Постанова

від 21.09.2016 по справі 818/982/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р. Справа №818/982/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Дмитренка В.В.,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/982/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент-Інвестбуд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент-Інвестбуд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фундамент-Інвестбуд") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002211201/20721 від 06.05.2016, №00023031201/25729 від 30.05.2016, №0003511201/28047 від 09.06.2016.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржені рішення відповідача є протиправними, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України та без заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.30-34) та зазначила, що згідно ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Крім того, предметом камеральної перевірки був уточнюючий розрахунок позивача з ПДВ за квітень 2014 року, відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу були проведені камеральні перевірки платіжної дисципліни до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість, згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок подану платником за квітень 2014 року, за результатами яких були складені акти:

- від 20.04.2016 року № 817/18-19-12-01, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість, згідно: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: за квітень 2014р. (вх. № 9063663853 від 09.04.2015), чим порушено абзац «а» пункт 50.1, стаття 50 глава 2 розділ II Податкового кодексу України (а.с.11);

- від 18.05.2016 року № 1047/18-19-12-01, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату до бюджету зобов'язання по податку на додану вартість, згідно: податкових декларацій з податку на додану вартість: за березень 2015р. (вх. № 90735 20.04.2015), квітень 2015р. (вх. № 9100735371 від 19.05.2015), травень 2015р. (вх. № 912903 20.06.2015), червень 2015р. (вх. № 9151148924 від 17.07.2015), липень 2015р. (вх. № 917528671 20.08.2015), серпень 2015р. (вх. № 9194456836 від 19.09.2015); уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: за квітень 2014р. (вх. № 9063663853 від 09.04.2015), чим порушено абзац «а» пункту 50.1, статті 50 глави 2 розділу II, пункт 57.1 статті 57 глави 4 розділу II, пункт 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України (а.с.13);

- від 20.05.2016 року № 1108/18-19-12-01/35742707, відповідно до якого встановлено порушення пункту 200.1 статті 200, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та підпункту 4 пункту 5 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року № 159/28289) «Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого: зменшується сума, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р.20.1) на суму 93 440,00 грн. (а.с.9).

На підставі вказаних вище актів перевірок ДПІ у м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення відповідно:

- від 06 травня 2016 року № 0002211201/20721, яким зобов'язано ТОВ "Фундамент-Інвестбуд" сплатити штраф у сумі 7215,20 грн. з податку на додану вартість (а.с.10);

- від 30 травня 2016 року № 0003031201/25792, яким зобов'язано ТОВ "Фундамент-Інвестбуд" сплатити штраф у сумі 90723,47 грн. з податку на додану вартість (а.с.12);

- від 09 червня 2016 року № 0003511201/28047, яким зменшено суму, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на суму 93440,00 грн. (а.с.8).

Не погодившись із такими рішеннями, позивачем були подані первинні скарги, за результатами розгляду яких Головне управління ДФС у Сумській області скарги залишені без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.72-82).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ "Фундамент-Інвестбуд", чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за 2015 рік склав менше ніж 20 тис. грн. (а.с.83-84).

Згідно довідки № 07/09 від 07.09.2016 (а.с.98), позивач не здійснює ввезення на митну територію України та/або вироблення та /або реалізацію підакцизних товарів.

Отже, мораторій на проведення перевірок податковими органами, в розумінні наведеної вище норми, розповсюджується і на позивача.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відтак, мораторій, передбачений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон) розповсюджується і на камеральні перевірки.

При цьому, відповідно до висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 27.01.2015 по справі № 21-425а-14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини, враховуючи докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ініціювання податковим органом камеральної перевірки ТОВ "Фундамент-Інвестбуд" вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, суд дійшов висновку, що посадові особи ДПІ у м. Сумах при проведенні перевірок діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами незаконних перевірок, не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим вони винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір згідно платіжних доручень №63 від 12.08.2016 (а.с.14) та №81 від 26.08.2016 (а.с.19) в сумі 2870,68 грн.

Таким чином, ТОВ "Фундамент-Інвестбуд" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору в сумі 2870,68 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент-Інвестбуд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0002211201/20721 від 06.05.2016, №00023031201/25729 від 30.05.2016, №0003511201/28047 від 09.06.2016.

Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Фундамент-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 35742707) витрати зі сплати судового збору в сумі 2870,68 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах (код ЄДРПОУ 39563287).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 26.09.2016 року.