Постанова

від 22.09.2016 по справі 826/24264/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24264/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Бабенка К.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ ЛО ГРУП" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ ЛО ГРУП" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСТ ЛО ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2015 року №0005422208, №0005432208 та від 30 жовтня 2015 року №0007312208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаює, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" та ТОВ "Сеолан", ТОВ "Аеро-Турбо Сервіс", ТОВ "Промтех-Трейд", ТОВ "Технобуд УА", ТОВ "ПТК "Укргазкомплект" було укладено ряд договорів.

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірки ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Сеолан" (код 39072643), ТОВ "Аеро-Турбо Сервіс" (код 38119046), ТОВ "Промтех-Трейд" (код 39474370), ТОВ "Технобуд УА" (код 38630865) та ТОВ "ПТК "Укргазкомплект" (код 33130002) за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року".

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 13 липня 2015 року №415/1-26-50-22-08-36645136 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП".

За результатами перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 333 628,00 грн., саме за 2014 рік; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України що призвело до завищення податкового кредиту за перевірений період на 1 481 809,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 1 046 751,00 грн., а саме по періодах: у жовтні 2014 року у сумі 54 262,00 грн., у листопаді 2014 року у сумі 308 446,00 грн., у грудні 2014 року у сумі 684 043,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2014 року у сумі 435 058,00 грн.

На підставі акта перевірки від 13 липня 2015 року №415/1-26-50-22-08-36645136 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" 30 липня 2015 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0005422208 та №0005432208.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі 30 липня 2015 року №0005422208 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпунктів пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 667 035,00 грн., у тому числі за основним платежем на 1 333 628,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 333 407,00 грн.

Згідно з податковим повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі 30 липня 2015 року №0005432208 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 308 438,00 грн., у тому числі за основним платежем на 1 046 751,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 261 687,75 грн.

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП", Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 05 жовтня 2015 року №15140/10/261510-08-16, яким, зокрема залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2015 року №0005422208 та №0005432208 та донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 719,00 грн.

Також, відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі 30 жовтня 2015 року №0007312208 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 169 719,00 грн., у тому числі за основним платежем на 135 775,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 944,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу витрат та податку на додану вартість відповідних сум вартості приданого товару по відносинам із ТОВ "Сеолан", ТОВ "Аеро-Турбо Сервіс", ТОВ "Промтех-Трейд", ТОВ "Технобуд УА" та ТОВ "ПТК "Укргазкомплект", у зв'язку із не доведенням реальності господарських операцій, що базується на отриманій податковій інформації про наступне: в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; враховуючи відсутність трудових ресурсів та виробничих потужностей, вказані підприємства самостійно не могли надавати послуги, та неможливо встановити інші організації, які могли надавати аналогічні послуги.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим

Відповідно до положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.1. та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу); витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений Розділом У Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів\послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ДСТ ЛО ГРУП» зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ, має право на здійснення таких видів діяльності: виробництво інших машин і устаткування загального призначення, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля, технічні випробування та дослдження, ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування, установлення та монтаж машин і устаткування.

Оспорюючи незаконність винесення податкових повідомлень-рішень, ТОВ «ДСТ ЛО ГРУП» надало до справи документи, які підтверджують факт ведення останнім господарської діяльності за результатами укладених з контрагентами договорів.

Так, між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" (замовник) та ТОВ "Сеолан" (виконавець) укладено договір на виконання робіт від 09 квітня 2014 року №09.04.14/3, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати роботи з передпродажної підготовки газорегуляторного обладнання, аналогічні до встановлених положеннями Міждержавного стандарту ГОСТ 15.309-98 "Система розробки і постановки продукції на виробництво. Випробування і прийом продукції, що випускається. Основні положення".

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих жовтнем-листопадом 2014 року, ТОВ "Сеолан" виконано роботи та надано послуги, а саме: переміщення фахівців та обладнання до місця виконання робіт з візуального огляду обладнання, організації пробних пусків, проведення вимірювальних тестувань обладнання; зберігання і складське обслуговування обладнання - навантажувально-розвантажувальні і складські роботи (розміщення і внутрішньоскладські переміщення обладнання з місць зберігання); розконсервація/консервація обладнання; монтаж-демонтаж обладнання; візуальний огляд обладнання, визначення його стану, потреби в доукомплектуванні та переукомплектуванні; пробні пуски обладнання; вимірювальні тестування обладнання для визначення його придатності на виконання функцій, а також параметрів на відповідність до заданих у специфікаціях.

Відповідно до договору про надання агентських послуг від 24 жовтня 2014 року №24.10.14/5, укладеного між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" (принципал) та ТОВ "Сеолан" (агент), останній зобов'язується здійснювати від свого імені, але за рахунок принципала такі дії: здійснювати пошук покупців на прилади та апаратуру для автоматичного регулювання та керування, фітингів металевих, запірної арматури (комплектуючих до них), що належить припципалу; поширювати інформацію про продукцію принципала перед потенціальними покупцями; виконувати інші необхідні дії для залучення покупців на продукцію принципала відповідно до умов цього договору, а принципал зобов'язується сплатити агенту винагороду за виконання цього доручення.

Наявна в матеріалах справи копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 листопада 2014 року підтверджує, що ТОВ "Сеолан" надано позивачу агентські послуги.

У свою чергу, ТОВ "Сеолан" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 3 487 893,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 581 315,50 грн.

Відповідно до договору на виконання робіт від 20 листопада 2014 року №20.11.14/8, укладеного між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" (замовник) та ТОВ "Технобуд УА" (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати роботи з передпродажної підготовки газорегуляторного обладнання, аналогічні до встановлених положеннями Міждержавного стандарту ГОСТ 15.309-98 "Система розробки і постановки продукції на виробництво. Випробування і прийом продукції, що випускається. Основні положення".

Акт здачі-прийняття робіт від 31 грудня 2014 року підтверджує, що ТОВ "Технобуд УА" виконано роботи та надано послуги, а саме: переміщення фахівців та обладнання до місця виконання робіт з візуального огляду обладнання, організації пробних пусків, проведення вимірювальних тестувань обладнання; зберігання і складське обслуговування обладнання - навантажувально-розвантажувальні і складські роботи (розміщення і внутрішньоскладські переміщення обладнання з місць зберігання); розконсервація/консервація обладнання; монтаж-демонтаж обладнання; візуальний огляд обладнання, визначення його стану, потреби в доукомплектуванні та переукомплектуванні; пробні пуски обладнання; вимірювальні тестування обладнання для визначення його придатності на виконання функцій, а також параметрів на відповідність до заданих у специфікаціях та виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1 203 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 200 600,00 грн.

За умовами договору поставки від 03 січня 2013 року №03.01.13/20, укладеного між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" (покупець) та ТОВ "ПТК "Укргазкомплект" (продавець), постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти в розпорядження і оплатити побутові вузли обліку газу, шкафні газорегулюючі пункти, регулятори тиску газу, фільтри газу, запобіжно-скидні клапани та інше.

Згідно видаткових накладних, датованих груднем 2014 року, ТОВ "ПТК "Укргазкомплект" поставило позивачу товар (регулятори тиску газу, запобіжно-скидні клапани та інше) та виписало податкові накладні на загальну суму 96 526,66 грн., у тому числі податок на додану вартість - 16 087,78 грн.

14 листопада 2012 року між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" (покупець) та ТОВ "Аеро-Турбо Сервіс" (постачальник) укладено договір, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти в розпорядження і оплатити газове обладнання.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних, датованих жовтнем 2014 року, ТОВ "Аеро-Турбо Сервіс" поставило позивачу регулятори тиску газу та виписало податкові накладні на загальну суму 2846 510,93 грн., у тому числі податок на додану вартість - 474 418,49 грн.

Відповідно до умов договору про надання агентських послуг від 25 листопада 2014 року №25.11/14-7, укладеного між ТОВ "ДСТ ЛО ГРУП" (принципал) та ТОВ "Промтех-Трейд" (агент), останній зобов'язується здійснювати від свого імені, але за рахунок принципала такі дії: здійснювати пошук покупців на прилади та апаратуру для автоматичного регулювання та керування, фітингів металевих, запірної арматури (комплектуючих до них), що належить принципалу; поширювати інформацію про продукцію принципала перед потенціальними покупцями; виконувати інші необхідні дії для залучення покупців на продукцію принципала відповідно до умов цього договору, а принципал зобов'язується сплатити агенту винагороду за виконання цього доручення.

Згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2014 року, ТОВ "Промтех-Трейд" надало позивачу агентські послуги та виписало податкову накладну на загальну суму 1 352 846,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 225 474,33 грн.

Як зазначено вище судом, на підтвердження реальноситі господарської операції позивача з його контрагентами надано первинні документи, зокрема: договори на виконання робіт з передпродажної підготовки обладнання, договори поставки, акти виконаних робіт за договорами, видаткові накладні до договорами поставки.

Всі первинні документи підписані уповноваженими особами - керівниками товариств, дані про яких внесено жо Єдиного державного реєстру, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять усі необхідні реквізити.

Контрагенти позивача на момент укладення договорів були зареєстровані в Єдиному реєстрі як юридичні особи, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТОВ «Сеолан» було ліквідовано реєстрацію платника ПДВ за власним бажанням, тобто за ініціативою власника, у січні 2015 року, про що свідчить витяг із інформації (т.6 а.с.56-57). ТОВ «Технобуд УА» було ліквідовано як платника ПДВ у березні 2015 року, анульовано з ініціативи платника (т.6, а.с.20). Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначене товариство мало відповідну ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 квітня 2013 року на ведення господарської діяльності, пов»язаної із створенням об'єктів архітектури, у т.ч. на монтаж інженерних мереж. ТОВ «Аеро-Турбо-Сервіс» анулювання реєстрацію платника ПДВ проведено у червні 2015 року за рішенням контролюючого органу, ТОВ «ПТК «Укргазкомплект» на час розгляду справи було зареєстровано як платник ПДВ. ТОВ «Промтех-Трейд» анульовано реєстрацію платника ПДВ у березні 2015 року за рішенням контролюючого органу.

Крім того, судом було досліджено надані до справи позивачем документи за договорами передпродажної підготовки обладнання, а саме: акти передачі обладнання для огляду, пробних пусків, тестувань та регулювань. У зазначених документах чітко зазначено яке саме обладнання проходило передпродажну підготовку.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №10 вбачається, що на балансі позивача знаходиться установка для проведення зазначених тестувань.

Відповідно до п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у т.ч. витрати на передпродажну підготовку товарів.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість проведення підготовки товару перед його продажем, а тому позивач мав всі підстави для проведення такої господарської діяльності у рамках укладених ним з контрагентами договорами.

На підтвердження результатів своєї діяльності, позивач надав статистику рекламацій за 2014-2015 роки з якої вбачається, що у 2015 році кількість рекламацій збільшилась, хоча у 2015 році позивач не здійснював закупівлю послуг т.6, а.с.71).

Із листа Газової компанії Сумигаз від 15.12.2015 року вбачається, що (т.6, а.с.72) згідно видаткової накладної від 09.12.2014 року №2278 ТОВ «ДСТ ЛО ГРУП» службою ОГ та ГРП Роменського УЕГГ виконано заміну ШГРП з установкою регулятора тиску газу. Вказане обладнання відповідає заявленим в технічній документації характерситикам, претензій до роботи обладнання не має.

Листом ТОВ «Газтех» від 24.11.2015 року (т.6, а.с. 77) повідомлено, що від ТОВ «ДСТ ЛО ГРУП» отримано регулятори тиску газу згідно видаткових накладних та установлено. Придбані регулятори тиску газу проходили випробування на працездатність та відповідність заявленим характеристикам.

Аналогічні листи були надані позивачем від інших контрагентів. Зазначені листи досліджені судом в ході апеляційного розгляду справи.

На підтвердження обгрунтованості реальності господарських операцій щодо надання агенських послуг позивач надав довідку (т.6,а.с 58), з якої вбачається, що в період користування даними послугами мало місце зростання надходжень грошових коштів на рахунок позивача від його покупців, що свідчить про дійсність надання послуг і отримання результату від такої господарської діяльності.

Згідно штатного розпису від 01 липня 2015 року, штат позивача складався із 21 особи, у т.ч. мала місце посада завідуючого складом - начальник сервісного центру, інженера-проектувальника газорегуляторного обладнання, начальника відділу корпоративних продаж, тощо (т.6, а.с.67).

Згідно договору від 01 серпня 2014 року №4-14 позивач уклав договір оренди приміщення під склад та під офіс, що підтверджується відповідним договором, який було досліджено судом апеляційної інстанції.

На підтвердження факту перевезення грузів та іншого товару позивач надав до суду договір перевезення №1152 від 10 січня 2011 року між товариством та ТОВ «Транспортна компанія «САТ», відповідно до умов якого позивач надає для перевезення вантажі, а перевізник здійснює їх перевезення автомобільним транспортом і надає інші послуги по перевезенню. Дія данного договору відповідно до умов п.10.1 пролонговується, якщо одна із сторін не повідомить іншу про припинення дії договору.

Також між позивачем та ТОВ «Нова пошта» укладено договір від 15.08.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг.

Підтвердженням реальності перевезень є акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за жовтень - листопад 2014 року, що надані позивачем в судовому засіданні та були досліджені судом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що комерційна діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та подальша їх реалізація не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах.

Із пояснень представника позивача вбачається, що товар, який придбавався позивачем , а у подальшому реалізувався, проходив по складській документації.

Дані доводи представника підтверджуються журналом обліку товарів по складу, відповідно до якого протягом 2014 року позивач проводив по складу відповідний товар із зазначенням від кого отримавався товар та кому постачався.

Щодо кримінальної справи, порушеної відносно службових осіб ТОВ «ДСТ ЛО ГРУП» за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 212 ч 2 КК України у 2015 році, то відповідно до постанови слідчого від 25 серпня 2016 року (т.7, а.с.107) кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб складу кримінального правопорушення.

Із даної постанови вбачається, що в якості свідка допитано директора ТОВ «ПТК Укргазкомплект» ОСОБА_2, який підтвердив поставку газообладнання від позивача на підставі договору. Також у постанові вказано, що допитані в рамках кримінального провадження свідки підтвердили факт господарських операцій позивача з ТОВ «Сеолан», ТОВ «Аеро-Турбо Сервіс», ТОВ «Промтех-Трейд», ТОВ «Технобуд УА», ТОВ «ПТК Укргазкомплект» відповідно до умов договорів, що були предметом перевірки контролюючого органу.

За таких обставин, колегія судів вважає, що доводи суду першої інстанції про недоведеність здійснення господарських операцій позивачем, їх реальний характер, використання придбаних товарів в господарській діяльності, є безпідставними, так як спростовуються зібраними у справі доказами.

В ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що придбані позивачем товари, послуги від контрагентів були використані в межах господарської діяльності позивача в результаті чого позивачем отримано відповідний дохід від такої господарської діяльності.

Крім того, факт використання наданих послуг, товарів в рамках своєї господарської діяльності позивач підтвердив відповідними договорами поставки, в яких виступав як постачальник товарів (продавець), послуг, а його контрагенти покупцями, а також специфікаціями, видатковими накладними на товар, зокрема газового обладнанння.

Отже, відповідачем не наведено доводів та не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснення позивачем господарських операцій, свідчили про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або свідчили про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на фонмування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду скасувати її та ухвалити нову постанову.

Керуючись ст. ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ ЛО ГРУП" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 року №0005422208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 667 035 грн, з яких: за основним платежем 1 333 628 грн, штрафні (фінансові) санкції 333 407 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 року №0005432208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 308 438 грн 75 коп, із яких: за основним платежем 1 046 751 грн, штрафні (фінансові) санкції 261 687,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2015 року № 0007312208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 169 719 грн, із яких за основним платежем 135 775 грн, штрафні (фінансові) санкції 33 944 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Бабенко К.А.

Повний текст виготовлено: 27 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Бабенко К.А

Костюк Л.О.