Ухвала

від 21.06.2017 по справі 216/248/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 21 червня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Коротуна В.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - міська організація незалежної профспілки гірників України м. Кривого Рогу, про скасування заходів дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом та, з урахуванням його уточнень, просив визнати незаконними та скасувати накази директора публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат ) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за

№ 1031 від 19 грудня 2014 року та № 1037 від 22 грудня 2014 року, поновити його на роботі у ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат на посаді провідного економіста відділу енергоменеджменту.

Зазначав, що згідно наказу № 91 від 16 лютого 2011 року він був прийнятий на роботу до ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат на посаду провідного економіста відділу енергоменеджменту. Наказом

№ 218-к від 22 грудня 2014 року був звільнений з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат .

Вважав, що його звільнення є незаконним, оскільки накази № 1031 від 19 грудня 2014 року та № 1037 від 22 грудня 2014 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності винесені без встановлення фактичних обставин. Крім того, зазначав, що оголошення догани та його звільнення не узгоджувалось з профспілковим органом - міською організацією незалежної профспілки гірників України м. Кривого Рогу, членом якої він є, та відбулось з порушенням вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України , без відібрання у нього письмових пояснень.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат - Лосєва Д.В., перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, ознайомившись із поданими запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що звільнення ОСОБА_3 за п. 3 ст. 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, підстав для поновлення його на роботі немає.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до відкритого акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат , правонаступником якого є ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , на посаду провідного економіста відділу енергоменеджменту відповідно до наказу № 91 від 16 лютого 2011 року, ознайомлений зі своїми обов'язками та Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат .

Відповідно до наказу № 1031 від 19 грудня 2014 року ОСОБА_3 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, з оголошенням догани, за порушення вимог пп. 4 п. 3.2. Правил внутрішнього розпорядку для робітників ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , яке виразилось у його відсутності його на робочому місці без поважних причин

18 грудня 2014 року протягом 2 год. 30 хв.

Наказом № 1037 від 22 грудня 2014 року ОСОБА_3 був притягнутий до відповідальності за порушення п. п. 2.5.1, 2.12.1, 2.3.2 посадової інструкції провідного економіста відділу енергоменеджменту, а саме за невиконання обов'язків з контролю споживання електроенергії комбінату по договору про поставку електричної енергії № 151д/605243 від 16 лютого 2005 року та наявності достатніх лімітів, підготовки документів для коректування ліміту в поточному періоді.

Від надання пояснень щодо фактів вчинених порушень трудової дисципліни ОСОБА_3 відмовився, про що складені відповідні акти, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з наказом № 218-к від 22 грудня 2014 року ОСОБА_3 було звільнено з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат .

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно із ч. 1 ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення. Звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів із подальшими змінами, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Установивши на підставі доказів, яким було надано оцінку, те, що звільнення позивача відбулося на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, при цьому ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни згідно наказу № 1031 від 19 грудня

2014 року за відсутність на роботі 18 грудня 2014 року протягом 2 год. 30 хв. без повідомлення поважних причин (порушення ч. 4 п. 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку) із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а також згідно наказу № 1037 від 22 грудня

2014 року за відсутність контролю за поточним споживанням електроенергії комбінату та незабезпечення коригування ліміту в поточному періоді (порушення п. п. 2.5.1, 2.12.1, 2.3.2 посадової інструкції провідного економіста відділу енергоменеджменту) із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем процедури звільнення, передбаченої п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги щодо недоведеності факту відсутності його на роботі в зазначений період, а також покладення на нього обов'язків з забезпечення контролю дотримання лімітів споживання електричної енергії спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та матеріалами справи, зокрема доповідними записками начальника відділу, актом про відсутність на робочому місці, правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , посадовою інструкцією провідного економіста відділу енергоменеджменту № 40-07-03 від 29 січня 2013 року, розрахунком лімітів електроспоживання, рахунком від 10 грудня 2014 року про спричинення ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат збитків у вигляді подвійної сплати за спожиту з перевищенням ліміту електроенергії.

Крім того, судом першої інстанції було зупинено провадження у справі для здійснення запиту згоди первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат та міської організації Незалежної профспілки гірників України

м. Кривого Рогу.

На виконання ухвали суду було надано витяги з протоколів засідань первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат від 10 квітня 2015 року та міської організації Незалежної профспілки гірників України

м. Кривого Рогу від 10 квітня 2015 року, оцінку яким було надано судами першої та апеляційної інстанцій. При цьому суди попередніх інстанцій правильно виходили із неправомочності проведення такого засідання, не доведення статусу зазначеної профспілкової організації та самого факту обрання позивача на посаду голови вказаної профспілки, з урахуванням листа-відповіді ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат за

№ 52-26/1157 від 18 вересня 2014 року, наданого на звернення ОСОБА_3, про неможливість створення первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Південний гірничо-збагачувальний комбінат , оскільки відсутні документи, що підтверджують її статус та наявність повноважень на представлення інтересів працівників ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат .

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися із характером спірних правовідносин, надали їм правову оцінку, правильно застосували норму права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3 у касаційній скарзі, були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, при їх дослідженні і встановленні судами було дотримано норми матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: І.М. Завгородня

В.М. Коротун

Л.М. Мазур

О.В. Попович