Ухвала

від 27.09.2016 по справі 216/248/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1902/К/16 Бондарєва О.І.

Категорія № 54 ( І ) Доповідач - Бондар Я.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.

суддів: Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.,

секретар: Чубіна А.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»- Лосєва Дмитра Володимировича, представника третьої особи Міської організації Незалежної профспілки гірників України міста Кривого Рогу - Мотуза Олександра Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міської організації Незалежної профспілки гірників України міста Кривого Рогу, про скасування заходів дисциплінарного стягнення та поновленні на роботі,

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ПАТ «Півд.ГЗК»), який змінив 03.02.2015 року (а.с. 26-30 том 1) та зазначив, що згідно наказу за № 91 від 16.02.2011 року він був прийнятий на роботу до підприємства відповідача на посаду провідного економіста відділу енергоменеджменту.

Наказом за № 218-к від 22.12.2014 року він був звільнений з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Півд.ГЗК».

Вважає звільнення незаконним, а накази № 1031 від 19.12.2014 року та № 1037 від 22.12.2014 року, якими його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, такими, що підлягають скасуванню, з подальшим поновленням його на роботі, на попередній посаді.

19 грудня 2014 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани на підставі наказу № 1031, начебто за те, що був відсутній на робочому місці 18.12.2014 року протягом 2 годин 30 хвилин, а саме з 11.45 до 12.00 год., та з 12.45 до 15.00 год. Вважає, що такі висновки основані на тому, що протягом певного періоду часу він був відсутній у кабінеті за столом, де зазвичай проводить переважну частину свого робочого часу, однак відсутність в кабінеті за столом не може бути підтвердженням його відсутності на робочому місці, оскільки його робоче місце не окреслене певними межами у просторі та не визначено жодним документом.

Через три дні після оголошення даної догани, на підставі наказу № 1031 від 19.12.2014 року, відповідачем було винесено наказ № 1037 від 22 грудня 2014 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з займаної посади за начебто систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на провідного економіста відділу енергоменеджменту трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «ПівдГЗК». Зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки перевищення встановленого ліміту споживання електричної енергії у грудні 2014 року мало місце виключно з вини використання більшої ніж заплановано кількості електроенергії цехами та субспоживачами, а попередити або врахувати таке перевищення він на мав можливості.

Крім того, оголошення доган та його звільнення не узгоджувалось з профспілковим органом - Міською організацією Незалежної профспілки гірників України м. Кривого Рогу, членом якої він є та відбулось з порушенням вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України, без відібрання від порушника трудової дисципліни письмових пояснень.

Просив суд визнати незаконними та скасувати накази директора ПАТ «Півд.ГЗК» № 1031 від 19.12.2014 року, № 1037 від 22.12.2014 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та поновити його на роботі у ПАТ «Півд.ГЗК» на посаді провідного економіста відділу енергоменеджменту.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2016 року, в задоволенні змінених позовних вимог позивачу ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

На думку позивача, суд, відмовляючи в скасуванні наказу № 1031 від 19.12.2014 року, помилково поклав в основу даного висновку відеозапис, на якому він начебто був присутній не на робочому місці, а на пікеті біля будівлі «Метінвест-холдинг», а також пояснення свідка ОСОБА_6, оскільки даний відеозапис не містить дати проведення зйомки, така дата нанесена на кард перед самим записом, без зазначення часу, не вказано, яким технічним засобом виконано відеозапис, а, крім того, він не впізнав себе на даному відеозаписі. Також не взято покази свідка ОСОБА_7, який зазначив, що на тому пікеті його (позивача) не було.

Позивач вважає, що відмовляючи в скасуванні наказу № 1037 від 22.12.2014 року, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність доказів факту перевищення ліміту споживання електроенергії. Наявний рахунок-фактура лише вказує на вимогу про сплату згідно договору, однак не вказує на дійсні покази засобів обліку електроенергії.

Також вважає помилковим висновок суду про те, що він повинен самостійно забезпечувати надходження до нього даних із засобів обліку, оскільки на керівників структурних підрозділів покладено обов'язок забезпечити дотримання лімітів споживання електроенергії та своєчасно повідомляти відділ енергоменеджменту.

На думку ОСОБА_2, акти про його відмову в наданні пояснень, є неналежними доказами, оскільки відповідач мав би запросити в нього такі пояснення шляхом направлення відповідного повідомлення за адресою його проживання.

Крім того вважає, що суд необґрунтовано відхилив його доводи щодо неотримання відповідачем згоди профспілкових організацій на розірвання з ним трудового договору та зазначив, що у Витягах з протоколів засідання профспілкових комітетів не вказано секретаря зборів.. Також суд помилково зазначив, що він не підтвердив свій статус голови первинної профспілкової організації, оскільки це спростовується випискою про державну реєстрацію з відповідними відомостями.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з огляду на наступне

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», у подальшому - Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаду провідного економіста відділу енергоменеджменту на підставі наказу № 91 від 16.02.2011 року (а.с. 7-8 том 1).

Відповідно до наказу № 218-к від 22.12.2014 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «ПівдГЗК» (а.с. 8 том 1).

Згідно наказу № 1031 від 19.12.2014 року ОСОБА_2 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, з оголошенням догани, за порушення вимог ч. 4 п. 3.2. Правил внутрішнього розпорядку для робітників ПАТ «ПівдГЗК», яке виразилось у його відсутності на робочому місці без поважних причин 18.12.2014 року на протязі 2 годин 30 хвилин (а.с. 9 том 1, а.с. 21 том 2).

Наказом № 1037 від 22.12.2014 року ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПАТ «ПівдГЗК» (а.с. 10 том 1).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог ОСОБА_2 та дотриманні адміністрацією ПАТ «Півд.ГЗК» встановленого законом порядку застосування до позивача дисциплінарних стягнень, що призвело до звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з наступних підстав.

Згідно до вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: … систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У відповідності до п.п.22-23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року (з послідуючими змінами та доповненнями), у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3… ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна шкода, обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника.

За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або знятті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, стосовно не доведеності відсутності його на робочому місці 18 грудня 2014 року та законності наказу №1031 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці без поважних причин, оскільки вони протирічать матеріалам справи та поясненням свідків, допитаних у суді першої інстанції.

Частиною 4 п.3.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПАТ «ПідГЗК» передбачений обов'язок робітників дотримуватись встановленого режиму роботи, не допускати прогулів (у тому числі відсутності на роботі більш ніж трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (а.с.95).

Посада провідного економіста відділу енергоменеджменту, яку займав позивач входить до складу управління ПАТ «ПівдГЗК». Згідно Додатку №1 до Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПАТ «ПівдГЗК» та Графіку роботи робітників управління на 2014 рік, був встановлений режим роботи однозмінний при п'ятиденному робочому тижні тривалістю робочого дня - 8 годин, з перервою для відпочинку та прийому їжі 45 хвилин, з вихідними в суботу та неділю Початок робочого дня 08.00 годин; кінець робочого дня 16.45 год., перерва з 12.00 до 12.45 год.

З доповідної записки в.о. начальника відділу енергоменеджиенту ОСОБА_8 від 18.12.2014 року за вих.№52-43/238, безпосереднього керівника ОСОБА_2, останній 18.12.2014 року об 11.45 хв. залишив своє робоче місце непопередивши керівника. Повернувся на робоче місце лише о 15.00 год., при цьому, будь-яких виправдовуючих його відсутність документів чи пояснень не надав (а.с.98).

Згідно акту від 18.12.2014 року «Про відсутність провідного економіста відділу енергоменеджменту ОСОБА_2 на робочому місці», складеного провідним спеціалістом із заробітної плати ОСОБА_9, начальником бюро організації та нормування праці ОСОБА_10, провідним інженером з організації праці структурних підрозділів ОСОБА_11 та начальником відділу енергоменеджменту ОСОБА_8, при перевірці дотримання режиму роботи робітниками управління у відділі енергоменежменту о 13.00 год. 18.12.2014 року провідний економіст ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці. Оформлених належним чином документів про причини його відсутності в наявності не було. Від ознайомлення з даним актом Позивач відмовився, що підтверджується підписами зазначених осіб, про що є вказівка в акті (а.с.99).

Наказом №1031 від 19 грудня 2014 року позивач ОСОБА_2 притягнутий до дисциплінарної відповідальності, з оголошенням догани, за порушення вимог ч.4 п.3.2. Правил внутрішнього розпорядку для робітників ПАТ «ПівдГЗК», яке виразилось у його відсутності на робочому місці без поважних причин 18.12.2014 року на протязі 2 годин 30 хвилин (а.с.9).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого наказу №1031 від 19 грудня 2014 року, яким оголошено догану ОСОБА_2 вірним, таким, що підтверджується письмовими матеріалам справи та поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12 доведено, що у робочий час позивач знаходився на пікеті 18.12.2014 року біля будівлі «Метінвест-холдинг» з 11.45 до 12.00 год. та з 12.45 до 15.00 год., які впізнали його за верхнім одягом, також його перебування зафіксовано відеозйомкою.

Колегія суддів також не звертає увагу на доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 в частині незаконності наказу № 1037 від 22.12.2014 року й відсутність доказів факту перевищення ліміту споживання електроенергії та його обов'язок забезпечувати надходження відповідних даних від засобів обліку.

Положеннями посадової інструкції Позивача, як провідного економісту відділу енергоменеджменту передбачено:

- пунктом 3.1., …має право вимагати від структурних підрозділів комбінату надання даних про споживання електроенергії;

- пунктом 2.5.1. … зобов'язаний вести облік споживання електричної енергії субспоживачами та комбінатом;

- пунктом 2.12.1. … зобов'язаний контролювати дотримання лімітів електроспоживання комбінатом;

- пунктом 2.3.2. … зобов'язаний здійснювати розрахунок запланованих обсягів споживання електроенергії з метою складання річних планів та оперативного коректування для недопущення перевищення

- фактичного споживання над плановими показниками, а також для зниження планових платежів та попередніх оплат.

Тому, колегія суддів вважає посилання позивача в апеляційній скарзі про відсутність у нього обов'язку забезпечувати надходження даних від засобів обліку, спростовуються Положеннями посадової інструкції, з якою позивач ознайомлений під підпис ( а.с.78-81 том 1).

Зазначені положення посадової інструкції, містять обов'язки з підготовки інформації та необхідних документів для здійснення корекції договірної величини споживання електричної енергії були покладені безпосередньо на Позивача.

Посилання позивача в апеляційній скарзі про не доведення спричинення збитків підприємству відповідача, також спростовуються письмовими матеріалами справи, зокрема, доповідною запискою в.о. начальника відділу енергоменеджменту ПАТ «ПівдГЗК» ОСОБА_8 від 19.12.2014 року аза вих.№52-43/239 та пояснювальноюзапискою в.о. начальника відділу енергоменеджменту ПАТ «ПівдГЗК» ОСОБА_8 від 19.12.2014 року за вих. №52-43/240 (а.с.103-104).

З копії рахунку ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго», за №121/605243/12/5 від 10.12.2014 року, виданого 17.12.2014 року убачається, що ПАТ «ПівдГЗК» спричинено збитків у вигляді подвійної сплати за спожиту з перевищенням ліміту електроенергії, у розмірі 19 675,81 грн. (а.с.102).

Отже, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого Наказу №1037 від 22 грудня 2014 року, яким ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин, покладених на нього трудовим договором обов'язків та порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПАТ «ПівдГЗК».

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: В.П. Зубакова

Л.В. Митрофанова