ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 вересня 2016 року Справа № 906/1944/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Полянський А.Г., Рогач Л.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦЗ" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р.
у справі №906/1944/13 Господарського суду Житомирської області
за позовом Прокурора Романівського району в інтересах держави
до 1) Годинської сільської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦЗ",
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирське обласне управління водних ресурсів
про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору оренди,
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦЗ" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі №906/1944/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору та порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору передбачено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даній справі заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1)визнання незаконним та скасування рішення 18 сесії Годинської сільської ради Романівського району Житомирської області №88-18/2012 від 12.11.2012 р. в частині надання в оренду ТОВ "БЦЗ" гідроспоруди №2 терміном на 49 років, яка розташована у с.Годиха, вул.Леніна,58.; 2) визнання недійсним договору оренди гідроспоруди №2 від 07.03.2013 р., укладений між Годинською сільською радою Романівського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦЗ" вартістю 80 181,48 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги у даній справі судовий збір мало бути сплачено 1147*120%= 1376,40 грн. за кожну вимогу немайнового характеру.
До касаційної скарги скаржником додано квитанцію №109 від 25.07.2016 року про сплату судового збору в розмірі 1653,60 грн., проте, дана сума є меншою, ніж визначено вказаними нормами Закону України "Про судовий збір".
Виходячи з наведеного, скаржником сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, касаційна скарга підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю " БЦЗ" ОСОБА_4, однак доказів на підтвердження його повноважень не надано. Належні докази на підтвердження повноважень вказаного директора відсутні і в матеріалах справи. За матеріалами справи низка документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦЗ" підписувались у 2013-2014 роках директором ТОВ "БЦЗ" ОСОБА_5, в тому числі апеляційна скарга.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦЗ" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі №906/1944/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва
Суддя А.Г. Полянський
Суддя Л.І. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2016 |
Оприлюднено | 26.09.2016 |
Номер документу | 61485811 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Алєєва I.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні