Постанова

від 20.09.2016 по справі 915/782/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р.Справа № 915/782/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Ліпчанської Н.В.,

суддів: Савицького Я.Ф., Лисенко В.А.

За участю секретаря судового засідання Кіртока Л.В.,

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №25/01-16 від 25.01.2016р.,

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016р. про забезпечення позову

у справі №915/782/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна",

до відповідача: Приватного підприємства "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА",

про стягнення шкоди 8.591.281,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016р. (суддя Семенчук Н.О.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» про вжиття заходів до забезпечення позову, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову 8.591.281,31 грн. та судових витрат 128 869,22 грн. на:

- грошові кошти, що обліковуються на рахунках в установах банку, які належать Приватному підприємству Будівельна фірма «Автошляхбуд САА» (54025, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 34 , код ЄДРПОУ 24057950), які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

- все рухоме та нерухоме майно, що належить Приватному підприємству «Будівельна фірма «Автошляхбуд САА» (54025, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 34, код ЄДРПОУ 24057950), у тому числі на: нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Дорожна, буд. 7, комплекс, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 2, а також на все інше майно, що буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Не погоджуючись з даною ухвалою Приватне підприємство «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016р. у справі №915/782/16 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову. Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не доведено наявності обставин, з яким норми процесуального законодавства пов'язують можливість вжиття заходів до забезпечення позову, у тому числі не надано доказів наявності дійсної заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі. Крім того, скаржник зазначає, що при накладенні арешту на індивідуально визначене нерухоме майно місцевим господарським судом допущено грубе порушення прав та інтересів осіб, яким це майно належить, адже нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Дорожна, буд. 7, згідно з договором купівлі-продажу від 02.04.2013 відчужений Підприємством на користь третьої особи - ТОВ «Миколаївтранспорт плюс» ще у 2013 році, а відносно нерухомого майна за адресою Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 20, судом допущено помилку у визначенні номеру будинку.

20 вересня 2016 року від ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» надійшли письмові пояснення, у яких останній повідомляє апеляційний суд, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.09.2016р. частково скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою місцевого господарського суду від 28.07.2016р., а саме в частині накладення арешту на нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Дорожна, буд. 7. До клопотання товариством додано відповідну копію ухвали. Крім того, представник Товариства повідомив, що ухвалою від 06.09.2016р. місцевий господарський суд в порядку ст.89 ГПК України виправив, допущену при винесенні оскаржуваної ухвали помилку у визначенні номеру об'єкту нерухомого майна за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 20. Копію цією ухвали також додано до клопотання.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, що кореспондує зі способами захисту порушених прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом вимог за заявленими в межах справи №915/782/16 позову, є стягнення з відповідача на користь позивача 8.591.281,31 грн. заборгованості за договором поставки №02-2010/БД від 19.07.2010р. В свою чергу, ймовірність задоволення означених вимог передбачає у подальшому виконання відповідного судового рішення, а, отже - і існування об'єкту забезпечення у розумінні ст.66 ГПК України.

За твердженням позивача, відповідач ухиляється від виконання грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки після подачі позовної заяви до суду 14.07.2016р. на інтернет-сайті http://www.olx.ua розмістив інформацію про продаж майнового комплексу з перевалки будівельних відходів, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 20, який є приватною власністю Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» згідно даних з Державного реєстру прав на нерухоме майно, тому, в разі невжиття заходів забезпечення позову, позивач буде позбавлений можливості реально захистити свої порушені права та отримати реальне задоволення своїх вимог в повному обсязі. Розміщення вказаного оголошення свідчить про намір керівництва Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» вивести активи з володіння боржника з метою непогашення існуючої заборгованості та не виконання рішення суду.

Крім того, позивач зазначив, що розмір заборгованості, заявленої позивачем до стягнення є значним, поведінка боржника свідчить про формування стійкого наміру його керівництва ухилитись від погашення боргу, зокрема шляхом виведення активів з володіння підприємства боржника. Наявність фінансових труднощів боржника підтверджується іншими борговими зобов'язаннями про що свідчить триваюче виконавче провадження відкрите 27.10.2014р., інформація про яке розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, та цілком підтверджує обачність дій для застосування правового механізму забезпечення позову. Вказує, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не є повною перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності, оскільки у цьому випадку відповідач позбавлений права лише на відчуження належного йому майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що з врахуванням застосування забезпечення позову, як гарантії задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача (п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Врахувавши, що спір у даній справі виник у зв'язку із ухиленням відповідачів від виконання своїх грошових зобов'язань за договором поставки №02-2010/БД від 19.07.2010р., значну суму заявлену до стягнення позивачем, тривалий строк невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків щодо погашення заборгованості, відсутність грошових коштів у відповідача, що підтверджується листом №13/02 від 13.02.2014р., незавершеним виконавчим провадженням щодо відповідача відкритим ще 27.10.2014р., вчинення відповідачем дії щодо реалізації майна після подання позову до суду, а саме розміщення інформації на інтернет-сайті http://www.olx.ua про продаж майнового комплексу з перевалки будівельних відходів, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 20, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення; з огляду на те, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судом враховано, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову позивачу невідомий повний обсяг всього наявного у відповідача майна, що зумовлює об'єктивну необхідність накладення арешту на усе належне відповідачу майно, а також грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на рахунках у фінансових установах, в межах суми заборгованості.

Відповідна правова позиція висловлювалась Вищим господарським судом України в постановах від 07.10.2015р. у справі №904/1570/15, від 14.07.2015р. у справі №904/2301/15, від 08.07.2015р. у справі № 908/314/15.

Питання щодо обґрунтованості заявлених позивачем до стягнення сум є предметом судового розгляду по суті спору, у той час як питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову згідно положень ст. 65 ГПК України можуть вирішуватись судом на стадії підготовки справи до розгляду. За таких обставин, доводи скаржника щодо недоведеності розміру заявлених до стягнення грошових сум не можуть бути елементом оцінки на стадії апеляційного провадження ухвали місцевого господарського суду щодо вжиття заходів до забезпечення позову.

Що стосується доводів скаржника в частині невірного визначення адреси, належного Підприємству майна, колегія суддів зазначає, що ухвалою від 06.09.2016р. місцевий господарський суд в порядку ст. 89 ГПК України виправив, допущену при винесені оскаржуваною ухвали помилку у визначені номеру об'єкту нерухомого майна за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 20.

В силу ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не позбавлений права з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Що стосується питання накладення арешту на нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Дорожна, буд. 7, колегія суддів приймає до уваги, що відповідні заходи ухвалою від 13.09.2016р. в порядку ст. 68 ГПК України скасовані місцевим господарським судом.

Згідно зі ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, який розглядає справу, з зазначенням про це в рішенні, ухвалі.

Таким чином, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову, а також скасування вжитих заходів забезпечення позову, визначається судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову, чи скасування вже застосованих заходів забезпечення позову.

Отже, незважаючи на можливість апеляційного оскарження ухвали про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, підставою для задоволення чи відмови в задоволенні заяви про вжиття таких заходів є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному обсязі, як і вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За приписами ч.2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи ту обставину, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Дорожна, буд. 7, застосовані оскарженою в апеляційному порядку ухвалою місцевого господарського суду, скасовані, у апеляційної інстанції відсутній предмет апеляційного перегляду, в зв'язку з чим апеляційне провадження в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» не підлягає задоволенню, а в решті ухвалу господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101- 103, 105-106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» залишити без задоволення.

2. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016 про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 915/782/16 в частині накладення арешту на нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Дорожна, буд. 7 - припинити.

3. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016р. про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №915/782/16 в частині накладення арешту в межах суми позову 8.591.281,31 грн. та судових витрат 128.869,22 грн. на:

- грошові кошти, що обліковуються на рахунках в установах банку, які належать Приватному підприємству Будівельна фірма «Автошляхбуд САА» (54025, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 34 , код ЄДРПОУ 24057950), які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.

- на все рухоме та нерухоме майно, що належить Приватному підприємству «Будівельна фірма «Автошляхбуд САА» (54025, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 34, код ЄДРПОУ 24057950), у тому числі на: комплекс, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Заводська, буд. 20, а також на все інше майно, що буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Я.Ф. Савицький