Рішення

від 19.09.2016 по справі 469/161/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/161/16-ц 19.09.2016 19.09.2016 19.09.2016

Провадження №22-ц/784/1916/16

Категорія 47 Єдиний унікальний номер 469/161/16-ц

Номер провадження 22-ц/784/1916/16

Головуючий у І інстанції Старчеус О.П.

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Данилової О.О., Темнікової В.І.

Із секретарем судового засідання Богуславською О.М.

За участю представника прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 02 липня 2016 року у справі за позовом керівника Миколаївської місцевої прокурора №1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2016 року керівник Миколаївської місцевої прокуроратури №1 прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати пункти 2, 4 рішення № 9 від 14 грудня 2012 року Коблівської сільської ради Миколаївської області, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,39 га, вартістю 484577 грн. для ведення особистого селянського господарства біля бази відпочинку «Берізка» в селі Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, а також визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯО № 305357, який посвідчує право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:047:0062.

В обґрунтування позову прокурор вказував, що земельна ділянка, яку Коблівська сільська рада передала у приватну власність ОСОБА_4 належала до земель державної власності та перебувала в постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство», належить до земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), а тому повноваження щодо вилучення та передачі її у власність належить районній державній адміністрації. Крім того, в позові зазначав, що виділена у власність відповідачу земельна ділянка розташована на відстані менше 100 метрів від узрізу води Чорного моря, фактично розташована у межах пляжної зони прибережної захисної смуги моря, тобто виділена з порушенням вимог ст.ст. 85, 88 Водного Кодексу України

Посилаючись за зазначене, а також на те, що проект землеустрою не був погоджений з представниками територіальних органів лісового господарства, не проходив державну експертизу землевпорядної документації, просив позов задовольнити (а.с. 2-13).

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 02 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 203-206).

Не погодившись з вказаним рішенням, заступник прокурора Миколаївської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновок суду про пропуск строку позовної давності не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову (а.с. 212 -218).

В судовому засіданні апеляційного суду представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 просив рішення суду залишити без змін.

Інші особи в судове засідання не з’явились. Про розгляд справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення представника прокуратури, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ХХ сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 26 від 19.09.2012 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель не наданих у власність та постійне користування населеного пункту Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області загальною площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства в с. Коблево. Рішенням ХХ11 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 9 від 14.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та користування в с. Коблеве, площею 0,3900 га біля бази відпочинку «Берізка» в с. Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 отримала державний акт серії ЯО № 305357 на право власності на земельну ділянку площею 0,3900 га, яка розташована за адресою Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, який зареєстрований відділом Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Суд прийшов до висновку про те, що рішення ХХ11 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 9 від 14.12.2012 року є незаконним, оскільки земля, що біла надана у власність ОСОБА_4, є лісовим фондом, знаходилась в користуванні ДП «Очаківське ЛМГ». Березанською райдержадміністрацією розпорядження про вилучення зазначеної земельної ділянки із постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» не приймалось. Проект землеустрою про відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,39 га, розміщеної в урочище «Коблеве» для надання у власність ОСОБА_4 до Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства не надходив на розгляд і відповідно з ним не погоджувався. Зазначений проект землеустрою не надходив до Головного Управління Держземагенства у Миколаївській області для проведення державної експертизи, чим були порушені вимоги ст.ст. 20, 116, 118, 141, 149 ЗК України, ст. 57 ЛК України. У зв’язку з чим є недійсним і акт на право власності на земельну ділянку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що про порушення свого права Березанська райдержадміністрація дізналась у жовтні 2012 року, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 був погоджений 12.12.2012 року Комісією з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації з землеустрою у Березанському районі Миколаївської області, утвореною при Березанській райдержадміністрації. Одним з членів комісії був представник вказаної адміністрації - начальник відділу культури та туризму Березанської райдержадміністрації Крім того, вказана посадова особа 25.10.2012 року підписала висновок для затвердження землевпорядної документації.

Оскільки висновки суду щодо незаконності рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 9 від 14.12.2012 року про затвердженння проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та користування в с. Коблеве, площею 0,3900 га біля бази відпочинку «Берізка» в с. Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та державного акту серії ЯО № 305357 на право власності на земельну ділянку сторонами не оскаржені, апеляційній суд відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, переглядає рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Переглядаючи рішення суду в зазначеній частині, колегія суддів приходить до такого висновку.

Вважаючи, що Березанською райдержадміністрацією, в інтересах якої заявлено позов прокурором, пропущено строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення свого права райдержадміністрація дізналась у жовтні 2012 року, оскільки 25 жовтня 2012 року начальник відділу культури та туризму Березанської райдержадміністрації підписав висновок № 35 про можливість погодити проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_4 (а.с. 33), ця ж посадова особа підписала висновок комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою у Березанському районі Миколаївської області від 12.12.2012 року, як член вказаної комісії (а.с. 31-32).

Зазначені висновки суду не відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Стаття 186-1 ЗК України в редакції, яка діяла до 07.12.2012 року, передбачала, що для розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До повноважень комісії належало забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. До складу комісії входили, зокрема, представники органу охорони культурної спадщини. Документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

Крім того, згідно із ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевих державних адміністрацій входить здійснення контролю за охороною і використанням пам’яток історії та культури на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що обумовлює утворення в структурі місцевої адміністрації спеціально уповноваженого органу, який має реалізувати повноваження в сфері охорони культурної спадщини, визначені ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до п.4 Положення про відділ культури і туризму Березанської районної державної адміністрації, затвердженим головою райдержадміністрації 18.11.2009 року, чинним на момент прийняття спірного рішення, відділ здійснював повноваження у сфері охорони культурної спадщини (а.с. 268-269).

Таким чином, при наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, начальником зазначеного відділу вказана документація розглядалась на відповідність вимогам закону та прийнятих нормативно-правових актів виключно в межах його повноважень, а саме наявності чи відсутності на земельній ділянці об’єктів археологічного або історичного характеру та обмежень, передбачених законами України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини». Перевірка дотримання вимог закону щодо порядку відчуження земельних ділянок лісогосподарського призначення не віднесена до компетенції начальника відділу культури та туризму.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що підписання висновку № 35 про можливість погодження проекту землеустрою начальником відділу культури і туризму Березанської райдержадміністрації не може свідчити про те, що Березанській райдержадміністрації було відомо чи могло бути відомо про порушення закону при вирішенні питання про відвід земельної ділянки ОСОБА_4

З 07.12.2012 року ст. 186-1 ЗК України відповідно до закону України від 02.10.2012 року № 5395-У1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення" викладена в іншій редакції, існування вищезазначених комісій нею не передбачено.

Таким чином, висновок комісії від 12.12.2012 року та підписання його її членами комісії, до складу якої входив начальником відділу культури і туризму Березанської райдержадміністрації, є нелегітивним, не має правового наслідку.

Доводи позивача та його представника про те, що про порушення права позивач дізнався у лютому 2016 року, матеріалами справи не спростовуються.

Отже, висновки суду про пропущення строку давності позивачем, не відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

На підставі викладеного, п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 02 липня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги керівника Миколаївської місцевої прокуроратури №1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати незаконними та скасувати пункти 2, 4 рішення Коблівської сільської ради №9 від 14 грудня 2012 року, якими затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,39 га вартістю 484577 грн. для ведення особистого селянського господарства біля бази відпочинку «Берізка» в селі Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯО № 305357, зареєстрований відділом Держкомзему у Березанському районі 29 грудня 2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на землю, договорів оренди землі , який посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,39 га з кадастровим номером 4820982200:12:047:0062.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді