Ухвала

від 22.09.2016 по справі 810/560/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/560/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Земляної Г.В.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради Київської області до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради Київської області до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 09.07.2014 року №0011881502; скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 22.04.2015 року №0007431602.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради 20.12.2007 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1.

На підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 та ст.. 76 Податкового кодексу України ГДІ відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій у приміщенні Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку за звітний податковий період за 2013 рік (авансовий внесок з податку на прибуток) Комунального підприємства «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради за результатами якої складено акт №1257/15-2/35433388 від 11.06.2014 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0011881502 від 09.07.2014 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 3 670,20грн.

На підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України ГДІ відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій у приміщенні Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті додержавного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за звітні (податкові) періоди за І квартал 2014 року, півріччя 2014 року, три квартали 2014 року та 2014 рік Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради. За результатами перевірки складено акт №726/10-08-15-03/35433388 від 21.04.2015 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0007431502 від 22.04.2015 року про донарахування суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4 080,00грн.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 49.1 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України).

Згідно абз.2 ч.2 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п.9-11 п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Згідно ст.14 Податкового кодексу України узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Згідно п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

У відповідності до п. 53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Встановлено, що наказом Міністерства доходів і зборів України №698 від 22.11.2013 року затверджено Узагальнюючу податкову консультацію з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. У вказаній податковій консультації (відповіді на питання 3 та 11) вказано, що «у випадку, коли платник податку сплачує авансовий внесок і за підсумками І кварталу звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток та подав податкову декларацію за І квартал до закінчення граничного терміну подачі декларації за цей звітний період. Такий платник сплату авансових внесків у ІІ-ІV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкових декларацій за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, які подаються у терміни, передбачені для квартальної податкової звітності». Зі змісту вказаної Узагальнюючої консультації також слідує, що якщо платник авансових внесків з податку на прибуток за підсумками І кварталу звітного року отримав збиток та скористався правом подати податкову декларацію за І квартал, такий платник припиняє сплату авансових внесків у ІІ-ІV кварталах 2013 року починаючи з квітня 2013 року та зменшує нараховану суму податку у деклараціях з податку на прибуток за квартал, перше півріччя, три квартали та рік на суму авансових внесків за січень-березень 2013 року (таблиця 1 додатка ЗП).

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегією суддів встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2012 року від 08.11.2012 року №9069900098 у рядку « 14» податок на прибуток за звітний (податковий) період складає 108 062,00грн.

03 червня 2013 року позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2013 року J0100112 та 26.07.2013 року уточнююча податкова декларація J0100112, в якій у рядку « 7» (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності) зазначено « 0».

08 листопада 2012 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №9069900098 звітну за три квартали 2012 року, 11.02.2013 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №9087470223 звітну на 2012 рік; 11.03.2013 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № J000112 уточнюючу за 2012 рік, 28.03.2013 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємства уточнюючу за 2012 рік; 27.02.2014 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємств звітну за 2013 рік.

З огляду на викладене, встановлено, що позивачем у першому півріччі 2013 року не отримано доходу, про що відповідач не дав докази зворотного.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність зобов'язань з боку платника податку сплачувати авансовий внесок за ІІ-ІV кварталах звітного (податкового) року, а відтак і порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначені в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №1257/15-2/35433388 від 11.06.2014 року та податковому повідомленні-рішенні №0011881502 від 09.07.2014 року.

Разом з тим, пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом першої інстанції встановлено, що в підтвердження обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідач надав копії податкових повідомлень-рішень №0003431501 від 31.05.2013 року, №0008471502 від 08.05.2014 року з доказами їх вручення позивачу.

Відповідно до пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Встановлено, що розрахунки чистого прибутку (доходу) за 2014 рік позивачем подано разом із декларацією з податку на прибуток 11.02.2015 року, а відтак висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги вказаної статті є необґрунтованим, з огляду на що податкове повідомлення-рішення №0007431502 від 22.04.2015 підлягає скасуванню (а.с.51).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи, вказані в апеляційній скарзі, оскільки вони ґрунтуються на припущених апелянта.

Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не надано.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 22 вересня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бужак Н.П.