Рішення

від 17.05.2011 по справі 2-3111/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 2-3111/11

РІШЕННЯ

ІМ Е Н Е М У К Р А ї Н И

17 травня 2011 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Кучиної Н.Г.

при секретарі - Цимбалюк А.І.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно

встановив:

Позивач ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08 квітня 1995 року помер батько її сина ОСОБА_4 - ОСОБА_7

08 листопада 2005 року помер дід неповнолітнього, на момент його смерті малолітнього, ОСОБА_4 - ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді % частини будинковолодіння № 14-а по вул. Рилєєва в м. Рівне.

В зв'язку з тим, що на момент смерті діда неповнолітнього спадкоємця його батько вже помер, ОСОБА_4 має право на спадкування тієї частини у спадковому майні, яку б успадкував його батько, ОСОБА_7, за правом представлення.

Просить суд, визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно після смерті його дідуся ОСОБА_8, що становить 1\8 будинковолодіння № 14-а по вул. Рилєєва в місті Рівне.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали. Суду пояснили, що позивач знала, що ОСОБА_8 помер 08 листопада 2005 року,а тому на їх думку пропустила строк звернення до суду і в задоволенні її позовних вимог слід відмовити на підставі ч.4ст. 267 ЦК України.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи , дослідивши докази, подані сторонами та оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про народження 1-ГЮ № 002891 вбачається, що батьком ОСОБА_4 записаний ОСОБА_4 - ОСОБА_9 (а.с.6).

08 квітня 1995 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть 1-ГЮ №093423 8 (а.с.7).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4, народився 17 жовтня 1995 року, вже після смерті свого батька, ОСОБА_7, та у відповідності до положень ст.1222 ЦК України, яка вказує, що спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи...зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, є його єдиним спадкоємцем за законом.

В судовому засіданні відповідач не заперечила ту обставину, що 08 листопада 2005 року помер дід неповнолітнього, на момент його смерті малолітнього, ОСОБА_4 - ОСОБА_8.

Після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді ? частини будинковолодіння № 14-а по вул. Рилєєва в м. Рівне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України «спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)».

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

В зв'язку з тим, що на момент смерті діда неповнолітнього спадкоємця його батько вже помер, ОСОБА_4 має право на спадкування тієї частини у спадковому майні, яку б успадкував його батько, ОСОБА_7, за правом представлення згідно положень зазначеної вище ст. 1266 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України «малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України».

Із наведеного вище положення випливає, що незалежно від того, де і з ким проживають малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також ті, чия цивільна дієздатність обмежена, і чи подали вони заяву до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом строк, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо їх представники від спадщини не відмовилися.

Позивачка, ОСОБА_6, мати неповнолітнього спадкоємця ОСОБА_4, від прийняття спадщини після смерті 08 листопада 2005 р. ОСОБА_8, не відмовлялася, в зв'язку з чим згідно із вимогами чинного законодавства, вважається, що ОСОБА_4 спадщину прийнято.

У ч. 5 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» дано наступне роз'яснення - подання заяви про прийняття спадщини особами, вказаними у частинах третій, четвертій статті 1269 ЦК, слід вважати їхнім правом, здійснення якого не суперечить нормі частини четвертої статті 1268 цього Кодексу.

Отже, спадкування малолітніми та неповнолітніми особами наступає незалежно від того подано заяву до державного нотаріуса про прийняття спадщини від їхнього імені чині.

В судовому засіданні позивач зазначила, що про факт спадкування всього спадкового майна після смерті ОСОБА_8, відповідачкою, ОСОБА_5, вона дізналася лише у квітні 2010 року, після отримання адвокатом відповіді на його запит із КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації».

Дана обставина відповідачем в силу ст. 60 ЦПК України не спростована. Відповідно до положення ч. 2 та 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» - свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З оглянутого в судовому засіданні повідомлення Другої Рівненської державної нотаріальної контори № 296\01-16 від 01.03. 2011 року вбачається, що позивач звернулася до другої Рівненської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, який помер 08 листопада 2005 року. Також в даному повідомленні зазначено, що в зв'язку із тим, що ОСОБА_10 під час прийняття спадщини майна померлого ОСОБА_8 не повідомила про існування інших спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину за законом було видано їй одноособово. Роз'яснено право перерозподілу спадщини за нотаріальної згоди спадкоємця, що вже отримав свідоцтво (а.с.12)

Оскільки, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_5 зареєстровано в КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», і нею отримано відповідне свідоцтво, перерозподіл спадкового майна поза судовим порядком неможливий, а тому порушене право позивача підлягає захисту.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 1216, 1222, 1266, 1268 ЦК України ст. ст.ст. 1,57-60,88, 212, 213-215,218,223, 294 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити

Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно після смерті його дідуся, ОСОБА_8, що становить 1\8 частину будинковолодіння № 14-а по вулиці Рилєєва в місті Рівне

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в розмірі 51(п’ятдесят одна) грн.. - судовий збір та 120 ( сто двадцять ) грн..- витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.Г. Кучина