Постанова

від 26.09.2016 по справі 924/1151/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р. Справа № 924/1151/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу позивача 2 - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.08.16 р.

у справі № 924/1151/15 (суддя Кочергіна В.О. )

за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Військової частини НОМЕР_1 , Кабінету міністрів України

до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області

про визнання недійсним рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе", яким затверджено містобудівну документацію "Генеральний план села Жовтневе Кам`янець-Подільського району Хмельницької області", розроблений ТОВ "Поділля ГеоІнвентарПроект", в частині включення до її складу земель оборони загальною площею 10,5842 га, що входять до складу земельної ділянки військового містечка №89

Судом роз`яснено представникам сторін права та обов`язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.10.2015 року у справі №924/1151/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року, в позові Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Військової частини НОМЕР_1 , Кабінету міністрів України до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання недійсним рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе", відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 року у справі №924/1151/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2016р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. При цьому, Вищий господарський суд України у вказаній постанові зазначив, що здійснюючи судовий розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанції не встановили обставини стосовно правової природи спірного рішення Слобідо-Кульчієвецької сільської ради від 23.07.2013р. №3 у даних правовідносинах з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 та постанови Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №21-1306а15.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.08.2016 року при новому розгляді припинено провадження у справі № 924/1151/15 за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Військової частини НОМЕР_1 , Кабінету міністрів України до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання недійсним рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе" на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, позивач-2 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа - Кабінет Міністрів України та позивач-1 - Міністерство оборони України у відзивах на апеляційну скаргу підтримують вимоги останньої. При цьому, позивач-1 просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Позивач-2 - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці також просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Представники третіх осіб в судове засдіння не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; прокурор в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги, просить її задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Згідно п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011 року (далі - Постанова Пленуму №10) господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованихЦивільним кодексом України,Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму №10, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб`єктом владних повноважень, яким останній зобов`язує суб`єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб`єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб`єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов`язані з відносинами, врегульованими господарським договором; в) між суб`єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління.

Вирішуючи питання щодо підвідомчості спору, що виник із земельних правовідносин, суд аналізує не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.

Слід зазначити, що визначаючи підвідомчість спору, необхідно розрізняти участь державних органів та органів місцевого самоврядування у земельних відносинах як суб`єктів владних повноважень та як органів, що реалізують права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

В п.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - Постанова Пленуму №6) роз`яснено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов`язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

В п.1.2.2 Постанови Пленуму №6 зазначено, що з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Відповідно до п.1.4 Постанови Пленуму №6 передбачено, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов`язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Під поняттям "справа адміністративної юрисдикції", наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта (інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005 №3.2.-2005).

В пункті 4 рішенні Конституційного суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 за результатами проведеного аналізу функцій і повноважень органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Згідно із ст.16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Пунктом 42 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно із ч.2 ст.12, ч.5 ст.17 Закону України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.10 Законом України "Про планування і забудову територій", місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2015 року Військовий прокурор Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовом до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради про визнання недійсним рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе", яким затверджено містобудівну документацію "Генеральний план села Жовтневе Кам`янець-Подільського району Хмельницької області", розроблений ТОВ "Поділля ГеоІнвентарПроект", в частині включення до її складу земель оборони загальною площею 10,5842 га, що входять до складу земельної ділянки військового містечка №89.

Дані позовні вимоги обгрунтовані тим, що 23 липня 2013 року рішенням 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе" затверджено містобудівну документацію "Генеральний план села Жовтневе Кам`янець-Подільського району Хмельницької області", до складу якої незаконно включено землі оборони загальною площею 10,5842 га, що входять до складу земельної ділянки військового містечка №89, що підтверджується державним актом на право користування землею серії БН №041535 Кам`янець-Подільської КЕЧ району, правонаступником якої є КЕВ м.Чернівці.

Проаналізувавши вищевикладені правові норми та предмет позовних вимог у даній справі, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що спірні правовідносини не засновані на юридичній рівності сторін чи на вільному волевиявленні, а орган місцевого самоврядування як спеціально уповноважений орган містобудування у здійсненні ним відповідних функцій не наділений господарською компетенцією.

При цьому, оспорюване рішення органу місцевого самоврядування за своєю правовою природою є нормативним актом, оскільки має локальний характер, розрахований на широке коло осіб та застосовується неодноразово.

У правовідносинах щодо затвердження містобудівної документації Слобідо-Кульчієвецька сільська рада діяла не як суб`єкт господарювання, а як орган наділений владними повноваженнями щодо затвердження містобудівної документації.

Таким чином, у даному випадку спір виник з правовідносин, у яких Слобідо-Кульчієвецька сільська рада реалізує повноваження суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством України функції, тобто даний спір є публічно - правовим, а відтак не підвідомчий господарським судам.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що спір про визнання недійсним рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе", яким затверджено містобудівну документацію "Генеральний план села Жовтневе Кам`янець-Подільського району Хмельницької області", розроблений ТОВ "Поділля ГеоІнвентарПроект", в частині включення до її складу земель оборони загальною площею 10,5842 га, що входять до складу земельної ділянки військового містечка №89 не відноситься до компетенції господарських судів, а повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, та відповідно правомірно припинив провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, при її винесенні враховані вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 21.06.2016 року, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці - залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.08.2016 року у справі №924/1151/15 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.