Постанова

від 22.11.2016 по справі 910/1466/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 910/1466/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу ІНСТИТУТУ ПРОБЛЕМ МОДЕЛЮВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ ім. Г.Є.Пухова НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ, м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016

зі справи № 910/1466/16

за позовом ІНСТИТУТУ ПРОБЛЕМ МОДЕЛЮВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ ім. Г.Є.Пухова НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ, м. Київ, (далі - Інститут), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ТОВАРИСТВО "ДНІПРО-МТО"(далі - Товариство), м. Київ,

про стягнення 19 972,43 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Волтарніст М.О. предст. (дов. від 17.07.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Інститут звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.04.2016) 19 972,43 грн. заборгованості (з них: 7 056,76 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1 288,22 грн. відшкодування земельного податку згідно договору оренди нерухомого майна від 01.03.2014 № 04/14; 4 903,96 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів, 2 005, 96 грн. заборгованості зі сплати витрат на утримання будинку та території згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2014 № 1/04/14, а також 4 401,59 грн. пені та 315,94 грн. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням Товариством зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2014 № 04/14).

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у справі № 910/1466/16 (суддя Паламар П.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (судді Скрипка І.М. - головуючий, Станік С.Р., Гончаров С.А.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 15 254,90 грн. боргу, 2656,00 грн. пені, 213,00 грн. штрафу, 1103,00 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Інститут, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони у відповідності до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 01.03.2014 Інститутом як орендодавцем та Товариством як орендарем укладено договір оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України № 04/14 (далі -Договір-1), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування державне майно (склад) загальною площею 53 кв.м по вул. Генерала Наумова, 15, 1-ий поверх будівлі ИЛК у м. Києві, вартістю 87628,90 грн., а орендар - прийняти та не пізніше 20 числа поточного місяця проводити оплату за оренду указаного приміщення, відшкодовувати податок на землю;

- за пунктом 1.2 Договору-1 майно передається в оренду з метою використання: склад;

- на виконання умов Договору-1 01.03.2014 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі нерухомого державного майна;

- згідно з пунктом 3.1 Договору-1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами (далі-Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна в становить без ПДВ за базовий місяць оренди (останній місяць, за який є інформація про інфляції)- січень 2014 за всю орендовану площу - 1097, 55 грн. та ПДВ 219, 51 грн. Всього 1317,06 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2014 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий 2014. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування податку на землю, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг;

- пунктом 3.3 Договору-1 встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць;

- орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.4 Договору-1);

- пунктами 3.7, 3.8 Договору-1 передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день простроченння, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості;

- у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу (пункт 3.11 Договору-1);

- відповідно до пункту 10.1 Договору-1 цей договір укладено строком на 10 місяців та діє з 01 березня 2014 по 31 грудня 2014 року включно;

- згідно із пунктом 10.4 Договору-1 договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди;

- відповідно до пункту 10.6 Договору чинність цього договору припиняється, зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено;

- 31.12.2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору -1, якою продовжили термін дії Договору-1 з 01.01.2015 до 31.12.2015 включно на підставі розпорядження Управління справами НАН України від 12.02.2014 № 84;

- 01.03.2014 Інститутом як балансоутримувачем та Товариством як орендарем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 1/04/14 (далі - Договір-2), за умовами якого балансоутримувач зобов'язався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, в т.ч. приміщення, що було передано в оренду відповідачу на підставі вищевказаного договору оренди нерухомого майна № 04/14 від 01.03.2014, а також утримання прибудинкової території до цього приміщення, а орендар - не пізніше 15-го числа наступного за звітним, отримати рахунки та відшкодовувати комунальні послуги, витрати на утримання будинку та прилеглої території;

- умовами пунктів 2.1, 2.1.2 Договору-2 сторони погодили перелік та вартість експлуатаційних витрат, комунальних послуг, що підлягають відшкодуванню орендарем балансоутримувачу. Надання відповідачу комунальних послуг здійснюється за діючими розцінками і тарифами;

- орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати податок на землю (пункт 2.2.3 Договору-2);

- відповідно до умов пунктів 5.1, 5.4 Договору-2 строк дії цього договору встановлений з 1 березня до 31 грудня 2014 року та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення або зміну договору не буде заявлено однією із сторін;

- додатковою угодою від 31.12.2014 № 1 продовжено термін дії Договору-2 на новий термін з 01.01.2015 по 31.12.2015 включно;

- листом від 28.12.2015 орендодавець повідомив орендаря про припинення з 31.12.2015 договору оренди № 04/14 з 31.12.2015 та зобов'язав останнього звільнити орендовані приміщення, підписати акти приймання - передачі, а також заборонив орендарю користуватися після 31.12.2015 електроенергією, послугами теплопостачання, водопостачання та каналізацією;

- Товариство орендоване приміщення за актом приймання-передачі орендодавцю не повернуло та продовжує ним користуватися після припинення дії договору оренди;

- листом від 20.08.2015 № 225/3-281 позивач, розглянувши лист-клопотання відповідача від 20.07.2015 № 40 про можливість розстрочення боргу, в тому числі згідно договору від 01.03.2014 № 04/14 (орендна плата і пеня за 05.07.2015 - 8422,88 грн., відшкодування комунальних послуг за 05.07.2015 - 1669,08 грн.) запропонував графік погашення боргу, що виник станом на 17.08.2015. При цьому зазначив, щомісячний термін погашення - до 31 числа кожного місяця, але вся заборгованість повинна бути погашена не пізніше 30 листопада 2015 ;

- сторонами підписано графік погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 відповідно до якого узгоджено: оплату у вересні 2015 року - боргу з орендної плати за травень 2015 року, пені та комунальних послуг; оплату в жовтні 2015 року - боргу з орендної плати за червень 2015 року, пені та комунальних послуг; оплату в листопаді 2015 року - боргу з орендної плати за липень 2015 року, пені та комунальних послуг;

- на виконання умов графіку погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 позивач здійснив сплату орендної плати та відшкодування земельного податку за травень, червень, липень 2015 року з дотриманням графіку погашення;

- станом на час розгляду справи в суді першої інстанції Товариством здійснено часткову сплату орендної плати та відшкодування податку на землю: 19.02.2016 - за вересень 2015 року згідно акту виконаних робіт від 30.09.2015 № 350 в сумі 2642,41 грн. з ПДВ, за жовтень 2015 року згідно акту виконаних робіт від 31.10.2015 № 396 в сумі 2545,27 грн. з ПДВ; 04.03.2016 - за листопад 2015 року згідно акту виконаних робіт від 30.11.2015 № 437 в сумі 2589,76 грн. з ПДВ та за грудень 2015 року згідно акту виконаних робіт від 31.12.2015 № 488 в сумі 2635,56 грн. з ПДВ;

- згідно наявних в матеріалах справи рахунків на оплату, розгорнутого розрахунку заборгованості Товариства станом на 04.04.2016 з урахуванням часткових проплат за Договорами, довідки № 1 про розгорнутий розрахунок суми орендної плати та земельного податку з урахуванням часткових оплат відповідача за Договором - 1, станом на 24.03.2016 заборгованість відповідача за користування орендованим майном та зі сплати земельного податку за період січень - березень 2016 склала 8344,98 грн. (7056, 76 грн. - орендна плата, 1288, 22 грн. - земельний податок), згідно довідки № 2 про розгорнутий розрахунок суми на відшкодування комунальних платежів та утримання будинку та прилеглої території з урахуванням часткових оплат відповідача за Договором -2, станом на 24.03.2016 заборгованість відповідача зі сплати комунальних платежів та витрат на утримання будинку та території за період червень 2015 - березень 2016 року склала 6909, 92 грн. (4903, 96 грн. - комунальні платежі, 2005,96 грн. - витрати на утримання будинку та території). Загальна сума боргу за Договором-1 і Договором-2 становить 15 254,90 грн., на яку позивачем у відповідності до пунктів 3.7, 3.8 Договору оренди 04/14 нараховано 4401,59 грн. пені та 315,94 грн. штрафу (розгорнутий розрахунок яких наведений у довідці № 3 про розрахунок пені та штрафів по простроченим платежам з 01.05.2015 по 01.03.2016 станом на 21.03.2016).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства заборгованості за Договором-1, Договором-2, пені та штрафу, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати орендних платежів за Договором-1.

Згідно з приписами частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться у статті 759 Цивільного кодексу України.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна державної власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (частина третя статті 18 Закону).

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частини перга та третя статті 19 Закону).

У відповідності до частин другої та третьої статті 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Аналогічне положення міститься у статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Зі змісту зазначених правових норм убачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Строк звернення із заявою про припинення договору оренди не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, що не суперечить вказаному Закону.

Договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (частина друга статті 26 і частина перша статті 27 Закону).

Частиною першою статті 27 Закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За приписами частини другої статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

У статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2015, у зв'язку із закінченням строку на який його укладено та відсутністю згоди орендодавця на його продовження, проте орендар об'єкт оренди за актом приймання-передачі орендарю не повернув та продовжує користуватися орендованим приміщенням, а тому судами обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині вимоги про стягнення з відповідача 7056, 76 грн. заборгованості зі сплати орендної плати (у тому числі, за час фактичного користування майном після припинення дії Договору оренди) та 1288,22 грн. відшкодування земельного податку за період фактичного користування майном протягом січня-березня 2016 року, а також, враховуючи належним чином підтверджену, проте не сплачену заборгованість Товариства зі сплати комунальних платежів та витрат на утримання будинку та території за червень 2015 - березень 2016, правомірно стягнули 6909, 92 грн.

З огляду на те, що заборгованість зі сплати орендної плати за вересень-грудень 2015 року сплачена відповідачем після звернення позивача до з позовом до суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано частково задовольнили позов в частині вимоги про стягнення штрафу, а саме в розмірі 213,00 грн. та відмовили в позові в частині стягнення 102,00 грн. штрафу та пені за прострочення сплати орендної плати за період січень-лютий 2016, у зв'язку з припиненням дії договору оренди 31.12.2015.

Проте, суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позов в частині вимоги про стягнення пені, яка нарахована позивачем до припинення дії Договору дійшли помилкового висновку про те, що оскільки згідно з графіком погашення заборгованості змінено строки платежів за період травень-липень 2015, та враховуючи вчасність погашення такої заборгованості відповідачем у строки, передбачені графіком протягом вересня - листопада 2015 року, прострочення за цими платежами не існувало. Так, судами в порушення приписів частини першої статті 43 ГПК України не досліджено змісту графіку погашення існуючої заборгованості та не надано належної оцінки доводам позивача про те, що сторони в даному графіку лише узгодили строки сплати існуючої заборгованості, зокрема в рядках 3, 6, 9 узгодили також і сплату вже існуючої та підтвердженої на момент укладення даного графіку суми пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за минулі періоди: травень, червень, липень 2015 року. Відповідно, судами не перевірено та не досліджено розрахунок пені, наведений позивачем за прострочення сплати орендної плати за відповідні періоди, арифметичну вірність здійснених нарахувань.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України, розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неповно встановили фактичні обставини справи в частині вирішення спору про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року, внаслідок чого їх висновки за результатами вирішення спору у відповідній частині не є законними та обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова в частині відмови у стягненні пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року у справі підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у переданій на новий розгляд частині.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ІНСТИТУТУ ПРОБЛЕМ МОДЕЛЮВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ ім. Г.Є.Пухова НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 910/1466/16 скасувати в частині вирішення спору про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати за травень, червень, липень 2015 року.

Справу у відповідній частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

3. У решті рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 910/1466/16 залишити без змін.

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець