Постанова

від 13.09.2016 по справі 802/402/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/402/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області в особі відділу з питань Державної реєстрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Клембівський сервіс" та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (далі - ПрАТ "ПК "Поділля", позивач) з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство "Клембівський сервіс" (третя особа 1) та ОСОБА_1 (третя особа 2) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що, на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Клембівський сервіс" договору оренди землі від 27.01.2015, 02 березня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,8995 га, яка розташована на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Таке рішення державного реєстратора позивач вважає протиправними і зазначає, що проведена державна реєстрація права оренди підлягає скасуванню, оскільки право оренди вказаної земельної ділянки на момент здійснення оскаржуваної реєстрації вже було зареєстроване за ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля".

В судовому засіданні 28 квітня 2016 року судом усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням в журнал судового засідання, здійснено заміну відповідача - Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області на його правонаступника - Ямпільське районне управління юстиції у Вінницькій області ( а.с. 47, 50 ).

Ухвалою суду від 16 червня 2016 року судом, відповідно до ст. 55 КАС України, замінено відповідача - Ямпільське районне управління юстиції у Вінницькій області - на його правонаступника - Ямпільську районну державну адміністрацію Вінницької області в особі відділу державної реєстрації ( далі - відповідач ) ( а.с. 72 - 74 ).

Також, наведеною ухвалою від 16 червня 2016 року в Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області витребувано оскаржуване рішення від 02.03.2016 №28542079, яким здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Однак, Ямпільська РДА листом від 18.08.2016 №01-01.18/1502 повідомила суд, що відділом державної реєстрації надано на виконання ухвали суду оригінал та належним чином завірену копію реєстраційної справи та всі матеріали, що отримані від Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області та на підставі яких останньою винесено оскаржуване рішення. Крім того, в отриманому листі зазначено, що програмним забезпеченням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не передбачено друк зазначеного рішення іншим користувачем, крім того, який проводив відповідну реєстраційну дію. Таким чином, відповідач не може надати оскаржуване рішення (а.с. 153).

В зв'язку з наведеним, враховуючи ліквідацію на час розгляду справи Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області, а також відсутність технічної можливості у Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області надати суду оскаржуване рішення, судом вирішено здійснювати розгляд справи на підставі відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 20).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву за вх. №19083 від 13.09.2016 про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження (а.с. 190).

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надав суду заяву за вх. №18573 від 06.09.2016 про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що Ямпільська районна державна адміністрація Вінницької області прийняла функції у сфері державної реєстрації, але не є правонаступником Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області ( а.с. 166 )

Треті особи 1 та 2 в судове засідання також не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в справі доказами.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, та немає необхідності заслухати свідка чи експерта у справі, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши на засадах всебічного, повного та об'єктивного розгляду всі обставини справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,8995 га, яка розташована на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, що раніше належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Ямпільською РДА 20.07.2011 ( а.с. 9 ).

Перехід права власності від померлого ОСОБА_2 до його доньки ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 26.12.2014 приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу, та зареєстрованим в реєстрі за №2590 (а.с. 19 ).

09 жовтня 2010 року між ПАТ "Продовольча компанія "Поділля" (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди землі строком на 10 років, який 24 грудня 2010 року був зареєстрований у відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №041005300851, про що також свідчить акт прийому-передачі об'єкта оренди від 25 грудня 2010 року ( а.с. 6-8 ). Також, судом встановлено, що вищезазначений договір оренди землі від 09 жовтня 2010 року достроково припинений не був.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, до закінчення терміну дії зазначеного вище договору оренди землі між ОСОБА_1 - спадкоємицею ОСОБА_3 (орендодавець) та ПП "Клембівський сервіс" (орендар) 27 січня 2015 року укладено інший договір оренди землі ( а.с. 105-106 ). Також встановлено, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки: кадастровий НОМЕР_3 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2016 №28542079 ( а.с. 105-106, 116 - 117 ).

За наведених обставин, позивач вважає протиправною державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області Богачем О.В. 02.03.2016 за №28542079, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення належна ОСОБА_1 земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 перебувала та перебуває на час розгляду справи в суді в законному користуванні ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" на праві оренди.

Позивач зазначає, що відповідачем протиправно повторно проведено державну реєстрацію іншого речового права ( права оренди ) на одну і ту саму земельну ділянку, що суперечить вимогам земельного законодавства і порушує право позивача на користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд враховує наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Як роз'яснила Державна реєстраційна служба України у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на таке майно з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації права оренди за договором оренди землі, що був укладений 27 січня 2015 року між ОСОБА_1 - спадкоємицею ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП "Клембівський сервіс", належним чином не перевірив, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну державну реєстрацію права оренди щодо однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки.

При цьому суд наголошує на тому, що державна реєстрація права оренди землі на підставі договору оренди землі з новим орендарем можлива лише після державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 вересня 2015 року в справі № 21-760а/15.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Підстав для відступлення від правової позиції Верховного Суду України, виходячи з встановлених обставин справи, суд не вбачає.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, здійснену 02 березня 2016 року за №28542079 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області Богачем О.В., на підставі договору оренди землі від 27 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП "Клембівський сервіс", проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря землі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд також керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятих рішень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області Богачем О.В. 02 березня 2016 року за №28542079, на підставі договору оренди землі від 27 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Клембівський сервіс".

Питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 28542079 від 02 березня 2016 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області щодо державної реєстрації оренди земельної ділянки, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, за приватним підприємством "Клембівський сервіс".

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (код ЄДРПОУ 33143011) понесені судові витрати в сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна