Ухвала

від 14.11.2016 по справі 914/873/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.11.2016 р. Справа № 914/873/16

За заявою: Державного підприємства «Львівське лісове господарство», м.Львів-Винники;

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2016р. у справі №914/873/16

за позовом: Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі:

позивача: Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Поршна, Пустомитівський район, Львівська область;

до відповідача: Державного підприємства В«Львівське лісове господарствоВ» , м.Львів-Винники;

про: стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 70 352,13 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1 - посвідчення № 011184 від 24.10.2012р.

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (заявника): не з'явився.

27.10.2016р. до господарського суду надійшла заява Державного підприємства «Львівське лісове господарство» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2016р. у справі №914/873/16

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2016р. прийнято заяву Державного підприємства «Львівське лісове господарство» про розстрочку виконання судового рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.14.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

10.11.2016р. боржником (заявником) подано додаткові письмові пояснення до заяви про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 45195/16).

10.11.2016р. позивачем подано пояснення щодо розстрочки виконання рішення (вх.№ 45196/16).

В судовому засіданні 14.11.2016р. представник прокуратуру проти заявленої боржником заяви заперечує, просить в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити повністю. Зазначає, що боржником не подано належних та допустимих доказів важкого матеріального становища.

В судове засідання 14.11.2016р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, 10.11.2016р. подав пояснення (вх.№ 45196/16), в яких не заперечує проти розтермінування виконання рішення.

У судовому засіданні 14.11.2016р. заявник (боржник ) явку повноважного представник не забезпечив.

Судом встановлено : Рішенням господарського суду Львівської області від 13.06.2016 року у справі №914/873/16 стягнуто з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» з одночасним автоматичним розподілом коштів: 30 відсотків - до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків - до спеціального фонду обласного бюджету та 50 відсотків - до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, на рахунок 3311233170419 Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, одержувач: УДКСУ у Пустомитівському районі Львівської області; код платежу: 24062100; код ЄДРПОУ -38047883; банк одержувача: ГУДКСУ у Львівській області; МФО: 825014) 70 352,13 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згадане вище рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.16р., отже воно набрало законної сили.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу статті 121 ГПК України слідує, що для задоволення заяви про розстрочку рішення суду необхідною є наявність: обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи. Причім наголошується що це право, а не обов'язок суду.

Судова практика націлює на те, що при вирішенні цього питання суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи судом не виявлено і не встановлено, а заявником - відповідачем у справі не названо і не доведено.

Відповідачем (боржником) не підтверджено належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду та не подано належних та допустимих доказів важкого фінансового стану підприємства.

Самі по собі фінансові труднощі боржника не свідчать про те, що він не може вчасно виконати рішення суду з підстав відсутності грошових коштів, оскільки така відсутність не може спричиняти неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших способів виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Тому, враховуючи зазначену норму, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень статті 121 ГПК України, адже, із врахуванням положення частини першої статті 625 ЦК України, боржник, у випадку порушення грошового зобов'язання, не може посилатися на неможливість його виконання.

Крім того, заявник у своїй заяві не наводить жодних доказів того, що виконати рішення суду неможливо, чи з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву негативними наслідками виконання такого рішення для боржника, які можуть настати в майбутньому, що суперечить вимогам статті 121 ГПК України.

Заявником надано суду Акти звірки взаєморозрахунків із іншими контрагентами.

Однак зазначені документи в сукупності з аналізом наведеного вище не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Суд констатує, що заявником не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності розстрочки судового рішення.

Також, боржником не надано доказів щодо обсягу очікуваних коштів та про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому виконувати погашення заборгованості за вказаним судовим рішенням.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, оглянувши і дослідивши матеріали справи та поданої заяви суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного підприємства «Львівське лісове господарство» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2016р. у справі №914/873/16

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 22, 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 5152/16 від 27.10.2016р.) Державного підприємства «Львівське лісове господарство» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2016р. у справі №914/873/16 - відмовити.

Суддя Коссак С.М.