Постанова

від 22.09.2016 по справі 825/1528/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1528/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Карети О.О.,

представника відповідача Ананка Ю.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крес-Систем" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крес-Систем" (далі - ТОВ «Крес-Систем», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) від 28.01.2016 № 0000222200 та № 0000232200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час перевірки підприємством були надані усі первинні документи, складання, наявність яких передбачена діючим законодавством, що підтверджують факт укладення та виконання спірних правочинів між ТОВ «Крес-Систем» та його контрагентами ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055), поставлених/наданих на виконання укладених з ними договорів. Зазначає, що суму податкового кредиту ТОВ «Крес-Систем» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених контрагентам, при наявності належно оформлених податкових накладних, виданих йому вищевказанмим контрагентам, але посадовими особами відповідача в акті перевірки зроблено протиправний висновок про неправомірне віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що входить у вартість товарів та послуг отриманих від контрагентів, наданих на виконання укладених з ними угод чи правочинів. Акт перевірки від 15.01.2016 № 7/22/35606337 не містить докази порушення податкового законодавства саме позивачем, з посиланням на первинні документи. У період, коли здійснювались господарські операції контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, як діючі підприємства та були належним чином зареєстровані, як платники ПДВ. Також, усі господарські операції між ТОВ «Крес-Систем» та його контрагентами мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права, претензій до право і дієздатності юридичних та фізичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ГУ ДФС у Чернігівській області при проведенні перевірки не мало, первинні документи складені у відповідності до закону, документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань останньому, оскільки він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту ТОВ «Крес-Систем» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених контрагентам, при наявності належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055).

Враховуючи вищевказане, позивач вважає прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача також зазначає, що усі оригінали первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «Крес-Систем» з ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055) були вилучені ОВС ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області, факт вилучення підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів, описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали Новозаводського районного суду слідчого судді від 01.10.2015, а отже підлягають витребуванню у відповідача для розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі, оскільки ГУ ДФС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Крес-Систем» (код за ЄДРПОУ 35606337) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та з податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.10.2015 по взаємовідносинах з ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.6 ст. 44 п. 198.1 п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Крес-систем» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в загальній сумі 85330,00 грн, а також вимог п.п. 14.1.27 п.п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ «Крес-систем» - занижено податок на прибуток підприємства, що піддягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 76798,00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Крес-систем» здійснювало фінансово-господарські операції зі своїми контрагентами на підставі договорів купівлі - продажу товару, на підтвердження виконання умов яких останнім на адресу позивача було виписано видаткові та податкові накладні, суми по яким були включені до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за відповідний період та до складу податкового кредиту за відповідний період.

Також, представник відповідача зазначив, що до перевірки не було надано товарно-транспортних накладних, подорожних листів та інших документів, які б підтверджували переміщення (транспортування) товару від контрагентів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, звіт виконавця та інші дані, що свідчать про реальність здійснених операцій перевезення.

Що стосується первинних документів (банківські виписки, оборотно-сальдові відомості), що підтверджують розрахунки між ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами, товарно-транспортних накладних, то представник відповідача зазначає, що на перевірку вказані документи не надавалися.

Висновки акту перевірки позивача щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами були зроблені на підставі податкової інформації, висновків перевірок та зустрічних звірок контролюючих органів, на обліку яких знаходяться зазначені платники податків, інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014270000000315 від 05.11.2014, яким встановлено, що громадянин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 створили шляхом реєстрації на підставних осіб ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055), для надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту, а також протоколом допиту свідка ОСОБА_5, згідно якого встановлено, що вказана особа немає відношення до ТОВ «Колдтранс», а був зареєстрований керівником вказаного підприємства за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність на даному підприємстві не здійснював.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що ТОВ «Крес-систем» безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055) не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат, та, в свою чергу, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «Крес-систем» (код ЄДРПОУ 35606337) зареєстровано в якості юридичної особи 06.12.2007, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (а.с. 33), взято на облік до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області як платника податків 01.10.2012 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 12.11.2014 № 1425264500237 (а.с. 32).

Судом встановлено, що на підставі вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 607 від 29.12.2015 працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області в період з 30.12.2015 по 06.01.2016 проведена документальна позапланова невиїзна перевірки ТОВ «Крес-систем» (код за ЄДРПОУ 35606337) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та з податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.10.2015 по взаємовідносинах з ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885), та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055), за наслідками якої складено акт № 7/22/35606337 від 15.01.2016 (а.с. 13-29).

В висновках акту перевірки зазначається про порушення ТОВ «Крес-систем» вимог:

- п. 44.6 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.6, ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Крес-систем» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в загальній сумі 85330,00 грн;

- п.п. 14.1.27 п.п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Крес-систем» занижено податок на прибуток підприємства, що піддягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 76798,00 грн.

За висновками акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.01.2016 № 0000222200, яким ТОВ «Крес-систем» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 85330,00 грн, що складається з68264,00 грн за основним платежем та 17066,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000232200, яким ТОВ «Крес-систем» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 76798,00 грн, що складається з 61438,00 грн за основним платежем та 15360,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 30, 31).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Видами діяльності ТОВ «Крес-систем» за КВЕД є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (а.с. 33).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885) та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055).

Так, 01.10.2014 між ТОВ «Крес-систем» (покупець) та ТОВ «Колд Транс» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей № БП 0110/02, у відповідності до вимог якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець а порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти та оплатити матеріальні цінності (товар). Сума договору складає 202804,57 грн, у т.ч. ПДВ 33800,76 грн. Оплата товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів після отримання товару (а.с. 52-53).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 46 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 55655,24 грн, № 44 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 40807,20 грн, № 45 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 55492,13 грн, № 43 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 50850,00 грн (а.с. 65, 67, 69, 71);

- видаткові накладні № КТ-0000002 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 40807,20 грн, № КТ-0000004 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 55655,24 грн, № КТ-0000003 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 55492,13 грн, № КТ-0000001 від 31.10.2014 на загальну суму з ПДВ 50850,00 грн (а.с. 64, 66, 68, 70).

Розрахунок за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю ТОВ «Крем-Систем» та актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 115, 118).

Отримання товару ТОВ «Крем-Систем» підтверджується відомостями про оприбуткування товарів на склад з листопад 2014 року (а.с. 119-123).

Всі податкові накладні від ТОВ «Колдтранс» отримані ТОВ «Крес-Систем», що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції (а.с. 80-82).

Свої податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Крес -Систем» самостійно визначило в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2014 рік (а.с. 125-132).

Також, 01.11.2014 між ТОВ «Крес-систем» (покупець) та ТОВ «Будпродакшн» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей № БП 0111/02, у відповідності до вимог якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець а порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти та оплатити матеріальні цінності (товар). Сума договору складає 206775,60 грн, у т.ч. ПДВ 34462,60 грн. Оплата товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів після отримання товару (а.с. 54-55).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 2 від 06.11.2014 на загальну суму з ПДВ 45360,00 грн, № 18 від 26.11.2014 на загальну суму з ПДВ 54500,00 грн, № 16 від 26.11.2014 на загальну суму з ПДВ 51915,60 грн, № 17 від 26.11.2014 на загальну суму з ПДВ 55000,00 грн (а.с. 57, 59, 61, 63);

- видаткові накладні № БП-0000002 від 06.11.2014 на загальну суму з ПДВ 45360,00 грн, № БП-0000018 від 26.11.2014 на загальну суму з ПДВ 54500,00 грн, № БП-0000016 від 26.11.2014 на загальну суму з ПДВ 51915,60 грн, № БП-0000017 від 26.11.2014 на загальну суму з ПДВ 55000,00 грн (а.с. 56, 58, 60, 62).

Розрахунок за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю ТОВ «Крем-Систем» та актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 96, 99).

Отримання товару ТОВ «Крем-Систем» підтверджується відомостями про оприбуткування товарів на склад за листопад 2014 року (а.с 100-104).

Всі податкові накладні від ТОВ «Будпродакшн» отримані ТОВ «Крес-Систем», що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції (а.с. 80-82).

Свої податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Крес -Систем» самостійно визначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2014 рік (а.с. 105-114).

Судом встановлено, що товарно - матеріальні цінності отримані ТОВ «Крес -Систем» від своїх контрагентів оприбутковувалися та зберігалися на складі, який надано ТОВ «Крес -Систем» в оренду на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.01.2012, за яким ФОП ОСОБА_6 передає ТОВ «Крес-систем» в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 32 кв.м, що розташоване за адресою вул. Широка, 2, м. Чернігів (а.с. 86-87).

Щодо ненадання на перевірку первинних документів (банківські виписки, оборотно-сальдові відомості), що підтверджують розрахунки між ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами, судом встановлено слідкуюче.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка була невиїзною, а проводилась у приміщенні ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі оригіналів первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами, які були вилучені ОВС ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області, факт вилучення підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів, описом речей та документів. Відповідно до опису вилучених документів, у ГУ ДФС у Чернігівській області були відсутні первинні документи (банківські виписки, оборотно-сальдові відомості), що підтверджують розрахунки між ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами.

З пояснень представника відповідача вбачається, що вказані документи у позивача не запитувалися, а отже перевірка була проведена без них, копії документів щодо розрахунків між ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами за вказаними вище договорами представником позивачем надано до суду.

Судом спростовуються доводи представника відповідача про ненадання на перевірку товарно-транспортних накладних, оскільки, як вже зазначалося, перевірка проводилась у приміщенні ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі оригіналів первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами, які були вилучені ОВС ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області, факт вилучення підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів, описом речей та документів. Відповідно до опису вилучених документів, у ГУ ДФС у Чернігівській області були відсутні первинні документи (товарно-транспортні накладні). З пояснень представника відповідача вбачається, що вказані документи у позивача також не запитувалися, а отже перевірка була проведена без них.

У відповідності до п. 85.6. ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, про безпідставність доводів відповідача про ненадання позивачем на перевірку первинних документів (товарно-транспортні накладні, оборотно - сальдові відомості, що підтверджують розрахунки між ТОВ «Крес-Систем» з його контрагентами) свідчить не надання відповідачем до суду запитуваних актів відмови у наданні позивачем первинних документів, передбачених п. 85.6. ст. 85 ПК України.

Відповідно до норм податкового законодавства ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, а тим більше не передбачена, податковим законодавством, як документ наявність якого є обов'язковою у платника податків для підтвердження права на віднесення сплаченого контрагенту ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до вимог діючого законодавства зазначений документ є обов'язковим лише для перевізника (для пред'явлення співробітникам патрульної поліції) та для обґрунтування правомірності віднесення до валових витрат, вартості витрат на перевезення. Крім того, відповідальність за недоліки допущені при складанні ТТН несе особа яка її складає, а це замовник перевезення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.Отже, правовідносини за спірними правочинами у повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача та у повній мірі підтверджують отримання товарів/робіт, послуг від його контрагентів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) були передані, оплата проведена, договори виконано сторонами у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податків, що не заперечується сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договорів із контрагентами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагентів та чи здійснюють вони господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Крес-Систем», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Висновки відповідача щодо відсутності реальності здійснення позивачем господарських операцій із зазначеними контрагентами були зроблені на підставі податкової інформації, висновків перевірок та зустрічних звірок контролюючих органів, на обліку яких знаходяться зазначені платники податків.

Однак, такі висновки судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентом позивача фінансово - господарської діяльності у зв'язку з відсутністю його за своїм місцезнаходженням, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Також судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні відомості про відсутність контрагентів позивача за їх юридичними адресами.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності ТОВ «Крес-Систем» про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014270000000315 від 05.11.2014, яким встановлено, що громадянин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 створили шляхом реєстрації на підставних осіб ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885), та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055), для надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту, що підтверджується протоколом допиту свідка, як на доказ вчинення правочину, спрямованого на порушення публічного порядку, оскільки, згідно з частиною другою статті 15 Кримінально-процесуального кодексу України, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Оскільки вироку суду, яким би було надано правову оцінку діям ОСОБА_4 чи ОСОБА_3 відповідачем не надано, суд не приймає посилання відповідача на укладення договорів з метою, спрямованою на порушення публічного порядку, контрагентами позивача.

Щодо тверджень представника відповідач про наявність протоколу допиту свідка ОСОБА_5, згідно якого встановлено, що вказана особа немає відношення до ТОВ «Колд Транс», був зареєстрований керівником вказаного підприємства за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність на даному підприємстві не здійснював, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на час встановлення фактичних взаємовідносин позивача з ТОВ «Колд Транс» керівником останнього в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України значився ОСОБА_4, його ж вказано директором ТОВ «Колд Транс» у поданих позивачем первинних облікових та бухгалтерських документах, у тому числі податкових накладних, договорах тощо.

Згідно з аналізу постанови Верховного Суду України № 21-793-а від 05.07.2016 суд дійшов висновку про те, що сам факт заперечення керівника підприємства своєї участі у його діяльності зазначеного та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів не може бути, на думку суду, свідченням безтоварності спірних операцій, у зв'язку з тим, що відсутній вирок суду, яким би було надано правову оцінку діям керівника.

Отже, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача про наявність протоколу допиту свідка ОСОБА_5, з огляду на те, що на час встановлення фактичних взаємовідносин позивача з ТОВ «Колд Транс» керівником останнього в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців значився ОСОБА_4, тобто зовсім інша особа, та відповідачем не надано до суду вироку суду, яким би було надано правову оцінку діям ОСОБА_5, так як в минулому він міг бути зареєстрований керівником ТОВ «Колд Транс».

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як докази використання отриманої продукції у власній господарській діяльності (подальша реалізація) товарів придбаних у ТОВ «Колд Транс» (код ЄДРПОУ 38270885), та ТОВ «Будпродакшн» (код ЄДРПОУ 39341055) представником позивача надані завірені копії сертифікатів якості, актів надання послуг, накладних-вимог на відпуск матеріалів, актів примання виконаних будівельних робіт, які містяться в матеріалах справи (а.с. 88-95, 133-208).

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Крес-Систем" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 28.01.2016 № 0000222200 та № 0000232200.

Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан