною.

Зобов'язати спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби у п'ятиденний строк з дня набрання чинності судового рішення подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 3 292 299,00 грн. (три мільйони двісті дев'яносто дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять гривень 00 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.В. Борзаниця