Ухвала

від 19.09.2016 по справі 367/7084/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7084/15-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н. Ф. Провадження № 22-ц/780/4797/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М. Категорія 46 19.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря - Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ентузіаст», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору суперфіція,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 11 травня 2012 року вона, маючи дошлюбне прізвище ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1. Того ж дня приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 29 жовтня 2010 року зроблено відмітку про перехід права власності на вказану земельну ділянку до неї. Позивач вказувала, що 05 вересня 2014 року вона звернулася до Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області із заявою про втрату договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 травня 2012 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 29 жовтня 2010 року, після чого подала оголошення в газету «Ірпінський вісник» про втрату зазначених документів та визнання їх недійсними. Зазначала, що 17 жовтня 2014 року їй було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, на вказану вище земельну ділянку.

Також позивач зазначала, що в подальшому їй стало відомо, що на початку грудня 2014 року керівник обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ентузіаст» (далі - ОК «ЖБК «Ентузіаст») ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського управління юстиції Київської області із заявою про реєстрацію договору суперфіція від 22 травня 2012 року на належну їй земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, начебто укладеного між нею та керівником ОК «ЖБК «Ентузіаст» ОСОБА_3 09 грудня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського МУЮ Київської області було прийнято рішення про проведення державної реєстрації права забудови земельної ділянки (суперцфіцій), що розташована по АДРЕСА_1 за суб'єктом речового права: ОК «ЖБК «Ентузіаст».

Посилаючись на те, що вона не мала волевиявлення на укладання даного договору, його не бачила та не підписувала, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним договір суперфіція, укладеного 22 травня 2012 року між нею та керівником ОК «ЖБК «Ентузіаст» ОСОБА_3, який внесений до державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі рішення №17845797 від 09 грудня 2014 року про проведення державної реєстрації права забудови земельної ділянки (суперфіцій), винесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_7

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2016 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не дав оцінки договору суперфіція від 22 травня 2012 року, укладеного між нею та керівником ОК «ЖБК «Ентузіаст» ОСОБА_3, який вона просить визнати недійсним, а суд дослідив та дав правову оцінку в рішенні іншому договору суперфіція від 22 травня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст.413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій).

Згідно з ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2011 року ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.16-17). Того ж дня приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 29 жовтня 2010 року зроблено відмітку про перехід права власності на вказану вище земельну ділянку до позивача (а.с.18-19).

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11 травня 2012 року позивач видала довіреність на ім`я ОСОБА_8, що посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. та зареєстрована в реєстрі за № 2542, якою вона уповноважила ОСОБА_8 бути її представником у всіх установах, підприємствах та організаціях з усіх питань, пов'язаних з реєстрацією на її ім'я права власності та укладенням договору суперфіція на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана довіреність видана без права передоручення, строком на три роки та дійсна до 11 травня 2015 року (а.с.79).

По справі встановлено, що 22 травня 2012 року між позивачем (суперфіціар), від імені якої діяв ОСОБА_8 на підставі довіреності від 11 травня 2012 року, та ОК «ЖБК «Ентузіаст» (суперфіціарій) в особі керівника ОСОБА_3, було укладено договір суперфіція, за умовами якого останній приймає в строкове користування земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та експлуатації житлового будинку, господарських будівель та споруд, необхідну суперфіціарію для забудови. Даний договір взято на облік у відділі Держкомзему у м. Ірпінь Київської області, про що у книзі реєстрації вчинено запис від 22 травня 2012 року за № 76 (а.с. 50-53, 54-56, 71-72).

Також встановлено, що згідно акту приймання-передачі документів від 11 червня 2012 року ОСОБА_8 передав, а ОК «ЖБК «Ентузіаст» в особі ОСОБА_3 прийняв: державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки та договір суперфіція на вказану земельну ділянку (а.с.92)

Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_2 просить визнати недійсним договір суперфіція, укладений 22 травня 2012 року між нею особисто та керівником ОК «ЖБК «Ентузіаст» ОСОБА_3, який внесений до державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі рішення №17845797 від 09 грудня 2014 року про проведення державної реєстрації права забудови земельної ділянки (суперфіцій), винесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_7, посилаючись на те, що вона не мала волевиявлення на укладання даного договору, його не бачила та не підписувала.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмовідокази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимог позову ОСОБА_2 надала ксерокопію договору суперфіція від 22 травня 2012 року, укладеного між нею особисто та ОК ЖБК «Ентузіаст» в особі керівника ОСОБА_3 Вказана ксерокопія договору належним чином не посвідчена (а.с.11-14).

Однак, позивач не надала суду оригінал цього договору суперцфіція.

З наданої позивачем ксерокопії договору суперфіція від 22 травня 2012 року вбачається, що цей договір укладено у трьох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у суперфіціара (ОСОБА_4.), другий - в суперфіціарія (ОК «ЖБК «Ентузіаст»), третій - у відділі Держкомзему у м. Ірпінь (пункт 11.1 договору).

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції витребував за клопотанням сторін докази, які стосуються предмету спору, зокрема, витребував в Управлінні Держземагенства у м.Ірпіні реєстраційну справу щодо реєстрації договору суперфіція від 22 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОК «ЖБК «Ентузіаст» щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63). Також суд першої інстанції витребував витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витяг з реєстру довіреностей.

На виконання ухвали суду, управління Держгеокадасту у м. Ірпені Київської області надало суду наявну у нього копію договору суперфіція від 22 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4, від імені якої діяв ОСОБА_8 на підставі довіреності, та ОК «ЖБК «Ентузіаст» в особі керівника ОСОБА_3, який було взято на облік у відділі Держкомзему у м. Ірпінь Київської області, про що у книзі реєстрації вчинено запис від 22 травня 2012 року за № 76 (а.с.71-72).

Також управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області надало суду журнал обліку договорів суперфіції, зареєстрованих у відділ Держкомзему у м. Ірпінь, з якого вбачається, що 22 травня 2012 року було укладено лише один договір суперфіція між ОСОБА_4, від імені якої діяв ОСОБА_8 на підставі довіреності, та ОК «ЖБК «Ентузіаст» в особі керівника ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та експлуатації житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.73-74).

Представник відповідача ОК «ЖБК «Ентузіаст» також надав суду нотаріально посвідчену копію договору суперфіція від 22 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4, від імені якої діяв ОСОБА_8 на підставі довіреності, та ОК «ЖБК «Ентузіаст» в особі керівника ОСОБА_3, який було взято на облік у відділі Держкомзему у м. Ірпінь Київської області, про що у книзі реєстрації вчинено запис від 22 травня 2012 року за № 76 (а.с.50-53).

Тобто, договір суперфіція від 22 травня 2012 року, який позивач просить визнати недійсним, в управління Держгеокадастру у м. Ірпені та ОК «ЖБК «Ентузіаст», відсутній.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 за його недоведеністю, оскільки позивачем не надано суду оригінал договору суперфіція від 22 травня 2012 року, який вона просить визнати недійсним, а також не надала доказів того, що вона його не підписувала.

Таким чином оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Ураховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді