Рішення

від 19.09.2016 по справі 913/832/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 вересня 2016 року Справа № 913/832/16

Провадження №4/913/832/16

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" , м. Лисичанськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Київ

про стягнення 61263,94 дол. США та 8870 грн. 79 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

секретар судового засідання - Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Безугла Л.Е., довіреність № 10/12-01 від 03.06.2016;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 в сумі 61263 грн. 94 дол. США, з яких: поточна заборгованість за кредитом в сумі 58577,51 дол. США; прострочена заборгованість за процентами в сумі 2559,51 дол. США; поточна заборгованість за процентами в сумі 126,92 дол. США та пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в сумі 8870 грн. 79 коп.

В судовому засіданні 19.09.2016 присутній повноважний представник позивача.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_1 правом на участь у судовому засіданні 19.09.2016 не скористались.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов кредитного договору №0006/07/00-КС від 27.09.2007 в частині оплати у встановлені строки суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2015 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив, правом на участь в судових засіданнях повноважного представника не скористався, про те про дату, час та місце слухання був повідомлений належним чином. Крім цього вказаними ухвалами суд не визнавав явку представників сторін. Також від відповідача жодних клопотань не надходило.

Відповідно до ст. 74 ГПК України порядок ведення засідання визначається суддею.

Як вказано в п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Таким чином, саме суд визначає можливо чи ні розглядати справу за умови відсутності представників сторін.

В даному випадку, суд не вбачає перешкод для розгляду справи і відсутність представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача подав до суду клопотання від 16.09.2016 (згідно штампу вхідний № 6765/16), яким просить суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення до розрахунку від 16.09.2016, довідку про встановлення Національним Банком України офіційного курсу гривні до доларів США станом на 15.07.206 та 30.06.2016, копію ухвали Апеляційного суду міста Києва від 25.05.2016 у справі № 753/3321/15-ц. Надані документі судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

В обґрунтування вимог за позовом, позивач посилається на наступне.

Між Акціонерним комерційним банком «Форум» (на даний час Публічним акціонерним товариством «Банк Форум», яке є правонаступником прав та зобов'язань АКБ «Форум») (далі за текстом - банк, кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (далі за текстом - позичальник, боржник, третя особа) було укладено кредитний договір № 0006/07/00-КС від 27.09.2007(далі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 425000, 00 доларів США.

Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено, що кредитні кошти надаються строком з вересня 2007 року по 24 вересня 2017 року. Умовами п. 1.3. Кредитного договору визначено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 % річних.

Згідно з п. 3.1.1 кредитного договору банк зобов'язаний на умовах, передбачених п. 2.1. цього договору, в сумі, що передбачена п.1.1. цього договору, надати позичальнику кредитні кошти за наданими позичальником письмовими заявками та документами.

На виконання п. 3.1.1 кредитного договору позивачем видано позичальнику кошти в сумі 425000, 00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 234948 від 28 вересня 2007 року (еквівалент у гривнях 2146250, 00 грн.).

Таким чином, банк виконав умови кредитного договору щодо надання кредитних коштів.

Положеннями п. 2.3. кредитного договору передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється позичальником згідно з додатком № 1 (Графік повернення кредиту та сплати відсотків) до цього договору. Порушення позичальником графіку повернення кредиту та сплати відсотків є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення відсотків за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту на відкритий йому позичковий рахунок в ПАТ «Банк Форум».

Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом приймається рік рівний 360 днів (п. 2.5. кредитного договору).

Згідно з п. 2.6. кредитного договору відсотки за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок в ПАТ «Банк Форум».

За змістом п. 2.8. кредитного договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника по цьому кредитному договору у повному обсязі, вимоги банку погашаються у наступній черговості: в першу чергу сплачуються прострочені проценти та комісії, в другу - строкові проценти та комісії, заборгованість за кредитом, в третю - можливі неустойка, штраф та пеня, потім - інші вимоги банку.

Додатковою угодою № 1 від 25 листопада 2010 року до кредитного договору №0006/07/00- КС від 27.09.2007 сторони домовились про наступне:

1.пункт 1.1. кредитного договору доповнити абзацом наступного змісту:«Для видачі кредитних коштів банк відкриває позичальнику рахунок».

2.пункт 1.3. кредитного договору доповнити абзацом наступного змісту:«для обліку нарахованих процентів за користування кредитними коштами Позичальнику відкривається рахунок».

3.пункт 2.4 кредитного договору викласти в наступній редакції:«2.4.Позичальник здійснює повернення кредитних коштів на рахунок, відкритий йому для погашення кредиту та процентів в ПАТ «Банк Форум», згідно з додатком № 1 (графік повернення кредиту та сплати процентів) до цього договору.

Якщо останній день строку погашення, згідно додатку № 1 до цього договору, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем платежу вважається перший банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів.

Датою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами вважається дата зарахування коштів на рахунок, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час.»

4.пункт 2.6 кредитного договору викласти в наступній редакції:«2.6. Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує в валюті кредиту самостійно на рахунок погашення кредиту та процентів в ПАТ «Банк Форум» щомісячно, згідно з додатком № 1 (графік повернення кредиту та сплати процентів) до цього договору. Якщо останній день строку погашення відсотків, згідно додатку №1 до цього договору, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту».

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія» (далі за текстом - поручитель, відповідач) було укладено договір поруки від 27.09.2007, відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 0006/07/00- КС від 27.09.2007, який було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі.

Зобов'язання поручителя перед кредитором, передбачені зазначеним договором поруки, є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують (п. 1.2. договору поруки).

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту 425000,00 дол. США, нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Згідно з п. 2.2. договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

Позичальником (третя особа у справі) та поручителем (відповідач у справі) порушено вимоги ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений договором строк.

Позивач у позові зазначив, що у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 ПАТ «Банк Форум» (позивач у справі) звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1, ТОВ «Гармонія» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дарницьким районним судом м. Києва 04.02.2016 було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Банк Форум» подало апеляційну скаргу.

Апеляційним судом м. Києва 25.05.2016 ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» поточну заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 57816,28 доларів США та пеню в сумі 33 157, 08 грн.

Також, 25.05.2016 Апеляційним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ТОВ «Гармонія» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Позивач в позові зазначив, що станом на 30.06.2016 зазначена заборгованість за спірним кредитним договором ні позичальником, ні поручителем не погашена.

Натомість, позивачем зазначено, що позичальником (третя особа- Васьковський В.В.) порушено взяті на себе зобов'язання з повернення суми кредиту, тому станом на 30.06.2016 заборгованість за кредитним договором №0006/07/00-КС від 27.09.2007 перед ПАТ «Банк Форум» становить 61263, 94 дол. США та 8 870 грн.79 коп., з яких:

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 58577, 51 доларів США (еквівалент в гривні - 1 455 909, 39 грн.);

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 2 559, 51 доларів США (еквівалент в гривні - 63 615,11 грн.);

- поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 126, 92 доларів США (еквівалент в гривні - 3 154, 52 грн.);

- сума пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами - 8870, грн.79 коп.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань з повернення основної суми кредиту, у відповідача виникла поточна заборгованість за кредитом, яка станом на 30.06.2016, складає 58577,51 доларів США за період з 24.02.2016 по 24.06.2016, згідно наданого позивачем розрахунку.

Крім того, прострочена заборгованість процентами складає 2 559, 51 доларів США за період з 24.02.2016 по 23.06.2016; поточна заборгованість за процентами складає 126,92 доларів США за період з 24.06.2016 по 29.06.2016., згідно наданого позивачем розрахунку.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0, 2 (нуль цілих два десятих) процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Позивачем, відповідно до п. 4.1 кредитного договору, нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в сумі 8870 грн. 79 коп. (356,91 доларів США) за період з 30.06.2015 по 29.06.2016.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом у встановлені строки.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки кредитор зобов'язаний письмово повідомити поручителя за невиконання боржником свої зобов'язань.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та договором поруки № 186/1.2 від 12.01.2015, яку була повернута на адресу позивача за закінченням строку зберігання.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 в загальній сумі 61263 грн. 94 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 58577, 51 дол. США; прострочена заборгованість за процентами в сумі 2559,51 дол. США; поточна заборгованість за процентами в сумі 126,92 дол. США та пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в сумі 8870 грн. 79 коп. Обґрунтовуючи позовні вимого позивач посилається на умови кредитного договору № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 та положення ст.ст. 525, 526, 530, 543, 549, 551, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 1049,1054 Цивільного кодексу України.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Матеріалами справи підтверджено, що між Акціонерним комерційним банком «Форум» (на даний час Публічним акціонерним товариством «Банк Форум», яке є правонаступником прав та зобов'язань АКБ «Форум») (далі за текстом - банк, кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (далі за текстом - позичальник, боржник, третя особа) було укладено кредитний договір № 0006/07/00-КС від 27.09.2007(далі - кредитний договір), до якого було внесено ряд змін на підставі додаткової угоди № 1 від 25.22.2010 (а.с.15-19).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3.1.1 кредитного договору позивачем видано позичальнику кошти в сумі 425000, 00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 234948 від 28 вересня 2007 року (еквівалент у гривнях 2146250 грн.00 грн.) (а.с.20) та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст. 1048, 1056-1 ЦК України за надання кредитних коштів банк має право нараховувати та отримувати відсотки за користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору, позивачем, відповідачу надавалися кредитні кошти, що підтверджується виписками з особистого рахунку відповідача та не оспорюється останнім.

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем кредитні кошти були повернуті частково, у зв'язку з чим за відповідними періодами утворилась заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом, графік повернення кредиту відповідачем в повному обсязі не дотримувався.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 0006/07/00-КС від 27.09.2007 не надав, доказів оплати заборгованості за кредитом та процентами за користуванням кредитом суду також не представив.

Відповідач умови договору виконував неналежно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, за відповідачем перед позивачем станом на 30.06.2016 утворилась поточна заборгованість за кредитом в сумі 58577,51 доларів США за період з 24.02.2016 по 24.06.2016.

Також, відповідач здійснював повернення процентів за користування кредитом не в повних сумах та припускав порушення строків оплати, тому станом на 30.06.2016 утворилась прострочена заборгованість за процентами в сумі 2 559, 51 доларів США за період з 24.02.2016 по 23.06.2016; поточна заборгованість за процентами в сумі 126,92 доларів США за період з 24.06.2016 по 29.06.2016.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача поточної заборгованості за кредитом в сумі 58577,51 доларів США, простроченої заборгованості за процентами в сумі 2559,51 доларів США, поточна заборгованість за процентами в сумі 126,92 доларів США підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 вказаної статті встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На час прийняття рішення у цій справі відповідачем не подано допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом.

Позивачем, відповідно до п. 4.1 кредитного договору, нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в сумі 8870 грн. 79 коп. (356,91 доларів США) за період з 30.06.2015 по 29.06.2016.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 8870 грн. 79 коп. за період з 30.06.2015 по 29.06.2016 суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що основною сумою заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є заборгованість за кредитом та заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

Водночас, відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014 №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено с. Провалля Луганської області.

Кабінетом Міністрів України 05.11.2014 прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 у справі № 826/18327/14 за адміністративним позовом ТОВ "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р".

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10,11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Лисичанськ будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території м. Лисичанськ вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях".

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 .

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія», є м. Лисичанськ, Луганська область, вул. Гайдара, 78.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ "Укрпошта" повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Отже, місто Лисичанськ Луганської області входить до переліку населених пунктів зазначених у вищевказаному Указі Президента України від 14.11.2014 № 875/2014.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право фізичної особи-підприємця не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 8870 грн. 79 коп. (356,91 доларів США) за період з 30.06.2015 по 29.06.2016 слід відмовити.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та договором поруки № 186/1.2 від 12.01.2015, яку була повернута на адресу позивача за закінченням строку зберігання.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути поточну заборгованість за кредитом в сумі 58577,51 доларів США, прострочену заборгованість за процентами в сумі 2 559, 51 доларів США, поточну заборгованість за процентами в сумі 126, 92 доларів США. У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

У судовому засіданні 19.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 22840 грн. 19 коп. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 61263,94 дол. США та 8870 грн. 79 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія", вул. Гайдара,78, м.Лисичанськ Луганської області, код ЄДРПОУ 23168274 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ в особі уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум", бульвар Верховної Ради,7, м.Київ, код ЄДРПОУ 21574573, поточну заборгованість за кредитом в сумі 58577,51 доларів США, прострочену заборгованість за процентами в сумі 2559,51 доларів США, поточну заборгованість за процентами в сумі 126, 92 доларів США., витрати зі сплати судового збору в сумі 22840 грн. 19 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 26.09.2016.

Суддя Г.М. Старкова