Ухвала

від 14.09.2016 по справі 450/1350/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

МазурЛ.М., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про визнання права власності на предмет іпотеки та стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Кошової Іванни Василівни на рішення апеляційного суду Львівської області від 11 грудня 2015 року ,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 20 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL 1036.

З метою забезпечення виконання кредитного договору між банком та позичальником (іпотекодавцем) 20 грудня 2007 року укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачка передала в іпотеку житловий будинок загальною площею 73,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3; земельну ділянку, на якій розташований даний будинок. У зв'язку зі зміною площі предмета іпотеки 30 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки предметом якого є вказаний житловий будинок, площею 156 кв.м. та земельна ділянка, на якій розташований даний будинок.

Оскільки відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 24 січня 2013 року становить 2 162 566, 77 грн, в рахунок часткового погашення якої позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за ціною 1 344 500 грн та стягнути з відповідачки решту суми заборгованості, не покриту вартістю предмету іпотеки, у розмірі 818 066,77 грн.

Заочним рішенням Пустомитивського районного суду Львівської області від 26 червня 2013 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 156 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3; земельну ділянку площею 0,2500 га, на якій розташований даний будинок, за ціною 1 344 500 грн шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на нерухоме майно в рахунок часткового погашення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL 1036 від 20 грудня 2007 року у розмірі 2 162 566, 77 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL 1036 від 20 грудня 2007 року в сумі 818 066, 77 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 11 грудня 2015 року заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2013 року змінено. Резолютивну частину рішення викладено в новій редакції, а саме звернуто стягнення на предмет іпотеки: А) житловий будинок загальною площею 156 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та належить на праві власності ОСОБА_3; Б) земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, знаходиться за адресою АДРЕСА_2, площа земельної ділянки 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на вказане нерухоме майно за ціною 3 894 666 грн в рахунок погашення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL 1036 від 20 грудня 2007 року у розмірі 2 151 456,34 грн. (станом на 24 січня 2013 року).

Зупинено виконання рішення на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» .

Рішення в частині стягнення судового збору та витрат на оголошення про виклик залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ «Універсал Банк» - Кошова І.В. , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від

11 грудня 2015 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Універсал банк» суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання та на попередження про погашення заборгованості не відреагувала, а тому на підставі п. 5.1 договору іпотеки позивач набув право на стягнення з ОСОБА_3 заборгованості шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ціною 1 344 500 грн, а також стягнення залишку заборгованості після звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 818 066,77 грн.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині суми заборгованості за договором про надання кредитних послуг та вартості предмету іпотеки суд апеляційної інстанції виходив із того, що вартість предмету іпотеки становить 3 894 666 грн, а також сума пені у розмірі 11 110,43 грн заявлена позивачем поза межами річного строку, що суперечить вимогам ст. 258 ЦК України. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нерухоме майно відповідачки відповідає вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , а тому виконання рішення суду в частині звернення стягнення підлягає зупиненню.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судами встановлено, що між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 20 грудня 2007 року було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL 1036, за умовами якого позивачці було надано кредит в рамках ліміту встановленого в базовій валюті, що дорівнює 107 000 дол. США зі строком повернення не пізніше 01 грудня 2027 року.

30 травня 2008 року додатковою угодою, укладеною між банком та відповідачкою, збільшено кредитний ліміт до 230 000 дол. США.

Крім того, 20 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № BL 1036/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг - (індивідуальна угода) за умовами якої банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 98 797 швейцарських франків зі сплатою процентів у розмірі 8,5 % річних.

21 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № BL 1036/KL+ до генерального договору про надання кредитних послуг - (індивідуальна угода), за умовами якої банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 25 000 швейцарських франків зі сплатою процентів у розмірі 9,5 % річних.

30 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № BL 1036/ BL 5217-KL+ до генерального договору про надання кредитних послуг - (індивідуальна угода), за умовами якої банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 112 000, 00 дол. США, зі сплатою процентів у розмірі 15,25 % річних.

Судом також встановлено, що 28 липня 2009 року, 04 березня 2010 року, 27 грудня 2010 року, 31 січня 2011 року, 24 червня 2011 року між банком та позичальником було укладено додаткові угоди до генерального договору про надання кредитних послуг № BL 1036 від 20 грудня 2007 року, які змінювали розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та позичальником (іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки від 20 грудня 2007 року, посвідчений приватними нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І.П., за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1; та земельну ділянку площею 0,2500 га., на якій розташований указаний житловий будинок.

Враховуючи зміну площі предмета іпотеки, 30 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Соколюк Н.В., за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку наступне майно: А) житловий будинок загальною площею 156 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3; Б) земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площа земельної ділянки 0,2500 га, кадастровий номер № НОМЕР_1, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

У зв'язку із невиконанням відповідачкою належним чином взятих на себе зобов'язань за генеральним кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 24 січня 2013 року становить 2 162 566, 77 грн, з яких:

- заборгованість по індивідуальній додатковій угоді № BL 1036/К-1 від 21 грудня 2007 року у розмірі 103 362,95 швейцарських франків, що еквівалентно 889 219,24 грн, з них: заборгованість по кредиту (у тому числі і прострочена заборгованість) - 88 834,26 швейцарський франків, що еквівалентно 764 230,66 грн; відсотки - 14 002,75 швейцарський франків, що еквівалентно 120 464,01 грн; підвищені відсотки - 525,94 швейцарський франків, що еквівалентно 4 524,58 грн.;

- заборгованість по індивідуальній додатковій угоді № BL 1036/KL+ від 21 грудня 2007 року у розмірі 24 837,44 швейцарських франків що еквівалентно 213 673,57 грн, з них: заборгованість по кредиту (у тому числі і прострочена заборгованість) - 22 872,76 швейцарський франків, що еквівалентно 196 771,66 грн; відсотки - 1 829,76 швейцарський франків, що еквівалентно 15 741,21 грн; пеня - 134,92 швейцарський франків, що еквівалентно 1 160,70 грн;

- заборгованість по індивідуальній додатковій угоді № BL 1036/ BL 5217-КL+ від 30 травня 2008 року у розмірі 132 575,25 дол. США, що еквівалентно 1 059 673,96 грн, з них: заборгованість по кредиту (у тому числі і прострочена заборгованість) - 111 930,25 дол. США , що еквівалентно 894 658,49 грн; відсотки - 19 966,26 дол. США, що еквівалентно 159 590,32 грн; пеня - 678,74 дол. США , що еквівалентно 5 425,15 грн.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно положень ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Пунктами 5.1, 5.3 договору іпотеки передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Доводи касаційної скарги щодо непогодження скаржника із вартістю предмету іпотеки, визначеною за висновком судової інженерно-технічної експертизи, проведеної в процесі апеляційного розгляду справи, є безпідставними з огляду на те, що зводяться до переоцінки доказів.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Беручи до уваги зазначене колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга висновків суду апеляційної інстанції не спростовує.

Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Кошової Іванни Василівни відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 11 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: І.М. Завгородня

В.М.Коротун

Л.М.Мазур

О.В. Попович