Рішення

від 01.09.2010 по справі 2-1381/2010

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м. Гайворон, вул. Воровського, 3, 26300, (05254) 2-36-83

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2010 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Ковальчук СЯ.

при секретареві Шевченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гайворон справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі про поновлення строку на звернення до суду, про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом та вказала, що згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «Дитина війни».

Ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч2 ст.62, ч 1 ст.66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.71 ст. ст. 98,101,103,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 19.07.2007 року № 6-рп/2007, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), вищезазначені положення ст.29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Враховуючи це відповідач повинен щомісячно виплачувати йому доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії.

Однак всупереч Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вищезазначеного рішення Конституційного Суду не робить цих виплат, чим порушує конституційні права позивача, передбачені ст. 46. Конституції України соціальний захист та право на отримання допомоги. Позивач просить зобов'язати відповідача провести відповідні перерахунки пенсії, та виплатити недоплачену суму.

Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд розглянути справу у її відсутності із-за похилого віку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав суду заперечення в якому зазначив, що дійсно ст. 6 Закону передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст.6 Закону, але згідно ст. 111 цього закону підвищення до пенсії виплачується у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, дітям війни, що визнані інвалідами. Не заперечує, що позивач має статус дитини війни.

Судом досліджені наступні докази: копія пенсійного посвідчення позивача, письмові заперечення відповідача.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини по справі та відповідні їм правовідносини.

Позивачка має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та не заперечується сторонами.

Позивачу відповідачем не здійснюється підвищення до пенсії до цього часу, що не заперечується сторонами.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію: ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005р., N 4, ст. 94; 2006 p., NN 9-11, ст.96, N 19-20, ст. 166), з урахуванням ст. 111 цього закону.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09. 07. 2007 року за № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Положення п. 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність з дня ухвалення даного рішення.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що дія ст. 6 Закону зупинена п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» оскільки, як зазначено вище, дана норма втратила чинність з 09.07.2007 року.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого положення, п.36-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування йому підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію з 01.01.2009 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком задоволенню не підлягають так як позивач не надав доказів того, що в січні 2009 року його права порушені, а Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 25.12.2008 року № 823-У1 дія ст.6 зазначеного Закону не зупинена.

Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. за № 2017 та Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. за №966 розмір мінімальної пенсії за віком не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що позивачеві з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, а саме з 09 липня 2007 року, так як пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратив чинність з цієї

дати, повинно здійснюватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону.

У позові міститься вимога про визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними, тобто позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не здійснення підвищення до пенсії.

У Конституції України, Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою, визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст спрямованості діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави.

Статтями 21 та 22 Конституції України закріплено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зупинення дії чи положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках передбачених Основним Законом України.

Зокрема статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік випадків щодо обмеження встановлених прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень. А саме в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.б ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.І ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Отже, так як позивачу до цього часу не здійснюється виплата підвищення до пенсії, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії, починаючи з 09 липня 2007 року включно.

Керуючись, ст.ст. 19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст.ст.10,12,209,213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі на користь ОСОБА_1 понесені витрати в розмірі 40 гривень 40 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції й 10-денний строк.

Суддя СЯ.Ковальчук