Постанова

від 16.08.2016 по справі п/811/687/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року справа № П/811/687/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Гуріної І.С. та представників:

позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

відповідача: ОСОБА_3;

третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафтна майстерня «Пан Тюльпан» до третя особаКіровоградської митниці Державної фіскальної служби Приватне підприємство «Кіровоградський термінал» провизнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафтна майстерня «Пан Тюльпан» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи - приватного підприємства «Кіровоградський термінал», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у митному оформленні випуску товарів Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України №901050000/2016/00042 від 25.04.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №901000006/2016/000039/2 від 25.04.2016 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що з метою митного оформлення товару 22 квітня 2016 року здійснив митне оформлення товарів, які ввозив на територію України. Митну вартість товарів задекларував за основним методом - ціною договору (контракту), до декларації додав документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Проте, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості та картку відмови.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, в яких зазначив про те, що позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки під час митного оформлення задекларованих товарів виявилося що заявлена митна вартість товару «рослини для відкритого ґрунту в асортименті», ввезеного ТОВ ««Ландшафтна майстерня «Пан Тюльпан»», нижча ніж митна вартість ідентичних та подібних товарів, оформлених раніше органами доходів і зборів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 квітня 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛМ «Пан Тюльпан» отримало товар - живі рослини для відкритого ґрунту: дерева, кущі і чагарники в комах і пластикових контейнерах, що підтверджується копією інвойсу (а.с.24-26).

Вищевказаний товар ввезений на митну територію України на підставі укладеного з Угорським підприємством «Perintert Kft» контракту №1/2013 від 30 листопада 2013 року та додаткової угоди від 18.05.2015 року (а.с.16-21).

Поставка товару здійснювалась автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2 на підставі договору на транспортне обслуговування №18/04 від 18.04.2014 року укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_4 (а.с.24, 142-143).

На підставі договору про надання послуг по використанню зони митного контролю №124 від 21.04.2016 року укладеного позивачем з ТОВ «М-Термінал» автомобіль з вантажем, що перебував під митним контролем зайшов на територію митного терміналу, що належить ТОВ «М-Термінал».

Для кваліфікованого оформлення документів та представництва в митних органах при проходженні митного оформлення товару, ТОВ «ЛМ «Пан Тюльпан» уклало з ПП «Кіровоградський термінал» договір-доручення на декларування товарів й іншого майна, що переміщуються через митний кордон України №69 від 21.04.2016 року (а.с.47).

На виконання вищевказаного договору ПП «Кіровоградський термінал», з метою митного оформлення товару, надало до Кіровоградської митниці ДФС митну декларацію від 22 квітня 2016 року №901050000/2016/002970 у якій митна вартість товару вказана з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з вартості товару, зазначеної в інвойсі, та вартості транспортних витрат по території Угорщини (а.с.73-74).

На виконання вимог статті 53 Митного кодексу України декларант до митної декларації від 22 квітня 2016 року №901050000/2016/002970 ПП «Кіровоградський термінал» додало наступні документи:

- копію контракту №1/2013 від 30 листопада 2013 року;

- копію Специфікації №5 від 13.04.2016 року до контракту №1/2013 від 30 листопада 2013 року;

- копію додаткової угоди від 18 березня 2015 року до контракту №1/2013 від 30

листопада 2013 року;

- копію інвойсу №16960/0086;

- копію прайс листа виробника «Perintert Kft»;

- копію декларації країни експорту;

- копію договору з перевізником;

- копію рахунку за послуги перевізника;

- копію довідки про курс угорського форинта до Євро;

- копію міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК А №972643);

- копію сертифіката якості наданого продавцем від 20.04.2016 року;

- копію Декларації про походження товару та відповідність цін ринковим цінам в Угорщині (а.с.16-28, 33-35, 44, 75-76, 126-127, 144-147).

22.04.2016 року Кіровоградська митниця вручила декларанту повідомлення №97010 про необхідність надання додаткових документів, а саме:

- банківських платіжних документів або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями (а.с.15).

Листом №31 від 25.04.2016 року ТОВ «ЛМ «Пан Тюльпан» повідомило Кіровоградську митницю ДФС про те, що декларантом вже надані усі вказані у повідомленні документи та відомості (а.с.29-31).

25.04.2016 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №901000006/2016/000039/2, яким змінено митну вартість ввезеного товару та встановлено вартість в сумі 0,3938 євро за кг нетто (а.с.13).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №901050000/2016/00042 Кіровоградською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за декларацією №901050000/2016/002970 від 22 квітня 2016 року з посиланням на винесення рішення про коригування митної вартості (а.с.12).

Після отримання картки відмови №901050000/2016/00042 від 25.04.2016 року, декларантом, з урахуванням вимог статті 55 Митного кодексу України, подана нова декларація №901050000/2016/00302 з зазначенням нової митної вартості товару та позивачем додатково сплачені митні платежі.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, відповідним доводам позивача та висновкам відповідача, суд зазначає наступне.

Статтею 543 Митного кодексу України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з положеннями статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, згідно частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У свою чергу, стаття 54 Митного кодексу України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України наголошується, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

На виконання зазначених приписів, відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, частина третя статті 53 Митного кодексу України містить застереження, за яким у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої зазначеної статті Митного кодексу України у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому частиною п'ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а згідно частини шостої цієї ж статті декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу вищезазначених норми суд зазначає, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні представник відповідача не пояснив, не надав суду доказів наявності підстав вважати, що заявлено недостовірні відомості.

Викладені обставини самі по собі є підставою стверджувати про невідповідність оскаржуваного рішення вимозі обґрунтованості, яка передбачена Кодексом адміністративного судочинства України для рішення суб'єкта владних повноважень .

Частиною шостою статті 54 Митного Кодексу України вичерпно визначені підстави, за яких орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів: невірно проведений декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

При цьому, згідно частини другої зазначеної статті, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 Митного кодексу України містить застереження, за яким кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень у їх системному зв'язку вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів та застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів виникає лише у разі встановлення ним обставин, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність поданих декларантом відомостей про числові значення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважав, що обставини з не зазначенням у поданих документах всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, з різними підписами свідчить про наявні розбіжності у документах, можливі ознаки підробки та є підставою обґрунтованого висновку у правильності та достовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів Кіровоградська митниця ДФС зазначила, що декларантом не надано додаткову цінову інформацію.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях зазначив, що позивачем після процедури консультування не надано додатково документів, які б підтверджували заявлену ним вартість, подані до митного оформлення документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, заявлена митна вартість товарів нижча, ніж вартість ідентичних та подібних товарів, виникли обґрунтовані сумніви, щодо достовірності відомостей на заявлену митну вартість, а відтак - рівень заявленої вартості товару не може бути застосований.

Досліджуючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано контракт, інвойс, пакувальний лист, прайс цін на товар від постачальника, в яких вказані ціни на кожну позицію товару, а також вказана загальна вартість товару у євро.

У супровідних документах, наданих контролюючому органу, був сертифікат якості товару Євро 1, фітосанітарний сертифікат.

При цьому суд погоджується, що митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути . При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, суд дослідивши подані позивачем документи дійшов висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів, оскільки всі числові дані вартості товару позивачем підтверджено під час подання ВМД , тому ненадання позивачем безпідставно витребуваних документів не є підставою для коригування митної вартості.

Також відповідач у своєму рішенні, ставлячи під сумнів основний метод визначення митної вартості та розмір митної вартості, вказує на те, що у прайс-листі поставщика відсутні умови оплати продукції, не міститься диференційна інформація щодо вартості товарів в залежності від об'ємів поставки.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що дане твердження не ґрунтується на законі, оскільки не існує норм закону чи підзаконних актів, які б вимагали подібних умов для цінників від вітчизняних виробників (продавців), а тим паче, від іноземних.

Також, умови поставок, оплати чи диференціація ціни - це ті умови, які можуть узгоджуватись сторонами у контрактах, а не у прайс-листах.

Відповідач також дійшов висновку, що заявлена митна вартість нижча ніж митні вартості подібних товарів, оформлених в митних органах України в митний режим «імпорт», в зв'язку з чим рівень заявленої митної вартості не може бути застосований.

Проте, відповідач не вказує конкретно, які саме ціни, та на який саме товар, вказаний у Інвойсі №16960/0086 є нижчими від вартості ідентичних чи подібних товарів.

Разом з викладеним суд зауважує, що складовою формування митної вартості є транспортні витрати, які обраховуються відповідно до відстані доставки від постачальника до кордону . У митній декларації №100250001/2016/104459 від 02.04.2016 року, яка використана для порівняння вказано країну поставки Нідерланди, а у доданих документах позивача зазначено с. Генчапаті-Сомбатхей (західна частина Угорщини) (а.с.127). При цьому, відстань від с. Генчапаті-Сомбатхей до пункту пропуску через державний кордон України в м. Чоп становить 560 км, а від міста Амстердам (центральна частина Нідерландів) до цього ж пункту становить 1600 км. Тобто, відстань перевищую в три рази, а відповідно і витрати на транспортування закладені в тричі вище. Митна вартість товару зазначеного в декларації №100250001/2016/104459 від 02.04.2016 року, яка використана для порівняння задекларована відповідно більше.

Досліджуючи документи товарної продукції надані під час митного оформлення судом вбачається, що було завезено хвощі, папороті та декоративні рослини.

При цьому суд звертає увагу на те, що ціна такого роду товару як рослини визначається індівідувльною цінністю самої рослини, якості, розміру, об'єму і транспортуються в різних тарах з грунтом, а тому визначення вартості всі партії за вагою в сумі 0,3938 євро за кг нетто є безпідставним та необґрунтованим.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що з наданих для митного оформлення документів відповідач міг визначити митну вартість за основним методом відповідно до статті 57 МК України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Обрання Кіровоградською митницею ДФС резервного методу здійснено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Внаслідок цього необґрунтовані тлумачення та висновки отримали перевагу над достовірними, офіційно засвідченими та такими, що явно піддаються обчисленню документами.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представники позивача довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність своїх дій та протиправність рішення Кіровоградської митниці.

Разом з тим, Кіровоградською митницею не доведено сумнівність або недостовірність інформації, яка містилася в документах, наданих позивачами на підтвердження митної вартості за ціною угоди, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69,70,71, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати картку відмови у митному оформленні випуску товарів Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України №901050000/2016/00042 від 25.04.2016 року.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №901000006/2016/000039/2 від 25.04.2016 року.

4.Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ландшафтна майстерня «Пан Тюльпан» (код - 38761921) судовий збір у розмірі 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (код - 39640963).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук