Постанова

від 13.09.2016 по справі 910/1466/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа№ 910/1466/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Станіка С.Р.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мохора В. В. - дов. б/н від 10.02.2016 р.

від відповідача : Лахно О. Ю.- дов. б/н від 16.02.2016 р.

розглянувши апеляційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р.

у справі № 910/1466/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.

Пухова Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

товариство "Дніпро-МТО"

про стягнення 19 972, 43 грн.

В судовому засіданні 13.09.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України звернувся до господарського суду міста Києва з указаним позовом.

У процесі судового розгляду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточний їх зміст виклав у заяві від 5 квітня 2016 р.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем договору № 04/14 оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України від 1 березня 2014р., додаткової угоди № 1 від 31 грудня 2014 р. до цього договору, договору №1/04/14 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 1 березня 2014р. останній частково сплатив орендну плату за користування приміщенням загальною площею 53 м2 по вул. Генерала Наумова, 15, 1-ий поверх будівлі ИЛК у м. Києві за період травня 2015-березня 2016 років, заборгувавши 7056,76 грн., частково відшкодував податок на землю, заборгувавши 1288,22 грн., не відшкодував вартість наданих йому протягом указаного періоду комунальних та експлуатаційних послуг, заборгувавши 6909,92 грн., а всього 15254,90 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, 4401,59 грн. пені та 315,94 грн. штрафу, передбачених п.п. 3.7, 3.8 договором оренди, та судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р. у справі №910/1466/16 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" на користь Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова Національної академії наук України 15 254,90 грн. боргу, 2 656, 00 грн. пені, 213, 00 грн. штрафу, 1 103, 00 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що графік та викладені в договорі істотні умови щодо терміну на який його укладено, не можуть бути підставою для зменшення судом позовних вимог в частині стягнення пені за прострочку платежів за оренду у травні, червні та липні 2015р. та штрафу за прострочення платежів за оренду у січні-лютому 2016р.

На думку скаржника, суд не в повній мірі дослідив графік підписаний сторонами, неправильно визначився із строком дії договірних відносин між сторонами спору, не застосував норми ст. 764 ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України 12.05.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 29.06.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, строк розгляду справи продовжувався, а справа у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладалася, останній раз на 13.09.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 1 березня 2014 р. між сторонами по справі укладено договір № 04/14 оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України від 1 березня 2014 р., згідно з яким позивач (орендодавець) зобов'язався передати відповідачу (орендарю) в строкове платне користування державне майно (склад) загальною площею 53 м2 по вул. Генерала Наумова, 15, 1-ий поверх будівлі ИЛК у м. Києві, вартістю 87628,90 грн., а відповідач - прийняти та не пізніше 20 числа поточного місяця проводити оплату за оренду указаного приміщення, відшкодовувати податок на землю.

Орендна плата відповідно до умов п.п. 3.1, 3.3 договору становить 1317,06 грн. за базовий місяць оренди - січень 2014 р. За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору оренди встановлений з 1 березня до 31 грудня 2014 року.

Додатковою угодою № 1 від 31 грудня 2014 р. сторони продовжили дію договору оренди №04/14 до 31 грудня 2015 року включно, на підставі розпорядження Управління справами НАН України від 12.02.2014р. №84.

Додатковою угодою №1 до вказаного договору від 31.12.2014р., продовжено дію договору №1/04/14 від 01.03.2014р. на новий термін з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. включно, на підставі продовження терміну дії договору оренди від 01.03.2014р. №04/14.

Всі інші умови вказаного договору залишились незмінними та дійсними до 31.12.2015р.

Згідно п.10.6. договору оренди №04/14 від 01.03.2014р. передбачено припинення ним чинності, зокрема, закінчення строку на який його було укладено.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (п.10.4. договору №04/14).

Оскільки дозвіл органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, на продовження дії договору після 01.01.2016р. відсутній, між сторонами додаткова угода про продовження терміну дії договору, як це передбачено п.10.4. договору №04/14 не укладалась, відповідно вказаний договір, згідно п.10.6, припинив чинність, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Також встановлено, що 1 березня 2014 р. між сторонами у справі укладено договір № 1/04/14 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно з яким позивач (балансоутримувач) зобов'язався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, в т.ч. приміщення, що було передано в оренду відповідачу на підставі вищевказаного договору оренди нерухомого майна № 04/14 від 1 березня 2014 р., а також утримання прибудинкової території до цього приміщення, а відповідач - не пізніше 15-го числа наступного за звітним, отримати рахунки та відшкодовувати комунальні послуги, витрати на утримання будинку та прилеглої території.

Умовами п.п. 2.1, 2.1.2 вказаного договору сторони погодили перелік та вартість експлуатаційних витрат, комунальних послуг, що підлягають відшкодуванню орендарем балансоутримувачу. Надання відповідачу комунальних послуг здійснюється за діючими розцінками і тарифами.

Строк дії договору про відшкодування витрат відповідно до умов п.п. 5.1, 5.4 цього договору встановлений з 1 березня до 31 грудня 2014 року та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення або зміну договору не буде заявлено однією із сторін.

Викладені обставини підтверджуються наявними у матеріалах поясненнями позивача, копіями вищезгаданих договорів та додаткових угод до них на підставі спірного договору, актом прийому-передачі позивачем відповідачеві нерухомого державного майна від 1 березня 2014р.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна позивачу після припинення 31.12.2015р. терміну дії спірного договору оренди суду не надано.

За період користування орендованим майном з травня 2015р. по березень 2016р. відповідач не сплатив на користь позивача належну орендну плату у розмірі 7 056,76 грн., не відшкодував витрати по сплаті податку на землю у розмірі 1 288,22 грн. та не сплатив надані протягом цього ж періоду комунальні та експлуатаційні послуги вартістю 6 909,92 грн., що підтверджується наявними у справі рахунками №№ 301 від 25 червня 2015 р., 354 від 27 липня 2015 р., 402 від 26 серпня 2015 р., 456 від 28 вересня 2015 р., 506 від 26 жовтня 2015 р., 556 від 24 листопада 2015 р., 610, 64 від 24 грудня 2015 р., 9 від 18 січня 2016 р., 37 від 12 лютого 2016 р., актами виконаних робіт № 182 від 31 травня 2015 р., 224 від 30 червня 2015 р., 268 від 31 липня 2016 р., 309 від 31 серпня 2015 р., 350 від 30 вересня 2015 р., 396 від 31 жовтня 2015 р., 437 від 30 листопада 2015 р., 488 від 31 грудня 2015 р., 161 від 30 квітня 2015 р., 20 4від 31 травня 2015 р., 245 від 30 червня 2015 р., 290 від 31 липня 2015 р., 330 від 31 серпня 2015 р., 375 від 30 вересня 2015 р., 417 від 31 жовтня 2015 р., 458 від 30 листопада 2015 р., 508 від 31 грудня 2015 р.

Оскільки відповідач продовжує користуватися наданим йому приміщенням після припинення дії договору оренди, вимоги про оплату за користування річчю за час прострочення повернення майна наймодавцю узгоджуються з положеннями ст. 785 ЦК України, у зв'язку з чим, посилання відповідача на відсутність обов'язку з оплати орендної плати після 31.12.2015р. вірно відхилені місцевим господарським судом.

Доказів належної сплати орендної плати та пов'язаних з використанням орендованого майна платежів суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд прийняв правильне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України 7056,76 грн. боргу за користування орендованим майном, 1288,22 грн. витрат по сплаті податку на землю, 6909,92 грн. боргу за комунальні послуги, а всього 15 254,90 грн. боргу.

Листом від 20.08.2015р. №225/3-281 позивач, розглянувши лист-клопотання відповідача від 20.07.2015р. №40 про можливість розстрочення боргу, в тому числі по договору №04/14 від 01.03.2014р. (орендна плата і пеня за 05-07.2015р.) - 8 422,88грн., по договору №01/04/14 від 01.03.2014р. (відшкодування комунальних послуг за 05-07.2015р.) - 1 669,08грн. запропонував графік погашення боргу, що виник станом на 17.08.2015р.

Щомісячний термін погашення - до 31 числа кожного місяця, але вся заборгованість повинна бути погашена не пізніше 30 листопада 2015р. (а.с.75)

Між сторонами було підписано графік погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015р. (а.с.76), відповідно до якого узгоджено оплату в вересні 2015р. боргу з орендної плати за травень 2015р., пені та комунальних послуг, оплату в жовтні 2015р. - боргу з орендної плати за червень 2015р., пені та комунальних послуг, оплату в листопаді 2015р. - боргу з орендної плати за липень 2015р., пені та комунальних послуг.

З урахуванням встановлених судом обставин про зміну сторонами на підставі погодженого ними графіку погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 р., строків платежів за спірним договорами за період травня-липня 2015 року, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення, передбаченої п. 3.7 договору оренди пені, оскільки протягом вересня-листопада 2015 року прострочення за цими платежами у заявленому розмірі не існувало.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст.624 ЦК України підлягає стягненню 2 656 грн. пені.

Згідно з умовами п. 3.8 договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Враховуючи, що відповідач прострочив сплату орендної плати за договором оренди у вересні-грудні 2015 року, сплативши її після звернення позивача в суд з указаним позовом, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 231, 232 ГК України 213 грн. штрафу, передбаченого п. 3.8 договору оренди.

Оскільки договір оренди майна припинив свою дію 31.12.2015р., вимоги про стягнення 102,00 грн. штрафу за прострочення оплати орендної плати протягом січня-лютого 2016 року, нарахованого на підставі п.3.8. договору оренди, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта щодо не дослідження судом графіку погашення заборгованості, неправильного визначення строку дії договірних відносин, порушення ст. 764 ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р. у справі №910/1466/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р. у справі №910/1466/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1466/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.Р. Станік

С.А. Гончаров