Рішення

від 23.01.2017 по справі 910/1466/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017Справа №910/1466/16 За позовом Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО"

про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 19 972,43 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.04.2016) 19 972,43 грн. заборгованості (з них: 7 056,76 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1 288,22 грн. відшкодування земельного податку згідно договору оренди нерухомого майна від 01.03.2014 № 04/14; 4 903,96 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів, 2 005, 96 грн. заборгованості зі сплати витрат на утримання будинку та території згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2014 № 1/04/14, а також 4 401,59 грн. пені та 315,94 грн. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням Товариством зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2014 № 04/14).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у справі № 910/1466/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 15 254,90 грн. боргу, 2656,00 грн. пені, 213,00 грн. штрафу, 1103,00 грн. витрат зі сплати судового збору, в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 касаційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 910/1466/16 скасовано в частині вирішення спору про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року, справу у відповідній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, у решті рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 910/1466/16 залишено без змін.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 910/1466/16 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 справа № 910/1466/16 була прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 19.12.2016.

19.12.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 19.12.2016 представники сторін не з'явились.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відклав розгляд справи на 23.01.2017.

Представники сторін в судове засідання 23.01.2017 не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014 між Інститутом проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України (далі - позивач, інститут, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" (далі - відповідач, товариство, орендодавець) укладено Договір оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України № 04/14 (далі -Договір), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування державне майно (склад) загальною площею 53 кв.м. по вул. Генерала Наумова, 15, 1-ий поверх будівлі ИЛК у м. Києві, вартістю 87628,90 грн., а орендар - прийняти та не пізніше 20 числа поточного місяця проводити оплату за оренду указаного приміщення, відшкодовувати податок на землю.

Відповідно до п. 2.1 Договору майно передається в оренду з метою використання: склад.

На виконання умов Договору 01.03.2014 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі нерухомого державного майна.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами (далі-Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна в становить без ПДВ за базовий місяць оренди (останній місяць, за який є інформація про інфляції)- січень 2014 за всю орендовану площу - 1097,55 грн. та ПДВ 219,51 грн. Всього 1317,06 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2014 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий 2014. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування податку на землю, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.4 Договору).

Пунктами 3.7, 3.8 Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день простроченння, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості;

Цей договір укладено строком на 10 місяців та діє з 01 березня 2014 по 31 грудня 2014 року включно (пункт 10.1 Договору).

Згідно із пунктом 10.4 Договору договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

31.12.2014 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою продовжили термін дії Договору з 01.01.2015 до 31.12.2015 включно, на підставі розпорядження Управління справами НАН України № 84 від 12.02.2014.

Листом від 20.08.2015 № 225/3-281 позивач, розглянувши лист-клопотання відповідача від 20.07.2015 № 40 про можливість розстрочення боргу, в тому числі згідно договору від 01.03.2014 № 04/14 (орендна плата і пеня за 05.07.2015 - 8422,88 грн., відшкодування комунальних послуг за 05.07.2015 - 1669,08 грн.) запропонував графік погашення боргу, що виник станом на 17.08.2015. При цьому зазначив, щомісячний термін погашення - до 31 числа кожного місяця, але вся заборгованість повинна бути погашена не пізніше 30 листопада 2015.

Сторонами було підписано графік погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 відповідно до якого узгоджено: оплату у вересні 2015 року - боргу з орендної плати за травень 2015 року, пені та комунальних послуг; оплату в жовтні 2015 року - боргу з орендної плати за червень 2015 року, пені та комунальних послуг; оплату в листопаді 2015 року - боргу з орендної плати за липень 2015 року, пені та комунальних послуг.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2016 на виконання умов графіку погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 позивач здійснив сплату орендної плати та відшкодування земельного податку за травень, червень, липень 2015 року з дотриманням графіку погашення.

У зазначеній постанові також зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2015, у зв'язку із закінченням строку на який його укладено та відсутністю згоди орендодавця на його продовження, проте орендар об'єкт оренди за актом приймання-передачі орендарю не повернув та продовжує користуватися орендованим приміщенням, а тому судами обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині вимоги про стягнення з відповідача 7056, 76 грн. заборгованості зі сплати орендної плати (у тому числі, за час фактичного користування майном після припинення дії Договору оренди) та 1288,22 грн. відшкодування земельного податку за період фактичного користування майном протягом січня-березня 2016 року, а також, враховуючи належним чином підтверджену, проте не сплачену заборгованість Товариства зі сплати комунальних платежів та витрат на утримання будинку та території за червень 2015 - березень 2016, правомірно стягнули 6909, 92 грн.

Вищий господарський суд України у своїй постанові вказав, що з огляду на те, що заборгованість зі сплати орендної плати за вересень-грудень 2015 року сплачена відповідачем після звернення позивача до з позовом до суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано частково задовольнили позов в частині вимоги про стягнення штрафу, а саме в розмірі 213,00 грн. та відмовили в позові в частині стягнення 102,00 грн. штрафу та пені за прострочення сплати орендної плати за період січень-лютий 2016, у зв'язку з припиненням дії договору оренди 31.12.2015.

Направляючи справу № 910/1466/16 в частині вирішення спору про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позов в частині вимоги про стягнення пені, яка нарахована позивачем до припинення дії Договору дійшли помилкового висновку про те, що оскільки згідно з графіком погашення заборгованості змінено строки платежів за період травень-липень 2015, та враховуючи вчасність погашення такої заборгованості відповідачем у строки, передбачені графіком протягом вересня - листопада 2015 року, прострочення за цими платежами не існувало. Так, судами в порушення приписів частини першої статті 43 ГПК України не досліджено змісту графіку погашення існуючої заборгованості та не надано належної оцінки доводам позивача про те, що сторони в даному графіку лише узгодили строки сплати існуючої заборгованості, зокрема в рядках 3, 6, 9 узгодили також і сплату вже існуючої та підтвердженої на момент укладення даного графіку суми пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за минулі періоди: травень, червень, липень 2015 року. Відповідно, судами не перевірено та не досліджено розрахунок пені, наведений позивачем за прострочення сплати орендної плати за відповідні періоди, арифметичну вірність здійснених нарахувань.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться у статті 759 Цивільного кодексу України.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна державної власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (частина третя статті 18 Закону).

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частини перга та третя статті 19 Закону).

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Листом від 20.08.2015 № 225/3-281 позивач, розглянувши лист-клопотання відповідача від 20.07.2015 № 40 про можливість розстрочення боргу, в тому числі згідно договору від 01.03.2014 № 04/14 (орендна плата і пеня за 05.07.2015 - 8422,88 грн., відшкодування комунальних послуг за 05.07.2015 - 1669,08 грн.) запропонував графік погашення боргу, що виник станом на 17.08.2015. При цьому зазначив, щомісячний термін погашення - до 31 числа кожного місяця, але вся заборгованість повинна бути погашена не пізніше 30 листопада 2015.

Сторонами було підписано графік погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 відповідно до якого узгоджено: оплату у вересні 2015 року - боргу з орендної плати за травень 2015 року, пені та комунальних послуг; оплату в жовтні 2015 року - боргу з орендної плати за червень 2015 року, пені та комунальних послуг; оплату в листопаді 2015 року - боргу з орендної плати за липень 2015 року, пені та комунальних послуг.

Таким чином, зазначеним графіком було узгоджено сторонами сплату вже існуючої заборгованості та погоджено сплату нарахованої пені з моменту порушення строків оплати за умова Договорів до моменту підписання графіку погашення заборгованості.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2016 на виконання умов графіку погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 позивач здійснив сплату орендної плати та відшкодування земельного податку за травень, червень, липень 2015 року з дотриманням графіку погашення.

Судом також встановлено, що сплата погодженої у даному графіку розміру пені за прострочення внесення орендної плати відповідачем у визначені даним графіком строки здійсненна не була, протилежного сторонами не доведено.

У статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач припустився прострочення виконання своїх зобов'язань за Договором, позивач правомірно нараховує пеню з моменту виникнення прострочення, а саме у відповідності до погоджених сторонами у Договорі строків сплати орендної плати до моменту підписання графіку погашення заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача, пеня за прострочення сплати орендної плати за травень, червень та липень 2015 року складає 1 642,94 грн.

Однак, перевіривши правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що позивач нараховує пеню на орендні платежі навіть після погодження сторонами графіку погашення вже існуючої заборгованості.

Разом з тим, у постанові Вищого Господарського суду України зазначено про своєчасність погашення відповідачем заборгованості з орендної плати за травень, червень та липень 2015 року, а саме у строки, передбачені графіком протягом вересня - листопада 2015 року, в зв'язку з чим, прострочення за цими платежами не існувало.

Відтак, у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені з моменту укладення графіку погашення заборгованості, а саме з 17.08.2015 до моменту їх сплати, згідно з строками встановленими графіком погашення заборгованості.

Таким чином, задоволенню підлягає пеня, нарахована на орендні платежі з моменту їх прострочення до моменту укладення сторонами графіку погашення зазначеної заборгованості.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені з відповідача на користь позивача за прострочення сплати орендних платежів за травень, червень та липень 2015 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 856,64 грн.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити пеню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки позов в частині стягнення пені за травень, червень та липень 2015 року підлягає частковому задоволенню, судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної та касаційної скарг у цій справі повинно бути покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. У частині вимоги про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 22; ідентифікаційний код: 19133152) на користь Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України (03164, м. Київ, вулиця Генерала Наумова, будинок 15; ідентифікаційний код: 05516949) пеню в розмірі 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 64 коп., витати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 90 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 82 (вісімдесят дві) грн. 68 коп.

3. В іншій частині позову про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.01.2017.

Суддя О.А. Грєхова