Рішення

від 26.09.2016 по справі 520/13572/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/13572/13-ц

Провадження № 2/520/216/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016 року

Київський районний суд м. Одеси

у складі головуючого - судді Калашнікової О.І.

при секретарі - Шеховцевій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Академрембуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Приватне Акціонерне товариство «Академрембуд» в жовтні місяці 2013 року звернулось до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати за акціонерним товариством право власності на нежитлову будівлю літ.»А» загальною площею 139,2 кв.м. , що розташована за адресою АДРЕСА_1, витребувати вказане майно з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, приватного підприємства «ЛЕВ», Одеської філії інституту біології Південних морів, зобов'язати відповідачів не чинити перешкод позивачу в користуванні і розпорядженні будівлею, виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 з нежитлової будівлі (до провадження судді Калашнікової О.І. справа надійшла 24.04.2015 року). Після уточнення позову в судовому засіданні представник ПрАТ «Академрембуд» підтримав такі вимоги: визнати за акціонерним товариством право власності на нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 139,2 кв.м. , що розташована за адресою АДРЕСА_1; витребувати приміщення, загальною площею 139,2 кв.м. в будівлі літ.»А» по АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 не перешкоджати позивачу в користуванні і розпорядженні приміщеннями загальною площею 139,2 кв.м. в будівлі літ. «А» по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 з усіма іншими особами з приміщень в літ.»А», загальною площею 139,2 кв.м. по АДРЕСА_1.

Відповідачі позов не визнали.

Суд вислухав сторони, вивчив надані документи і встановив наступне:

На підставі свідоцтва про право власності на будівлі господарчого призначення, виданого 8 липня 1999 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, Закритому Акціонерному товариству «Академрембуд» на праві колективної власності належали господарчі будівлі літ. «А», «Б», «В», «Д» по АДРЕСА_1. 16.09.1999 року за договором купівлі-продажу ЗАТ «Академрембуд» продало, а ПП «ЛЕВ» купило 688\1000 частин будівель господарчого призначення по АДРЕСА_1. Надалі право власності на 688\1000 частин будівель по АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1 за договором дарування.

Посилаючись на свідоцтво про право власності на будівлі господарчого призначення від 8.07.1999 року ПрАТ «Академрембуд» стверджує, що товариство є власником 312\1000 частин будівель по АДРЕСА_1 і що ця частина складається з будівлі літ. «А» загальною площею 139,2 кв.м. У зв»язку з тим, що відповідачі не визнають за ПрАТ «Академрембуд» права власності на 312\1000 частин будівель по АДРЕСА_1 , неправомірно зайняли в 2007 році будівлю літ. «А» і добровільно не звільняють її, акціонерне товариство звернулось до суду з цим позовом.

Відповідачі, не визнаючи позовні вимоги ПрАТ «Академрембуд», пояснили, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.1999 року ПП «ЛЕВ» стало власником 688\1000 частин господарчих будівель і споруд по АДРЕСА_1. 25.08.2001 року між ПП «ЛЕВ» і ОСОБА_1 було укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_1 набула права власності на 688\1000 частин будівель господарчого призначення по АДРЕСА_1. Відповідачі, посилаючись на лист-відповідь голови правління ЗАТ «Академрембуд» Іванова Г.Б. від 01.09.2001 року за №314\1 що на балансі ЗАО «Академрембуд» будівля літ. «А» не перебуває і товариство не має будь-яких майнових прав на цю будівлю, пояснили, що будівля літ. «А» не є господарчою будівлею більше 10 років, тому як вони - відповідачі - самочинно в період 2001-2005 років перебудували вказану будівлю в житловий будинок, яким і користуються до сьогодні.

При вищенаведених обставинах суд дійшов висновку, що позов ПрАТ «Академрембуд» є таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Суд встановив і сторони визнали, що з 2005 року судами неодноразово розглядались спори між цими ж сторонами щодо права власності на будівлю літ «А» по АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням апеляційного суду Одеської області, постановленим 8 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «ЛЕВ», ЗАТ «Академрембуд», треті особи Інститут біології Південних морів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 312\1000 частин будівлі встановлено «312\1000 частин житлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та складається в цілому із однієї основної будівлі під літ. «А» загальною площею 139,2 кв.м., в тому числі житловою площею 79,2 кв.м. є самочинним будівництвом».

Доводи представника позивача, що спірна будівля не була реконструйована і до сьогодні є нежилим приміщенням не підтверджені належними доказами. В той час як позивачі надали копії технічних паспортів на будівлю літ. «А» по АДРЕСА_1, виготовлені КП «ОМБТІ» в 2005 році, в 2007 році, технічний висновок щодо будівлі літ. «А», виготовлений КП Фірма «Содружество» в 2005 році і ці документи свідчать, що спірна будівля є житловим будинком.

Відповідно до вимог частини 3 статті 10 Цивільного процесуального судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

Протягом розгляду справи судом неодноразово пропонувалось сторонам надавати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень в порядку, визначеному процесуальним законодавством, в тому числі роз'яснено право сторони на заявлення клопотань та заяв про витребування доказів у випадку, коли щодо їх отримання є складнощі.

Твердження представника позивача про невизнання листа керівника товариства №314\1 від 01.09.2001 року (а.с.38) як належного доказу по справі не міститься ні на фактичних обставинах по справі ні на положеннях ЦПК. Від позивача не надходили будь-які заяви з приводу цього доказу, як то визначено ч.2 ст.185 ЦПК України, не надані інші докази, що спростовують вказаний лист . До того ж, позивачева сторона не надала доказів, що спірна будівля перебуває на балансі товариства.

Щодо позовних вимог в частині визнання права власності через втрату правовстановлюючого документу. Суд вважає, передумовою для застосування статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права, тобто відсутність можливості одержати документи у відповідних органах. Позивач з цього приводу не надав до суду ні пояснень ні доказів.

Однією із передумов витребування майна із чужого незаконного володіння є наявність в натурі індивідуально визначеного майна на момент звернення з позовом. У разі відсутності індивідуально визначеного майна позов про витребування майна не може бути пред'явлений, а пред'явлений позов не може бути задоволений. У даному випадку судом встановлено, що господарча будівля літ.»А» по АДРЕСА_1 не існує з 2005 року.

Пунктом 23 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 р. «Про судову практику у справах про захист прав власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулась до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. Тобто правом на витребування майна із чужого володіння наділений виключно власник майна. Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів відносно того, що спірне майно належить йому на праві власності, суд відмовляє в задоволенні позову і в цій частині. При цьому суд зазначає, що вирішення інших позовних вимог, а саме витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов'язання не чинити перешкоди, виселення, є похідним від визнання права власності, тому в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Академрембуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні будівлею залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя Калашнікова О. І.