Постанова

від 22.09.2016 по справі 914/873/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа № 914/873/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства В«Львівське лісове господарствоВ» від 01.07.2016р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2016р.

у справі № 914/873/16

за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Поршна

до відповідача державного підприємства В«Львівське лісове господарствоВ» , м. Львів-Винники

про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 70352,13 грн.,

представники сторін:

- прокурор - Яворський Я.Т.,

- від позивача - не з'явився,

- від відповідача - ОСОБА_2

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2016р. у даній справі апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Кузь В.Л.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Кузя В.Л. розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016р. №565 на підставі ст.2-1 ГПК України, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.2.7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському апеляційному господарському суді, призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів у справі № 914/873/16, якою визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Данко Л.С.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України прокурору та відповідачу роз'яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2016 р. у справі №914/873/16 (суддя Коссак С.М.) позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства (надалі - ДП) «Львівське лісове господарство» з одночасним автоматичним розподілом коштів: 30% до спеціального фонду державного бюджету, 20% до спеціального фонду обласного бюджету та 50% до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету на рахунок Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області 70352,13 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Оскаржуваним рішенням встановлено факт заподіяння державі шкоди у розмірі 70352,13 грн. внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в незабезпеченні його працівниками охорони і захисту закріплених за ним лісів, внаслідок чого невстановленими особами здійснено незаконну рубку 46-ти дерев породи граб, дуб, вільха, ялина та модрина загальною кубомасою 15,85 м. куб. При цьому, місцевий господарський суд взяв до уваги встановлені вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.07.2015 року у справі №450/158/15-к обставини справи, в тому числі факт спричинення шкоди державі, її розмір, особу, яка винна у такому спричиненні та те, що вказана особа (ОСОБА_3А.) станом на час вчинення кримінально караного діяння перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Зважаючи на наведене, Господарський суд Львівської області дійшов висновків про те, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача є обґрунтованими та мотивованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ДП В«Львівське лісове господарствоВ» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що судом при вирішенні спору: 1) було невірно застосовано норми матеріального права та підмінено поняття охорони та захисту лісу; 2) не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача (його працівника) та завданими збитками; 3) не встановлено вину відповідача.

Позивач вимог ухвали суду від 08.07.2016р. не виконав та не подав відзиву на апеляційну скаргу. Крім цього, позивач не забезпечив явку в судове засідання свого представника. Зважаючи на те, що в судовому засіданні прокурор усно заперечив проти вимог і доводів апеляційної скарги, від позивача не поступало клопотань про відкладення розгляду справи, а в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідно до ст.75 ГПК України без представника позивача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Як зазначає прокурор та не заперечує у своїх письмових поясненнях відповідач, ДП «Львівське лісове господарство» є спеціалізованим лісогосподарським підприємством, яке є користувачем земельних ділянок лісового фонду, зокрема, території Липниківського лісництва, що знаходиться на території Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Відповідно до інформації, зазначеної у листі відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області від 28.04.2016р. № 9-1315-0.6-2230/2-16 (а.с. 52 ), за відповідачем на території вказаної сільської ради числиться 1018,10 га земель. Вказана обставина була також встановлена судом першої інстанції при огляді в судовому засіданні оригіналу проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Львівське лісове господарство» Львівського ОУЛМГ Державного агентства лісових ресурсів України.

Актом № 60 від 18.12.2014р. про проведення перевірки додержання законів щодо охорони, відтворення, забезпечення та використання лісових ресурсів Липниківського лісництва ДП В«Львівське лісове господарствоВ» (а.с. 45 ) підтверджується, що в ході проведення раптової ревізії майстерської дільниці, а саме в кварталі 17 виділ 24 та кварталі 18 виділах 1-3, 9 виявлено самовільні рубки 46-ти дерев породи граб, дуб, вільха, ялина та модрина загальною кубомасою 15,85 м. куб. на загальну суму 70352,13 грн. Самовільні рубки в окремому випадку, а саме 20-ть дерев породи модрина вчинено в зимовий період 2013 року.

Вказана перевірка проводилась посадовими особами ДСБЕЗ Пустомитівського РВ ГУМУС України у Львівській області, УДСБЕЗ ГУМУС України у Львівській області, ДП «Львівське лісове господарство» в присутності помічника лісничого Липниківського лісництва та майстра лісу дільниці №1 Липниківського лісництва ДП «Львівське лісове господарство», а сам акт підписано провідним інженером відділу о/з лісу ДП «Львівське лісове господарство».

Кількість самовільно зрізаних дерев, їх порода, діаметр, об'єм, розряд та сума збитків підтверджується також польовою переліковою відомістю самовільно зрізаних дерев, виявлених в Липниківському лісництві ДП В«Львівське лісове господарствоВ» майстерської дільниці №1 від 17.12.2014р. (а.с. 46 ).

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.07.2015р. у справі №450/158/15-к (а.с. 47-49 ) встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді майстра майстерської дільниці № 1 Липниківського лісництва ДП В«Львівське лісове господарствоВ» , будучи зобов'язаним у відповідності до посадових обов'язків вживати заходів і дій щодо недопущення самовільних рубок, розкрадань лісопродукції та інших обов'язків, пов'язаних з доглядом і охороною ввірених лісових угідь, являючись матеріально відповідальною особою, в період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, допустив самовільну рубку 46 дерев, породи граб, дуб, вільха, ялина та модрина загальною кубомасою 15,85 м. куб. на загальну суму 70 352,13 грн. в кварталах №17,18,19 Липниківського лісництва ДП В«Львівське лісове господарствоВ» , що на території Поршнянської сільської ради, внаслідок чого було заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам в особі Липниківського лісництва ДП В«Львівське лісове господарствоВ» та навколишньому природному середовищу на території Пустомитівського району.

Вказаним вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, визначено йому міру покарання та звільнено від відбування покарання згідно п. в) ст. 1 Закону України В«Про амністію у 2014 роціВ» від 08.04.2014р. Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.07.2015р. у справі №450/158/15-к набрав законної сили 11.08.2015р., та, відповідно до приписів ч.5 ст.124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Приписами ч.4 ст.35 ГПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, колегія суддів при розгляді даної справи бере до уваги встановлені вироком суду обставини в частині факту спричинення шкоди державі, її розміру та особи, яка винна у такому спричиненні (працівник ДП «Львівське лісове господарство» ОСОБА_3А.).

У зв'язку з відсутністю відшкодування заподіяної шкоди в добровільному порядку, заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області звернувся з позовом про стягнення з ДП «Львівське лісове господарство», як постійного лісокористувача, 70352,13 грн. шкоди в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Зі змісту статті 17 Лісового кодексу України вбачається, що основною метою надання лісів у постійне користування є ведення лісового господарства. Статтями 19 та 64 Лісового кодексу України передбачено обов'язки постійних лісокористувачів та основні вимоги щодо ведення лісового господарства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт незаконної вирубки невстановленими особами 46-ти дерев породи граб, дуб, вільха, ялина та модрина загальною кубомасою 15,85 м. куб. на території майстерської дільниці, а саме в кварталі 17 виділ 24 та кварталі 18 виділах 1-3, 9 Липниківського лісництва. Як було зазначено вище, постійним лісокористувачем на вказаній ділянці є ДП В«Львівське лісове господарствоВ» .

Таким чином, допустивши вчинення невстановленими особами незаконних рубок 46-ти дерев породи граб, дуб, вільха, ялина та модрина, відповідач порушив вимоги п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обов'язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок.

Відповідно до п. 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

В акті № 60 від 18.12.2014р. про проведення перевірки додержання законів щодо охорони, відтворення, забезпечення та використання лісових ресурсів Липниківського лісництва ДП В«Львівське лісове господарствоВ» встановлено розмір заподіяної шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної рубки, а саме 70352,13 грн.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства , встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як було зазначено вище, вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.07.2015р. у справі №450/158/15-к встановлено, що саме посадовою особою відповідача внаслідок неналежного виконання службових обов'язків було допущено самовільну рубку лісу, яка зафіксована в акті №60 від 18.12.2014р.

Відповідно до п. 2.6 посадової інструкції майстра лісу ДП «Львівське лісове господарство» (а.с. 87-90 ), майстер лісу охороняє ліс і захисні лісонасадження, зокрема, від незаконних рубань, пошкоджень.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

З огляду на викладене, судова колегія суддів зазначає, що: 1) законодавством на відповідача покладено обов'язок охорони лісів від самовільних рубок; 2) актом № 60 від 18.12.2014р. про проведення перевірки додержання законів щодо охорони, відтворення, забезпечення та використання лісових ресурсів Липниківського лісництва ДП В«Львівське лісове господарствоВ» підтверджено факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених лісів на території майстерської дільниці, а саме в кварталі 17 виділ 24 та кварталі 18 виділах 1-3, 9 лісництва, що знаходяться на території Поршнянської сільської ради, що призвело до незаконної порубки лісу; 3) з вказаного акту вбачається розмір заподіяної шкоди; 4) вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.07.2015р. у справі №450/158/15-к встановлено вину посадової особи відповідача у допущенні вчинення невстановленими особами незаконної рубки лісу; 5) на виконання положень ст.ст. 33, 34 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу.

На підставі наведеного колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про підставність позовних вимог заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про стягнення з ДП «Львівське лісове господарство», як постійного лісокористувача, 70352,13 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки даний факт підтверджується матеріалами справи, а відповідальність за таке правопорушення покладається на відповідача згідно вимог діючого законодавства.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що він не завдавав шкоди лісовим ресурсам, про відсутність причинного зв'язку між порушенням, вчиненим посадовою особою відповідача, та заподіяною шкодою та про відсутність його вини.

Відповідно до ст. 47 Закону України В«Про охорону навколишнього природного середовищаВ» , з врахуванням положень п.7 ч.3 ст.29 та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, суму заявлених збитків правомірно було стягнуто із врахуванням наступного розподілу: 50% до спеціального фонду місцевого бюджету Бітлянської сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20% до до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2016р. у справі №914/873/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства В«Львівське лісове господарствоВ» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.