Постанова

від 28.03.2016 по справі 823/5442/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року справа № 823/5442/15

16 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«Агросоюз-РПВ» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю В«СМ В«ПартнериВ» , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«Агросоюз-РПВ» подало позов, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.08.2015 № НОМЕР_1 на суму 134683,00 грн (збільшення суми грошового зобов'язання) та 67342,00 грн (штрафні санкції);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.08.2015 № НОМЕР_2 на суму 120930,00 грн (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«Агросоюз-РПВ» , з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт отримання охоронних послуг від ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» та товару від МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» , ТОВ В«МоторбаВ» , ТОВ В«Інспайр-ТрейдВ» , ТОВ В«РастконВ» в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими та товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі наданих послуг, банківськими виписками.

Крім того, позивач стверджує, що питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість та сплата ним податку до бюджету поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, адже це не передбачено жодними нормативно правовими актами України, а у разі якщо контрагенти скаржника не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права віднесення до складу податкового кредиту належним чином оформлених документів.

Також позивач зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Крім того, для здійснення своєї господарської діяльності підприємство не може проводити безтоварні операції, оскільки діяльність підприємства пов'язана із вирощуванням та утриманням птиці та реалізації яєць, а зменшення запланованих обсягів постачання товарів може призвести до порушення планового виробничого процесу.

Представник позивача в судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи свою позицію тим, що акти приймання-передачі наданих послуг не містять у собі інформації щодо фактичних обсягів виконаних робіт, відсутня конкретизація змісту господарської операції, кількість виконавців послуг, дати і кількість витраченого часу при виконанні роботи; відсутня інформація щодо формування вартості послуг. Доводи позивача про те, що надані до перевірки податкові накладні оформлено без порушень, не можуть бути самостійним та достатнім доказом того, що господарські операції реально відбувалися між позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідач зазначив, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися, однак в ході перевірки позивача встановлено, що господарські операції останнього з його контрагентами фактично не відбувалися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями не мають юридичної сили і доказовості.

Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Представник третьої особи надав Черкаському окружному адміністративному суду пояснення щодо обставин справи, зазначивши, що господарські операції між позивачем та третьою особою відбулися в реальності та підтверджені оформленими належним чином первинними документами, а висновки податкового органу щодо нездійснення господарських операції між вказаними особами не підтверджені належними та допустимими доказами.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив адміністративний позов в частині взаємовідносин позивача та товариства з обмеженою відповідальністю В«СМ В«ПартнериВ» задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, свідка, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що товариство з обмежено відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«Агросоюз-РПВ» (далі - ТОВ В«ІК В«Агросоюз-РПВ» ) зареєстроване як суб'єкт господарювання 26.04.2007, ідентифікаційний код 35013940; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.04.2007 за № 848 та зареєстроване платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

З 21.07.2015 по 05.08.2015 посадовими особами Корсунь-Шевченківської об'єднаної держаної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі направлень № 37/22 та № 38/22 від 21.07.2015 та наказу № 140 від 20.07.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ В«ІК В«Агросоюз-РПВ» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» за період з 01.02.2015 по 30.04.2015, МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ В«МоторбаВ» за період 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ В«Інспайр-ТрейдВ» за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, ТОВ В«РастконВ» за період з 01.05.2015 по 31.05.2015.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 12.08.2015 № 610/22-009/35013940, в якому встановлені порушення п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати до бюджету податку на додану вартість в розмірі 134683 грн та завищено значення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2015 року в сумі 120930 грн.

На підставі зазначеного акту Корсунь-Шевченківською об'єднаною державною податкової інспекцією ГУ ДФС у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення: форми В«РВ» від 27.08.2015 № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 202025 грн в тому числі за основним платежем 134683 грн, за штрафними санкціями 67342 грн; форми В«В4В» від 27.08.2015 № НОМЕР_2, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 120930 грн.

В результаті процедури адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірних господарських операцій) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної;дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Придбання товарів (послуг) повинно бути документально оформлене між учасниками господарської операції.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавством пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку чи документальне оформлення господарської операції відбулося не між фактичними її учасниками, то відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, оскільки відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Стосовно господарських відносин ТОВ В«ІК В«Агросоюз-РПВ» з ТОВ СМ В«ПартнериВ» суд зазначає що, 01 січня 2015 року між вказаними юридичними особами укладений договір про надання охоронних послуг № СМ - 007 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно позивача, що знаходиться на всій території, яке належить йому на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах, про що вказано в Дислокації постів (Додаток № 1 до вказаного договору) та визначено узгодженою сторонами план-схемою розташування постів (Додаток № 4 до даного Договору) (п. 1.1 Договору).

Організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян визначає Закон України В«Про охоронну діяльністьВ» від 22 березня 2012 року № 4616-VI (далі - Закон України № 4616-VI).

Відповідно до статті 11 Закону України № 4616-VI персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб'єктом господарювання та подали документи, що вони: не перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії; не мають непогашеної чи незнятої судимості за скоєння умисних злочинів; не мають обмежень, встановлених судом щодо виконання покладених на них функціональних обов'язків; не мають обмежень за станом здоров'я для виконання функціональних обов'язків; зареєстровані за місцем проживання в установленому законодавством порядку.

Персонал охорони виконує функції з охорони майна за обов'язкової наявності на його одязі ознак належності до відповідного суб'єкта охоронної діяльності згідно з його статутними документами.

Персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків повинен мати при собі посвідчення з підписом керівника суб'єкта охоронної діяльності, в якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, яка належить до персоналу охорони, дата видачі і термін дії посвідчення та міститься фотокартка особи, якій видано посвідчення.

Частиною 2 статті 4 Закону України № 4616-VI передбачено, що державне регулювання у сфері охоронної діяльності здійснюється зазначеними органами відповідно до вимог цього Закону, Закону України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» , Закону України В«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльностіВ» та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України № 4616-VI ліцензування охоронних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону України В«Про охоронну діяльністьВ» , статті 6 Закону України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 В«Про затвердження переліку органів ліцензуванняВ» наказом Міністерства внутрішніх справ України № 365 від 15.04.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 травня 2013 за № 757/23289, затверджено Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4, 3.5 розділу ІІІ вказаного наказу до штату суб'єкта охоронної діяльності мають входити охоронники, охоронці, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 В«Про затвердження Випуску 1 В«Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльностіВ» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівниківВ» .

Працівники, задіяні до роботи на ПЦС, повинні входити до штату суб'єкта охоронної діяльності та відповідати вимогам частини першої статті 11 Закону України В«Про охоронну діяльністьВ» .

Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб'єктом господарювання.

На підтвердження права сформувати податковий кредит з податку на додану вартість за операціями з надання послуг охорони, ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» надано акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), які підписані між позивачем та ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» , банківські виписки про оплату наданих послуг, а також надані останнім податкові накладні, зареєстровані в ЄДРПН.

Разом з тим, за висновком податкового органу ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» самостійно не могло надати послуги з охорони, оскільки кількість найманих працівників становить за березень 2015 року - 4 особи, за квітень 2015 року - 6 осіб, що підтверджується звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а для виконання своїх обов'язків згідно договору № СМ - 007 від 01 січня 2015 року залучило до співпраці ПП В«БО В«Регіон-ВартаВ» , яке у свою чергу залучило до співпраці ТОВ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» , що є порушенням пункту 3 розділу ІІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України № 365 від 15.04.2013, оскільки ані працівники ПП В«БО В«Регіон-ВартаВ» , а ні працівники ТОВ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» не входять до штату суб'єкта охоронної діяльності.

ПП В«БО В«Регіон-ВартаВ» відсутнє за місцем знаходження, а по ТОВ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» триває процедура припинення. Кількість працюючих осіб, на цих підприємствах відповідно 11 та 1 особи, відповідно до Додатку № 3 до договору та акту перевірки, в якому наведений розрахунок фонду робочого часу відповідно до дислокації постів, кількість працівників, які могли б здійснювати охорону у березні 2015 не може бути меншою ніж 50 осіб, у квітні 2015 року - меншою ніж 49 осіб.

Крім того, факт залучення ПП В«БО В«Регіон-ВартаВ» та інших осіб до надання послуг з охорони майна ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» також підтверджений в судовому засіданні представником ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» , а за поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, дійсно на постах охорони, які визначені у відповідній Дислокації, були охоронці у форменному одязі ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» .

Отже, в даному випадку суд дійшов висновку, що господарські операції з надання послуг з охорони майна ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» фактично надані, проте документально оформлені не між учасниками вказаних господарських операцій, що не дає підстав позивачу для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, а тому висновок податкового органу про заниження ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» до сплати до бюджету податку на додану вартість та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинах позивача з ТОВ В«СМ В«ПартнериВ» суд вважає обґрунтованим.

Стосовно господарських відносин позивача з МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» , ТОВ В«МоторбаВ» , ТОВ В«Інспайр-ТрейдВ» , ТОВ В«РастконВ» суд зазначає таке.

02 грудня 2014 року між позивачем та МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» укладений договір № 02/12, згідно якого остання зобов'язується поставити ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» тару пухирчату № 20 (лоток під яйце № 20). На підтвердження вказаних операцій позивачем надані первинні документи, а саме: видаткові накладні, оборотно-сальдову відомість по рахунку 204 за лютий 2015, звіт про рух тари за лютий 2015 року, а також банківські виписки про оплату коштів. Суми податку на додану вартість згідно наданих МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2015 року згідно даних податкової звітності останнього.

02.01.2015 між позивачем та ТОВ В«МоторбаВ» укладений договір № 02/01, згідно якого ТОВ В«МоторбаВ» зобов'язується поставити ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» тару пухирчату № 20. На підтвердження вказаних операцій позивачем надані первинні документи, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдову відомість по рахунку 204 за березень 2015, звіт про рух тари за березень 2015 року, а також банківські виписки про оплату коштів. Суми податку на додану вартість згідно наданих ТОВ В«МоторбаВ» податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту березня 2015 року згідно даних податкової звітності останнього.

Згідно договору № 14 від 01.04.2015 ТОВ В«Інспайр-ТрейдВ» зобов'язується поставити позивачу, а останній зобов'язується прийняти та оплатити тару пухирчату № 20. На підтвердження господарської операції позивачем надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдову відомість по рахунку 204 за квітень 2015, звіт про рух тари за квітень 2015 року, а також банківські виписки про оплату коштів. Суми податку на додану вартість згідно наданих ТОВ В«Інспайр-ТрейдВ» податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту квітня 2015 року згідно даних податкової звітності останнього.

08.05.2015 між позивачем та ТОВ В«РастконВ» укладено договір № 15 згідно якого позивач зобов'язався прийняти від ТОВ В«РастконВ» та оплатити тару пухирчату № 20. На підтвердження господарської операції позивачем надані видаткові накладні, оборотно-сальдову відомість по рахунку 204 за травень 2015, звіт про рух тари за травень 2015 року, а також банківські виписки про оплату коштів. Суми податку на додану вартість згідно наданих ТОВ В«РастконВ» податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту травня 2015 року згідно даних податкової звітності останнього.

Разом з тим, за висновком податкового органу, в ході аналізу наданих до перевірки видаткових накладних МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» № РН-000278 від 09.02.2015, РН-000279 від 12.02.2015 та РН- 000280 від 13.02.2015 встановлено порушення в їх оформленні, оскільки вказані накладні не містять даних у полі В«Місце складанняВ» , у полях «³д постачальникаВ» та В«Отримав (ла)В» відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Також відповідно до АС В«Податковий облік В«Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредитуВ» , основним постачальником МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» (стан платника 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) в лютому 2015 року були підприємства, стан яких відмінний від основного, а саме: ТОВ В«ТОР АБСВ» - стан платника 8 ( до ЄДР внесено запис про відсутність за місцемзнаходження) та ТОВ В«СОМ АктивВ» (стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходженням. Вказані товариства податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року, з податку на прибуток підприємства за 2014 рік та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року не подавали, не декларували податкові зобов'язання по податкових накладних за лютий 2015 року виписаних на продаж товарів на адресу контрагента - покупця МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» .

Крім того, до перевірки позивачем не надані товарно-транспортні накладні, що підтверджують перевезення товару від МППВКФ В«Експрес-КомплектВ» , тоді як згідно укладеного договору доставка товару за цим договором здійснюється силами та за рахунок покупця - ТОВ В«ІК Агросоюз-РПВ» .

В наданих до перевірки видаткових накладних ТОВ В«МоторбаВ» встановлено відсутність даних про місце складання накладних, особистий підпис особи, відповідальної за отримання товару та здійснення господарської операції і правильність її оформлення (дані, що дають змогу ідентифікувати особу (розшифровка підпису та посада). В наданих до перевірки ТТН відсутній підпис водія (експедитора), який прийняв (отримав) товар для перевищення, не зазначено номер подорожнього листа; відсутня інформація у графі В«усього на загальну сумуВ» та В«супровідні документи на вантажахВ» та інформація про особу, яка прийняла товар (відповідальна особа вантажоодержувача), відсутні дані у графі вантажно-розвантажувальні операції.

Окрім того, від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва отримано лист від 28.05.2015 № 401/7/14-03-07-04 яким повідомлено, що під час виходу за податковою адресою ТОВ В«МоторбаВ» місцезнаходження підприємства не встановлено.

У видаткових накладних ТОВ В«Інспайр-ТрейдВ» № РН-000019 від 04.04.2015 та № РН-000075 від 10.04.2015 податковим органом встановлено відсутність даних у полі В«Місце складанняВ» , у полі В«Отримав (ла)В» відсутній особистий підпис, особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та дані, що дають змогу ідентифікувати таку особу.

У товарно-транспортних накладних № 404 від 04.04.2015 та № 1004 від 10.04.2015 встановлено відсутність чітких реквізитів пункту навантаження, відсутній номер посвідчення водія, не вказана маса брутто, відсутній підпис водія (експедитора), який прийняв (отримав) товар для перевезення, не зазначено номер подорожнього листа.

Окрім того, згідно з АС В«Податковий блок В«Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту контрагентівВ» встановлено, що основними постачальником ТОВ В«МоторбаВ» та ТОВ В«Інспайр-ТрейВ» за березень-квітень 2015 року було ТОВ В«ХатсонВ» стан платника - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). ТОВ В«ХатсонВ» податкову звітність з податку на додану вартість за березень-квітень 2015 року з податку на прибуток підприємства за 2014 рік та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року не подано.

В ході аналізу наданих до перевірки видаткових накладних ТОВ В«РастконВ» № РН-000088 від 08.05.2015 та № РН-000090 від 13.05.2015 податковим органом встановлено відсутність даних у полі В«Місце складанняВ» , у полі В«Отримав (ла)В» відсутній особистий підпис, особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та дані, що дають змогу ідентифікувати таку особу.

Крім того ТОВ В«РастконВ» за місцем знаходження не знаходиться, про що складено відповідну довідку ДПІ у Корабельному районі ГУ ДФС у Миколаївській області № 29/14-05-15-32 від 11.06.2015, окрім того податкову звітність з податку на додану вартість за травень 2015 року, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІ квартал 2015 року не подано.

Також ТОВ В«ІК В«Агросоюз-РПВ» не надано товарно-транспортних накладних, які підтверджували б транспортування товару від ТОВ В«РастконВ» , тоді як доставка товару за договором з ТОВ В«РастконВ» повинна здійснюватися силами та за рахунок покупця.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не навів обставин щодо прояву розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

Крім того, хоч з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.08.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 прийняті правомірно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 01.04.2016.